Ухвала суду № 79275368, 17.01.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57729/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І., при секретарі - Капішон В.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката Голодняка М.В., що діє в інтересах ПСП «Довіра» про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Голодняк М.В. звернувся в інтересах ПСП «Довіра» до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12016250280000019, яке було об'єднано із кримінальним провадженням № 12015170150000112.

В обґрунтування клопотання зазначає, що Головним слідчим управлінням НП України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12016250280000019, зареєстрованому 12.01.2016 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, за фактами використання завідомо неправдивих документів, складених від імені засновників ТОВ «Богодухівське» та ПСП «Довіра» заволодіння майном вказаних підприємства за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2 та ч. 1 ст. 358 КК України, яке було об'єднано із кримінальним провадженням № 12015170150000112 та підслідність визначено за Генеральною прокуратурою України.

30.01.2017 року ухвалою слідчого судді було накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ПСП "ДОВІРА" (код ЄДРПОУ 32500959), відкритих у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" МФО 305299, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50, чи у відповідних відділеннях (філіях, філіалів) банку, а саме на рахунки: №26056051518079, №26004051520019, №26042051505104; відкритих у ПАТ "КРЕДI АГРIКОЛЬ БАНК" МФО 300614 за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4 чи у відповідних відділеннях (філіях, філіалів) банку, а саме на рахунки: №26005500045052; №26044007877137; №26040007938520; відкритих у АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" МФО 380805 за адресою: м. Київ, вулиця Лєскова, буд. 9 чи у відповідних відділеннях (філіях, філіалів) банку, а саме на рахунки: №2604267037; №26002511227, відкриті у гривні в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять.

Вказує, що досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні триває поза розумні строки, а накладений арешт позбавляє підприємство можливості здійснювати розрахунки, необхідні для життєдіяльності підприємства, що призводить до повного зупинення господарської діяльності.

В судове засіданні заявник не з'явився та надав клопотання, в якому підтримав клопотання про скасування арешту майна з викладених в ньому підстав, просив його задовольнити.

Особа, за клопотанням якої накладено арешт в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв на адресу суду не надав..

Слідчий суддя, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням НП України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12016250280000019, зареєстрованому 12.01.2016 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, за фактами використання завідомо неправдивих документів, складених від імені засновників ТОВ «Богодухівське» та ПСП «Довіра» заволодіння майном вказаних підприємства за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2 та ч. 1 ст. 358 КК України, яке було об'єднано із кримінальним провадженням № 12015170150000112 та підслідність визначено за Генеральною прокуратурою України.

30.01.2017 року ухвалою слідчого судді було накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ПСП "ДОВІРА" (код ЄДРПОУ 32500959), відкритих у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" МФО 305299, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50, чи у відповідних відділеннях (філіях, філіалів) банку, а саме на рахунки: №26056051518079, №26004051520019, №26042051505104; відкритих у ПАТ "КРЕДI АГРIКОЛЬ БАНК" МФО 300614 за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4 чи у відповідних відділеннях (філіях, філіалів) банку, а саме на рахунки: №26005500045052; №26044007877137; №26040007938520; відкритих у АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" МФО 380805 за адресою: м. Київ, вулиця Лєскова, буд. 9 чи у відповідних відділеннях (філіях, філіалів) банку, а саме на рахунки: №2604267037; №26002511227, відкриті у гривні в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Натомість, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Зокрема, згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенні арешту на грошові кошти, слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, а саме те, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, прокурором не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів на підтвердження того, що арештоване майно було одержане злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, чи є знаряддям злочину, як і не зазначено та належним чином не обґрунтовано, яким чином грошові кошти мають відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення злочину могли залишитися на них, а також яким чином грошові кошти можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.

Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, а іншої мети ініціатором клопотання про накладення арешту не було зазначено та не було визначено слідчим суддею під час розгляду такого клопотання.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з викладеного, враховуючи зміст фабули кримінального правопорушення та тривалість досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, а наданими матеріалами доведено відсутність підстав для подальшого арешту грошових коштів, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання та скасувати арешт накладений на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, що належать ПСП «Довіра».

За таких обставин, керуючись ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката Голодняка М.В., що діє в інтересах ПСП «Довіра» про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2017 року, а саме: кошти, які знаходяться на рахунках ПСП "ДОВІРА" (код ЄДРПОУ 32500959), відкритих у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299), що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50, чи у відповідних відділеннях (філіях, філіалів) банку, на рахунках: №26056051518079, №26004051520019, №26042051505104; у ПАТ "КРЕДI АГРIКОЛЬ БАНК" (МФО 300614) за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4 чи у відповідних відділеннях (філіях, філіалів) банку, на рахунках: №26005500045052; №26044007877137; №26040007938520; відкритих у АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" (МФО 380805) за адресою: м. Київ, вулиця Лєскова, буд. 9 чи у відповідних відділеннях (філіях, філіалів) банку, на рахунках: №2604267037; №26002511227 та заборону будь - яких видаткових операцій по рахункам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.І.Смик