Рішення № 79274606, 16.01.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17594/17

провадження № 2/753/2993/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Козін В.Є.

за участі представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів в порядку зворотної вимоги (регресу), суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів в порядку зворотної вимоги (регресу). Мотивуючи свої вимоги тим, що 26 листопада 2014 року о 18 год. 45 хв. на перехресті вул. Дарницьке шосе та вул. Сортувальна в місті Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_1, який був застрахований в ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» за договором обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АС/9066974 від 09.04.2014 року, чинним на час ДТП, з терміном дії з 10 квітня 2014 року до 09 квітня 2015 року) зі становленим лімітом відшкодування - 50 000 грн. 00 коп. з «нульовою» франшизою, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Мітсубіші», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, власниокм якого є ОСОБА_6 В наслідок ДТП було завдано шкоди автомобілю «Мітсубіші», державний номерний знак НОМЕР_2. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12 грудня 2014 року ОСОБА_4визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 124 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення - штрафу. З метою визначення розміру збитку, завданого відповідачем транспортному засобу внаслідок ДТП, належного ОСОБА_6, автомобілю, проведено судову автовотоварознавчу експертизу від 05 грудня 2016 року відповідно до висновку якої вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахування коефіцієнта фізичного зносу станом на 26 листопада 3014 року становить 21 073 грн. 28 коп., а станом на 05 грудня 2016 року - 31 753 грн. 63 коп. 25 серпня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 згідно довіреності від 22 листопада 2010 року в інтересах ОСОБА_6 було укладеного угоду про відшкодування шкоди, завданої автомобілю «Мітсубіші», державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок ДТП, що сталася 26 листопада 2014 року, з метою його ремонту у розмірі 37 410 грн. згідно з якою ОСОБА_3 сплатила ОСОБА_7 цю суму. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16.05.2017 року за позовом ОСОБА_3 до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» про стягнення 37 410 грн. 00 коп. стягнуто з ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_3 21 073 грн. 28 коп. - визначену суму страхового відшкодування згідно проведеної судово автовотоварознавчу експертизи, як вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахування коефіцієнта фізичного зносу станом на 26 листопада 3014 року становить 21 073 грн. 28 коп. Вважає, що різниця між фактичними витратами на відновлення автомобіля - 37 410 грн. 00 коп. й стягнутим страховим рідшкодуванням - 21 073 грн. 28 коп., а саме - 17 336 грн. 72 коп. має в порядку ст.1194 ЦК України бути стягнута з відповідача, як винуватця ДТП.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, діючий на підставі ордеру про надання правової допомоги від 10 липня 2018 року (а.с.23), позовні вимоги підтримав з тих же підстав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на сайті судової влади (суду). Надав до суду відзив на позов.

За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача.

Вислухавши пояснення позивача, його доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає відмові у задоволенні із наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що 26 листопада 2014 року о 18 год. 45 хв. на перехресті вул. Дарницьке шосе та вул. Сортувальна в місті Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_1, який був застрахований в ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» за договором обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АС/9066974 від 09.04.2014 року, чинним на час ДТП, з терміном дії з 10 квітня 2014 року до 09 квітня 2015 року) зі становленим лімітом відшкодування - 50 000 грн. 00 коп. з «нульовою» франшизою, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Мітсубіші», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, власником якого є ОСОБА_6 (а.с.7, 8).

В наслідок ДТП було завдано шкоди автомобілю «Мітсубіші», державний номерний знак НОМЕР_2.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12 грудня 2014 року ОСОБА_4визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 124 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення - штрафу (а.с.5).

З метою визначення розміру збитку, завданого відповідачем транспортному засобу внаслідок ДТП, належного ОСОБА_6 проведено судову автовотоварознавчу експертизу від 05 грудня 2016 року відповідно до висновку якої вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахування коефіцієнта фізичного зносу станом на 26 листопада 3014 року становить 21 073 грн. 28 коп., а станом на 05 грудня 2016 року - 31 753 грн. 63 коп. (а.с.16-18, рішення Апеляційного суду м. Києва від 16.05.2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» про стягнення 37 410 грн. 00 коп.).

Відповідно до ст. 8 Закону № 85/96-ВР страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Поняття «франшиза» міститься у ст. 9 Закону № 85/96-ВР і його слід розуміти як частину збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування.

25 серпня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 згідно довіреності від 22 листопада 2010 року в інтересах ОСОБА_6 було укладеного угоду про відшкодування шкоди, завданої автомобілю «Мітсубіші», державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок ДТП, що сталася 26 листопада 2014 року, з метою його ремонту у розмірі 37 410 грн. 00 коп., згідно з якою ОСОБА_3 сплатила ОСОБА_7 цю суму (а.с.12).

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» про стягнення 37 410 грн. 00 коп. стягнуто з ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_3 21 073 грн. 28 коп. - визначену суму страхового відшкодування згідно проведеної судово автовотоварознавчу експертизи, як вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля, з урахування коефіцієнта фізичного зносу станом на 26 листопада 3014 року становить 21 073 грн. 28 коп. (а.с. 16-18).

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Позивач вважає, що різниця між фактичними витратами на відновлення автомобіля - 37 410 грн. 00 коп. й стягнутим страховим рідшкодуванням - 21 073 грн. 28 коп., а саме - 17 336 грн. 72 коп. має в порядку ст.1194 ЦК України бути стягнута з відповідача, як винуватця ДТП.

Проте суд не може погодитися із такою позицією.

Так, оскільки відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди була застрахованою в ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» за договором обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АС/9066974 від 09 квітня 2014 року, чинним на час ДТП, з терміном дії з 10 квітня 2014 року до 09 квітня 2015 року) зі становленим лімітом відшкодування - 50 000 грн. 00 коп. з «нульовою» франшизою, й згідно проведеної судово автовотоварознавчої експертизи від 05 грудня 2016 року, відповідно до висновку якої вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахування коефіцієнта фізичного зносу станом на 26 листопада 3014 року становить 21 073 грн. 28 коп., а станом на 05 грудня 2016 року - 31 753 грн. 63 коп., і рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16.05.2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» про стягнення 37 410 грн. 00 коп. стягнуто з ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_3 21 073 грн. 28 коп. - визначену суму страхового відшкодування згідно проведеної судово автовотоварознавчу експертизи, як вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахування коефіцієнта фізичного зносу станом на 26 листопада 3014 року, 21 073 грн. 28 коп., тобто визначена сума не виходить за межі ліміту страхування, а тому підстав для стягнення різниці між фактичними витратами на відновлення автомобіля - 37 410 грн. 00 коп. й стягнутим страховим рідшкодуванням - 21 073 грн. 28 коп., а саме - 17 336 грн. 72 коп. в порядку ст.1194 ЦК України не має, оскільки до даних правовідносин застосовується Закон України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, й оцінені збитки не виходять за межі ліміту страхування, а є більше, аніж удвічі меншими.

Так, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст.1194 ЦК України).

Вирішуючи питання про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, судом взято за основу висновок судової авто товарознавчої експертизи (рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» про стягнення 37 410 грн. 00 коп.), на тій підставі, що він відповідає вимогам законодавства, що регулює професійну оціночну діяльність в Україні, а саме: Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Загальним засадам оцінки майна і майнових прав», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, Методиці товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджений Мін»юстом, Фондом держмайна, реєстраційний № 1070/8395 від 24.11.2003 року (зі змінами) тощо; має всі необхідні розрахунки визначення вартості матеріального збитку та виконаний з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля.

Статтею 29 зазначеного Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Проте частиною 3 зазначеної статті визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. За таких правових підстав, суд застосовує спеціальну норму, регулюючу дані правовідносини - статтю 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за наслідками вимог частини 3 статті 22 ЦК України.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1, ч.7 ст. 141 ЦПК України.

Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 993, 1194 ЦК України, ст. ст. 98, 27 Закону України «Про страхування», Закону України «Про судовий збір», керуючись п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів в порядку зворотної вимоги (регресу), - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п»ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: Коренюк А.М.