Рішення № 79272508, 08.01.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" січня 2019 р.Справа № 924/831/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши справу

за позовом заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України

до 1. Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат-Агро 2"

про визнання недійсним договору, зобов"язання звільнити об"єкти нерухомого майна

за участю представників:

прокуратури: ОСОБА_1;

інших учасників процесу: не з'явились.

У судовому засіданні 08.01.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Заступник керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України звернувся до суду із позовом до Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)", товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат-Агро 2", в якому просить суд: визнати недійсним договір підряду № Г-90 ведення підсобного господарства від 19.05.2016р., укладений між Ізяславською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області та товариством з обмеженою відповідальністю "Магнат-Агро 2"; зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю "Магнат-Агро 2" звільнити визначені у п.4.1. договору підряду № Г-90 ведення підсобного господарства від 19.05.2016р. (укладеного між Ізяславською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області та товариством з обмеженою відповідальністю "Магнат-Агро 2") об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці площею 2,9 га на території Білотинської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (трансформаторна підстанція; зерносклад (432 кв.м); санпропускник (144 кв.м), телятник (400 кв.м), конюшня (180 кв.м), приміщення ферми (1008 кв.м), башта "Рожновського"; приміщення млина).

В обґрунтування позовних вимог зазначається, зокрема, що Шепетівською місцевою прокуратурою встановлено, що на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ХМ № 46 від 07.06.1995р. установі МХ-324/31 для розміщення підсобного сільського господарства передано в постійне користування 198 га землі на території Білотинської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області. Також, для забезпечення ведення підсобного сільського господарства на вказаних землях установи виконання покарань розташовані об'єкти нерухомого майна, а саме: трансформаторна підстанція, зерносклад (432 м2), санпропускник (144 м2), телятник (400 м2), конюшня (180 м2), приміщення ферми (1008 м2), башта «Рожновського», приміщення млина, що розташовані в с. Комини Білотинської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області. Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 165 від 29.11.1999р. установу МХ-324/31 перейменовано в Ізяславську виправну колонію Хмельницької області (№ 31). Наказом Державної пенітенціарної служби України № 480 від 01.11.2011р. установу перейменовано в Ізяславську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 31). Наказом Міністерства юстиції України № 3679/128/5 від 15.12.2016р. установу перейменовано у державну установу «Ізяславська виправна колонія (№ 31)».

Крім того, як вказує прокурор, 19.05.2016р. між Ізяславською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 31) (замовник), та ТОВ «Магнат-Агро 2» (підрядник) укладено договір підряду № Г-90 ведення підсобного господарства, згідно із п. 1.1. якого підрядник зобов'язується на основі завдання замовника та на власний ризик виростити товарну тваринницьку продукцію та реалізувати її відповідно до умов договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її. Предметом підряду, відповідно до п. 3.1. договору, є вирощена товарна тваринницька продукція в заліковій вазі або сплата фіксованого розміру доходу замовнику.

Як вважає прокурор, вказаний договір підлягає визнанню недійсним з огляду на наступне. Посилаючись на положення статтей 837 - 891 Цивільного кодексу України прокурор зазначив, що згідно договору підряду підрядником створюється або нова індивідуально визначена річ або досягається конкретний, матеріальний, корисний результат відносно індивідуально - визначеної речі (покращення її якості, зміна властивостей, кольору, форми тощо). При цьому, згідно із ст.ст. 839, 840 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим, як вказує прокурор, питання користування об'єктами нерухомого майна та землями державної власності (в даному випадку строком на 4 роки) є предметом регулювання спеціальних норм законодавства, пов'язаного з орендою об'єктів державної та комунальної власності та орендою землі. При цьому, як випливає із умов договору, Ізяславська виправна колонія (№ 31) не набуває права власності на вирощену тваринницьку продукцію, а отримує від ТОВ «Магнат - Агро 2» грошову компенсацію за використання об'єктів нерухомого майна та землі - щорічний фіксований гарантований рівень частки доходу від реалізації договору, який у вартісному вираженні становить 96000 грн. (п.п. 5.1, 5.2 договору).

Прокурор відзначив, що за спірним договором установою виконання покарань фактично передано у платне строкове користування ТОВ «Магнат - Агро 2» об'єкти нерухомого майна (трансформаторну підстанцію, зерносклад (432 м2), санпропускник (144 м2), телятник (400 м2), конюшню (180 м2), приміщення ферми (1008 м2), башту «Рожновського», приміщення млина) та земельну ділянку площею 2,9 га. державної форми власності для здійснення підприємницької діяльності, при цьому, не уклавши договору оренди державного майна та договору оренди земельної ділянки у відповідності до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі». Разом з тим, прокурор зазначив, статтею 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено істотні умови договору оренди майна державної форми власності. При цьому, як вбачається із договору підряду ведення підсобного господарства №Г-90 від 19.05.2016р., спірний договір містить істотні умови договору оренди майна державної форми власності, також, договір укладений не уповноваженою особою, з грубими порушеннями норм законодавства щодо порядку укладення договорів про передачу в оренду об'єктів нерухомого майна державної власності, без опублікування у встановленому порядку оголошення про передачу в оренду зазначеного нерухомого майна, проведення конкурсу, оцінки об'єктів та визначення розміру орендної плати у відповідності до методик, визначених Кабінетом Міністрів України. Крім того, як вбачається з положень статті 92 Земельного Кодексу України, де визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, у постійного користувача відсутні повноваження на розпорядження земельною ділянкою, у т.ч. передання її в користування (оренду) іншій особі. Разом з тим, зі змісту оспорюваного договору слідує, що Ізяславська виправна колонія (№ 31) фактично передала у користування земельну ділянку державної форми власності, якою не мала права розпоряджатися, за відсутності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, та без проведення аукціону.

Також, як зазначено прокурором, право самостійного господарювання, визначене ч.1 ст.95 Земельного кодексу України, надане саме землекористувачеві, однак згідно умов спірного договору використовується не землекористувачем, якому належить земельна ділянка на праві постійного користування, а ТОВ «Магнат -Агро 2», що суперечить вимогам вказаної норми права. При цьому, державна установа «Ізяславська виправна колонія (№31)» є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Органом управління виправної колонії є Міністерство юстиції України (п. 1 Положення про державну установу «Ізяславська виправна колонія (№31)», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3679/19/5 від 15.12.2016р.). Як стверджує прокурор, вказані обставини підтверджуються витягом з ЄДРПОУ. Відповідно до п. 11 Положення, майно виправної колонії перебуває у державній власності, використовується нею на правах оперативного управління виключно для забезпечення виконання її завдань, та не може бути об'єктом застави.

Враховуючи викладене, а також те, що спірний договір не є договором підряду, а є прихованим договором оренди державного майна та землі, його зміст суперечить вимогам ЦК України, ЗК України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про оренду землі» та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним, вважає прокурор. За спірним договором фактично відбулось розпорядження об'єктами нерухомого майна державної власності, а також земельною ділянкою державної власності неповноважним суб'єктом, порядок укладення договору про передачу в користування зазначеного майна, а також положення спірного договору не відповідають вимогам законодавства, а саме, ст. 5, 7-9, 11, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 4, 16, 24 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 92, 93, 95, 122, 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 837-891 Цивільного кодексу України, а також не спрямований на настання обумовлених ним наслідків, що свідчить про його недійсність на підставі ч.ч. 1, 2, 5 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, прокурор просить задовольнити позов.

Представник відповідача 1 у своєму відзиві на позов, поданому 02.10.2018р. проти позову заперечує, зазначивши про те, що за умовами договору № Г-90 від 19.05.2016р. Ізяславською виправною колонією (№ 31) земельні ділянка державної форми власності, на якій розміщений майновий комплекс, не передавалась в оренду ТОВ «Магнат-Агро 2», а останній тільки використовував споруди, що знаходяться на ній. Також, як вважає представник відповідача 1 вищезазначений договір не потребує погодження з Міністерством юстиції України, оскільки такий порядок стосується лише укладення договорів оренди, кредиту або інших угод, пов’язаних з обтяженням та використанням активів (майна) установ. Даний правочин не обумовлює передачу права володіння чи управління нерухомим майном установи.

Незважаючи на те, що відповідач 2, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (ухвали у справі неодноразово було надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань), відзив щодо позову не подав, повноважних представників для участі у судовому засіданні не направив, відповідно до ч. 9 ст. 165, ст.202 ГПК України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Згідно із Державним актом на право постійного користування землею серії ХМ № 46 від 07.06.1995р. установі МХ-324/31 для розміщення підсобного сільського господарства передано в постійне користування 198 га землі на території Білотинської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

19.05.2016р. між Ізяславською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 31 (замовником)) та товариством з обмеженою відповідальністю «Магнат -Агро 2» (підрядником) було укладено договір підряду ведення підсобного господарства № Г-90 (далі договір), відповідно до якого підрядник зобов'язується на основі завдання замовника та на власний ризик виростити товарну тваринницьку продукцію та реалізувати її відповідно до умов договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її (п. 1.1. договору).

Згідно із п. 2.1. договору ведення підсобного господарства (вирощування товарної тваринної продукції та її реалізація).

Як передбачено п. 3.1. договору предметом підряду є вирощена товарна тваринницька продукція в заліковій вазі або сплата фіксованого розміру доходу замовнику.

Відповідно до п. 4.1. договору підрядник (товариство) зобов'язується виконати вищевказані роботи, використовуючи споруди, а саме: трансформаторну підстанцію, зерносклад (432 м2), санпропускник (144 м2), телятник (400 м2), конюшню (180 м2), приміщення ферми (1008 м2), башту «Рожновського», приміщення млина, що розташовані на землях, які належать замовнику (установі) на підставі Державного акту на право постійного користування землею ХМ № 46 від 07.06.1995р., що знаходяться на площі 2,9 га в с. Комини Ізяславського району Хмельницької області; підрядник також зобов'язується за власні кошти здійснювати невід'ємні поліпшення майнового комплексу, при виконанні умов договору; додержуватись встановлених норм діючого законодавства стосовно охорони навколишнього природного середовища та охорони земель, захисних смуг, санітарних та протипожежних норм та правил, техніки безпеки; допускати для ведення обліку і контролю за ходом виконання підрядних робіт представників замовника; сплатити замовнику фіксований розмір доходу, визначений в п. 5.2. даного договору.

Згідно із п. 4.2. договору замовник зобов’язується: прийняти роботи, виконані підрядником відповідно до договору; оплатити підряднику вартість виконаних робіт згідно даного договору; сприяти підрядникові у виконані робіт, визначених цим договором.

Як передбачено п.п. 5.1, 5.2 договору сторони домовились, що кошти, отримані Підрядником в результаті реалізації товарної тваринної продукції, залишаються Підряднику в рахунок оплати Замовником за виконані роботи. З метою забезпечення майнових інтересів замовника, сторони встановлюють фіксований гарантований рівень частки доходу від реалізації даного договору, яку має отримати замовник, та яка у вартісному вираженні становить 96000 грн., до 1 липня щороку - 48000 грн., до 31 грудня щороку - 48000 грн.). Крім сплати фіксованого гарантованого рівня частки доходу підрядник окремо здійснює оплату за спожиті воду та електроенергію, згідно діючого тарифу.

Відповідно до п 5.3. договору у випадку оплати зазначеної у п. 5.2. суми замовнику, підрядник є таким, що повністю виконав свої зобов’язання перед замовником по даному договору.

Даний договір набирає чинності з 01.06.2016р. і діє до 31.12.2020р., а в частині розрахунків до повного його виконання сторонами (п. 7.1.).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

У листі № 24/16-3082 від 23.05.2016р., адресованому начальнику Ізяславської виправної колонії (№31) майору внутрішньої служби ОСОБА_2, Управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області

Відповідно до Положення про державну установу «Ізяславська виправна колонія (№31)», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 3679/19/5 від 15.12.2016р. державна установа «Ізяславська виправна колонія (№31)» є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Органом управління виправної колонії є Міністерство юстиції України. Діяльність виправної колонії контролюється та координується Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (п. 1 Положення).

Згідно із п. 11 Положення, майно виправної колонії перебуває у державній власності, використовується нею на правах оперативного управління виключно для забезпечення виконання її завдань, та не може бути об'єктом застави.

Як передбачено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 165 від 29.11.1999р. установу МХ-324/31 перейменовано в Ізяславську виправну колонію Хмельницької області (№ 31).

Відповідно до наказу Державної пенітенціарної служби України № 480 від 01.11.2011р. установу перейменовано в Ізяславську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 31).

Згідно із наказом Міністерства юстиції України № 3679/128/5 від 15.12.2016р. установу перейменовано у державну установу «Ізяславська виправна колонія (№ 31)» та затверджено Положення про державну установу «Ізяславська виправна колонія (№ 31)».

Відповідно до Інвентарних карток обліку об’єкта основних засобів № 426 телятника, № 424 млину, № 427 конюшні, № 428 башні, № 429 приміщення ферми, № 510 трансформаторної підстанції, № 517 санпропускника, № 518 зерноскладу та інвентарних карток обліку засобів в бюджетних установах ці об’єкти були надані для користування державній установі «Ізяславська виправна колонія (№ 31).

17.05.2017р. між Державною установою «Ізяславська виправна колонія (№ 31)» (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Магнат-Агро 2» (підрядником) було укладено додаткову угоду № Г-161, відповідно до п. 1 якої у зв’язку із зміною назви замовника в преамбулі та в тексті договору Ізяславська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№31) в усіх відмінках замінити на державна установа «Ізяславська виправна колонія (№ 31)».

Згідно із п. 2 угоди доповнено п. 5.6. договору в наступній редакції: «Оплату за даним договором може здійснювати третя сторона - товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопрогрес».

За замовленням Ізяславської виправної колонії № 31 станом на 27.12.2017р. було виготовлено Технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна, що знаходиться у селі Комини, Ізяславський р-н, Хмельницька обл., по вул. Центральна, 15, виготовленого, а саме: санпропускник, площею 100,8 кв.м.; зерносклад, площею 419,7 кв.м.; свинарник, площею 391,6 кв.м.; приміщення ферми, площею 1044,8 кв.м.; конюшня, площею 166,2 кв.м., насосна, площею 4,3 кв.м.; дачний будинок, площею 56,8 кв.м.; телятник, площею 388,4 кв.м.

Супровідним листом № 05/1-47-18 від 15.08.2018р., адресованому Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Хмельницькій області, прокуратурою Хмельницької області надіслано за належністю лист керівника Шепетівської місцевої прокуратури про розгляд в межах компетенції питання щодо виконання Ізяславською виправною колонією № 31 та ТОВ «Магнат-Агро 2» вимог щодо порядку укладення договорів оренди державного майна, що визначені ст.ст. 9, 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», при укладенні 19.05.2016р. договору підряду № Г-90 ведення підсобного господарства.

У листі керівника Шепетівської місцевої прокуратури, адресованому регіональному відділенню Фонду державного майна України по Хмельницькій області повідомлено про те, що аналізуючи зміст договору підряду № Г-90 від 19.05.2016р. вбачається, що за спірним договором установою виконання покарань фактично передано у платне строкове користування ТОВ «Магнат - Агро 2» об'єкти нерухомого майна (трансформаторну підстанцію, зерносклад (432 м2), санпропускник (144 м2), телятник (400 м ), конюшню (180 м2), приміщення ферми (1008 м2), башту «Рожновського», приміщення млина) та земельну ділянку державної форми власності площею 2,9 га для здійснення підприємницької діяльності, при цьому, не уклавши договору оренди державного майна та договору оренди земельної ділянки у відповідності до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Закону України «Про оренду землі».

За таких обставин, прокурор просить повідомити про стан виконання Ізяславською виправною колонією № 31 та ТОВ «Магнат - Агро 2» вимог щодо порядку укладення договорів оренди державного майна, що визначені ст.ст. 9, 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (за наявності у регіональному фонді державного майна таких відомостей).

У відповіді на лист 3 10-00-02468 від 23.08.2018р., адресованій Шепетівській місцевій прокуратурі, регіональному відділенню Фонду державного майна України по Хмельницькій області повідомило про те, що не регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області не укладало договору оренди державного нерухомого майна, а саме: трансформаторна підстанція, зерносклад (432 м2), санпропускник (144 м2), телятник (400 м ), конюшня (180 м2), приміщення ферми (1008 м2), башта «Рожновського» та приміщення млина, що розташовані за адресою: Хмельницька обл.., Ізяславський р-н, с. Комини та перебувають на балансі Ізяславської виправної колонії № 31 та не погоджувало розрахунку орендної плати для передачі в оренду вказаного нерухомого майна, орендодавцем якого виступає Ізяславська виправна колонія № 31.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 від 28.08.2018р. організаційно-правова форма Державної установи «Ізяславська виправна колонія № 31» - державна організація, засновником якої є Міністерство юстиції України, орган управління юридичної особи - Міністерство юстиції України, яка займається діяльністю у сфері юстиції та правосуддя.

В матеріалах справи також наявне повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді № 74-8891 вих-18 від 29.08.2018р., в якому повідомлено про те, що Шепетівською місцевою прокуратурою встановлено, що 19.05.2016р. між Ізяславською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№31) та ТОВ «Магнат-Агро 2» укладено договір підряду № Г-90 ведення підсобного господарства, згідно п. 1.1 якого підрядник зобов'язується на основі завдання замовника та на власний ризик виростити товарну тваринницьку продукцію та реалізувати її відповідно до умов договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її. Також, як зазначено у повідомленні, аналізуючи зміст договору вбачається, що за спірним договором установою виконання покарань фактично передано у платне строкове користування ТОВ «Магнат-Агро 2» об'єкти нерухомого майна (трансформаторну підстанцію, зерносклад (432 м2), санпропускник (144 м2), телятник (400 м2), конюшню (180 м2), приміщення ферми (1008 м2), башту «Рожновського», приміщення млина) та земельну ділянку державної форми власності площею 2,9 га здійснення підприємницької діяльності, при цьому, не уклавши договору оренди державного майна та договору оренди земельної ділянки у відповідності до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Закону України «Про оренду землі».

Крім того, як вказано у повідомленні, Державна установа «Ізяславська виправна колонія (№31)» є державною установою, входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Органом управління виправної колонії є Міністерство юстиції України (п. 1 Положення про державну установу «Ізяславська виправна колонія (№31)», затвердженого наказом Міністерства юстиції Украйни №3679/19/5 від 15.12.2016р.).

Відповідно до п. 11 Положення, майно виправної колонії перебуває у державнійвласності, використовується нею на правах оперативного управління виключно для забезпечення виконання її завдань, та не може бути об'єктом застави.

При цьому як відзначено у повідомленні, укладення договору підряду № Г-90 від 19.05.2016р. між Ізяславською виправною коло (№ 31) та ТОВ «Магнат-Агро 2», всупереч встановленому державою порядку, зачіпає інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною об'єктів нерухомого майна державної власності, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовом, оскільки уповноважений орган - Міністерство юстиції України заходи щодо визнання спірного договору недійним з моменту його укладення по даний не вживає.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження об'єктами нерухомого майна державної власності спричиняють шкоду інтересам держави і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі, шляхом звернення з позовом до суду про визнання недійсними правочинів, на підставі яких здійснено незаконне розпорядження державним майном. Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при прийнятті рішень та передачі об'єктів нерухомого державної форми власності в користування третім особам, а також визначення у встановленому законом порядку плати (орендних платежів) за користування таким майном, яке, в даному випадку, проведене з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що уповноважений орган - Міністерство юстиції України - самостійно заходи щодо визнання спірного договору недійним з моменту його укладення по даний час не вживав, з вказаним позовом звертається прокурор, та на підставі абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», повідомляє про намір здійснення прокурором з вказаних підстав представництва в суді законних інтересів держави в Міністерства юстиції України шляхом пред'явлення до господарського суду Хмельницької області позову про визнання недійсним договору підряду № Г-90 від 19.05.2016р., укладеного між Ізяславською виправною колонією (№ 31) та ТОВ «Магнат-Агро 2» та зобов’язання ТОВ «Магнат-Агро 2» звільнити об'єкти нерухомого майна, які товариство займає на підставі зазначеного договору.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як передбачено ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, що перебуває в державній власності, визначається Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями державного майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю; підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію.

Вимоги щодо порядку укладення договорів оренди державного майна визначені ст.ст. 9, 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та передбачають, зокрема: направлення фізичними та юридичними особами, які бажають укласти договір оренди, заяви, проекту договору оренди, а також документів згідно з переліком, який визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, що визначений статтею 5 Закону; направлення орендодавцем у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви копій матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном; розгляд органом, уповноважений управляти державним майном, поданих йому матеріалів, та направлення орендодавцеві упродовж п'ятнадцяти днів після їх надходження висновку про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди; орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника; ротягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна; протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди; у разі надходження двох і більше заяв - оголошення конкурсу на право оренди, порядок проведення якого визначається Кабінетом Міністрів України; вивчення підстав щодо відмови в укладенні договору, в тому числі, не надання згоди на укладення договору оренди органом, уповноваженим управляти майном; оцінка об'єкта оренди, що здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Статтею 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено істотні умови договору оренди майна державної форми власності, а саме: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення, виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. № 9, зазначено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Також, судом відзначається, що у п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено, що встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

При цьому, як вбачається із договору підряду ведення підсобного господарства №Г-90 від 19.05.2016р., спірний договір містить вказані істотні умови договору оренди майна державної форми власності, разом з тим, договір укладений з грубими порушеннями норм законодавства щодо порядку укладення договорів про передачу в оренду об'єктів нерухомого майна державної власності, без опублікування у встановленому порядку оголошення про передачу в оренду зазначеного нерухомого майна, проведення конкурсу, оцінки об'єктів та визначення розміру орендної плати у відповідності до методик, визначених Кабінетом Міністрів України.

Крім того, судом зауважується, що статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Разом з тим, згідно із статтею 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено істотні умови договору оренди землі, якими є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» встановлено порядок укладення договору оренди землі, а саме: укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Статтею 92 Земельного Кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Таким чином, враховуючи вищеозначені положення законодавства суд погоджується із позицією викладеною у позовній заяві про те, що у постійного користувача відсутні повноваження на розпорядження земельною ділянкою, у т.ч. передання її в користування (оренду) іншій особі.

Також, судом звертається увага на те, що як передбачено ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При цьому, суд вважає обґрунтованою позицію, викладену у позовній заяві, про те, що у зв'язку із фактом укладання удаваного правочину - в даному випадку договору підряду, сторони уникли процедури державної реєстрації права оренди землі, що чинному законодавству не відповідає.

Разом з тим, судом відзначається, що державна установа «Ізяславська виправна колонія (№31)» є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Органом управління виправної колонії є Міністерство юстиції України (п. 1 Положення про державну установу «Ізяславська виправна колонія (№31)», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3679/19/5 від 15.12.2016р.).

Відповідно до п. 11 Положення, майно виправної колонії перебуває у державній власності, використовується нею на правах оперативного управління виключно для забезпечення виконання її завдань, та не може бути об'єктом застави.

Як встановлено судом, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 від 28.08.2018р. організаційно-правова форма Державної установи «Ізяславська виправна колонія № 31» - державна організація, засновником якої є Міністерство юстиції України, орган управління юридичної особи - Міністерство юстиції України, яка займається діяльністю у сфері юстиції та правосуддя.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань. Управління майном здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, який закріплює його за органами і установами виконання покарань, слідчими ізоляторами, навчальними закладами, закладами охорони здоров'я, підприємствами установ виконання покарань, іншими підприємствами, установами і організаціями, створеними для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, збереження та раціональне використання цього майна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2016р. № 343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» ліквідовано Державну пенітенціарну службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації; установити, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної пенітенціарної служби, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Вказаною постановою Кабінету Міністрів України також затверджено Перелік цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що відносяться до сфери управління Міністерства юстиції, до складу якого увійшла також Ізяславська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 31).

Як передбачено ст. 141 Господарського кодексу України, до державного майна належать, окрім іншого, цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної діяльності.

Відповідно до ст. ст. 179, 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухомого майна) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно із п. п. 1, 2, 4, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Пунктом 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 3 ст. 207 Господарського Кодексу України передбачено, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Враховуючи викладене, а також те, що спірний договір не є договором підряду, а є прихованим договором оренди державного майна та землі, його зміст суперечить вимогам ЦК України, ЗК України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про оренду землі» та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним.

При цьому, суд прийшов до висновку, що за спірним договором фактично здійснено управління об'єктами нерухомого майна державної власності, а також земельною ділянкою державної власності неповноважним суб'єктом, порядок укладення договору про передачу в користування зазначеного майна, а також положення спірного договору не відповідають вимогам законодавства, а саме Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про оренду землі», Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, а також не спрямований на настання обумовлених ним наслідків, що свідчить про наявність підстав для визнання його недійсним на підставі ч.ч. 1, 2, 5 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання оспорюваного правочину недійсним підлягають задоволенню, відповідно укладений між відповідачами договір від 19.05.2016р. підлягає визнанню недійсним.

Згідно з ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на визнання недійсним договору позовна вимога про звільнення відповідачем 2 визначених у п.4.1. договору підряду № Г-90 ведення підсобного господарства від 19.05.2016р. (укладеного між Ізяславською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області та товариством з обмеженою відповідальністю "Магнат-Агро 2") об'єктів нерухомого майна, також підлягає задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі із стягненням з відповідачів судових витрат у справі в рівних частинах згідно зі ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір підряду № Г-90 ведення підсобного господарства від 19.05.2016р., укладений між Ізяславською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області та товариством з обмеженою відповідальністю "Магнат-Агро 2".

Товариству з обмеженою відповідальністю "Магнат-Агро 2" (Хмельницька область, Старокостянтинівський район, м. Старокостянтинів, провулок Чикирди, 4, ідентифікаційний код 34976833) звільнити визначені у п.4.1. договору підряду № Г-90 ведення підсобного господарства від 19.05.2016р. (укладеного між Ізяславською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області та товариством з обмеженою відповідальністю "Магнат-Агро 2") об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці площею 2,9 га на території Білотинської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (трансформаторна підстанція; зерносклад (432 кв.м); санпропускник (144 кв.м), телятник (400 кв.м), конюшня (180 кв.м), приміщення ферми (1008 кв.м), башта "Рожновського"; приміщення млина).

Видати наказ.

Стягнути з державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)" (Хмельницька область, Ізяславський район, м. Ізяслав, вул. Гагаріна, 4, ідентифікаційний код 08594759) на користь прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, пров. Військкоматський, 3, ідентифікаційний код 02911102, р/р 35218028002814 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) 1762 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат-Агро 2" (Хмельницька область, Старокостянтинівський район, м. Старокостянтинів, провулок Чикирди, 4, ідентифікаційний код 34976833) на користь прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, пров. Військкоматський, 3, ідентифікаційний код 02911102, р/р 35218028002814 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) 1762 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.01.2019р.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддруков. 6 прим. (всім рек. з пов. про вруч.): 1- до справи; 2- позивачу (Міністерство юстиції України; 01001, м. Київ. вул. Архітектора Городецького, 13); 3 - відповідачу 1 (30300, Хмельницька обл., Ізяславський р-н, м. Ізяслав, вул. Гагаріна, 4); 4 - відповідачу 2 (31343, АДРЕСА_1); 5 - Шепетівській місцевій прокуратурі (30300, Хмельницька обл., м. Ізяслав, вул. Шевченка, 5); 6 - прокуратурі Хмельницької області.