Рішення № 79271792, 15.01.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8844/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2019 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого – судді Шиповича В.В.

секретаря судового засідання Євтушенко М.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» (далі ОСОБА_1) 18.10.2018 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором, вказавши, що 16.07.2010 року між Банком та відповідачем було укладено Договір про надання банківських послуг на підставі якого ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді кредитного ліміту в сумі 8400 гривень на платіжну картку, зі сплатою процентів за користування кредитом. Однак відповідач свої зобов’язання за договором не виконує, своєчасно суми щомісячної виплати по кредиту, процентах та пені не вносить, внаслідок чого станом на 02.10.2018 року існує заборгованість за кредитним договором у сумі 16538,97 гривень, з яких заборгованість за процентами за користування кредитом 7716,62 гривень, заборгованість за пенею 9903,13 гривень та штрафи у сумі 500 гривень та 763,76 гривень, яку позивач просив стягнути на свою користь із ОСОБА_2

Ухвалою суду від 15.11.2018 року позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

У судове засідання представник позивача надав письмову заяву у якій підтримав у повному обсязі позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 подав в судове засідання заяву, в якій зазначив, що дійсно отримав в АТ КБ «ПриватБанк» платіжну картку з кредитним лімітом 6400 грн., який використав. Не заперечував свого обов’язку повернути проценти за користування кредитом та сплатити штрафні санкції, однак просив зменшити їх розмір з врахуванням того, що ним вже внесено значні кошти на погашення заборгованості перед позивачем, він з 1998 року страждає на невиліковну хворобу, що потребує постійного медикаментозного лікування.

Суд оголосивши заяви представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений Договір про надання банківських послуг, який складається із Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 16.07.2010 року, Пам’ятки клієнта, Тарифів банку, а також Умов і Правил надання банківських послуг (а.с. 9-25).

ОСОБА_2 не заперечував факту підписання ним Договору про надання банківських послуг від 16.07.2010 року укладеного з АТ КБ «ПриватБанк», а тому суд вважає, що він був ознайомлений та обізнаний з умовами кредитування, що визначені даним Договором.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено наступне:

Згідно п. 2.1.1.12.2 Умов та Правил надання банківських послуг - за користування Кредитом протягом пільгового періоду Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі 0,01% від суми операцій за рахунок Кредиту. В разі непогашення Клієнтом боргових зобов'язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. Сплату відсотків за користування кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих відсотків (договірне списання).

В разі якщо, в дату нарахування відсотків згідно цих Умов, Клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили про збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов'язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків.

Згідно ст. 212 ЦК України, в разі, якщо будь-яка прострочена заборгованість за Кредитом є більшою ніж 90 днів - починаючи з 91-го дня вся (загальна) заборгованість за Кредитом є простроченою.

Позичальник сплачує кредитодавцю проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування (п. 2.1.1.12.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг).

При непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100 грн., позивальник сплачує кредитодавцю пеню відповідно постановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту (п. 2.1.1.12.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг).

При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань передбачених цим Договором більш ніж на 30 днів позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено Тарифами договору(п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг).

Згідно з витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»:

Пільговий період по карті становить-з 01.01.2013 року – до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості);Базова % ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості)-за тратами з 01.01.2013 року – 2,5 % -за тратами з 01.09.2014 року - 2,9 % -за тратами з 01.04.2015 року – 3,6 %Обов’язків щомісячний платіж -7 % від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості); -З 01.04.2014 року - 5 % від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості);Пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів-0,24 % від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. та пеня в розмірі 0,24 % від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більшеШтраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов’язань більш ніж на 30 днів-500 грн. + 5 % суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

З моменту отримання кредиту відповідач допускав порушення умов повернення грошових коштів, оскільки не здійснював платежів, передбачених договором та достатніх для погашення його договірних зобов’язань з оплати кредиту, процентів за його користування та пені за несвоєчасність виконання грошових зобов’язань.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с. 5-8), станом на 02.10.2018 року внаслідок порушення відповідачем своїх грошових зобов’язань за кредитним договором б/н від 16.07.2010 року та несвоєчасною сплатою належних платежів, за відповідачем утворилася заборгованість, яка складається з наступних сум: за процентами за користування кредитом 7716,62 грн.; за пенею 9903,13 грн.; фіксована суму штрафу 500,00 грн.; відсоткова сума штрафу 763,76 грн.

Суд погоджується, що станом на 02.10.2018 року заборгованість ОСОБА_2 по Договору від 16.07.2010 року за процентами по користуванню кредитом становить 7716,62 грн.

Щодо стягнення пені та штрафів за порушення виконання умов договору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що позивачем АТ КБ "ПриватБанк" застосовано до відповідача два види відповідальності за порушення зобов'язань, - у вигляді пені у розмірі 9903,13 грн. та штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) у розмірі 763,76 грн.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

п.п. 1.1.5.21, 1.1.5.25 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з п.п. 1.1.5.20, 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил надання банківських послуг - передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи зазначене, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа №6-2003цс15) та від 11.10.2017 (справа №347/1910/15-ц).

На підставі викладеного суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог Банку в частині одночасного стягнення з відповідача штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 763,76 грн. (процентна складова) за кредитним договором від 16.07.2010 року, проте суд вважає необхідним стягнути з відповідача пеню, передбачену п. 2.1.1.12.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг.

Банком за період з 01.04.2016 року по 02.10.2018 року нараховано пені на загальну суму 9903,13 грн.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні №7-рп/2013 від 11.07.2013 року, констатував, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов’язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні ч.3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов’язання (п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).

Відповідно до Правової позиції висловленої Верховним Судом України в Постанові від 3 вересня 2014 року по справі №6-100цс14, - суд має право самостійно зменшити розмір неустойки. При цьому частина третя ст. 551 ЦК, з урахуванням положень ст. 3 ЦК щодо загальних засад цивільного законодавства та п. 4-5 ч. 5 ст. 12 ЦПК щодо обов’язку суду сприяти сторонам у реалізації їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Суд вважає, що стягнення пені у розмірі заявленому позивачем, не буде відповідати передбаченим ч. 3 ст. 509 ЦК України таким засадам зобов’язання, як розумність та справедливість.

З урахування споживчого характеру кредиту отриманого ОСОБА_2, розміру кредиту, суми коштів внесених відповідачем на погашення заборгованості по Договору від 16.07.2010 року (понад 30000 грн.), а також того, що відповідач страждає на невиліковне захворювання, специфіка якого потребує пожиттєвого прийому препаратів, суд зменшує розмір неустойки (пені) з 9903,13 грн. до 1000 грн.

За таких обставин, оцінивши докази надані позивачем, суд приходить до висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» необхідно задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість по кредитному договору від 16.07.2010 року, що виникла станом на 02.10.2018 року в сумі 8716,62 грн., з яких заборгованість за процентами 7716,62 гривень та пеня 1000 гривень.

Своїх заперечень проти позову, та доказів, які б підтверджували такі заперечення відповідач суду не надав.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 1627,36 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому сума зменшеної судом пені не впливає на зменшення розміру судового збору.

На підставі ст. 551, 1048-1050, 1054-1055 ЦК України, керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 263-266, 273, ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість по Договору про надання банківських послуг від 16.07.2010 року, що виникла станом на 02.10.2018 в сумі 8716 (вісім тисяч сімсот шістнадцять) гривень 62 копійки, судовий збір у сумі 1627 (одна тисяча шістсот двадцять сім) гривень 36 копійок, а усього 10343 (десять тисяч триста сорок три) гривні 98 копійок.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк

Суддя: ОСОБА_3