Рішення № 79271612, 17.01.2019, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2785/18

номер провадження 2/695/244/19

17 січня 2019 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Середи Л. В.

за участю секретаря – Оніщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном та позбавлення права користування житловим приміщенням, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Золотоніського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні житловим приміщенням.

Свої вимоги позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, мотивує тим, що їй на праві власності належить будинок, що знаходиться за адресою: вул. Ватутіна, 15, м. Золотоноша Черкаської області. Відповідач по справі є знайомою батьків позивача та попросила її прописати за вказаною адресою. Через деякий час ОСОБА_2 поїхала в м. Київ влаштовуватись на роботу, та вказаним будинком ніколи не користувалась.

Той факт, що відповідач зареєстрована у будинку позивача, хоча ним не користується створює позивачеві незручності та заважає повноцінно користуватися своєю власністю, тим більше, що сам відповідач не є а ні членом сім`ї позивача, а ні її знайомою, а тому порушується право позивача на вільне та повноцінне володіння, користування та розпорядження своїм нерухомим майном, а також обмежує можливості стосовно належного оформлення соціальної допомоги з боку держави.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду від 09.11.2018 року без виклику сторін.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не направила, хоча була повідомлена про дату судового засідання у порядку визначеному чинним законодавством.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є власником будинку, що знаходиться за адресою: вул. Ватутіна, 15, м. Золотоноша, право власності якої стверджується відповідним договором дарування будинку від 27.05.1981 року, зареєстрованого в реєстрі за №1632.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрована в будинку позивача з 10.06.2008 року, що стверджується даними будинкової книги, однак у ньому не проживає.

Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Нормами статей ст. 9, 156 ЖК України визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій. Члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім’ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім’ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Згідно із ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судом встановлено, що відповідач не є членом сім’ї позивача та фактично з ним не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином судом встановлено, що відповідач фактично не проживає за місцем своєї реєстрації, чим обмежує право позивача на власність та вільного розпорядження нею.

Разом із тим, позивач ставить вимогу про те, щоб суд, при прийнятті рішення по вказаній справі вказав дату виписки ОСОБА_2 із будинкової книги вереснем 2018 року.

Суд зважає, що вказана вимога не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки зобов’язання вчинити вказані дії нормами чинного законодавства не передбачені.

Так в постанові від 16 січня 2012 року у справі №6-57цс 11, Верховний суд України виклав правову позицію, якою чітко встановлено, який порядок повинен бути застосований до правовідносин щодо вирішення питання про зняття з реєстраційного обліку особи, яка не являється членом сім'ї власника або ж наймача. У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання пред'явивши разом з тим одну з таких вимог: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою. Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Згідно ст. 7 Закону України „Про свободу пресування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Частиною першою ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Враховуючи, що судом встановлено достатньо підстав для того, щоб визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, то відповідно до ч. 1 ст. 7 вказаного Закону це і є підставою для зняття уповноваженим органом з реєстрації місця проживання відповідача.

Разом з тим право позивача щодо визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням та відповідне зняття останньої із її місця реєстрації набувається саме після вирішення судом питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства, яке встановлюється судовим рішенням, що стає обов’язковим після набрання останнім законної сили у встановленому законом порядку.

Окрім того визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням є підставою для зняття відповідача з реєстраційного обліку в позасудовому порядку.

Таким чином, захищаючи права позивача на вільне володіння, користування та розпорядження своєю власністю, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для визнання відповідача такою, яка втратила право користування жилим приміщенням, яке належить позивачу. Однак відповідний захист можливо застосувати саме з часу набрання рішення суду законної сили, а не з часу про який просить позивач.

Суд також вважає, що з відповідача, на підставі ст. 141 ЦПК України необхідно стягти на користь держави судовий збір у розмірі, який був станом на дату подання позовної заяви та становить 704 грн. 80 коп.

На підставі зазначеного та керуючись ст.,ст. 10, 141, 264, 265, 274 ЦПК України,

ст., ст. 391, 405 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном та позбавлення права користування житловим приміщенням – задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право на користування будинком за адресою: вул. Ватутіна 15, м. Золотоноша Черкаської області.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави кошти по сплаті судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., який сплатити на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету – 22030106.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя : Середа Л.В.