Вирок № 79270190, 18.01.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4834/18

Номер провадження 1-кп/629/164/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220380001479 на підставі угоди про примирення за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Суми, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, маючи на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Лук’яненко Д.О., потерпілого ОСОБА_3,

- захисту - обвинуваченої ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 03 червня 2018 року близько 01-00 години прийшла до свого знайомого ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, з яким вони разом розпивали спиртні напої. Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за вищевказаною адресою, у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення мобільного телефону марки «Samsung GT-C3322», махрового рушника та піни для гоління «ARKO men», які належать ОСОБА_4. Скориставшись тим, що потерпілий заснув та за її діями ніхто не слідкує, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому, і бажаючи їх настання, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, таємно викрала мобільний телефон марки «Samsung GT-C3322», вартістю 249 гривень, піну для гоління «ARKO men» та рушник махровий, вартість яких експертом не визначено. Після чого, утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_4 в розмірі 249 гривень.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

22 серпня 2018 року між підозрюваною ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3, була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України. Згідно даної угоди ОСОБА_1 визнає свою вину у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України, підозрювана ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Так, за умовами досягнутої угоди сторони дійшли згоди щодо покарання, яке має понести підозрювана, а саме відповідно до ч. 1 ст. 185 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Крім цього даною угодою встановлені відомості щодо розуміння сторонами угоди наслідків її укладання та затвердження зазначеної угоди.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 повністю визнала свою вину у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення та пояснила, що щиро кається у скоєному нею злочині. Вказала, що дійсно скоїла злочин при зазначених обставинах, а саме 03 червня 2018 року близько 01-00 години вона прийшла до свого знайомого ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, з яким вони разом розпивали спиртні напої. Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за вищевказаною адресою, у неї виник умисел на таємне викрадення мобільного телефону марки «Samsung GT-C3322», махрового рушника та піни для гоління «ARKO men», які належать ОСОБА_4. Скориставшись тим, що потерпілий заснув та за її діями ніхто не слідкує вона таємно викрала мобільний телефон марки «Samsung GT-C3322», піну для гоління «ARKO men» та рушник махровий, і утримуючи їх при собі з місця злочину зникла. Викраденим розпорядилася на власний розсуд. Пояснила суду, що угоду вона укладала добровільно і наслідки укладання і затвердження зазначеної угоди для неї зрозумілі. Просила затвердити зазначену угоду.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що претензій до обвинуваченої будь-якого характеру не має, збитки відшкодовані, зазначену угоду укладав добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Також просив затвердити зазначену угоду.

Суд, заслухавши думку прокурора, який проти затвердження угоди не заперечував, погодився із мірою покарання, обвинуваченої та потерпілого, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним про примирення.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується та визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 1 ст. 185 КК України.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Судом також з'ясовано, що потерпілий ОСОБА_3 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що дана угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань, не відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. Крім того судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченою та потерпілим, визначена у межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

За таких обставин, виходячи з позиції обвинуваченої, висловленої в судовому засіданні щодо погодження із призначенням узгодженої сторонами міри покарання, позиції потерпілого, яким зрозумілі наслідки затвердження угоди, враховуючи вимоги діючого законодавства, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення від 22 серпня 2018 року, укладеної між потерпілим та обвинуваченою по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідженням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має середню освіту, не заміжня, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштована, за місцем проживання характеризується формально позитивно.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченої, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_1, узгоджене сторонами угоди про примирення від 22 серпня 2018 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченої витрати за проведення судової експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення між обвинуваченою ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3, укладену 22 серпня 2018 року.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання - у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3217 від 15.08.2018 року в розмірі 429 гривень (отримувач УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31116115020005, код доходів 24060300, інші надходження).

Речовий доказ по справі:

- мобільний телефон марки «Samsung GT-C3322», піну для гоління «ARKO men» та рушник махровий, які належать потерпілому ОСОБА_4 та передані йому на відповідальне зберігання під розписку - залишити останньому.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова