Рішення № 79266415, 14.01.2019, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6909/18

Провадження № 2/552/239/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря Павленко Л.М.

за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Полтавської міської ради, Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради про встановлення факту проживання на законних підставах,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Полтави з позовом про встановлення факту проживання на законних підставах за адресою м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 94, кім. 452. Посилались на те, що вони на підставі ордеру № 328 від 29.06.1993 року з 13 липня 1993 року по теперішній час проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, кім. 452 та зареєстровані за цією адресою, але без зазначення номеру кімнати. Рішенням Полтавської міської ради від 28 вересні 2010 року гуртожиток по вул. М.Бірюзова, 94 у м. Полтава прийнято у комунальну власність м. Полтави від ВАТ « Полтавахіммаш». 12 липня 2013 року рішенням Полтавської міської ради було змінено статус гуртожитку для одинаків по вул. М.Бірюзова, 94, які знаходяться на балансі КП « ЖЕО № 2 » Полтавської міської ради на гуртожиток для проживання сімей « сімейного типу » та дозволено приватизацію жилих та допоміжних приміщень. На даний час позивачі мають намір використати своє право на приватизацію житла. Просили встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 13 липня 1993 року у кімнаті №452 по вул. М.Бірюзова, 94 у м. Полтава на законних підставах.

18 грудня 2018 року ухвалою Київського районного суду м. Полтави відкрите провадження по справі.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача – виконавчого комітету Полтавської міської ради в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома. Суду надано відзив щодо невизнання позовних вимог, оскільки жодних прав позивачів відповідач не порушував.

Представник відповідача - КП «ЖЕО № 2» Полтавської міської ради в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з’явилися в судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення позивачів, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 на підставі ордеру № 328 від 29.06.1993 року з 13 липня 1993 року по теперішній час проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, кім. 452 та зареєстровані без зазначення номеру кімнати 452.

Рішенням Полтавської міської ради від 28 вересні 2010 року гуртожиток по вул. М.Бірюзова, 94 у м. Полтава прийнято у комунальну власність м. Полтави від ВАТ « Полтавахіммаш».

12 липня 2013 року рішенням Полтавської міської ради було змінено статус гуртожитку для одинаків по вул. М.Бірюзова, 94, які знаходяться на балансі КП « ЖЕО № 2 » Полтавської міської ради на гуртожиток для проживання сімей «сімейного типу» та дозволено приватизацію жилих та допоміжних приміщень

За час проживання у вказаній квартирі позивачі сплачують послуги з квартирної плати та утримання прибудинкової території.

Частиною 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено право кожного громадянина України приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Статтею 8 вказаного Закону визначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Відповідно до п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396, серед інших документів, громадянин повинен подати до органів приватизації копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку.

Згідно п.п. 69. 72 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених ОСОБА_3 міністрів УРСР № 470 від 11.12.1984 року, з наступними змінами та доповненнями, ордер на жиле приміщення дійсний протягом 30 днів і при вселенні громадянин повинен його здати в житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації як документ суворої звітності.

Статтею 16 Цивільного Кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.

Тобто законом передбачено, що під захист підпадають особи, які дотримали певних умов, зокрема відсутність в особи власного житла; правомірність її проживання в гуртожитку та користування гуртожитком; реєстрація за місцем проживання у гуртожитку більше 5 років на законних підставах; фактичне проживання протягом п'яти років за місцем реєстрації в гуртожитку.

Таким чином, однією із умов є реєстрація за місцем проживання у гуртожитку більше 5 років на законних підставах.

На осіб, які вселяються у гуртожиток, поширюється процедура реєстрації місця проживання відповідно до вимог Закону N 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Як встановлено судом, позивачі саме в порядку та на умовах, передбачених нормами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зареєстрували своє постійне місце проживання в гуртожитку по вул. М.Бірюзова, в м. Полтаві.

Таким чином, позивачами дотримано умову щодо реєстрації місця свого проживання.

Другою обставиною, з якою пов'язане право на захист особи відповідно до Закону N 500-VI, є правомірність її проживання в гуртожитку та користування гуртожитком. При цьому Закон N 500-VI не містить визначення "законні підстави".

Для вирішення питання, чи на законних підставах позивач мешкає у гуртожитку, суд виходить з загальних норм матеріального права, які регулюють питання вселення у гуртожиток та набуття права користування житловою площею у ньому.

Згідно зі ст. ст. 128, 129 ЖК УРСР та пункту 10 розділу II Примірного положення про гуртожитки (чинного на час вселення в спірне жиле приміщення), пункту 69 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР саме на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_3 народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10,12, 81, 259, 263-265 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 в кімнаті № 452 по вул.. М.Бірюзова, 94 м. Полтави з 13 липня 1993 року по теперішній час на законних підставах.

Встановити факт проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 в кімнаті № 452 по вул. М.Бірюзова, 94 м. Полтави з 13 липня 1993 року по теперішній час на законних підставах.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачі: ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, кім. 452, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

ОСОБА_2, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, кім. 452, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Відповідачі: виконавчий комітет Полтавської міської ради, місцезнаходження: м.Полтава, вул. Соборності, 36, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24388285.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13961729.

Головуючий суддя Ж.В. Кузіна