Ухвала суду № 79261899, 15.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

15 січня 2019 року м. Київ№ 826/5067/18Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглядаючи в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доНаціонального агентства з питань запобігання корупції провизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Під час розгляду справи в судовому засіданні 15.01.2019 представником Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі - відповідач) заявлено клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача заявлене клопотання підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

ОСОБА_1 (надалі - позивач) та його представник - ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечили з підстав відсутності в рамках справи обставин повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії НАЗК в особі Голови НАЗК, що виявилися у відмові отримати декларацію фізичної особи-громадянина України;

- зобов'язати НАЗК в особі членів НАЗК прийняти декларацію фізичної особи - громадянина України ОСОБА_1 протягом п'яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду;

- зобов'язати посадових осіб - членів НАЗК знищити подану ОСОБА_1 декларацію та надати останньому документ, щодо підтвердження того, що декларація не збережена та не оприлюднена через протиправність діянь суб'єкта владних повноважень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2018 (суддя Власенкова О.О.) відкрито спрощене провадження по справі.

В подальшому, відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями, дану справу розподілено на суддю Григоровича П.О.

Як наслідок, ухвалою від 04.06.2018 прийнято справу до провадження суддею Григоровичем П.О. та призначено судове засідання на 16 серпня 2018 року, яке в подальшому було відкладено на 18.09.2018 з метою отримання додаткових доказів від відповідача та необхідністю завчасного ознайомлення позивача з такими доказами.

Втім, в судове засідання 18.09.2018 позивач та/або його представник не прибули, хоча про дату час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою позивача на звороті повістки від 16.08.2018 (а.с.63 том 1), яка була отримана останнім безпосередньо за наслідками проведеного судового засідання 16.08.2018, в якому був присутній особисто позивач та його представник - ОСОБА_2, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с.60-62 том 1).

В той же час, 17.09.2018 електронною поштою до суду надійшла заява-клопотання (а.с.65 том 1) представника позивача, в якій останній повідомляє про обізнаність щодо судового засідання, призначеного на 18.09.2018 о 10:40, та одночасно просить надати йому час для отримання від відповідача та третіх осіб оригіналів відповідей на адвокатські запити для долучення їх до уточненого позову по справі.

Також представник позивача в заяві-клопотання повідомляє про тяжкий стан здоров'я позивача, що унеможливлює його (позивача) безпосередню участь в судовому засіданні 18.09.2018, а також про те, що позивач категорично заперечує проти продовження розгляду справи без його особистої участі і надання пояснень.

Таким чином, є можливим дійти висновку, що неявка представника позивача в судове засідання 18.09.2018 обумовлена зі сторони останнього двома обставинами: 1) необхідністю надання йому часу для отримання від відповідача та третіх осіб оригіналів відповідей на адвокатські запити; 2) запереченням позивача проти розгляду справи за його особистої відсутності.

При цьому, представник позивача не зазначає про фізичну неможливість свого прибуття до суду 18.09.2018 о 10:40 год., а лише вказує на недоцільність, на його думку, прибуття до суду, через необхідність отримання ним оригіналів відповідей на адвокатські запити.

Приходячи до переконання про можливість прибуття представника позивача в судове засідання 18.09.2018 о 10:40 год, Окружний адміністративний суд міста Києва приймає до уваги те, що 18.09.2018 о 10:11 год ОСОБА_2 особисто через відділ документального обігу та контролю (канцелярію) суду було подано заяву-клопотання про долучення до матеріалів справи доказів в електронному та паперовому вигляді (а.с.66 том 1).

Таким чином, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про неповажність причин неприбуття представника позивача в судове засідання 18.09.2018 з підстав необхідності надання йому часу для отримання від відповідача та третіх осіб оригіналів відповідей на адвокатські запити, адже, по-перше, поважною причиною неприбуття учасника справи в засідання є фізична неможливість такої особи прибути до суду у визначені дату час та місце, хоча, як зазначено вище, ОСОБА_2 був присутнім в суді 18.09.2018 о 10:11 год, а по-друге, недоцільність прибуття в судове засідання через необхідність отримання додаткових доказів, є лише суб'єктивною думкою особи щодо можливості реалізації принципу змагальності сторін відносно доведення суду власної правової позиції, що жодним чином не звільняє особу від належного виконання обов'язків, визначених ч.5 ст.44 КАС України.

Посилання представника позивача на поважність причин його неприбуття в судове засідання 18.09.2018 через заперечення позивача проти розгляду справи за його особистої відсутності, судом відхиляються, враховуючи наступне.

За змістом ч.5 ст.56 Кодексу адміністративного судочинства України законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (ч.ч.1, 2 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ордер серії ХВ 000079 від 16.08.2018 (а.с.56 том 1), на підставі якого адвокат ОСОБА_2 здійснює представництво інтересів ОСОБА_1, не містить в собі застереження/обмеження повноважень щодо участі адвоката в судових засіданнях без особистої участі позивача, внаслідок чого посилання позивача в цій частині є необґрунтованими.

При цьому, суд не ставить під сумнів фізичну неможливість прибуття в судове засідання 18.09.2018 особисто позивача, адже дана обставина підтверджується відповідною медичною довідкою сімейного лікаря, оригінал якої оглянутий судом в судовому засіданні.

Натомість, неявка особисто ОСОБА_1 в судове засідання 18.09.2018 по причині перебування на амбулаторному лікуванні з 17.09.2018 по 21.09.2018, виходячи з положень ч.5 ст.56 Кодексу адміністративного судочинства України, не є поважною причиною неприбуття в судове засідання 18.09.2018 представника позивача.

Зазначені вище обставини розцінюються судом, як неприбуття позивача в судове засідання 18.09.2018 без поважних причин, з урахуванням відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності.

За наслідками проведеного судового засідання 18.09.2018, розгляд справи було відкладено на 22.10.2018 о 09:00, з одномоментним посиланням на те, що поважність причин неприбуття позивача в судове засідання 18.09.2018 буде судом перевірена в наступному судовому засіданні.

Повістка про виклик позивача в судове засідання 22.10.2018 отримана позивачем 25.09.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105102757790.

Судове засідання, призначене на 22.10.2018 не відбулось з не залежних від суду технічних причин, про що складено довідку від 22.10.2018.

Як наслідок, проведення судового засідання призначено на 26.11.2018 о 09:00 год.

Повістка про виклик позивача в судове засідання 26.11.2018 отримана позивачем 31.10.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105101662094 (а.с.218 том 1).

Однак, в судове засідання 26.11.2018 позивач та/або його представник не прибули, з заявами/клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності до суду не звертались.

Враховуючи відсутність у суду станом на 26.11.2018 будь-якої інформації про причини неприбуття позивача в судове засідання, повідомленого належним чином, з метою з'ясування даних обставин, судове засідання було перенесено на 15.01.2019.

Слід відзначити, що судове засідання, призначене на 26.11.2018 було розпочате о 09:10 год та закрито о 09:16 год за участі представників відповідача, які прибули в суд для участі в судовому засіданні, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с.220-221 том 1).

В той же час, вже після закриття судового засідання 26.11.2018 о 9:16 год, представником позивача та позивачем о 10:39 год. через відділ документального обігу та контролю (канцелярію) суду подано клопотання про призначення судового засідання, в якому, в обґрунтування причин неявки позивача в судове засідання, зазначено наступне.

Так, сторона позивача зазначає про те, що в повістці про виклик в судове засідання на 26.11.2018 було зазначено місце його проведення - зала судових засідань №2, в той час як сторона позивача очікувала проведення судового засідання біля зали судових засідань №3, адже попередні судові засідання проводились в даному залі.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, вказана обставина не може бути поважною причиною неприбуття сторони в судове засідання, адже повістка про виклик в судове засідання на 26.11.2018 отримана позивачем, як встановлено вище, 31.10.2018, а отже, позивач мав достатньо часу для ознайомлення з текстом повістки, в якій, серед іншого, зазначено дату та місце проведення судового засідання: 09:00 26.11.18 зал 2.

Враховуючи викладене, в судовому засіданні 15.01.2019, на підставі усних пояснень позивача та його представника, судом встановлено наявність обставин не прибуття сторони позивача в судове засідання 18.09.2018 та повторного не прибуття позивача в судове засідання 26.11.2018 без поважних причин, та не подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що власне «повторність» означає вчинення знову, тобто основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. При цьому черговість та порядок вчинення дій не впливає на факт їх повторності. А тому «повторне неприбуття» як підстава для залишення позовної заяви без розгляду означає нез'явлення у судове засідання два чи більше рази без поважних причин протягом усього розгляду справи (а не обов'язково двічі підряд). Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2011 року у справі №К/9991/15646/11.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною п'ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на конструкцію норм частини п'ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, серед підстав для застосування передбаченого цими статтями наслідку виокремлено як альтернативні:

- неявка позивача в судове засідання без поважних причин або

- неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.

Водночас комплексний аналіз положень зазначених норм процесуального закон дає підстави для таких висновків.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що неявки позивача в судові засідання перешкоджають розгляду справи, адже суд позбавлений можливості оцінити належність та допустимість наданих позивачем електронних та письмових доказів (а.с.67-176 том 1), що містять значний об'єм саме технічної інформації, за відсутності пояснень особи, яка подала такі документи - позивача, співвідношення таких доказів з предметом доказування у цій справі.

Представник відповідача на розгляді справи без позивача не наполягав та просив суд позов залишити без розгляду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, уникнення затягування судового розгляду, можливості в повній мірі з'ясувати обставини справи, а також з метою дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд вважає за необхідне, у зв'язку з неявкою належним чином повідомленого позивача в судові засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі, залишити позов без розгляду.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 240, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено 18.01.2019.

Суддя П.О. Григорович