Рішення № 79261824, 17.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 січня 2019 року № 640/21546/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., за участю секретаря судового засідання Шевченко М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи

за позовом ОСОБА_1

до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві

про визнання протиправним та скасування постанов

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить :

- визнати протиправними дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо прийняття у виконавчому провадженні № 51933269 постанови від 06.06.2018 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, постанови від 06.06.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу, постанови від 30.10.2018 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, постанови від 30.10.2018 про стягнення з боржника виконавчого збору;

- визнати протиправними та скасувати постанови від 06.06.2018 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, від 06.06.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу, від 30.10.2018 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, від 30.10.2018 про стягнення з боржника виконавчого збору, прийняті Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у виконавчому провадженні № 51933269.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у державного виконавця не було правових підстав приймати оскаржувані постанови, оскільки виконавчий документ, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, пред'явлено до виконання з пропуском строку, передбаченого чинним законодавством.

Ухвалою суду від 24.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження. Зобов'язати відповідача протягом 2 днів з дня отримання даної ухвали, враховуючи скорочені строки розгляду справи, подати до суду належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №51933269.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2015 Солом'янським районним судом м. Києва прийнято рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості у розмірі 1 981 192, 86 грн за кредитним договором № 2608/0308/71-017 від 19.03.2008, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1

Рішення суду набрало законної сили 17.07.2015.

На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист від 18.08.2015 та пред'явлено до виконання.

12.08.2016 ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до Солом'янського районного Відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 18.08.2015.

На підставі поданих документів стягувачем, 15.08.2016 старшим державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління у м. Києві Гуріною Є.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51933269.

Таким чином, виконавчий лист пред'явлений стягувачем до виконання 12.08.2016, тобто після 18.07.2016 (зі спливом річного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання).

Не погоджуючись з прийнятою постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач подав скаргу до Солом'янського районного суду міста Києва з вимогами про визнання протиправними дій державного виконавця з відкриття виконавчого провадження, визнання протиправною та скасування даної постанови.

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 18.12.2017 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління у м. Києві Гуріної Євгенії Петрівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2016 ВП№51933269.

Скасовано постанову старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління у м. Києві Гуріної Євгенії Петрівни про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2016 ВП№51933269.

В іншій частині поданої скарги - відмовлено.

Однак, незважаючи на скасування в судовому порядку постанови про відкриття виконавчого провадження, 13.12.2018 позивач дізналася з реєстру виконавчих проваджень по виконавчому провадженні №51933269 про:

1) прийняття державними виконавцем постанови від 06.06.2018 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ;

2) прийняття державним виконавцем постанови від 06.06.2018 про повернення виконавчою документу стягувачу;

3) прийняття державним виконавцем постанови від 30.10.2018 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ;

4) прийняття державним виконавцем постанови від 30.10.2018 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 198 119,29 грн.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо прийняття даних постанов позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні справи, суд враховує наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені в Законі України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №606-XIV).

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (стаття 11 Закону №606-XIV ).

Відповідно до статті 19 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Частинами 1 та 2 статті 25 Закону №606-XIV регламентовано, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

-виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

-виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

-інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 23 Закону №606-XIV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Судом встановлено, що постанова старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління у м. Києві Гуріної Євгенії Петрівни про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2016 ВП№51933269 скасована ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 18.12.2017.

В даній ухвалі Солом'янського районного суду міста Києва від 18.12.2017, зокрема зазначено, що «…суд не знаходить підстав для задоволення скарги в частині зобов'язання державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління у м. Києві Гуріну Є.П. винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва від 18.08.2015, оскільки ухвала суду про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 51933269 від 15.08.2016 є правовою підставою для вчинення відповідних дій та додаткового застереження не потребує».

За змістом Згідно із ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, за змістом ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Сторонами даної адміністративної справи не повідомлялось суд про оскарження зазначеної вище постанови Солом'янського районного суду міста Києва, внаслідок чого у суду не виникає сумнівів в тому, що це рішення районного суду набрало законної сили.

За таких обставин, оскільки Солом'янським районним судом міста Києва встановлено відсутність у державного виконавця законних підстав для відкриття виконавчого провадження 51933269 та одночасно скасовано ухвалу про відкриття вказаного виконавчого провадження, є можливим дійти висновку про неправомірність винесення відповідачем оскаржуваних постанов, адже питання стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, стягнення з боржника виконавчого збору, можуть бути вирішені виключно в рамках відкритого виконавчого провадження.

Іншого Закон України «Про виконавче провадження» в собі не містить, а Інструкція з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5 не наділяє державного виконавця повноваженнями на вчинення виконавчий дій та прийняття рішень (постанов) поза межами відкритого виконавчого провадження.

Надаючи правову оцінку дій відповідача, суд керується, зокрема, положеннями ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Зважаючи на наведені вище обставини, суд вважає, що дії відповідача не відповідають вимогам, встановленим ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що оскаржені постанови, винесена державним виконавцем всупереч вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-77, 242, 244 - 245, 271 - 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо прийняття у виконавчому провадженні № 51933269 постанови від 06.06.2018 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, постанови від 06.06.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу, постанови від 30.10.2018 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, постанови від 30.10.2018 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Визнати протиправними та скасувати постанови від 06.06.2018 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, від 06.06.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу, від 30.10.2018 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, від 30.10.2018 про стягнення з боржника виконавчого збору, прийняті Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у виконавчому провадженні № 51933269.

Присудити на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 409,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 35008087, 03151, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 76А).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій