Ухвала суду № 79261438, 18.01.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 січня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/194/19

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

14.01.2019 (відповідно до відбитку штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 19.11.2018 №2212 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Сновського ВП Менського ВП ГУНП в Чернігівській області» в частині застосування до нього стягнення - звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 29.11.2018 №341о/с «По особовому складу» у частині звільнення його зі служби в поліції за п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) ч. 1 ст. 37 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити його з 04.12.2018 на службі в поліції на посаді заступника начальника Сновського відділення поліції Менського ВП ГУНП в Чернігівській області - начальника слідчого відділення;

- стягнути з відповідача на його користь середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 04.12.2018 і до винесення судом рішення у справі, яке він отримував на момент звільнення на посаді заступника начальника Сновського відділення поліції Менського ВП ГУНП в Чернігівській області - начальника слідчого відділення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

В свою чергу, частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до позовної заяви.

Так, позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, як убачається з переданого на розгляд судді позову, останній не містить інформації щодо РНОКПП ОСОБА_1

Частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Однак, позивачем не надано екземпляру позовної заяви для відповідача.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, в тому числі, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів справи слідує, що позивач проходив публічну службу та оскаржує накази ГУНП в Чернігівській області, які винесені 19.11.2018 та 29.11.2018, та якими його притягнуто до дисциплінарної відповідальності і звільнено зі служби в поліції. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що про існування наказу від 29.11.2018 він дізнався 14.12.2018, отримавши його поштовим відправленням, однак доказів, які б підтверджували вищевказане не надав. Також із матеріалів позовної заяви неможливо встановити, коли позивач ознайомився із наказом відповідача від 19.11.2018 №2212. Позовна заява подана до суду 14.01.2019 (відповідно до відбитки штампу на конверті), що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до адміністративного суду.

У відповідності до вимог частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви особою після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

До позовної заяви позивачем не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску. Відсутні копії документів, що підтверджують отримання ОСОБА_1 наказу від 29.11.2018 №341о/с 14.12.2018.

Крім того, згідно із частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з 01.01.2019 за подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.)

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній з 01 вересня 2015 року) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Таким чином, вимога ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Чернігівській області від 19.11.2018 №2212 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності є об'єктом справляння судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 по справі № 6-112цс16.

Однак, як вбачається із матеріалів позовної заяви належного документа, який свідчив би про сплату судового збору в розмірі, встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір», позивачем не надано. Підстав, передбачених статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України для звільнення від оплати або відстрочення судових витрат, не має.

Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам статей 122, 160 цього Кодексу, а тому вона має бути залишена без руху з наданням позивачу строку на усунення вказаних вище недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 123, 160, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та її копії відповідно до кількості учасників справи;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;

- оригіналу документу про сплату судового збору у сумі 768,40 грн. або належним чином завірених копій документів, що надають пільги щодо його сплати.

Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно із ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Бородавкіна