Рішення № 79261373, 18.01.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 р. м. Чернівці cправа № 824/1282/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області ( далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року по 01.08.2018 року включно;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року по 01.08.2018 року включно на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області №28 від 03.08.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку у відповідача та отримує довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітної плати судді.

Позивач зазначив, що 01 січня 2018 року змінився розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. 13.11.2018 року позивач звернувся до посадових осіб відповідача із заявою про здійснення перерахунку раніше призначеного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року по 1 серпня 2018 року. Відповідач листом від 19.11.2018 року № 955/Д-11 повідомив позивача про проведення такого перерахунку з 01.08.2018 року, а не з 01.01.2018 року. Обґрунтовує таке рішення набранням чинності Закону України "Про ефективне управління майновими правами власників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (далі Закон №2415-VІІІ), який набрав чинності 22.07.2018 року.

На думку позивача, рішенням відповідача грубо порушено його право на проведення спірного перерахунку з 01.01.2018 року.

Представник відповідача надав до суду 04.01.2019 року відзив на позов (а.с.17-18), в якому просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що позивачу здійснений перерахунок пенсії з 01.08.2018 року, оскільки відповідно до п. 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі Порядок №3-1), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Законом України № 2415-VІІІ внесено зміни в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року, як розрахункової величини. Оскільки Закон № 2415- VІІІ набрав чинності 22.07.2018 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проводиться починаючи з 01.08.2018.

Отже, Управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача.

Ухвалою суду від 21.12.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 18.01.2019 року відмовлено в клопотанні відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1), перебуває на обліку відповідача та отримує довічне грошове утримання, як суддя у відставці.

03.08.2018 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернівецької області позивачу видано довідку № 28 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з якої вбачається, що відповідно до Закону №2415-VІІІ станом на 01.01.2018 суддівська винагорода складає 31760,00грн., в т.ч.: посадовий оклад становить 10 мінімальних заробітних плат, тобто 17620,00грн., доплата за вислугу років від посадового окладу в розмірі 70% - 12334,00грн., доплата за перебування на адміністративній посаді в суді 10% - 1762,00грн. (а.с.12).

13.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою, в якій просив провести перерахунок призначеного йому довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2018 року, а не з 1 серпня 2018 року, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 гривень. (а.с. 10 ).

Листом №955/Д-11 від 19.11.2018 року відповідачем надано позивачу відповідь, якою повідомлено, що відповідно до Закону №2415-VІІІ, внесено зміни зокрема, до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Зазначеними змінами передбачено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Оскільки Закон №2415-VІІІ набрав чинності з 22.07.2018 та враховуючи положення пункту 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проведений з 01.08.2018р.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем проведено перерахунок позивачу довічного грошового утримання судді у відставці з 01 серпня 2018 року, а не з 01 січня 2018 року, що і є спірним у даній справі.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частин першої - третьої статті 138 Закону №2453-VІ (у його первісній редакції) судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу» або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку, отримує неоподатковуване щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ були внесені зміни до Закону №2453-VІ, відповідно до яких частина третя статті 138 Закону №2453-VІ була викладена у такій редакції: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді».

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп/2013 у справі №1-2/2013 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, частину третю статті 138 Закону №2453-VI (у редакції Закону №3668-VI).

Згідно із частиною четвертою статті 142 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини третьої статті 133 Закону №2453-VІ (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VІІІ) посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

За правилами пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

22.07.2018 набрав чинності Закон №2415-VІІІ, відповідно до якого в абзаці другому пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ слово та цифри «1600 гривень» замінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року»

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII з 01.01.2018 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн.

Як передбачено пунктами 1 - 4 розділу ІІ Порядку №3-1, заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання. У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №3-1 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки з 01.01.2018, у зв'язку із прийняттям Закону №2415-VІІІ, змінився посадовий оклад судді місцевого суду (до 31.12.2017 становив 16000,00грн., а з 01.01.2018 - 17620,00грн.), тому раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання позивача як судді у відставці підлягає перерахунку.

Суд звертає увагу, що відповідач не заперечує право позивача на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку із прийняттям Закону №2415-VІІІ, а спір між сторонами виник лише щодо дати, з якої такий перерахунок повинен бути здійснений.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, в т.ч. позивачу має проводитися з 01.08.2018 (тобто, з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому набрав чинності Закон №2415-VІІІ), оскільки частиною четвертою статті 142 чинного Закону №1402-VIII перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання ставиться у залежність від зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а відтак, оскільки зміна посадового окладу як складової суддівської винагороди відбулася з 01.01.2018, тому позивачу повинен був здійснений перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Крім того, суд враховує, що Закон №2415-VІІІ, який набрав чинності 22.07.2018, викладено у такій редакції, яка дозволяє застосовувати як розрахункову величину мінімальної заробітної плати прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Крім того, при вирішенні справи суд враховує правову позицію, викладену у рішеннях Конституційного Суду України від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, від 01.12.2004 №19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу, від 11.10.2005 № 8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання, від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України, від 03.06.2013 №3-рп/2013 у справі щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці та від 08.06.2016 №4-рп/2016 у справі про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці, у яких Конституційний Суд України зазначив, що конституційний принцип незалежності суддів забезпечує важливу роль судової влади в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого ч.1 статті 55 Основного Закону України; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід'ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов'язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу й права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади; гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом встановлені у базових законах з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів, мають конституційний зміст і разом з Конституцією України складають єдину систему гарантій незалежності суддів та повинні бути реально забезпечені; конституційний статус судді дає підстави ставити до судді високі вимоги і зберігати довіру до його компетентності та неупередженості, передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя; однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором.

Крім того, Конституційний Суд України у свої рішеннях покликається на норми Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10.07.1998, відповідно до яких рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1), статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 по 01.08.2018 на підставі довідки ТУ ДСА в Чернівецькій області від 03.08.2018 №28, тому з наведених вище мотивів та підстав, враховуючи, що позивач фактично оскаржує дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку, виходячи із наданих суду частиною другою статті 245 КАС України повноважень, взаємопов'язані позовні вимоги необхідно задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправною відмови відповідача щодо здійснення перерахунку раніше призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 по 01.08.2018 на підставі вказаної довідки ТУ ДСА в Чернівецькій області та зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 704,80грн., сплачений квитанцією від 20.12.2018 №50 (а.с.3).

Керуючись статтями 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року по 01.08.2018 року включно.

Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Оренбурзька, 7-А, м.Чернівці, 58022) здійснити перерахунок ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року по 01.08.2018 року включно на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області №28 від 03.08.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Оренбурзька, 7-А, м.Чернівці, 58022) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) судові витрати в розмірі 704 гривні 80 копійок (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін :

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Відповідач - : Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Оренбурзька, 7А, м. Чернівці, 58022, код ЄДРПОУ 40329345)

Суддя І.В. Маренич