Рішення № 79260530, 17.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, пл.Свободи 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

17.01.2019 р. справа №520/10532/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення про1) визнання протиправними дій з приводу не прийняття довідки № 271 від 15.10.2018 року; 2) зобов'язання прийняти для розрахунку розміру щомісячних страхових виплат по відшкодуванню шкоди завданої трудовим каліцтвом видану філією №2 Закритого акціонерного товариства «Внешторгосервіс» "Луганської народної республіки" довідку № 271 від 15.10.2018 року про заробітну плату ОСОБА_1 , -

встановив:

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що владний суб'єкт протиправно не взяв до обрахунку розміру щомісячних страхових виплат по відшкодуванню шкоди завданої трудовим каліцтвом видану філією №2 ЗАТ «Внешторгосервіс» "ЛНР" довідку № 271 від 15.10.2018 року довідку про заробітну плату ОСОБА_1, у зв'язку з чим виплата була призначена виходячи із розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на день виникнення права на отримання відшкодування шкоди завданої трудовим каліцтвом.

Відповідач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення (далі за текстом - Відділення), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що на теперішній час підприємство, на якому стався нещасний випадок, не пройшло державну реєстрацію на території держави, підконтрольній владі України.

Тому Відділення не мало правових підстав прийняти довідку видану ЗАТ «Внешторгосервіс» "Луганської народної республіки", у зв'язку з чим виплати були призначені виходячи із розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на день виникнення права на отримання відшкодування шкоди завданої трудовим каліцтвом.

В частині позовних вимог про зобов'язання вчинити певні дії, відповідач поклався на розсуд суду.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що ОСОБА_1 05.08.1994 року під час виконання трудових обов'язків у шахті імені М.В. Фрунзе виробничого об'єднання "Ровенькиантрацит" отримав травму, яку було визнано такою, що пов'язана з виробництвом про що складено акт форми Н-1 №98.

Відповідно до висновку МСЕК з 01.12.1994 року ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності за наслідками трудового каліцтва.

11.10.2018 року позивачу було встановлено 35% втрати професійної працездатності з 02.10.2018 року по 01.11.2021 року за наслідками травми на виробництві що сталась 05.08.1994 року, про що свідчить виписка із акту огляду МСЕК №079348.

16.10.2018 року позивач письмово звернувся до Відділення за призначенням страхових виплат по трудовому каліцтву.

Дослідивши текст вказаної заяви судом встановлено, що для розрахунку страхових виплат ОСОБА_1 надана довідка про заробітну плату № 271 від 15.10.2018 року, яка видана філією №2 ЗАТ «Внешторгосервіс» "Луганської народної республіки". Однак, заявнику одночасно роз'яснено, про неможливість прийняття даної довідки, оскільки вона видана підприємством яке на даний час перебуває на окупованій території та повідомлено, що щомісячні страхові виплати будуть призначені виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на дату звернення.

Як з'ясовано судом на виконання вимог ст.9 КАС України до матеріалів вказаного звернення було долучено копію виданої філією №2 ЗАТ «Внешторгосервіс» "Луганської народної республіки" довідку № 271 від 15.10.2018 року довідки про заробітну плату.

Владний суб'єкт відмовив у прийнятті згаданої довідки, обставини чого засвідчені письмовим клопотанням без дати, зареєстрованим за вхідною кореспонденцією суду 10.01.2018р.

Однак, Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення листом від 16.01.2018 № 11.03-11/270 повідомлено, що позивач з письмовою заявою щодо прийняття спірної довідки не звертався, спірна довідка до Відділення не надходила. При формуванні особової справи спірна довідка не приймалася, оскільки вона видана підприємством, що розташовано на окупованій території, яка є непідконтрольною владі України.

18.10.2018 року постановою Відділення було призначено щомісячну грошову виплату виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Перевіряючи відповідність оскарженого діяння владного суб"єкта з приводу неприйняття при реалізації управлінської функції письмового документа, складеного на території окремих районів Луганської та Донецької областей України з найменуванням "Луганська народна республіка", суд зазначає, що правовідносини з даного питання не унормовані чинним національним законодавством України.

Указана обставина у силу ч.4 ст.6 КАС України не є перепоною для відправлення правосуддя у даному спорі.

Іншим аспектом спору є правомірність діяння відділення з приводу визначення розміру щомісячних страхових виплат, проте позивач такої вимоги до суду не заявляв, наполягаючи на протиправності вчиненої Відділенням відмови у врахуванні саме виданої філією №2 ЗАТ «Внешторгосервіс» "Луганської народної республіки" довідки № 271 від 15.10.2018 року про заробітну плату.

Між тим, суд зазначає, що правовідносини з приводу державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання унормовані приписами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999р. №1105-ХIV (далі за текстом - Закон №1105-ХIV).

Відповідно до п.10 ч.1 ст.1 Закону №1105-ХIV страхові випадки: за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці; за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг.

За визначенням ст. 36 Закону №1105-ХIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, а згідно з ч.7 цієї статті страхові виплати складаються зокрема із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.

Статтею 38 Закону №1105-ХIV встановлено, що ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також необхідні види медичної та соціальної допомоги.

Відповідно до ч.1 ст. 42 Закону №1105-ХIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

З наявних у справі документів випливає, що позивач на момент настання страхового випадку - нещасного випадку на виробництві працював у шахті імені М.В. Фрунзе виробничого об'єднання "Ровенькиантрацит", яку в 2005 році було реорганізовано у ОП "Шахтоуправление Ясеновское" ООО "ДТЕК «Ровенькиантрацит», що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.03.1994 року.

Розглядаючи спір, суд не відкидає беззаперечно випадку, коли письмові документи, джерело походження яких знаходиться на території окремих районів Луганської та Донецької областей України, не підконтрольних органам державної влади України, з огляду на необхідність забезпечення проголошеного ст.8 Конституції України принципу верховенства права можуть бути взяті до уваги владними суб'єктами.

На думку суду, у силу приписів ст.8 Конституції України до таких випадків належать події народження фізичної особи-громадянина, смерті фізичної особи-громадянина, тобто події, котрі нерозривно пов'язані з фізичним функціонуванням організму людини.

Спірний випадок за своїм характером та сутністю до таких подій не належить.

Окремо суд звертає увагу, на ту обставину, що довідка №271 від 15.10.2018 року видана філією, тобто не юридичною особою, а відтак, має явний, очевидний та нездоланний дефект походження.

Суд також не може залишити поза увагою і ту обставину, що довідка № 271 від 15.10.2018 року видана не від імені юридичної особи - роботодавця позивача (або її фактичного чи юридичного правонаступника), а від ЗАО "Внешторгсервис" як "временной администрации" ТОВ "ДТЕК "Ровенькиантрацит".

Таким чином, відомості довідки № 271 від 15.10.2018 року не можуть слугувати законним джерелом достовірної інформації.

Перелічені обставини не обмежують позивача у можливості одержати належний документ про розмір оплати праці за період перед настанням нещасного випадку на виробництві від органів державної влади України або дійсного та реального правонаступника роботодавця.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач, не врахувавши при призначенні щомісячної страхової виплати видану філією №2 ЗАТ «Внешторгосервіс» "ЛНР" довідку про заробітну плату № 271 від 15.10.2018р. як документ невідомого походження та недостовірного змісту, діяв правомірно і не мав іншого варіанту реалізації владної управлінської функції за критеріями ч.2 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 КАС України.

Натомість факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі справи соціального забезпечення не знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для залишення позову без задоволення.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Старосєльцева О.В.