Ухвала суду № 79260323, 10.01.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 367/6642/18

Провадження №1-кп/369/320/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лисенка В.В.

судді Омельченко М.М.

судді Бурбела Ю.С.

при секретарі Тодосієнко В.В.

за участю прокурора Ворощука Т.О.

захисників Махнівського М.О., Пушиної Н.Л.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві матеріали кримінального провадження за обвинуваченням за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ірпінь Київської області, громадянина України, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених п.п.1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України

та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м.Красноград Харківської області, громадянки України, офіційно непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимої в силу ст..89 КК України,

у вчиненні злочинів, передбачених п.п.1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, -

встановив:

На розгляд до Києво-Святошинського районного надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених п.п.1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про призначення судового розгляду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених п.п.1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України на підставі обвинувального акту. Крім того заявив клопотаня про продовження запобіжного заходу щодо обвинувачених у виді тримання під вартою.

Захисники Махнівський М.О. та Пушина Н.Л. не заперечували призначенню судового розгляду провадження на підставі обвинувального акту, та заперечували продовженню запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили обрати щодо обвинувачених більш м'які запобіжні заходи не пов'язані з триманням під вартою.

Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.

Суд, вислухавши доводи учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених п.п.1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити у собі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланнями на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Проте, під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених п.п.1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України встановлено, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України у зв'язку із відсутністю в сформульованому обвинувачені чіткого розмежування ролей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при виконання ними об'єктивної сторони злочину передбаченого п.п.1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме яким чином реалізуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_3 та ОСОБА_4 затиснули кабель та душили ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Аналіз положень п.13 ч.1 ст. 3, ст.20, ст. 277, ст. 291 КПК України дає підстави стверджувати те, що обвинувачення у вчиненні злочину вважається сформульованим, якщо у ньому викладене твердження про вчинення особою діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України із викладенням у ньому ознак цього діяння, зазначених у диспозиції відповідної статті Особливої частини КК України і посиланням на обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному процесі. Тільки обвинувачення, яке є конкретним і зрозумілим для обвинуваченого вважається належно сформульованим і породжує відповідні наслідки, в тому числі необхідність та можливість захисту обвинуваченого від даного обвинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 9 жовтня 2008 року у справі Абрамян проти Росії в п.34 вказано, що «у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення»

Наведених вище вимог закону у обвинувальному акті при формулюванні щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачення у повній мірі не дотримано, оскільки з обвинувального акту незрозуміло яким чином обвинувачені вдвох душили потерпілих за допомогою електричного кабелю: - чи вони робили це одночасно чи почергово, який механізм цих дій, та взаємне розташування обвинувачених та потерпілих і т. ін.

На думку суду ці деталі в цьому провадженні, в сенсі інкримінування обвинуваченим в тому числі і п.12 ст. 115 КК України, тобто вчинення умисного вбивства за попередньою змовою групою осіб, відіграють ключове значення у сенсі права на захист обвинувачених, а саме права знати в чому вони обвинувачуються (тобто які саме дії вчинив кожен з обвинувачених).

Крім того, відповідно до п.6 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання.

Проте в обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених п.п.1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України не містить жодних обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Крім того під час підготовчого судового засідання встановлено інше порушення права на захист обвинувачених, а саме невідкриття матеріалів провадження стороні захисту, в частині ненадання для огляду речових доказів у провадженні, яке визнане прокурором у судовому засіданні.

Отже, за таких обставин суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому підлягає поверненню прокурору.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Суд враховує, що в підготовчому судовому засіданні 21 вересня 2018 року обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у виді взяття під варту, тому суд розглядає клопотання про його продовження.

Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, дійшов до висновку, про необхідність продовжити строк тримання під вартою кожному з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зважаючи на ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме: необхідності запобігти спробам кожного з обвинувачених переховуватися від суду та впливати на потерпілих і свідків, зважаючи на відсутність у кожного з обвинувачених міцних соціальних зв'язків, а також враховуючи висновок суду про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.

Суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченим та тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі доведеності вини. Суд враховує особи обвинувачених, які не мають постійного місця проживання на території України, не мають місця роботи та міцних соціальних зв'язків, згідно обвинувального акту останнім місцем проживання обвинувачених була Республіка Польша, тому ризики на думку суду, на підставі яких обирався вказаний запобіжний захід на даний час не відпали. Суд враховує, що на даний час не досліджені докази в кримінальному провадженні, не допитані потерпіла та свідки, тому ризик впливу на свідків та потерпілу з боку обвинувачених, на думку суду, існує.

При цьому суд враховує, що кожен з обвинувачених не є особами, щодо яких не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.

Тому клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим, підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 291, п. 3 ч. 3 ст. 314, ч. 3 ст. 315 КПК України, суд-

ухвалив:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018110040000535 від 15.03.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених п.п.1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України - повернути прокурору Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Ворощуку Т.О., як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

У клопотанні захисника Махнівського М.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 - відмовити.

Продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, а саме починаючи з 11 січня 2019 до 11 березня 2019 року (включно) у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

У клопотанні захисника Пушиної Н.Л. про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 - відмовити.

Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, а саме починаючи з 11 січня 2019 до 11 березня 2019 року (включно) у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

Повний текст ухвали оголошено 15 січня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд, Київської області протягом семи днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Лисенко В.В.

Суддя Омельченко М.М.

Суддя Бурбела Ю.С.