Рішення № 79260080, 28.12.2018, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1795/17

Рішення

Іменем України

"28" грудня 2018 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Кириченка В.І. при секретарі Марчук Н.М,

з участю представників позивача - адвоката ОСОБА_1, відповідача - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності начастину спільно нажитого майна та поділ спільного майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 обґрунтував позов тим, що 02 червня 2001 року він уклав шлюб з відповідачем ОСОБА_4, який був зареєстрований Зеленківською сільською радою Миронівського району Київської області, актовий запис №34.

За рішенням Кагарлицького райсуду від 28 березня 2011 року шлюб між ними було розірвано, що необхідно було для постановки на квартирний облік відповідача.

Через декілька місяців після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_4 повідомила його, що з квартирним обліком у неї нічого не вийшло , а тому слід реєструвати шлюб знову. 25 липня 2011 року шлюб між ними було зареєстровано знову.

За рішенням Кагарлицької міської ради № 202-33 25 сесії 6 скликання від 14.06.2012 року їхня сім'я отримала під забудову житлового будинку земельну ділянку.

З часом позивач дізнався, що відповідачка знову подала позов до суду про розірвання шлюбу . Чому вона подала даний позов позивач на той час не знав та

не розумів так як сторони проживали однією сім' єю, вели спільне господарство. Рішенням суду від 15 листопада 2012 року шлюб між сторонами на папері було розірвано, а фактично сторони продовжували проживати однією сім'єю.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року народилася дочка, ОСОБА_5, що підтверджує те, що сторони спору проживали разом як чоловік та дружина, підтримували між собою шлюбні стосунки ,вели спільне господарство , мали спільний бюджет.

Так проживали з відповідачкою до грудня 2017 року, доки відповідач не пішла з дому забравши з собою дітей. Також відповідач заявила позивачу, щоб залишив будинок, оскільки він належить лише відповідачу і зареєстрований на її ім'я , земельна ділянка на якій знаходиться будинок також належить відповідачу.

В період з 2007 по березень 2011 року було здійснено спорудження зовнішніх та частини внутрішніх стін будинку, зведено дах, встановлено вікна та двері, прокладені комунікації. В 2009 році укладено договір на користування електроенергією та здійснено її підключення до будинку . Готовність будинку станом на березень 2011 року становила 70 відсотків.

В період з березня по липень 2011 року було продовжено будівельні роботи, а саме здійснювались внутрішні роботи (зведення внутрішніх стін, штукатурка стін).

В період з липня 2011 року по листопад 2012 року було здійснено встановлення електричного котла опалення та системи опалення будинку, здійснювались внутрішні роботи (штукатурка та оздоблення стін), встановлення міжкімнатних дверей, встановлення санвузла та ванної кімнати. Готовність будинку станом на листопад 2012 року становила 95 відсотків .

При цьому відповідно до розділу 10 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року ( з відповідними змінами), що регламентує здійснення виготовлення технічної документації в яких матеріали конструктивних елементів та рік побудови будинків, господарських будівель і споруд вказує замовник (відповідач по справі) що відображається в абрисі (ескізі) та засвідчується його підписом , що і було здійснено відповідачем , а саме зазначено датою побудови спірного будинку 2013 рік.

В період з листопада 2012 року по грудень 2017 року будівельні та оздоблювальні роботи по будинку продовжувалися . Було постелено поли, утеплено та оздоблено фасад будинку . На прилеглій до будинку території встановлено паркан і ворота та розпочато будівництво сараю та погреба. Всі вищезазначені будівельні роботи було здійснено за рахунок спільного сімейного бюджету , безоплатної допомоги батьків обох сторін та інших рідних, близьких людей . Роботи та витрати на матеріали частково підтвердженні чеками , квитанціями що були надані до матеріалів справи , інша частина документів не збереглася , була втрачена , знищена чи знаходиться у відповідача.

Позивач просив суд:

- встановити факт проживання позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідача, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період часу з 28 березня 2011 року по 25 липня 2011 року та в період часу з 15 листопада 2012 року по грудень місяць 2017 року .

- визнати спільною сумісною власністю сторін спору набуте ними майно а саме :

- земельну ділянку ,кадастровий номер НОМЕР_3 розміром 0,100 га призначення якої будівництво та обслуговування житлового будинку , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

-житловий будинок,та господарські будівлі по АДРЕСА_1

- поділити спільне сумісне майно, визнавши за позивачем право власності на 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 та 1\2 частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 , іншу 1\2 частину домоволодіння та вказаної земельної ділянки залишити у власності відповідача .

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали.

Представник відповідача пояснив, що позов не визнається, так як сторони спору не були членами однієї сім'ї з 2010 року , що встановлено рішенням суду про розірвання шлюбу, народження дочки не підтверджує шлюбних відносин, житловий будинок побудовано в 2013 році відповідачем за рахунок позичених відповідачем коштів на власній земельній ділянці.

Судом встановлено слідуюче. 02 червня 2001 року сторони спору уклали шлюб, що зареєстрований Зеленківською сільською радою Миронівського району Київської області, актовий запис №34.

Рішенням Кагарлицького райсуду від 28 березня 2011 року шлюб між сторонами спору було розірвано. Вказаним рішенням суд встановив , що шлюбно - сімейні стосунки між сторонами припинено фактично з 2010 року по причині, що на протязі їхнього сімейного життя між ними склалися вкрай неприязні стосунки внаслідок чого постійно виникали сварки, непорозуміння і сторони втратили почуття поваги та любові один до одного та припинили шлюбні стосунки. Відповідач з вказаним позовом був погодився в судовому засіданні. Тому відповідно до ст.82 ч.5 ЦПК України встановлені обставини відносно сторін рішенням суду в цивільній справі , що набрало законної сили , не доказується при розгляді цієї справи. Тобто не доказується і є встановлено судом , що шлюбно - сімейні стосунки між сторонами припинено фактично з 31.12.2010 року, що є остатнім днем року, так як конкретного числа рішення суду не містить, по причині, що на протязі їхнього сімейного життя між ними склалися вкрай неприязні стосунки внаслідок чого постійно виникали сварки, непорозуміння і сторони втратили почуття поваги та любові один до одного та припинили шлюбні стосунки. Також підтверджується відсутність шлюбно - сімейні стосунки між сторонами по 28 березня 2011 року, що є днем рішення суду про розірвання шлюбу.

Станом на березень місяць 2009 року сторони спору разом з сином ОСОБА_6 ,2005 р.н. проживали в будинку по АДРЕСА_1 що підтверджується результатом обстеження житлово- побутових умов по вказаній адресі , проведеним депутатом міської ради ОСОБА_7

Показами свідка ОСОБА_8 підтверджується, що до першого розірвання шлюбу сторони спору проживали на 1 поверсі будинку за вказаною адресою, так як другий поверх був недобудований.

В період з 2007 по 30.12.2010 року коли сторони спору перебували в шлюбі і вели спільне господарство та мали спільний бюджет сторонами спору в інтересах сім'ї , за спільні кошти та спільною працею було здійснено спорудження зовнішніх та частини внутрішніх стін будинку, зведено дах, встановлено вікна та двері по АДРЕСА_1

Готовність будинку станом на 30.12.2010 року становила не менше 50 відсотків, що підтверджується наявністю двох поверхів з житловими кімнатами на кожному поверсі та можливість проживати тільки на 1 поверсі у вказаний період. Також підтверджується наданими позивачем квитанціями на придбані станом до 30.12.2010 року будівельні матеріали для будівництва будинку за вказаною адресою: камінь, блоки, арматура, кутники , цемент, пісок, труби, пиломатеріали, мастіка, кабель, автомати для освітлення , коробки, розетки,вимикачі, провод, цвяхи, ринви, вапняний відсів. А саме на суми в гривнях:1742; 1053; 216,5; 613; 450; 136; 712; 475,50; 604,50; 877,30; 35; 45; 72,70; 45; 20; 10; 1916; 865,05; 782,10; 865,08;1155; 10292; 5300; 3800; 2850; 175; 320; 120; 90; 85,5; 74; 2270; 582; 330; 124,5; 625; 254; 13930; 853,20; 76,74; 92,09; 647,40; 5052; 432; 2002,25; 6396; 8000; 974,36; 468,16; 3087; 868; 1319,98; 10790; 10292; 750; 915; 759,50; 576,07; 1022,81; 3000; 965; 28000; 1120; 479,45; 109,22 . Вказані матеріали позивач стверджує придбані за спільні кошти. Також підтверджується ріщенням Кагарлицької міської ради від 25.09.2007 року про надання в оренду відповідачу земельної ділянки для будівництва житлового будинку.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України позивач не довів, що готовність будинку становила більший відсоток на вказану дату , так як не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження вказаної обставини, незважаючи на роз'яснення суду про необхідність надання суду відповідних висновків експерта з цього питання.

З 29.03.2011 року по 24.07.2011 року позивач посилається на те, що жив однією сім'єю з відповідачем без реєстрації шлюбу та проводили будівництво будинку, але відповідно до ст.81 ЦПК України не надав доказів на підтвердження вказаних обставин.

25 липня 2011 року між сторонами спору було зареєстровано шлюб знову.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 15 листопада 2012 року вказаний шлюб між сторонами було розірвано. Вказаним рішенням суд встановив , що сторони не підтримують шлюбно - сімейні відносини, ведення спільного господарства, бюджету, проживають окремо, між ними втрачені почуття любові та взаємоповаги, розлад в сім'ї носить стійкий характер. Наданий ухвалами суду від 15.02.2012 року та 30.05.2012 року термін для примирення позитивних наслідків не дав. Відповідач з вказаним позовом був погодився в судовому засіданні. Тому відповідно до ст.82 ч.5 ЦПК України не доказується, що з 15.02.2012 року сторони не підтримують шлюбно - сімейні відносини, ведення спільного господарства, бюджету, проживають окремо, між ними втрачені почуття любові та взаємоповаги, розлад в сім'ї носить стійкий характер. Також підтверджується відсутність шлюбно сімейні стосунки між сторонами по 15.11.2012 року, що є днем рішення суду про розірвання шлюбу.

З 25.07.2011 року по 14.02.2012 року позивач посилається на те, що проводив будівництво житлового будинку в шлюбі і надав квитанцію від 28.07.2011 року на суму 11560 грн. на придбання насосу, душової кабіни, гідроакумулятора та котла, але відповідно до ст.81 ЦПК України не надав доказів на підтвердження того на який відсоток збільшився процент готовності житлового будинку у зв'язку з виконанням робіт в житловому будинку у зв'язку з встановленням вказаних приладів.

З 16.11.2012 року по 9.05.2013 року позивач посилається на те, що жив однією сім'єю з відповідачем без реєстрації шлюбу та проводили будівництво будинку, але відповідно до ст.81 ЦПК України не надав доказів на підтвердження вказаної обставини.

Станом на 10.05.2013 року - день складення технічного паспорта на житловий будинок було побудовано житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 278,4 кв.м. і житловою площею 141,2 кв.м., матеріал стін - піно блок та до будинку примикала криниця і вимощення.

Право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна зареєстровано державним реєстратором 1.10.2014 року за відповідачем ОСОБА_4

Позивачем також надано квитанції на придбання інших будівельних матеріалів після 10.05.2013 року , але вказані докази не є належними , так як станом на 10.05.2013 року спірний житловий будинок було збудовано і право власності на такий об'єкт нерухомого майна зареєстровано державним реєстратором за відповідачем. Також надано квитанції на придбання інших будівельних матеріалів під час того коли не проживав однією сім'єю з відповідачем у періоди , що встановлені відповідно рішень про розірвання шлюбу.

З показів свідка ОСОБА_9, на яких посилався позивач, слідує, що свідок знає сторони спору 6-7 років і не може точно сказати чи жили весь цей час спільно сторони спору. Також свідок пояснив, що будівництво спірного будинку закінчено в 2017 році, але ці покази суд оцінює критично, так як станом на 10.05.2013 року - день складення технічного паспорта на житловий будинок було побудовано спірний житловий будинок і цей технічний паспорт складено відповідним спеціалістом в галузі будівництва. Свідок ОСОБА_10 на покази якого також посилався позивач пояснив, що не знає з якого часу у сторін спору розлади в сім'ї.

Відповідно до розділу 10 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року ( з відповідними змінами), що регламентує здійснення виготовлення технічної документації в яких матеріали конструктивних елементів та рік побудови будинків, господарських будівель і споруд вказує замовник (відповідач по справі) що відображається в абрисі (ескізі) та засвідчується його підписом , що і було здійснено відповідачем , а саме зазначено датою побудови спірного будинку 2013 рік, а тому посилання представника відповідача, що тільки технічним паспортом на житловий будинок підтверджується дата побудови спірного будинку суд оцінює критично, так як вказана дата зазначена зі слів відповідача.

Посилання представника відповідача на те, що відповідач для будівництва спірного житлового будинку позичила 10000 доларів США по розписці від 20.04.2009 року і отримала 15.04.2010 року від ОСОБА_11 подарунок в розмірі 10000 доларів США , а також отримувала від вказаної особи поворотну фінансову допомогу по договорах від 5.08.2011 року, 17.03.2015 року та 5.05.2017 року суд оцінює критично, так як відсутні докази використання вказаних коштів на конкретні цілі.

Відповідач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд , кадастровий номер НОМЕР_3, що зареєстровано 19.07.2012 року Управлінням Держкомзему у Кагарлицькому районі згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 та зареєстровано 7.10.2014 року державним реєстратором.

Відповідно до ст.3 ч.2 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають , пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Позивач не довів, що сторони спору складали сім'ю в період часу з 28 березня 2011 року по 25 липня 2011 року та в період часу з 15 листопада 2012 року по грудень місяць 2017 року, так як не довів спільного проживання, пов'язаності спільним побутом і наявності взаємних прав та обов'язків сторін спору у вказані періоди часу. Народження другої дитини ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якої є сторони спору, а також факт реєстрації місця проживання позивача в спірному житловому будинку 16.10.2014 року не підтверджує вказаних обставин.

Згідно ст..74 ч.1 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь- якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України- вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1. ст. 70 Сімейного кодексу України - у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 368 ч.3 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

В період з 2007 по 30.12.2010 року коли сторони спору перебували в шлюбі і вели спільне господарство та мали спільний бюджет і сторонами спору в інтересах сім'ї , за спільні кошти та спільною працею було здійснено спорудження зовнішніх та частини внутрішніх стін будинку, зведено дах, встановлено вікна та двері по АДРЕСА_1 Готовність будинку станом на 30.12.2010 року становила не менше 50 відсотків. Тому ? частину спірного будинку слід визнати спільною сумісною власністю подружжя. Частки майна дружини та чоловіка у вказаному майні є рівними, а саме по ? за кожним з розрахунку ?:2=1/4. Тому поділити спільне сумісне майно подружжя визнавши за позивачем і відповідачем право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 за кожним.

Також на підставі ст.120 ч.1 ЗК України, 377ч.1 ЦК України у зв'язку з набуттям позивачем права власності на ? частину домоволодіння визнати за позивачем право власності на ? частину земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3.

В решті позову про встановлення факту проживання однією сім'єю і визнання права власності на частку майна в більшому розмірі - відмовити.

Керуючись ст.ст. 3,60,70,,74 СК України, ст.377 ч.1 ЦК України, ст.120 ч.1 ЗК України ,ст.ст. 12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовну заяву задоволити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набуте ними майно, а саме: ? частину житлового будинку та погосподарські будівлі по АДРЕСА_1

Подітити спільне сумісне майно подружжя визнавши за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5,(рнокпп:НОМЕР_1) прож. АДРЕСА_1 право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 та за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 (рнокпп:НОМЕР_2), прож. АДРЕСА_1 право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5,(рнокпп:НОМЕР_1) прож. АДРЕСА_1 право власності на ? частину земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3.

В решті позову про встановлення факту проживання однією сім'єю і визнання права власності на частку майна в більшому розмірі - відмовити.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273, 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду виготовлено 8.01.2019 року.

Суддя: В.І.Кириченко