Ухвала суду № 79259950, 18.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5204/18

У Х В А Л А

18 січня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач, з урахуванням остаточних змін та уточнень до позовних вимог (від 26 жовтня 2018 року за вх. №32070/18 та від 02.11.2018 року за вх.№32913/18), просить суд:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зниження граничного розміру пенсії за вислугу років щодо нього, з 90 до 80 відсотків з 25 травня 2016 року до 01 січня 2018 року, а з 01 січня 2018 року по сьогоднішній день - до 70 відсотків, що відображено у пенсійній справі №Ю0078363;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести розрахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, в період з 25 травня 2016 року по сьогоднішній день;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області внести зміни до особової справи - ЮО-078363, військового пенсіонера ОСОБА_1 із зазначенням граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків.

Ухвалою суду від 11.10.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

26 жовтня 2018 року за вх. №32070/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, до якої позивачем додано належним чином засвідчені копії доказів, які були додані до позовної заяви, та надано інформацію про місцезнаходження оригіналів вказаних документів.

Разом з цим, 02.11.2018 року за вх.№32913/18 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, до якої позивачем додані документи, згідно переліку, наведеного у ній.

Ухвалою суду від 07.11.2018 року судом продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 19.11.2018 року та зазначено, що виявлені недоліки мають бути усунені позивачем, зокрема, шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення;

12 листопада 2018 року за вх. №34138/18 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків разом із копіями документів про перерахунок пенсії та копією листа Одеського обласного військового комісаріату від 07.07.2016 року №5289.

Водночас, позивачем у заяві наведено інформацію про місцезнаходження оригіналів вказаних документів.

Разом з цим, 12.11.2018 року за вх. №34136/18 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання щодо строків звернення до суду, в якому, зважаючи на наведені у ньому обставини, позивач зазначив, що ним не пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (в редакції уточнень позовних вимог від 26 жовтня 2018 року за вх. №32070/18 та від 02.11.2018 року за вх.№32913/18), відкрито провадження у справі № 420/5204/18 за даною позовною заявою ОСОБА_1, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Вказаною ухвалою судом також вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Водночас у вказаній ухвалі, суд, розглянувши клопотання позивача щодо строків звернення до суду, дійшов висновку, що позивачем на виконання ухвали суду наведено доводи, які свідчать про звернення позивача до суду у межах строку, визначеного статтею 122 КАС України.

Копію даної ухвали отримано представником відповідача 26.11.2018 року.

07 грудня 2018 року за вх. №38068/18 через канцелярію суду від Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення його копії на адресу позивача, в якому відповідач просив суд, зокрема, залишити без розгляду позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 25.05.2016 року по 08.04.2018 року, з огляду на наступне.

Як вказує відповідач, з посиланням на положення ст.ст.122, 123 КАС України, пенсія є періодичним платежем, а отже, позивач повинен був щомісячно дізнаватись про порушення своїх прав.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви по справі №420/5204/18 в частині позовних вимог позивача за період з 25.05.2016 року по 08.04.2018 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" ( рішення від 4 грудня 1995 року у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до ч. 3, ч.4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Предметом у даній справі є дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зниження граничного розміру пенсії за вислугу років щодо нього, з 90 до 80 відсотків з 25 травня 2016 року до 01 січня 2018 року, а з 01 січня 2018 року до 70 відсотків, що відображено у пенсійній справі №Ю0078363.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести розрахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, в період з 25 травня 2016 року по сьогоднішній день, є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Разом з цим, 12.11.2018 року за вх. №34136/18 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання щодо строків звернення до суду, в якому зазначено, що початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення (рішення, дії чи бездіяльність). В даному випадку, як вказує позивач, такою датою є день, коли він отримав повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, де вказано про схему розрахунку пенсії ОСОБА_1. Дане повідомлення відправлено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 06 червня 2018 року. З цього моменту позивачу і стало відомо, що пенсія розраховується протиправно у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення.

Як зазначено у клопотанні, з огляду на той факт, що фізичний стан і похилий вік позивача не дозволяють особисто прибути в Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області для отримання пояснень, все подальше спілкування проходило виключно в телефонному режимі, де на підставі отриманих відповідей і було з'ясовано, що Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області в порушення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" проводить розрахунок пенсії з урахуванням граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків (в період часу з 01 липня 2016 року по 01 січня 2018 року), потім 70 відсотків (з 01 січня 2018 року), в замін 90 відсотків визначених позивачу при призначенні пенсії в 1992 році.

У клопотанні зазначено, що надані до суду ксерокопії матеріалів пенсійної справи ЮО078363 про перерахунок пенсії від 23.12.2016, де вбачається, що позивачу ОСОБА_1 виплачується пенсія у розмірі 80 відсотків грошового забезпечення з 01.07.2016 року, були отримані позивачем в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області лише 01 листопада 2018 року з метою усунення виявлених недоліків при попередньому розгляді адміністративної справи № 420/5204/18.

Тобто, як стверджує позивач, він дізнався про протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в червні 2018 року, коли отримав лист з повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, де було повідомлено про схему розрахунку пенсії позивача ОСОБА_1, а достовірні підтвердження про зниження граничного розміру пенсії з 90 до 80 відсотків, а згодом до 70 відсотків, були отримані позивачем лише 01 листопада 2018 року.

Зважаючи на вищевикладене, на думку позивача, ним не пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу позивача Пенсійним органом направлено повідомлення, де вказано про схему розрахунку пенсії ОСОБА_1. Як вказує позивач, вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, дане повідомлення відправлено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 06 червня 2018 року (а.с.89).

При цьому, у вказаному повідомленні зазначається, що за дорученням Прем'єр-міністра Гройсмана В. пенсійний орган інформує про зазначені у ньому дані.

Тобто, вказане повідомлення направлялось позивачу, та іншим пенсіонерам, безпосередньо за ініціативою відповідача на виконання доручення Прем'єр-міністра.

В свою чергу, з боку відповідача до суду не надано та з матеріалів справи не вбачається, що позивача до отримання вищевказаного повідомлення було сповіщено про зміни у граничному розмірі його пенсії.

Крім того, не надано жодних доказів на підтвердження того, що до листопада 2018 року, позивачу надавались здійснені перерахунки його пенсії на підставі рішення суду, а саме від 02.07.2016 року, від 23.12.2016 року, а також від 01.11.2017 року та від 31.03.2018 року.

В той же час суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що пенсія є періодичним платежем, а отже, позивач повинен був щомісячно дізнаватись про порушення своїх прав, з огляду також на те, що позивачу перерахунок пенсії з 01.03.2013 року на підставі рішення суду був здійснений вперше 02.07.2016 року з урахуванням основного розміру пенсії 80% грошового забезпечення, в той час як всі розрахунки та перерахунки пенсії позивачу, як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 1992 року були здійснені виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення.

Тобто, з урахуванням викладеного вище судом, вказане свідчить, що, щонайменше до червня 2018 року позивач не був обізнаним щодо того, що при здійснені 02.07.2016 року та подальших перерахунків пенсії позивача, враховувався основний розмір пенсії 80% грошового забезпечення до 01.01.2018 року.

Водночас, суд також враховує, що основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення почав враховуватися відповідачем з 01.01.2018 року, що відображено у здійсненому 31.03.2018 року перерахунку.

При цьому, з боку відповідача, не надано до суду жодних доказів того, що позивач отримав вказаний документ про перерахунок його пенсії саме 31.03.2018 року.

В матеріалах справи лише наявне повідомлення, направлене позивачу у червні 2018 року щодо перерахунку його пенсії з 01.01.2018 року та її розміру.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, як вбачається з даної статті, початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 08.10.2018 року.

Отже, зважаючи на вищевикладене судом, суд вважає, що ОСОБА_1 подав до суду дану позовну заяву в межах шестимісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України.

Водночас, суд зазначає, що клопотання щодо залишення без розгляду позовних вимог в частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 25.05.2016 року по 08.04.2016 року, з огляду на наступне, є безпідставно заявленим, оскільки вимога про зобов'язання вчинити певні дії є похідною вимогою, та її вирішення залежить від вирішення основної позовної вимоги.

Враховуючи вище викладене, суд вважає клопотання відповідача, яке міститься у відзиві на позовну заяву, безпідставним та недоведеним, і таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 240, 243, 256, 294 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача, яке міститься у відзиві на позовну заяву, про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 25.05.2016 року по 08.04.2018 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Ухвала, окремо від остаточного судового рішення, оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко