Рішення № 79259937, 18.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5204/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач, з урахуванням остаточних змін та уточнень до позовних вимог (від 26 жовтня 2018 року за вх. №32070/18 та від 02.11.2018 року за вх.№32913/18), просить суд:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зниження граничного розміру пенсії за вислугу років щодо нього, з 90 до 80 відсотків з 25 травня 2016 року до 01 січня 2018 року, а з 01 січня 2018 року по сьогоднішній день - до 70 відсотків, що відображено у пенсійній справі №Ю0078363;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести розрахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, в період з 25 травня 2016 року по сьогоднішній день;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області внести зміни до особової справи - ЮО-078363, військового пенсіонера ОСОБА_1 із зазначенням граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у червні 2018 року повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, він був повідомлений про схему розрахунку його пенсії, та з'ясував, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» проводить розрахунок його пенсії з урахуванням граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків, замість 90 відсотків, визначених позивачу при призначенні пенсії в 1992 році. Позивач зазначає, що при звільненні йому була призначена пенсія в розмірі 90% від грошового забезпечення, що відповідало вимогам ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і максимальним розмірам пенсії, чинним згідно даного закону на момент звільнення.

При цьому, позивач зазначає, що 25 травня 2016 року Департаментом фінансів Міністерства Оборони України за рішенням Приморського районного суду м.Одеси був встановлений розмір посадового окладу позивача - 2140 грн., який відповідає категорії і посаді Командувача Військово-Повітряних Сил Округу. Надалі, як вказує позивач, на підставі даного посадового окладу Одеським обласним військовим комісаріатом було проведено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1, та видано відповідну довідку.

Після отримання довідки форми 2 про грошове забезпечення Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено перерахунок на підставі доповнень і змін, внесених в ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та застосований максимальний розмір пенсії 70% - відповідно до змін, діючих на той момент. Таким чином, як зазначає позивач, основна пенсія обчислювана на підставі посадового окладу 2140 грн., при застосуванні 70% стала меншою ніж та, яка розрахована на підставі посадового окладу 1680 грн. (до 25 травня 2016 року) і при застосуванні 90%, що і слугувало підставою для Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській обл. залишити розмір основної пенсії в «старому обсязі».

Як вказує позивач, з 25 травня 2016 року до сьогоднішнього дня Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області нарахування основної пенсії проводитися згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (із змінами), що передбачає граничний розмір пенсії за вислугу років 70 відсотків.

Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по нарахуванню йому основної пенсії у розмірі 70% незаконними, так як на момент звільнення позивачу було призначено 90 відсотків, і при цьому, терміни "призначення пенсії" та "перерахунок пенсії" є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення. Таким чином, як вказує позивач, на підставі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також ст.22 Конституції України, граничний розмір його пенсії не може бути зменшений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області з 90 до 70 відсотків.

Ухвалою суду від 11.10.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

26 жовтня 2018 року за вх. №32070/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, до якої позивачем додано належним чином засвідчені копії доказів, які були додані до позовної заяви, та надано інформацію про місцезнаходження оригіналів вказаних документів.

Разом з цим, 02.11.2018 року за вх.№32913/18 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, до якої позивачем додані документи, згідно переліку, наведеного у ній.

Ухвалою суду від 07.11.2018 року судом продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 19.11.2018 року та зазначено, що виявлені недоліки мають бути усунені позивачем, зокрема, шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення;

12 листопада 2018 року за вх. №34138/18 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків разом із копіями документів про перерахунок пенсії та копією листа Одеського обласного військового комісаріату від 07.07.2016 року №5289.

Водночас, позивачем у заяві наведено інформацію про місцезнаходження оригіналів вказаних документів.

Разом з цим, 12.11.2018 року за вх. №34136/18 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання щодо строків звернення до суду, в якому, зважаючи на наведені у ньому обставини, позивач зазначив, що ним не пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (в редакції уточнень позовних вимог від 26 жовтня 2018 року за вх. №32070/18 та від 02.11.2018 року за вх.№32913/18), відкрито провадження у справі № 420/5204/18 за даною позовною заявою ОСОБА_1, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Вказаною ухвалою судом також вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Водночас у вказаній ухвалі, суд, розглянувши клопотання позивача щодо строків звернення до суду, дійшов висновку, що позивачем на виконання ухвали суду наведено доводи, які свідчать про звернення позивача до суду у межах строку, визначеного статтею 122 КАС України.

Разом з цим, письмовою ухвалою суду від 19.11.2018 року судом витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.

07 грудня 2018 року за вх. №38068/18 через канцелярію суду від Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення його копії на адресу позивача, в якому, з посиланням на фактичні обставини справи щодо прийняття Приморським районним судом м.Одеси постанови від 13.03.2014 року по справі №522/222385/13-а, Одеським апеляційним адміністративним судом постанови від 10.06.2014 року по справі №522/222385/13-а відповідач зазначає, що на виконання постанови від 13.03.2014 року та відповідно до вимог Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, Одеським обласним військом комісаріатом до Головного управління 22.06.2016 року надано довідку з вірним розміром грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до якої Головним управлінням 02.07.2016 року зроблено перерахунок пенсії позивача.

Як вказує відповідач, враховуючи, що відповідно до постанови від 13.03.2014 право на перерахунок пенсії ОСОБА_3 у зв'язку зі зміною посадового окладу виникло 01.03.2014 року, основний розмір грошового забезпечення встановлено 80%, оскільки 01.10.2011 набрав чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". Зазначеним Законом внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, а саме, що: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, встановлено у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

З огляду на вказане положення Закону згідно розрахунку пенсії позивача станом на 01.03.2014 року основний розмір пенсії встановлено у розмірі 80% грошового забезпечення. В подальшому, як вказує відповідач, Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 року прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відповідно до якої затверджено нові схеми тарифних розрядів зазначених осіб.

З метою виконання Постанови № 704 та положень ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою установлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Як стверджує відповідач, з дотриманням вимог Порядку № 45 та на підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, Одеським обласним військовим комісаріатом Головному управлінню передана довідка від 30.03.2018 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" за нормами, чинними на 01.03.2018 року.

На виконання вищезазначеної Постанови № 103 Головним управлінням 31.03.2018 проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою "НАЧАЛЬНИК РАКЕТНИХ ВІЙСЬК І АРТИЛЕРІЇ ОДЕСЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО ОКРУГУ" з урахуванням нового посадового окладу в сумі 8460 грн., окладу за військовим (спеціальним) званням в сумі 1550 грн. та надбавки за вислугу років в сумі 5005 грн.

Як вказує відповідач, Головне управління призначає/перераховує пенсії лише на підставі документів, які надходять від уповноважених органів, оскільки розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення/перерахунку пенсії до компетенції органів Пенсійного фонду не належить. Отже, як стверджує Управління, при проведенні перерахунку пенсії на виконання Постанови №103 Головним управлінням враховано посадовий оклад, зазначений Одеським обласним військовим комісаріатом у довідці від 30.03.2018 року та який є значно більшим за той, що просить позивач у своєму позові (2140 грн.).

Як зазначено у відзиві, перерахунок пенсії позивача на виконання постанови № 103 було проведено з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70%, оскільки 01.04.2014 року набрав чинності Закон України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України".

Крім того, відповідач зазначає, що до 01.01.2018 року позивач отримував пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував особисто на момент звільнення з військової служби, тому і відсотковий розмір грошового забезпечення був застосований відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії. Однак, у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії вже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2018 року. Таким чином, вказані обмеження застосовані Головним управлінням згідно прямого положення законодавства.

З посиланням на положення ч.1 ст.17, ст.46 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005, рішення Конституційного Суду України № 1-42/2011 від 26.12.2011 року, рішення Конституційного Суду України від 08.10.08р. № 20-рп/2008, рішення Верховного суду від 04.04.2018 року по справі №822/524/18, відповідач вказує, що в даному випадку внесенням змін до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ щодо зменшення максимального розміру пенсії з 90% спочатку до 80%, а згодом до 70% грошового забезпечення, право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції. Вказаними змінами, як стверджує відповідач, не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії.

Зважаючи на вищевикладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Водночас, у вказаному відзиві на позовну заяву відповідач просив суд залишити без розгляду позовні вимоги позивача про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 25.05.2016 року по 08.04.2018 року, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

Також, 07 грудня 2018 року за вх. №38070/18 через канцелярію суду від відповідача надійшли матеріали пенсійної справи ОСОБА_1

19 грудня 2018 року за вх. №39785/18 засобами поштового зв'язку від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи №420/5204/18 з у порядку загального позовного провадження (в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін для об'єктивного та всебічного розгляду справи.

Ухвалою суду від 18.01.2019 року судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 25.05.2016 року по 08.04.2016 року.

Окрім того, ухвалою суду від 18.01.2019 року судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи №420/5204/18 у порядку загального позовного провадження (в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Станом на 18.01.2019 року інших заяв по суті справи (відповіді на відзив та заперечень) та додаткових доказів з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, дана адміністративна справа розглядається судом 18.01.2019 року у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та відзив, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у званні генерал-майора на посаді начальника ракетних військ і артилерії Одеського воєнного округу. Наказом Міністра оборони України від 15.09.1992 року позивача звільнено з військової служби та наказом від 05.10.1992 року №0215 позивача з 11.10.1992 року виключено зі списків особового складу управління округу (т.1 а.с.17,18, 52, 53).

Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 12.10.1992 року згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" призначено довічно пенсію за вислугу років (складає 39 років) у розмірі 90 процентів грошового забезпечення.

Згідно розрахунків пенсії, які надані позивачем та які наявні в пенсійній справі №ЮО078363 ОСОБА_1 (т.1 а.с.36,71,75,116-118), судом встановлено, що позивачу у період з 1992 року по 2015 рік неодноразово були проведені перерахунки пенсії, виходячи із основного розміру пенсії 90%.

При цьому, станом на дату перерахунку пенсії у 2015 році - « 30.09.2015 року» основний розмір пенсії позивача становив 90% грошового забезпечення та оклад - 1680 грн.

Тобто, згідно матеріалів справи вбачається, що включно до 2015 року, основний розмір пенсії позивача становив 90% грошового забезпечення.

Як встановлено судом, 13 березня 2014 постановою Приморського районного суду м.Одеси по справі №522/22385/13-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Департаменту фінансів МОУ, Одеського обласного військового комісаріату, Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеський області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії позов ОСОБА_1 задоволено частково та:

- визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 22990305) щодо відмови приведення у відповідність розміру посадового окладу та надбавки за виконання особливо важливих завдань ОСОБА_1 до відповідної посади - начальника роду військ округу - командувача Військово-Повітряних Сил округу, визначеної Схемою посадових окладів офіцерського складу за основними типовими посадами постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07 листопада 2007 року №1294, наказу Міністра оборони України від 19 лютого 2008 року № 56 та розпорядженням Міністра оборони України від 30 березня 2009 року про упорядкування структури грошового забезпечення;

- зобов'язано Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 22990305) визначити розмір посадового окладу та надбавки за виконання особливо важливих завдань ОСОБА_1, прирівняної до відповідної категорії військовослужбовців - начальника роду військ округу - командувача Військово-Повітряних Сил округу, визначеної Схемою посадових окладів офіцерського складу за основними типовими посадами постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07 листопада 2007 року №1294, наказу Міністра оборони України від 19 лютого 2008 року № 56 та розпорядженням Міністра оборони України від 30 березня 2009 року про упорядкування структури грошового забезпечення, та направити її до Одеського обласного військового комісаріату;

- зобов'язано Одеський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 08402040) підготовити довідку форми № 2, встановленої постановою КМУ № 45 від 13.02.2008 року про розмір грошового забезпечення відповідної посади військового пенсіонера ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу, яку надасть Міністерство оборони України, а також розміру щомісячної премії відповідно до наказу МО України від 25 червня 2011 року № 355 у розмірі 90 відсотків від посадового окладу, та надати таку довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області для перерахунку раніше призначеного пенсійного забезпечення;

- зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на підставі отриманої від Одеського обласного військового комісаріату довідки форми № 2, встановленої постановою КМУ № 45 від 13.02.2008 року, провести перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2013 року, та виплатити частину неправомірно недоплаченої пенсії з цієї дати по час фактичного розрахунку;

- в іншій частині позову відмовлено (т.1 а.с.19-24,54-59).

Водночас, судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 року по справі №522/22385/13-а (т.1 а.с.25-31,60-66):

- апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області та Одеського обласного військового комісаріату - задоволено частково;

- постанову Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2014 року по справі № 522/22385/13-а змінено, виклавши з п.4 її резолютивної частини у наступній редакції: «Зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат підготовити довідку форми № 2 встановленої постановою КМУ № 45 від 13.02.2008 року про розмір грошового забезпечення відповідної посади військового пенсіонера ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу, яку надасть Міністерство оборони України та надати таку довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області для перерахунку раніше призначеного пенсійного забезпечення»;

- в решті Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2014 року по справі № 522/22385/13-а, - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.10.2015 року, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 року залишено без змін (т.1 а.с.32-34,67-69).

Так, згідно вказаних рішень, протягом 2010-2013 p.p. позивач, не погоджуючись з визначеним Одеським обласним військовим комісаріатом розміром посадового окладу, звертався до Міністерства оборони України із заявою про перегляд попередньо визначеного розміру посадового окладу у розмірі 1680,00 гривень. Звернення позивача відповідачем задоволено не було. Згідно з матеріалами справи на час її розгляду, посади, яку займав генерал-майор у відставці ОСОБА_1 - начальник ракетних військ та артилерії округу, в штаті Збройних Сил України не існує, а відповідні фінансові органи, зокрема Міністерство оборони України в особі Департаменту фінансів України Міністерства оборони України та Одеський обласний військовий комісаріат, в обов'язок яких входить прийняття рішення про відповідність посадового окладу позивача до іншої, відповідної посади, рішення не приймали.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вищевказані обставини, встановлені судами у справі № 522/22385/13-а не підлягають доказуванню відповідно до положень ч.4 ст.78 КАС України.

Судом встановлено, що на виконання постанови Приморського районного суду м.Одеси від 13.03.2014 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 року по справі №522/22385/13-а щодо визначення розміру посадового окладу та надбавки за виконання особливо важливих завдань для обчислення пенсії ОСОБА_1, Департамент фінансів Міністерства Оборони України на адресу Одеського обласного військового комісаріату та позивача направив лист від 25.05.2016 року №248/3/6/2436, в якому просив здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії з урахуванням посадового окладу у розмірі 2140,00 грн. і надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%, а також зазначив Одеському обласному військовому комісаріату направити довідку про новий розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (т.1 а.с.35,70).

Згідно листа Одеського обласного військового комісаріату від 17.06.2016 року №4823, до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було надіслано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.03.2013 року, з урахуванням посадового окладу у розмірі 2140,00 грн. (т.1 а.с.140), яка надійшла до відповідача 22.06.2016 року.

Як вбачається з копії довідки від 17.06.2016 року №ЮО78363, яка міститься в матеріалах справи, вона видана ОСОБА_1 в тому, що грошове забезпечення для обчислення пенсії з 01.03.2013 року встановлено згідно рішення суду за посадою начальник РВ І А ОДВО (постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 року №522/22385/13а), яку він обіймав на день звільнення, становить: посадовий оклад - 2140,00 грн.; оклад за військове звання генерал-майор - 140,00 грн.; відсоткова надбавка за вислугу років 40% - 912,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 1596,00 грн.; надбавка за таємність 20% - 428,00 грн.; премія 10% - 214 грн., всього - 5430,00 грн. (т.1 а.с.141).

Як встановлено судом з наявних в матеріалах справи доказів, 02.07.2016 року на підставі рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2013 року, виходячи із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 2140,00 грн.; оклад за військове звання -140,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 40% - 912,00 грн.; робота з таємними документами, виробами, носіями, документами 20% - 428,00 грн.; надбавка за особливо важливі завдання 50% - 1596,00 грн.; премія 10% - 214 грн., всього - 5430,00 грн. (т.1 а.с.115).

При цьому, основний розмір пенсії позивачу визначено у розмірі 80% грошового забезпечення (вислуга років 39) у розмірі 4344,00 грн., з урахуванням доплати.

Підсумок пенсії позивача (з надбавками) визначено у розмірі 4813,14 грн.

Водночас, судом встановлено, що 23.12.2016 року на підставі рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2016 року, виходячи із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 2140,00 грн.; оклад за військове звання -140,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 40% - 912,00 грн.; робота з таємними документами, виробами, носіями, документами 20% - 428,00 грн.; надбавка за особливо важливі завдання 50% - 1596,00 грн.; премія 10% - 214 грн., всього -5430,00 грн. (т.1 а.с.76).

Основний розмір пенсії позивачу визначено у розмірі 80% грошового забезпечення (вислуга років 39) у розмірі 4344,00 грн., з урахуванням доплати.

Підсумок пенсії позивача (з надбавками) визначено у розмірі 5009,55 грн.

Окрім того, судом встановлено, що 01.11.2017 року на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсії» відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 року, виходячи із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 2140,00 грн.; оклад за військове звання - 140,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 40% - 912,00 грн.; робота з таємними документами, виробами, носіями, документами 20% - 428,00 грн.; надбавка за особливо важливі завдання 50% - 1596,00 грн.; премія 10% - 214 грн., всього -5430,00 грн., основний розмір пенсії позивачу визначено у розмірі 80% грошового забезпечення (вислуга років 39) у розмірі 4344,00 грн.; з урахуванням доплати (т.1 а.с.77).

Підсумок пенсії позивача (з надбавками) визначено у розмірі 5009,55 грн.

В матеріалах пенсійної справи наявна довідка від 30.03.2018 року № ЮО78363 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, яка видана Одеським обласним військовим комісаріатом ОСОБА_1 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018 року, за посадою начальника ракетних військ і артилерії Одеського військового округу становить усього 15015,00 грн., з яких:

- посадовий оклад - 8460,00 грн.;

- оклад за військовим звання (прапорщик) - 1550,00 грн.;

- надбавка за вислугу років (50%) - 5005,00 грн. (т.1 а.с.126- зворотній бік).

Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", та згідно вказаної вище довідки, 31.03.2018 року проведено перерахунок пенсії позивача (т.1 а.с.113).

Згідно здійсненого 31.03.2018 року перерахунку пенсія позивача з 01.01.2018 року складається із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 8460,00 грн.; оклад за військове звання - 1550,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років - 5005,00 грн.; премія 0% - 0,00 грн., всього 15015 грн.

Основний розмір пенсії позивачу визначено у розмірі 70% грошового забезпечення (вислуга років 39) у розмірі 10510,50 грн., з урахуванням доплати.

Підсумок пенсії позивача (з надбавками) визначено у розмірі 10925,41 грн. та з урахуванням попередньої суми пенсії у розмірі 5009,55 грн. та підвищення у розмірі 5957,96 грн. (50% від 5915,86 грн.) сума пенсії позивача склала 7967,48 грн. з 01.01.2018 року.

Також, з вказаного перерахунку пенсії позивача від 31.03.2018 року вбачається, що згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року підвищення складає 5915,86 грн., та з них виплачується: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення: 2957,93 грн.; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - щомісячно 75% від підвищення - 4436,90 грн.; з 01.01.2020 року 100% щомісячно від підвищення - 5915,86 грн.

В свою чергу, суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не зазначено заперечень та зауважень стосовно визначених у даному перерахунку сум по видам підвищення або надбавки до пенсії (які також зазначені у довідці від 30.03.2018 року), позивач - ОСОБА_1 у позовній заяві лише посилається на незгоду із зменшенням йому з 25.05.2016 року основного розміру пенсії за вислугу років з 90 відсотків до 80 відсотків грошового забезпечення та з 01.01.2018 року до 70 відсотків грошового забезпечення.

Отже, позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зниження йому граничного розміру пенсії за вислугу років з 90 до 80 відсотків з 25 травня 2016 року до 01 січня 2018 року, та при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) щодо зменшення йому з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з на 70 процентів грошового забезпечення, звернуся до суду з даним позовом.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з п.11 ч.1 ст.11 цього Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу".

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення

Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.05.2014, до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.

При цьому, судом встановлено, що з 12.10.1992 року до вересня 2015 року включно (згідно розрахунків, які містяться в матеріалах справи), пенсія позивачу встановлена та виплачувалась у розмірі 90% грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд зазначає, що ст.22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Окрім цього, згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від 08.07.2011 №3668 та від 27.03.2014 №1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% від сум грошового забезпечення та з 01.01.2018 року у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 90% розміру грошового забезпечення.

Крім того, внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Отже, зміна максимального розміру пенсії з 90% на 80% та в подальшому з 80% на 70% суми грошового забезпечення за ч.2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру вже призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку, в тому числі, на підставі відповідних довідок.

Внесені вищевказаними Законами зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Відповідно до ч.3 ст.1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку, що відповідач при проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії (починаючи зі здійсненого 02.07.2016 року перерахунку пенсії позивача з 01 березня 2013 року), не мав права зменшувати розмір пенсії за вислугу років з 90% на 80% і, відповідно з 80% на 70% грошового забезпечення, у зв'язку із чим такі дії відповідача є неправомірними.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах: від 31.01.2018 року у справі №523/4930/15-а, від 27.02.2018 року у справі №642/3284/17, від 03.04.2018 року у справі №175/1665/17 (провадження №К/9901/9550/18), від 24.04.2018 року у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17), від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 (К/9901/1786/18).

Зокрема, у вказаних постановах Верховний Суд зазначає наступну правову позицію: «Що стосується зміни основного розміру пенсії позивача з 90% на 80%, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що таке зменшення здійснено неправомірно з огляду на наступне.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що пенсію ОСОБА_2 отримує з грудня 2004 року.

Суд зазначає, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії. Зокрема, відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 04 липня 2002 року № 51-IV (що діяла станом на грудень 2004 року, коли позивачу було призначено пенсію) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 08 липня 2015 року в справі №732/48/15 та Верховним Судом у постанові від 31 січня 2018 року в справі № 523/4930/15-а.

Тобто, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо протиправності дій відповідача при перерахунку пенсії позивача в частині зміни процентної складової грошового забезпечення, що враховується при перерахунку, з 90% на 80%...».

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, визначаючи у позовних вимогах дату « 25.05.2016 року» позивач виходив з того, що на виконання судових рішень, Департамент фінансів Міністерства Оборони України на адресу Одеського обласного військового комісаріату та позивача направив лист від 25.05.2016 року №248/3/6/2436, в якому просив здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії з урахуванням посадового окладу у розмірі 2140,00 грн. і надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%.

Тобто, як вбачається з викладеного, 25.05.2016 року Департамент фінансів Міністерства Оборони України на виконання рішення суду визначив розмір посадового окладу позивача у розмірі 2140 грн. та надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%.

В свою чергу, як вже встановлено судом, 02.07.2016 року на підставі рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2013 року, виходячи із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 2140,00 грн.; оклад за військове звання -140,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 40% - 912,00 грн.; робота з таємними документами, виробами, носіями, документами 20% - 428,00 грн.; надбавка за особливо важливі завдання 50% - 1596,00 грн.; премія 10% - 214 грн., всього - 5430,00 грн. (т.1 а.с.115).

При цьому, основний розмір пенсії позивачу визначено у розмірі 80% грошового забезпечення (вислуга років 39) у розмірі 4344,00 грн., з урахуванням доплати.

Водночас, як вже встановлено судом, в тому числі, з матеріалів пенсійної справи, включно до вересня 2015 року, основний розмір пенсії позивачу було визначено у розмірі 90% грошового забезпечення, а отже, здійснюючи 02.07.2016 року перерахунок пенсії позивача на підставі рішення суду з 01.03.2013 року, відповідач безпідставно зменшив позивачу основний розмір пенсії з 90% грошового забезпечення на 80%.

Отже, враховуючи вищевикладене, вимога позивача про визнання протиправними дій Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зниження граничного розміру пенсії за вислугу років щодо нього, з 90 до 80 відсотків з 25 травня 2016 року до 01 січня 2018 року, а з 01 січня 2018 року по сьогоднішній день - до 70 відсотків, що відображено у пенсійній справі №Ю0078363 є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом:

- визнання протиправними дій Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90 відсотків до 80 відсотків з 25 травня 2016 року по 31 грудня 2017 року включно, та з 01 січня 2018 року щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років до 70 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року.

В свою чергу, як встановлено судом з бази даних ДСС та з відомостей з ЄДР судових рішень шляхом повного доступу до нього, позивач не звертався в судовому порядку до відповідача щодо зменшення йому основного розміру пенсії з 90% грошового забезпечення на 80% на підставі здійсненого 02.07.2016 року перерахунку за період з 01.03.2013 року по 24.05.2016 року.

При цьому, суд враховує, що 02.07.2016 року перерахунок пенсії позивача був здійснений на підставі рішення суду за період з 01.03.2013 року по 01.07.2016 року.

Тобто, саме у липні 2016 року позивачу, в тому числі, за відповідний період з 01.03.2013 року по 24.05.2016 року, було неправомірно зменшено основний розмір пенсії з 90% грошового забезпечення на 80%.

При цьому, щодо строку звернення, зважаючи на викладене, суд враховує ту обставину, що день, коли позивач дізнався про неправомірне зменшення основного розміру пенсії з 90% грошового забезпечення на 80% (в тому числі, за період з 01.03.2013 року по 24.05.2016 року) є день, коли він отримав повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, де вказано про схему розрахунку його пенсії, яке відправлено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 06 червня 2018 року.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, зважаючи на встановлені судом обставини та висновки суду, що здійснюючи 02.07.2016 року перерахунок пенсії позивача на підставі рішення суду з 01.03.2013 року, відповідач безпідставно зменшив позивачу основний розмір пенсії з 90% грошового забезпечення на 80%, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача на підставі ч.2 ст.9 КАС України та визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90 відсотків до 80 відсотків за період з 01.03.2013 року по 24.05.2016 року включно.

В свою чергу, вирішуючи вимогу позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести розрахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, в період з 25 травня 2016 року по сьогоднішній день, суд виходить з наступного.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести розрахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, в період з 25 травня 2016 року по сьогоднішній день, є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправними дій Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зниження граничного розміру пенсії за вислугу років щодо нього, з 90 до 80 відсотків, та з 80 до 70 відсотків, вона також є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 25.05.2016 року по 31.03.2018 року (останню дату перерахунку пенсії позивача станом на дату звернення до суду), та після 31.03.2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням граничного (основного) розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків від суми грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, оскільки судом визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90 відсотків до 80 відсотків за період з 01.03.2013 року по 24.05.2016 року включно, суд також вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача згідно з ч.2 ст.9 КАС України, та з метою повного захисту прав та інтересів позивача, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2013 року по 24.05.2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням граничного (основного) розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків від суми грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.

Суд зазначає, враховуючи предмет спірних правовідносин у даній справі, судом не приймаються до уваги посилання відповідача у відзиві на позов на рішення Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №822/524/18, оскільки як зазначено самим відповідачем, дана справа стосувалась переведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця.

В той же час, вирішуючи позовну вимогу позивача про зобов'язання відповідача внести зміни до особової справи ЮО-078363, військового пенсіонера ОСОБА_1 із зазначенням граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, суд зазначає наступне.

Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.

Суд зазначає, що за відсутності фактичної відмови у внесенні змін до особової справи - ЮО-078363, військового пенсіонера ОСОБА_1 із зазначенням граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, вимога позивача про зобов'язання відповідача внести зміни до особової справи - ЮО-078363, військового пенсіонера ОСОБА_1 із зазначенням граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, є передчасною, недоведеною та не підлягає задоволенню.

Решта доводів позивача та відповідача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Також, суд зазначає, що в позовній заяві ОСОБА_1 просив суд допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно з п.1 ч.2 цієї статті, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Отже, оскільки суд, окрім іншого, лише зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням граничного (основного) розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків від суми грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум, - у суду відсутні підстави, визначені ст.371 КАС України, для звернення рішення до негайного виконання.

Окрім того, позивач у позовній заяві також просив суд встановити відповідачу місячний термін з моменту набрання постанови законної сили, для подання до суду звіту про виконання даного рішення.

Щодо встановлення строку для подання до суду звіту про виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведені процесуальні приписи не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, суд вважає, що зобов'язання відповідача надати такий звіт, - це право суду, а не його обов'язок, а тому при розгляді даної справи, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, так як відсутні підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення у цій справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1409,60 грн. згідно квитанції №0.0.1152558714.1 від 08.10.2018.

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Отже, позивачем при подачі даної позовної заяви (з урахуванням уточнень позовних вимог) заявлено одну вимогу немайнового характеру (про визнання протиправними дій відповідача) та дві похідні вимоги.

Оскільки вимоги позивача зобов'язального характеру є похідними, то судовий збір обраховується за подання позову немайнового характеру, який містить одну немайнову вимогу, і отже судовий збір за такі вимоги сплачується як за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 704,80 грн.

В свою чергу, судовий збір позивачем сплачений у розмірі 1409,60 грн.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які оскаржуються позивачем, з урахуванням наведеного судом вище, наявні підстави для стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору у розмірі 704,80 грн. (як за одну вимогу немайнового характеру).

Водночас, суд роз'яснює позивачу, що відповідно до відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, враховуючи вищенаведене судом, позивач має право на повернення судового збору у розмірі 704,80 грн. як внесеного у більшому розмірі, ніж встановлено законом згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Однак, станом на дату прийняття рішення відповідного клопотання не надходило.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 78, 90, 120, 139, 241-246,258, 262 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65113) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, буд.83, м.Одеса, 65107) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90 відсотків до 80 відсотків з 01.03.2013 року по 24.05.2016 року включно та з 25.05.2016 року по 31.12.2017 року включно, а також з 01.01.2018 року щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років до 70 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20987395, адреса: вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65107) здійснити з 01.03.2013 року по 24.05.2016 року, та з 25.05.2016 року по 31.03.2018 року (останню дату перерахунку пенсії позивача станом на дату звернення до суду), та після 31.03.2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2, 65113) з урахуванням граничного (основного) розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків від суми грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20987395, адреса: вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65107) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер 137070863, АДРЕСА_1, 65113) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Соколенко

.