Рішення № 79259848, 18.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5491/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНИСТЕР" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0217151210 від 24.10.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАНИСТЕР" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0217151210 від 24.10.2018 року.

В судовому засіданні 09.01.2018 року представник позивача були підтримані позовні вимоги з огляду на порушення податковим органом порядку призначення та проведення такого роду перевірок, оскільки податковий орган був своєчасно поінформований платником податку про втрату документів податкового та бухгалтерського обліку підприємства за перевірені періоди, що унеможливлювало винесення оскаржуваного рішення. Представник відповідача ГУ ДФС в Одеській області заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на законність призначення документальної позапланової виїзної перевірки у встановлено законом порядку, її проведення у відповідності до приписів ПК України та оформлення її результатів відбувалось за відсутності інформації про втрату платником податків документації.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач - ГУ ДФС України в Одеській області, на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу», є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, надання висновків на повернення з бюджету надмірно сплачених податків та зборів, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.19 КАС України, підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Так, згідно з поданою ТОВ «ЛАНИСТЕР», код за ЄДРПОУ 41208240 до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області декларацією з ПДВ за червень 2018 року вх. №9149836200 від 20.07.2018 року, розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ (додаток №3 до декларації з ПДВ). сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, відображена у рядку 20.2.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, у загальній сумі 7 608 847 грн., у тому числі: червень 2017 року - 3 523 288 грн.; липень 2017 року-4 085 559 грн.

Згідно інформаційних баз даних ДФС, податкові декларації за вказані періоди виникнення від'ємного значення, заявленого до відшкодування, не визнані як податкова звітність.

Крім того, декларації з ПДВ з додатками за період серпень-грудень 2017 року також не визнанні як податкова звітність.

Відповідно до пп.14.1.18. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-УІ (із змінами і доповненнями) : «бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника».

04 жовтня 2018 року, на підставі пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20. п.78.2 ст.78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755 (зі змінами та доповненнями) фахівцями ГУ ДФС в Одеській області було здійснено вихід на ТОВ «ЛАНИСТЕР», код за ЄДРПОУ 41208240 за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 17, 5 поверх, офіс №5С/4 з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету7 податку на додану вартість на рахунок платника у банку, який визначений у рядку 20.2.1 по декларації з ПДВ за червень 2018 року.

Директору ТОВ «ЛАНИСТЕР», код за ЄДРПОУ 41208240 ОСОБА_1 04 жовтня 2018 року було вручено запит ГУ ДФС в Одеській області №14228/10/15-32-12-10-10 від 03.10.2018 року про надання оригіналів документів та проведення інвентаризації в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про свідчить її підпис на вказаному документі.

Під час проведення перевірки посадові особи підприємства первинні бухгалтерські документи (ВМД, акти виконаних робіт/наданих послуг зі зберігання імпортованого товару, надання офісного та складських приміщень в оренду, документів, які свідчать про фактичну діяльність підприємства) не надано, про що складено акт від 10.10.2018 року №1812/15-32-12-10.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Одеській області було прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.10.2018 року № 0217151210.

Розглянувши оскаржений акт суб'єкту владних повноважень, суд виходячи з положень ч.2 ст.2 КАС України, проходить до висновку, що оскаржуваний позивачем наказ не відповідає вимогам закону виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень

адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених Податковим кодексом України.

В свою чергу ст.78 Податкового кодексу України визначає підстави за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка.

Відповідно до п.78.1.4 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі виявлення недостовірно :ті даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платни; податнії, не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних, та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналіз наведених норм показав, що податковий орган наділений повноваженнями проводити перевірки платників податків з питань повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства.

Згідно з вимогами пп. 16.1.5 п. 16.11 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документі, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підприємством було надіслано лист на адресу ГУ ДФС в Одеській області, яким повідомлялось про втрату документів пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю ТОВ «ЛАНИСТЕР» за період з травня 2017 по 03.10.2018 рік. В підтвердження казаної інформації було надано копію довідки Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області від 12.10.2018 року ЖЄО №54623.

Вказаний документ надійшов до податкового органу 16.10.2018 року та ця обставина не заперечувалась представниками сторін.

Відповідно до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня. що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Отже, з наведених норм вбачається, що на час до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення керівник податкового органу був належним чином поінформований платником податків про наявність підстав, які ставлять висновки проведеної податкової перевірки під сумнів.

Згідно зі ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності; не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Відповідно до повноважень керівника податкового органу, визначених п.п.78.1.5 ст.78 ПК України, він повинен був призначити повторну податкову перевірку того саме податкового періоду з тих саме питань, оскільки після проведення перевірки від платника податків була отримана інформація про обставини, які не були досліджені під час перевірки та об'єктивне їх дослідження не можливе без проведення повторної перевірки.

Замість призначення повторної перевірки керівник податкового органу обрав у тій ситуації най не вигідний для платника податків спосіб завершення податкової перевірки - прийняв оскаржене податкове повідомлення-рішення, що свідчить про нехтування правами платника податків та власними обов'язками, які наведені у ст.21 ПК України щодо дотримання прав та інтересів платників податків, а це дає змоги суду прийти до висновку про невідповідність такого рішення принципу законності, наведеному у ч.2 ст.2 КАС України.

Окрім того, щодо суті зазначених в акті перевірки порушень суд погоджується з позицією представника позивача про їхню безпідставність з огляду на наступне.

Як зазначено в Акті, аналізом господарської діяльності ТОВ «Ланистер» за червень 2017 року - червень 2018 року згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «Ланистер» за вказаний період було імпортовано товари на суму 45755 млн., сума ПДВ. сплачена митним органам становила 9151 млн. (стор. 7 Акту перевірки).

Отже, підставою для декларування бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ЛДВ за червень 2018 року є імпорт товарів.

У відповідності з ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або повноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. декларації пов'язане його право на податковий кредит за імпортними товарами.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, для операцій з імпорту товарів (супутніх послуг) є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п.187.8 ст.187 ПК України.

При цьому у разі ввезення товарів на митну територію України, відповідно до п.201.12 ПК України, документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Отже, право на податковий кредит при імпорті товарів виникає за наявності митної іекларації, оформленої відповідно до законодавства, та сплати податкових зобов'язань з ПДВ за такою митною декларацією. Саме митна декларація підтверджує як суму податку, і факт її сплати. А тому вказана у митній декларації сума податку може бути включена податкового кредиту.

Враховуючи вище наведене, ТОВ «Ланистер» при здійснені імпорту товарів було виконано всі необхідні митні формальності з питань державної митної справи та сплачено даткові зобов'язання з ПДВ за оформленими відповідно до вимог законодавства митними деклараціями, а тому підприємство має законне право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Додатково повідомляємо, що у відповідності зі ст.334 Митного кодексу України документи та відомості, у тому числі в електронній формі, що надавалися органам доходів зборів декларантами або уповноваженими ними особами для здійснення митного контролю, зберігаються органами доходів і зборів не менш як протягом 1095 днів з дня завершення митних процедур. Тому дані всіх електронних декларацій містяться в електронних системах, адміністраторами яких є органи ДФС.

З цього слідує, що у відповідача є всі необхідні дані під час проведення перевірки здійснити контроль за правильністю та достовірністю заявленого до відшкодування ПДВ.

Вказана фактична обставина, як то сплата всіх митних платежів, в тому числі ПДВ лід час ввезення товарів в режимі імпорт є достатньою для формування податкового кредиту та відповідно при формуванні від'ємної різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом платник податків має безумовне право на відшкодування ПДВ.

Разом з тим, під час здійснення перевірки відповідач на підставі припущень робить висновок про не підтвердження заявленої до відшкодування суми ПДВ, у зв'язку із тим, що декларації з ПДВ не визнані як податкова звітність.

Так, відповідач, аналізуючи базу ЄРПН встановив, що послуги із зберігання товару ТОВ «Ланістер» відсутні.

Податкова декларація з ПДВ за червень 2017 року була подана до податкової з додатками разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, своєчасно, про що свідчать квитанції: «Документ доставлено до районного рівня. Квитанцію прийнято».

Тому, свідчення відповідача в Акті перевірки, про те, що декларація що була предметом перевірки не визнана як податкова звітність не відповідає дійсності.

Слід зазначити, що від'ємне значення ПДВ виникло у червні 2017 року, відповідна декларація з ПДВ та додатком - заявою на відшкодування подана 20.07.2017 року під №9149836200. Відповідно перевірка своїм предметом мала питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації з ПДВ від 20.07.2017 року, тому припущення відповідача про відсутність послуг із зберігання не впливають на формування податкового кредиту, достовірність якого ставить під сумнів відповідач у Акті перевірки. Вважаємо, що вказані обставини щодо зберігання товару (яке не здійснювалось і позивач про це не заявляв) не входять до предмету доказування по даній справі на підставі ст.76 КАС України.

Відповідно до квитанції №1 документ було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 20.07.2018, такий документ було збережено на центральному рівні.

Згідно з квитанцію № 2 податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2018 року було подано і документ доставлено до районного рівня 1553 ДПІ к Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 20.07.2018. Пакет прийнято.

Також на сторінці 7 Акту перевірки Відповідачем зазначено про відсутність наявних залишків імпортованого товару свідчить про іх реалізацію без відображення у регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності, або відсутність їх у зв'язку з господарською діяльністю підприємства при відсутності фінансового результату.

Відповідні висновки Акту перевірки безпідставні та не відповідають податковому законодавству України.

Так, згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.187.8 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Факт сплати податку за ввезений товар підтверджується податковою в самому акті перевірки.

Тобто, при сплаті всіх податкових зобов'язань при ввезенні на митну територію України у ТОВ «Ланистер» виникло право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в день сплати. Факт сплати не заперечується, не ставиться під сумнів відповідачем. Аналіз та припущення про невикористання у господарській діяльності на підставі тих фактів, що товар не було експортовано чи продано на території України, не впливає на формування податкового кредиту не відноситься до періоду, коли він заявлений та не підтверджений жодними вичерпними доказами.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, регламентується ст. 200 ПКУ.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового) періоду.

Відповідно до п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник т: датку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку додаткове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, та врахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200.2 статті 200'цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200'.3 статті 200і цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення додаткового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового) періоду.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду зазначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі ювари/поелуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом вітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку лодатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Враховуючи наведене, можна дійти висновку, що рішення ГУ ДФС в Одеській області лодо завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника податку у банку на 7608847,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням , а також пониження податкових зобов'язань та відповідно завищення суми від'ємного значення гізниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 763743,00 грн.. є неправомірним та не законним.

Оскільки податковий орган до дати винесення оскаржуваного наказу отримав інформацію про втрату платником податків документів податкового та бухгалтерського обліку підприємства, податковий орган не мав права приймати оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а повинен був призначити повторну податкову перевірку з цього питання, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0217151210 від 24.10.2018 року

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 18.01.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.