Рішення № 79259805, 18.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5650/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладоград" до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області щодо не прийняття податкової звітності ТОВ "Ладоград" в електронному вигляді, а саме: податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди: травень, червень, липень, серпень 2018 року, зобов'язати ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийняти датою отримання подані ТОВ "Ладоград" в електронному вигляді податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: за звітний період - травень 2018 року датою 18.06.2018 року, за звітний період - червень 2018 року датою 19.07.2018 року, за звітний період - липень 2018 року датою 17.08.2018 року, за звітний період - серпень 2018 року датою 18.09.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ладоград" до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області щодо не прийняття податкової звітності ТОВ "Ладоград" в електронному вигляді, а саме: податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди: травень, червень, липень, серпень 2018 року, зобов'язати ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийняти датою отримання подані ТОВ "Ладоград" в електронному вигляді податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: за звітний період - травень 2018 року датою 18.06.2018 року, за звітний період - червень 2018 року датою 19.07.2018 року, за звітний період - липень 2018 року датою 17.08.2018 року, за звітний період - серпень 2018 року датою 18.09.2018 року.

В судовому засіданні 09.01.2018 року представник позивача були підтримані позовні вимоги з огляду на порушення податковим органом порядку прийняття податкової звітності в електронному вигляді, що позбавило позивача права на її подання та штучного блокування дії договору на право подання податкової звітності в електронному вигляді. Представник відповідача ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на законність дій із зупинення дії договору, оскільки звітність подавалась посадовими особами позивача із застосуванням IP адреси, з якої також подавалась електронна звітність іншими платниками податків, що було законною підставою для проведення перевірки дійсності електронних ключів підприємства.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач - ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС України в Одеській області, на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу», є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, надання висновків на повернення з бюджету надмірно сплачених податків та зборів, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.19 КАС України, підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАДОГРАД» з Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області укладено договір про визнання електронних документів від 04.09.2016 року № 040920161, на підставі якого протягом тривалого часу.

Позивач безперешкодно подавав податкову звітність в електронному вигляді. Факт наявності укладеного договору про визнання електронних документів від 04.09.2016 року між Позивачем та Відповідачем підтверджується квитанцією № 1 від 13.09.2018 року.

На підставі зазначеного договору 18.05.2018 р. Позивач засобами електронного зв'язку направив Відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період - травень 2018 року. Документ було доставлено до контролюючого органу, але не прийнято у зв'язку з тим, що «відсутній укладений з платником 3 7 759 707 договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу».

З тих же причин не вдалося подати електронну звітність за червень 2018 року.

Так, 12.07.2018 року Позивач відправив засобами електронного зв'язку податкову декларацію за звітний період - червень 2018 року, але її знову не було прийнято через нібито відсутній договір про визнання електронних документів.

Однак, договір про визнання електронних документів від 18.08.2015 року не розривався та свою дію не припиняв.

Як вдалося з'ясувати у співробітника ГУ ДФС в Одеській області за телефоном 300-258, дію договору було зупинено через подачу з однією ІР-адреси звітності декількох підприємств.

Позивач припускає, що це могло відбутися з огляду на те, одо місцезнаходженням Позивача є офісний центр, який знаходиться за адресою: 65026, Одеська область, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 44, каб. 28, де знаходяться також і інші підприємства.

При цьому 12.06.2018 р. Позивач відправив на адресу Відповідача лист № 5, у якому повідомив про те, що електронний цифровий підпис директора підприємства - ОСОБА_1 та печатки підприємства є в наявності, не були викрадені, передані іншим особам чи іншим чином скомпрометовані, та просив поновити дію договору про визнання електронних документів.

Відповіді на цей лист Позивач не отримав. Проте 14.06.2018 року на адресу Позивача надійшов лист № 8760/15-32-08-02-12 від 08.06.2018 року про компрометацію електронних ключів ТОВ «Ладоград».

19.06.2018 року представник Позивача спробував подати до податкового органу податкову звітність з податку на додану вартість за звітний період - травень 2018 року у паперовому вигляді, але співробітники ДПІ у Приморському районі м. Одеси відмовилися її приймати.

Позивач був вимушений відправити податкову декларацію з податку на додану вартість кур'єрською поштою. У відповідь на це Позивач отримав лист № 805/10/15-53-08-4 від 25.06.2018 р., у якому Відповідач повідомляє, що податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2018 року, яка була отримана поштовим відправленням 20 травня 2018 року за № 1215/10, вважається неподаною у зв'язку з порушенням вимог пп. 48.1, пп. 48.2, пп. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, без пояснення у чому саме виявляються порушення у поданій податковій декларації. Однак, податкова декларація була заповнена згідно вимогами чинного законодавства і відмова контролюючого органу у прийнятті податкової звітності є безпідставною та необгрунтованою.

Така ж ситуація повторилася із податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний період - червень 2018 року. Через блокування подання податкової декларації в електронному вигляді Позивач був змушений відправити її засобами поштового зв'язку, проте у відповідь отримав лист № 89810/15-53-08-4 від 24.07.2018 р., у якому Відповідач повідомляє, що податкова декларація вважається неподаною.

Позивач звернувся до ГУ ДФС в Одеській області зі скаргою (лист № 07/13 від 13.07.2018р.) на неправомірні дії Відповідача з проханням посприяти у вирішення ситуації, яка склалася. Однак, відповідь на вказаний лист Позивачем отримано не було.

23.08.2018 року Позивач подав податкову звітність з податку на додану вартість за звітний період - липень 2018 року, але документ прийнято не було у зв'язку з відсутністю укладеного договору про визнання електронних документів. Оскільки ДПІ відмовляється приймати податкову звітність у паперовому вигляді, Позивач змушений був відправній кур'єрською поштою податкову декларацію за звітний період - липень 2018 року. Однак, у відповідь ДПІ у Приморському районі м. Одеси відправила лист № 1017/10/15-53-08-04 від 23.08.2018 року, у якому аналогічно попереднім звітнім періодам (травень, червень 2018 року) повідомляється, що податкова декларація вважається неподаною.

Оскільки строк дії сертифікату електронного цифрового підпису підприємства закінчився. Позивачем було сформовано новий електронний цифровий підпис. У зв'язку з цим Позивач подав заяву про приєднання від 13.09.2018 № 1 до договору про визнання електронних документів. Проте, як вбачається з квитанції № 2, документ не прийнято через «невідповідність реєстраційних дата автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору/Повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (п.п.9,13 розд. III)».

Позивач вважає таку відмову контролюючого органу у прийнятті заяви про приєднання до договору безпідставною, оскільки всі дані автора, зазначені у заяві про приєднання до договору, відповідають даним ЄДР.

Після цього Позивач 18.09.2018 року в електронному вигляді спробував подати звітність з податку на додану вартість за звітний період - серпень 2018 року. Проте цей документ також не був прийнятий Відповідачем у зв'язку з тим, що «невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів...».

03.10.2018 року ТОВ «Ладоград» внесено зміни до ЄДР щодо інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою, а саме: змінено номер телефону та адресу електронної пошти.

Після цього, Позивач знову здійснив спробу укласти з Відповідачем договір про визнання електронних документів шляхом надсилання заяви про приєднання від 05.10.2018 № 1 до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 № 1553001. При цьому у даній заяві було вказано адресу електронної пошти після внесення змін до ЄДР. Крім цього, встановлена законодавством форма заяви передбачає заповнення таких реквізитів заяви по приєднання: код за ЄДРПОУ; найменування; прізвище, ім'я, по батькові керівника; документ на підставі якого діє керівник (статут, довіреність, положення тощо) та е-шаіі автора. Всі ці відомості були вказані у заяві про приєднання до договору.

Проте заяву про приєднання до договору знову прийнято не було, що підтверджується квитанцією № 2, яку отримано 09.10.2018 року, у зв'язку з невідповідністю реєстраційних даних автора, зазначених у заяві про приєднання до договору, даним ЄДР.

У зв'язку з цим, Позивач змушений звертатися з цим позовом до суду для захисту своїх прав та відновлення можливості подання податкової звітності в електронному вигляді.

Розглянувши оскаржений акт суб'єкту владних повноважень, суд виходячи з положень ч.2 ст.2 КАС України, проходить до висновку, що оскаржуваний позивачем наказ не відповідає вимогам закону виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень

адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України «платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів».

Відповідно до абзацу 1 п. 49.3. ст. 49 ПК України «податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкчадення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Крім того, згідно з положеннями абзацу 2 пункту 49.4 статті 49 ПК України «податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.»

Вказаний факт кореспондує обов'язок контролюючого органу прийняти та зареєструвати надану платником податку податкову декларацію.

Згідно з положеннями абзацу 4 пункту 49.4 статті 49 ПК України «контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів».

Відповідно до абзацу 2 п. 49.3. ст. 49 ПК України «єдиною підставою для відмови V прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки (пункт 49.3 статті 49 ПК України)».

Крім цього, положеннями Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», які регулюють порядок здійснення електронного документообігу, не передбачено можливості зупинення договору про визнання електронних документів.

Таким чином, враховуючи те, що єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків (а електронний цифровий підпис Позивача є діючим, про що Позивач неодноразово повідомляв Відповідача), а також те, що зупинення дії договору про визнання електронних документів не передбачено законодавством і договір про визнання електронних документів свою дію не припиняв, бездіяльність Відповідача щодо неприйняття податкової звітності Позивача є протиправною та унеможливлює останнім виконання обов'язків, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до п.3.1 п.3 розділу 3 договору № 180820151 від 18.08.2015 року про визнання електронних документів, укладеному між Позивачем та ДПІ, саме «орган ДФС (Відповідач) зобов 'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп 'ютерну обробку».

Вже під час розгляду справи в суді позивач повторно звернувся 31.10.2018 року до ДПІ у Приморському районі м.Одеси із заявою про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року №1553001. Квитанцією №2 від 02.11.2018 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси прийняло вказану заяву, тобто строк дії договору був продовжений без будь-яких перевірок чи додаткових підтверджень, що в черговий раз свідчить про штучність підстав для блокування права позивача на подання податкової звітності засобами електронного зв'язку.

Оскільки податковий орган без достатніх на то законних підстав заблокував платнику податків можливість подання податкової звітності засобами електронного зв'язку на підставі діючого договору від 30.11.2017 року №1553001 та не приймав податкову звітність від цього платника податків ні в електронному ні в паперовому вигляді, що порушувало права платника податків, визначені ПК України, таку бездіяльність суд повинен визнати протиправною та на підставі ч.1 ст.245 КАС України задовольнити позовні вимоги в цій частині та для відновлення прав особи, яка звернулась за судовим захистом, суд на підставі положень ч.2, ч.3 ст.245 КАС України вважає за необхідне зобов'язати відповідача прийняти від позивача податкову звітність з ПДВ у зазначених податкових періодах датами їх граничного подання, визначеними ПК України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області щодо не прийняття податкової звітності ТОВ "Ладоград" в електронному вигляді, а саме: податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди: травень, червень, липень, серпень 2018 року.

3. Зобов'язати ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийняти датою отримання подані ТОВ "Ладоград" в електронному вигляді податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: за звітний період - травень 2018 року датою 18.06.2018 року, за звітний період - червень 2018 року датою 19.07.2018 року, за звітний період - липень 2018 року датою 17.08.2018 року, за звітний період - серпень 2018 року датою 18.09.2018 року.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 18.01.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.