Ухвала суду № 79259621, 18.01.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

18 січня 2019 р. № 490/6147/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, від відповідача: Михайленко Г.В., розглянувши клопотання відповідача в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_4, АДРЕСА_1,55108

до відповідача:Миколаївської обласної державної адміністрації, вул.Адміральська, 22, м.Миколаїв,54001

треті особи:Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м.Миколаїв,54034

про:визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі: Позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Миколаївської обласної державної адміністрації (далі: Відповідач) щодо не укладення з ним додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом від 23.02.2007 року, зобов'язання Миколаївської обласної державної адміністрації вчинити дії щодо укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом від 23.02.2007 року, укладеного між Кривоозерською райдержадміністрацією Миколаївської області та ОСОБА_4.

В судовому засіданні представник Відповідача заявив клопотання про закриття провадження в даній справі. Клопотання обґрунтоване тим, що даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. Так, після отримання ОСОБА_4 земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом у користування розпорядження голови Кривоозерської рай держадміністрації від 26 грудня 2006 року № 751-р було реалізовано, а у ОСОБА_4 виникло право користування земельною ділянкою. З позовної заяви вбачається, що вимоги заявлені з підстав порушення права на користування земельною ділянкою, тобто спір фактично стосується не оскарження рішення органу виконавчої влади, пов'язаного з реалізацією його компетенції у сфері управління, а захисту права користування, тобто цивільного права.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання, вважає, що спір є публічно-правовим, тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд заслухав думку представників сторін, дослідив докази, що мають значення для вирішення заявленого клопотання, надав оцінку поясненням сторін, доказам в сукупності та дійшов висновку про таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень виникають не лише адміністративні правовідносини, а й цивільні, господарські, житлові, трудові та інші, тому, при визначення юрисдикції спору необхідно виходити з предмету спору, а не лише з суб'єктного складу правовідносин.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг…

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Крім того, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №816/389/15-а, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі тощо.

Згідно з частиною 2 статті 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб.

Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В даному випадку, позивач зазначає, що звернувшись до відповідача із заявою про продовження договору оренди у встановлені Законом строки, отримав відмову, оскільки не було дотримано вимог ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", а тому й договір діяв до 23.02.2017 року, тому станом на цей час є припиненим та поновленню не підлягає.

Пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Таким чином, вбачається, що даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, а повинен розглядатись, з урахуванням суб'єктного складу сторін, за правилами цивільного судочинства.

Якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України закриває у справі.

Наслідки закриття провадження, визначені ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачеві роз'яснені.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 19, 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльності Миколаївської обласної державної адміністрації щодо не укладення з ним додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом від 23.02.2007 року, зобов'язання Миколаївської обласної державної адміністрації вчинити дії щодо укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом від 23.02.2007 року, укладеного між Кривоозерською райдержадміністрацією Миколаївської області та ОСОБА_4-закрити.

Роз'яснити позивачу, що позовні вимоги можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник