Вирок № 79259481, 17.01.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3156/17

Провадження № 1-кп/361/82/19

17.01.2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

=====

17 січня 2019 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Білик Г.О.

при секретарі Лелеки В.А.

за участю прокурора Демків І.В.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1

за участю захисника обвинуваченого Швеця О.А.

за участю представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110130000962 від 15.03.2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Реута Московської області Російської Федерації, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, не є депутатом, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2014 року ОСОБА_1, перебуваючи в адміністративному приміщенні Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, розташованому за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 18, переслідуючи корисливі мотиви, шляхом обману працівників вказаної установи, відповідальних за прийом документів, з метою отримання з державного бюджету грошових коштів у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, умисно не зазначив в заяві про призначення вказаного виду допомоги відомостей про наявність у власності його дружини ОСОБА_1 житла, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, тобто свідомо приховав факт наявності станом на 26 листопада 2014 року житла, що мало суттєве значення при прийнятті рішення про призначення, нарахування та виплату йому вказаного виду грошової допомоги.

В подальшому, того ж дня, ОСОБА_1 в порушення вимог абз. 9 п. 5 та п.6 Порядку «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» затвердженого постановою КМУ № 505 від 01.10.2014, надав в Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області вищезазначену заяву, на підставі якої ОСОБА_1 було нараховано і в подальшому, виплачено за період часу з 26.11.2014 по 24.11.2016 року, щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на загальну суму 21186 грн. 53 коп., яку він незаконно отримував щомісяця, тим самим спричинивши збитки державному бюджету на вказану суму.

Діючи з умислом, направленим на заволодіння чужим майном, з корисних мотивів, шляхом обману працівників Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, який виразився в наданні неправдивих відомостей в заяві від 26.11.2014 року про відсутність у ОСОБА_1 та будь-кого з членів його сім'ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції, ОСОБА_1 за період часу з 26.11.2014 по 24.11.2016 року заволодів коштами державного бюджету на загальну суму 21 186 гривень 53 копійки.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінального правпорушення визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому. Від дачі суду показань відмовився.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України та приймаючи до уваги, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, зміст цих обставин вказаними особами розуміється правильно, сумнівів стосовно добровільності та істинності їх позиції у суду немає, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів які характеризують особу обвинуваченого, що узгоджується з ч.3 ст.349 та ст.351 КПК України.

Учасникам кримінального провадження роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_1 у заволодінні чужим майном шляхом обману, тобто у вчиненн кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, думку представника потерпілого ОСОБА_3, дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, є особою пенсійного віку.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття та притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності вперше.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкціїї ч. 1 ст. 190 КК України.

Разом із тим, оскільки обвинуваченийна день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року досяг пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та не заперечував проти застосування щодо нього амністії, суд звільняє ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставі пункту «ґ» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року № 37.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати на залучення експерта - відсутні.

Речові докази: документи, а саме копії особової справи № 1447 внутрішньо переміщеної особи на ім'я ОСОБА_1 на 36 (тридцяти шести) аркушах, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, п. «ґ» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року № 37, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 850 (вісімсот пятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі пункту «ґ» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року № 37 звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання.

Речові докази у кримінальному провадженні: документи, а саме копії особової справи № 1447 внутрішньопереміщеної особи на ім'я ОСОБА_1 на 36 (тридцяти шести) аркушах, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя Г. О. Білик