Рішення № 79259467, 14.01.2019, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

Справа № 327/336/18

Провадження № 2/327/4/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2019 року смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Завіновської А.П.,

за участю секретаря судового засідання – Вьюкіної Г.В.

за відсутністю учасників справи,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 327/336/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добра праця» (далі – ТОВ «Добра праця») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання інформаційних послуг,

в с т а н о в и в:

11.07.2018 року ТОВ «Добра праця» звернулося до суду із наведеним вище позовом до ОСОБА_1, в обґрунтування якого зазначало наступне.

24.03.2016 року між ТОВ «Добра праця» та ОСОБА_1 було укладеного договір № 241-2016/КР про надання інформаційних послуг (далі - Договір), згідно до якого позивач (виконавець) зобов’язався надати відповідачу (замовнику) інформаційний продукт у виді: надання інформації щодо порядку та особливостей дії трудового законодавства відповідних країн, запитуваємих замовником; надання інформації з питань, що стосуються тимчасової візи для іноземців, роз’яснення правил та процедур Посольств України та держави знаходження потенційного партнера замовника; надання інформації про консульські установи України та громадські організації, що надають допомогу мігрантам (п. 2.2. Договору).

При цьому сторони визначили, що інформаційні послуги надаються замовнику шляхом підготовки та представлення виконавцем відповідних інформаційних вербальних повідомлень або за згодою сторін у формі письмових бюлетенів (п.п.5.3 Договору).

Факт надання послуг за Договором сторони погодили оформити актом здачі-прийняття наданих інформаційних послуг, який є невід’ємною частиною Договору, складається у двох примірниках і набирає чинності з моменту підписання сторонами (п. 5.6 Договору).

Відповідно до п. 6.2 Договору замовник зобов’язався сплатити вартість наданих інформаційних послуг шляхом сплати виконавцю суми в розмірі 7 950 грн., що на момент укладення Договору згідно до курсу валют для готівкових операцій для продажу в ПАТ «Креді ОСОБА_2» складало еквівалент 300 доларам США без ПДВ (20 %).

Згідно до п. 6.4 Договору замовник зобов’язався сплатити вартість послуг в безготівковому порядку протягом 60 календарних днів з моменту перетину державного кордону України, але не пізніше, ніж на другий банківський день з дня отримання або зарахування на особовий рахунок доходу, заробітної плати, ренти, роялті чи інший дохід, у тому числі доходів, отриманих на території іноземної держави.

При цьому замовник повинен був сплатити вартість послуг за Договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця (п.п. 6.5 Договору).

24.03.2016 року сторонами було підписано акт здачі-приймання наданих інформаційних послуг.

Таким чином, ТОВ «Добра праця» свої зобов’язання за Договором виконало, надавши ОСОБА_1 інформаційні послуги, водночас останній порушив умови договору і має заборгованість за договором в сумі 7 950, 00 грн.

З огляду на вказане, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 зазначену вище суму заборгованості за договором про надання інформаційних послуг, а також суму понесених судових витрат у розмірі 8 843, 00 грн., яка склалася з 2 643, 00 грн. - сплаченого судового збору та 6 200, 00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Розівського районного суду Запорізької області від 02.08.2018 року у вказаній справі було відкрито провадження та її призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 28.08.2018 року, і відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву. В подальшому розгляд справи було відкладено на 14.01.2019 року.

Представник позивача ТОВ «Добра праця» в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Крім того, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, повідомивши, зокрема про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі за наявності для цього правових підстав.

Відповідач ОСОБА_1, в судове засідання повторно не з’явився без повідомлення (поважних) причин, про час, дату і місце розгляду справи був сповіщений належним чином. Відзив не подав.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211, ст. 280 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи, на підставі наявних матеріалів та за письмової згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні в них докази та надавши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Згідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

24.03.2016 року між ТОВ «Добра праця» та ОСОБА_1 було укладеного договір № 241-2016/КР про надання інформаційних послуг, згідно до якого позивач (виконавець) зобов’язався надати відповідачу (замовнику) інформаційний продукт у виді: надання інформації щодо порядку та особливостей дії трудового законодавства відповідних країн, запитуваємих замовником, надання інформації з питань, що стосуються тимчасової візи для іноземців, роз’яснення правил та процедур Посольств України та держави знаходження потенційного партнера замовника, надання інформації про консульські установи України та громадські організації, що надають допомогу мігрантам (п. 2.2. Договору).

Сторони визначили, що інформаційні послуги надаються замовнику шляхом підготовки та представлення виконавцем відповідних інформаційних вербальних повідомлень або за згодою сторін у формі письмових бюлетенів (п.п.5.3 Договору).

Факт надання послуг за Договором сторони погодили оформити актом здачі-прийняття наданих інформаційних послуг, який є невід’ємною частиною Договору, складається у двох примірниках і набирає чинності з моменту підписання сторонами (п. 5.6 Договору).

Відповідно до п. 6.2 Договору замовник зобов’язався сплатити вартість наданих інформаційних послуг шляхом сплати виконавцю суми в розмірі 7 950 грн., що на момент укладення Договору згідно до курсу валют для готівкових операцій для продажу в ПАТ «Креді ОСОБА_2» складало еквівалент 300 доларам США без ПДВ (20 %).

Згідно до п. 6.4 Договору замовник зобов’язався сплатити вартість послуг в безготівковому порядку протягом 60 календарних днів з моменту перетину державного кордону України, але не пізніше, ніж на другий банківський день з дня отримання або зарахування на особовий рахунок доходу, заробітної плати, ренти, роялті чи інший дохід, у тому числі доходів, отриманих на території іноземної держави.

При цьому замовник повинен сплатити вартість послуг за Договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця (п.п. 6.5 Договору).

24.03.2016 року сторонами було підписано акт здачі-приймання наданих інформаційних послуг.

Згідно до п. 1 наведеного вище Акту сторони підтвердили, що виконавцем надані послуги замовнику, передбачені Договором, зокрема надані в вербальній формі інформаційні послуги з питань: надання інформації щодо порядку та особливостей дії трудового законодавства ОСОБА_3, надання інформації з питань, що стосуються візи для іноземців, роз’яснення правил та процедур Посольств України та запитуваної держави знаходження потенційних партнерів замовника, надання інформації про консульські установи України та громадські організації, що надають допомогу мігрантам.

Відповідно до п. 2 Акту - сторони підтвердили, що на виконання умов Договору, виконавцем надані послуги замовнику на загальну суму 7 950, 00 грн. без ПДВ (20%).

Виходячи з пункту 3 Акту у замовника відсутні претензії щодо розміру винагороди виконавцю, кваліфікованості та якості інформаційних послуг (а.с.7).

Таким чином, позивач свої зобов’язання за Договором виконав, надавши ОСОБА_1 інформаційні послуги, водночас останній порушив умови договору і має заборгованість за договором в сумі 7 950, 00 грн.

11.04.2018 року позивачем ТОВ «Добра праця» було направлено лист - вимогу до ОСОБА_1 про погашення заборгованості у розмірі 7 950, 00грн. за Договором, про те відповідач вказану вимогу не виконав (а.с.8).

Згідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України № 01-07/55/2018 від 15.11.2018 року, відповідач ОСОБА_1 перетинав державний кордон 17.05.2016 року та 20.04.2017 року (а.с. 73).

Водночас ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 6.4. Договору щодо сплати позивачу вартості наданих інформаційних послуг, внаслідок чого має заборгованість за даним Договором в сумі 7 950, 00 грн.

За таких умов, суд доходить висновку про доведеність позивачем ТОВ «Добра праця» своїх позовних вимог, а тому позов задовольняє.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову на відповідача покладаються, інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Враховуючи те, що позов ТОВ «Добра праця» задоволено повністю, суд стягує з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати у розмірі 8 843, 00 грн., які склалася з 2 643, 00 грн. - сплаченого судового збору та 6 200, 00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 1, 42, 97).

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 610, 626, 629 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 211, 247, 259, 263-265, 273, 274, 280-283 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ТОВ «Добра праця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання інформаційних послуг задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії ВВ номер 709427, РНОКПП НОМЕР_1, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добра праця» (місцезнаходження: 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний буд. 14 кім. 4. ЄДРПОУ 40182798) заборгованість за договором про надання інформаційних послуги від 24.03.2016 року № 241-2016/КР в сумі 7 950, 00 грн., а також суму понесених судових витрат в розмірі 8 843, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, – Розівським районним судом Запорізької області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції, – Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.П. Завіновська