Рішення № 79259415, 16.01.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

16.01.2019 ЄУН 337/3699/18

Провадження №2/337/169/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2019 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Салтан Л.Г.

за участю секретаря: Гальцевій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №337/3699/18 за позовом ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1, що мешкає: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, що мешкає: АДРЕСА_2) до ОСОБА_3 (що мешкає: АДРЕСА_3), треті особи: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 (місце знаходження: АДРЕСА_4), ОСОБА_5 (що мешкає: АДРЕСА_5) про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, визнання договору застави припиненим та скасування заборони,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2018 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, визнання договору застави припиненим та скасування заборони, в якому просять визнати за ними по 1/2 частині квартири АДРЕСА_6, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_6, який помер 18.08.2017 року та визнати договір застави квартири АДРЕСА_6 припиненим та скасувати запис про заборону.

В позові зазначили, що 18.08.2017 року помер їх батько, ОСОБА_6 Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_7 (Задніпровській) у місті Запоріжжя, яка належала йому на підставі договору купівлі-продажу від 13.10.1998 року, посвідченого генеральним директором Запорізької Товарної Біржі «Титан-Інвест» ОСОБА_7, реєстраційний № Н-2900, який було зареєстрованого в Запорізькому міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу № 218.

05.04.2003 року ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 1004, яким все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого воно б не складалося, заповідав позивачам:ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Протягом строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, вони звернулися до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявами про прийняття спадщини після смерті їхнього батька, ОСОБА_6

29.03.2018 року постановами приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, позивачам було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв’язку з тим, що при підготовці до видачі свідоцтв було виявлено наявність архівного запису про заборону на квартиру АДРЕСА_7 (Задніпровській) у місті Запоріжжя, яка була накладена для забезпечення виконання договору застави від 03.01.1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9

Позивачі зазначають, що договір застави від 03.01.1997 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 є припиненим, адже його умови та умови договору позики були виконані попереднім власником вищезазначеної квартири у повному обсязі, а архівний запис про обтяження від 14.05.2005 року був внесений помилково. За таких обставин позивачі можуть захистити своє право виключно у судовому порядку.

Ухвалою суду від 07.09.2018 року відкрито загальне позовне провадження та розпочато підготовче провадження по справі, встановлено відповідачу 15денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву. Підготовче судове засідання призначено на 05.10.2018 року на 08-15 год.

За клопотанням позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ухвалою суду про відкриття провадження по справі витребувано: від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 копію спадкової справи після ОСОБА_6, померлого 18.08.2017 року; від Запорізького обласного державного нотаріального архіву належним чином засвідчену копію договору застави від 03.01.1997 року квартири АДРЕСА_7 (Задніпровській) у місті Запоріжжя, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9, та копії усіх документів, на підставі яких було посвідчено вищезазначений договір; від ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» відомості за ким станом на 31.12.2012 року зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_7 (Задніпровській) у місті Запоріжжя та належним чином завірену копію матеріалів інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_7 (Задніпровській) у місті Запоріжжя.

Клопотань від інших учасників справи до суду не надходило.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони та треті особи повідомлені належним чином.

Позивачі надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відзив на позовну заяву та зустрічний позов відповідач не надав, про розгляд справи сповіщений у встановленому порядку.

Від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 13.10.1998 року, посвідченого генеральним директором Запорізької Товарної Біржі «Титан-Інвест» ОСОБА_7, реєстраційний № Н-2900, та зареєстрованого в Запорізькому міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу № 218, належало право власності на квартиру АДРЕСА_7 (Задніпровській) у місті Запоріжжя.

05.04.2003 року ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 1004, яким все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого воно б не складалося заповів позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

18.08.2017 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21.08.2017 року, актовий запис № 5539.

За заявами позивачів від 03.10.2017 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 було заведено спадкову справу №100/2017 після смерті ОСОБА_6.

29.03.2018 року постановами приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 позивачам було відмовлено у видачі відповідних свідоцтв про право на спадщину у зв’язку з тим, що при підготовці до видачі свідоцтв було виявлено наявність архівного запису про заборону, на квартиру АДРЕСА_7 (Задніпровській) у місті Запоріжжя, на підставі договору застави від 03.01.1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з п.5 ППВСУ № 7 від 30.05.2008 року за наявності заповіту на все майно правило частини другої статті 1223 ЦК України про спадкування за законом застосовується тільки у разі неприйняття спадщини або відмови від спадщини усіма спадкоємцями за заповітом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи, що протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України, позивачі звернулися до приватного нотаріуса ОСОБА_4 з заявами про прийняття спадщини та не заявили про відмову від спадщини, у відповідності до вимог ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України вони є такими, що спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли в рівних частках. Тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожному належить у порядку спадкування право на 1/2 частину квартири АДРЕСА_8 ще з часу відкриття спадщини, а саме з 18.08.2017 року.

З витребуваних судом доказів вбачається, що 03.01.1997 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено договір застави зареєстрований в реєстрі за №1-1, відповідно до умов якого за договором займу від 03.01.1997 року ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 4750 гривень, що еквівалентно 2500 доларів США строком до 03.01.1998 року. В якості забезпечення своєчасного виконання договору займу ОСОБА_5 передав у заставу належну йому на той час, квартиру АДРЕСА_7 (Задніпровській) у місті Запоріжжя.

Відповідно до ст. 181 ЦК УРСР у редакції, яка була чинною на час укладення договору застави, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону. Заставою може бути забезпечена дійсна вимога. Відносини застави регулюються Законом України "Про заставу", іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 190 ЦК УРСР у редакції, яка була чинною на момент укладення договору застави, договір застави вважається припиненим з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання. Аналогічна правова норма закріплена в ст. 593 чинної редакції ЦК України та ст. 17 ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до положень ст. 28 ЗУ «Про заставу» у редакції, яка була чинною на момент укладення договору застави, право застави припиняється при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави.Право застави припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

14.06.2005 року працівниками Запорізького обласного державного нотаріального архіву було внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, заборону на квартиру АДРЕСА_7 (Задніпровській) у місті Запоріжжя на підставі договору застави 1-1 від 03.01.1997 року, посвідченого приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_9

22.01.1997 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса ЗМНО ОСОБА_9 з заявою в якій повідомив, що грошові кошти, які ОСОБА_5 взяв у нього в борг згідно договору займу від 03.01.1997 року в сумі 4750 гривень йому були повернуті в повному обсязі, тому договір застави від 03.01.1997 року зареєстрований в реєстрі за № 1-1 втратив свою юридичну силу. Дана заява були здійснена на зворотній стороні оригіналу договору займу від 03.01.1997 року, що підтверджується архівною довідкою Запорізького обласного державного нотаріального архіву від 05.10.2018 року № 2522/01-21 та доданою до неї копією договору застави з заявою ОСОБА_3

Тому відповідно до положень ст. 190 ЦК УРСР та ст. 28 ЗУ «Про заставу» договір застави квартири АДРЕСА_7 (Задніпровській) у місті Запоріжжя, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 від 03.01.1997 року та зареєстрований в реєстрі за №1-1 є припиненим.

На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені позовні вимоги законні та обґрунтовані, підтверджені дослідженими доказами. з боку відповідача не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи, що позивачами вимоги про стягнення судових витрат не заявлялися, суд залишає судові витрати за позивачами.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, ст.ст. 15, 1218, 1233, 1235, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст. 181-190 ЦК УРСР,ст. 28 ЗУ «Про заставу»,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_7 (Задніпровській) у місті Запоріжжя, загальною площею 29,9 кв.м., житловою площею 15,0 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після його батька, ОСОБА_6, померлого 18.08.2017 року.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_7 (Задніпровській) у місті Запоріжжя, загальною площею 29,9 кв.м., житловою площею 15,0 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після його батька, ОСОБА_6, померлого 18.08.2017 року.

Визнати договір застави квартири АДРЕСА_7 (Задніпровській) у місті Запоріжжя, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 03.01.1997 року за реєстровим № 1-1 припиненим та скасувати запис про заборону від 14.06.2005 року за реєстраційним номером обтяження 2081844.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з дня виготовлення повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 16.01.2018 року.

Суддя: Л.Г. Салтан