Ухвала суду № 79259318, 18.01.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

18 січня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/238/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» до державного реєстратора комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марініча Євгена Володимировича про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» (далі - ПАТ «Місто Банк») до державного реєстратора комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марініча Євгена Володимировича, з такими вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора індексний номер 41169241 від 18.05.2018, прийняте державним реєстратором комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марінічем Євгеном Володимировичем;

2) визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора індексний номер 41169464 від 18.05.2018, прийняте державним реєстратором комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марінічем Євгеном Володимировичем.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статі 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин, до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Предметом судового розгляду в даному випадку є публічно правовий спір, тобто спір між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Таким чином, особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно правовий характер, пов'язаність із сферою реалізації публічної влади.

Проте, слід зазначити, що специфіку публічно правового спору визначає не тільки його суб'єктний склад, а й підстави виникнення цього спору і тісно пов'язане з цим питання межі повноважень адміністративного суду.

Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Отже, загальними критеріями для того, щоб визначити за спірними правовідносинами адміністративну юрисдикцію, є суб'єктний склад сторін (однією із сторін повинен бути суб'єкт владних повноважень) та предмет спору відповідно до природи спірних правовідносин (наявність публічно-правових відносин між сторонами під час виконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій на основі законодавства, тобто при реалізації цим суб'єктом своїх владних функцій та повноважень, визначених законодавством). Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Як слідує з позовної заяви, 30.06.2015 між ПАТ «Місто Банк» та компанією «РЕТТ ІНТЕР С.А.», місцезнаходження: Британські Віргінські острови, VG 1110, о. Тотола, м. Род-Таун, вул. Мейн, 147, 3-А Літл Денмарк Комплекс, що вситупає майновим поручителем ТОВ «Каховка Протеїн Агро», було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. 30.06.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 1137. Відповідно до вказаного Іпотечного договору на виконання зобов'язань ТОВ «Каховка Протеїн Агро» за кредитним договором від 05.05.2015 № 02/0-20/04/Ю в іпотеку ПАТ «МІСТО БАНК» передано цілісний майновий комплекс виробництва по переробці сої, загальною площею 10355,9 кв. м., розташований за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19, до складу якого входять відповідні будівлі і споруди.

Одночасно з посвідченням Іпотечного договору нотаріусом, відомості про обтяження нерухомого майна іпотекою були належним чином внесені до державного реєстру речових прав на нерухоме майно: номер запису 10221379 від 30.06.2015 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22466314 від 30.06.20 і 5 14:31:16), також до реєстру внесено обтяження (заборона на нерухоме майно): номер запису 10220514 від 30.06.2015 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22464793 від 30.06.2015 14:04:39).

З наданих позивачем до позовної заяви документів слідує, що державним реєстратором комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марінічем Євгеном Володимировичем винесені рішення про припинення іпотеки та обтяжень, внесених відповідно до Іпотечного договору.

Позивач вважає, що зазначені рішення є незаконними та підлягають скасуванню та звернувся за захистом до суду.

Проте заявлені позивачем вимоги є похідними від приватноправових відносин при вирішенні судом питання щодо неналежного виконання умов договору іпотеки. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (пункти 1, 6, 10, 15 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи суб'єктний склад цієї справи й те, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов кредитного та іпотечного договорів, суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин, а тому має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04.07.2018 по справі № 820/7173/16 (провадження № 11-613апп18); від 14.11.2018 по справі № 815/5810/16 (провадження № 11-1007апп18); від 04.09.2018 по справі № 907/574/16 (провадження № 12-87гс18); від 04.09.2018 № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18).

Крім того, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Оскільки між позивачем та відповідачем виник спір який випливає із договірних відносин, заявлений з підстав порушення права власності та пов'язаний із виконанням/невиконанням умов цивільно-правових угод, тобто цей спір не є публічно-правовим, а стосується цивільного права і має приватно-правовий характер, тому слід вирішувати в порядку господарського судочинства.

Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1 частини першої статті 170 КАС України).

Згідно вимог частини шостої статті 170 КАС України встановлено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статями 2, 19, 160, 170, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» до державного реєстратора комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марініча Євгена Володимировича про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз'яснити позивачу право звернутися до суду в порядку господарського процесуального законодавства.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяК.О. Пляшкова