Рішення № 79259207, 17.01.2019, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 січня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4414/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Широка К. Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СПОРУ

1. 26 грудня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку), з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за період з 01 травня 2018 по теперішній час;

- зобов'язати відповідача відновити нарахування та виплату позивачу пенсії за період з 01 травня 2018 по теперішній час.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка є пенсіонером та здобула право на отримання пенсії, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_3 від 29.07.1993. Позивачка є внутрішньо переміщеною особою та людиною з інвалідністю І групи. Однак, з 01 травня 2018 року року відповідач пенсію позивачці не виплачує. Згідно з наданою відповіддю на заяву за № 13631/02-21, позивачці призупинено пенсію з 01.05.2018 з урахуванням тривалої відсутності за місцем проживання та скасування довідки внутрішньо переміщеної особи рішенням УСЗН від 17.04.2018 на підставі п. 4 а. 12 Порядку. За заявою від 03.05.2018 від 03.05.2018 р. протоколом комісії № 96 від 19.06.2018. позивачці відмовлено в поновлені виплат оскільки повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам у разі їх припинення можливе лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством.

3. З посиланням на норму частини другої статті 46 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивачка вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії за віком незаконною та такою, що порушує її конституційні права.

4. Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву (а. с. 23-24). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 20.03.2017 позивачка звернулася до УПФУ в м. Сєвєродонецьку із заявою про взяття на облік. З 01.03.2016 ОСОБА_1 було взято на облік. Пенсія позивачці виплачувалась по 30.04.2018, що підтверджується довідкою від 02.01.2019 року № 88. Розмір пенсії за квітень 2018 року - 1452,09 грн. На підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 90 від 03.05.2018 призупинено виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2018 року. 23.05.2018 ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в м. Сєвєродонецьку із заявою про виплату пенсії, в якій вказала нову адресу проживання. Тому відповідачем було направлено подання до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, і протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 99 від 17.07.2018 було вирішено соціальні виплати позивачці призначити. Виплату пенсії позивачці буде поновлено у лютому 2019 року.

5. За таких обставин, відповідач вважає свої дії щодо припинення виплати пенсії позивачці правомірними.

6. Ухвалою суду від 29 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а. с. 1-2).

7. Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 21, 22). Представник позивача просила розгляд справи проводити без своєї участі (а. с. 32).

8. Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

ІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Позивачка - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 (а. с. 9), ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 (а. с. 10).

10. Позивачка є пенсіонером у разі втрати годувальника, про що свідчить копія її пенсійного посвідчення серія НОМЕР_3 від 22.08.2007 (а. с. 11).

11. Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.05.2018 № НОМЕР_2 місцем проживанням позивачки є: АДРЕСА_1 (а. с. 13).

12. 20 березня 2017 року позивачка звернулась до відповідача із заявою взяття на облік її пенсійної справи (а. с. 25).

13. Відповідно до інформації, зазначеної в розпорядженні УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 07.06.2017 № 76837, позивачку взято на облік (а. с. 26).

14. Розпорядженням УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 11.05.2018, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та на підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 90 від 03.05.2018, призупинено виплату пенсії ОСОБА_1 (а. с. 27).

15. 23 травня 2018 року позивачка звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку із заявою про виплату пенсії (а. с. 28).

16. Згідно із витягом з протоколу від 17.07.2018 № 99 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам позивачці - ОСОБА_1 призначено виплату пенсії (а. с. 28 зв.)

17. Як вбачається з інформації, зазначеній в довідці УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 02.01.2019 № 22, ОСОБА_1 пенсія за травень 2018 року нарахована, але не виплачена, пенсія з 01.06.2018 по 31.01.2019 не нараховувалась та не виплачувалась (а. с. 30).

18. Спірним питанням цієї справи є правомірність призупинення відповідачем виплати пенсії позивачці з 01.05.2018.

ІІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості (ст. 46 Конституції України).

20. Згідно частини 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

21. Європейська соціальна хартія (переглянута), яка набрала чинності для України 01 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

22. Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

23. У преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

24. Відповідно до статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

25. У статті 49 Закону № 1058-IV зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

26. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", а саме, пункти 15 і 18 доповнені реченням такого змісту: "Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України"

27. Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

28. Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

29. Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

30. Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

31. В рамках адміністративного судочинства (ст. 4 КАС України):

дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

32. Пунктом першим частини першої статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

IV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

33. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, відповідно до яких суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України". Враховуючи наведене позивачу не сплачено заборгованості за минулий період. За змістом конституційних норм (статті 113, 116, 117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

34. Суд вважає таку позицію неприйнятною, оскільки конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

35. Судом встановлено, що жодних змін у Закон № 1058 з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймались.

36. Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у статті 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам.

37. Відповідно до висновків Конституційного Суду України в Рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. В зазначеному рішенні суд зауважив, що всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавлення цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

38. Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54398764).

39. Суд вирішив, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується припинення виплати пенсії позивачці з 01.05.2018.

40. Судом встановлено, що виплату пенсії позивачці припинено на підставі розпорядження УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 11.05.2018, яке прийнято на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та на підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 90 від 03.05.2018.

41. Статтею 49 Закону № 1058-IV чітко встановлено, що виплата пенсії припиняється тільки за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду та лише з підстав, визначених у цій статті, отже розпорядження УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 11.05.2018 про призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 є протиправним, оскільки прийнято не у спосіб, визначений законом.

42. Під ефективним засобом (способом) захисту прав позивача необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

43. З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

44. Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушеного права позивачки шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 11.05.2018 про призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 травня 2018 року.

45. Що стосується вимоги позивачки про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії позивачці з 01 травня 2018 року, суд вважає що така вимога, з урахуванням задоволення позовних вимог, у повній мірі охоплюється скасуванням розпорядження УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 11.05.2018 про призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 та зобов'язанням відповідача поновити нарахування та виплату пенсії з 01 травня 2018 року.

46. Щодо посилань УПФУ в м. Сєвєродонецьку на протиправність вимоги позивачки про поновлення та нарахування виплати пенсії без зазначення кінцевої дати, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки згідно з положеннями Закону № 1058-IV нарахування та виплата пенсії мають здійснюватися територіальним органом Пенсійного фонду України постійно до виникнення підстав, визначених частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, та прийняття рішення про припинення виплати пенсії територіальним органом Пенсійного фонду України або судом.

47. Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету, суд вважає необхідним допустити це рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

48. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

49. Ухвалою суду від 29.12.2018 позивачці відстрочено сплату судового збору у розмірі 704,80 грн до ухвалення судового рішення у справі.

50. Відповідно до частини другої статті 133 КАС України визначено якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

51. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

52. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, лише з коригуванням способу захисту порушених прав позивачки, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 704,80 грн стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 11.05.2018 про призупинення виплати пенсії ОСОБА_1.

3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьк Луганської області (місце знаходження: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код ЄДРПОУ 21792459) відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2; місце проживання: АДРЕСА_1) пенсії з 01 травня 2018 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьк Луганської області (місце знаходження: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код ЄДРПОУ 21792459) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 копійок).

5. Рішення суду звернути до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Ю. Широка