Рішення № 79259155, 14.01.2019, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1611/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання: МоспанюкЄ.С.,

представників

позивача: не прибув,

відповідача: не прибув,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування рішення від 07.11.2016 № 0000734800,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 19 грудня 2017 року надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (далі - ПАТ «Лисичанськвугілля», позивач) до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові (далі - СДПІ з ОВП у м. Харкові) про скасування рішення від 17.11.2016 № 000073480 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на такі обставини.

Рішенням від 17.11.2016 № 000073480 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, до позивача застосовано штраф у сумі 164422,40 грн за період з 29.10.2013 до 15.01.2015, штраф у сумі 632837,69 за період з 29.01.2015 по 18.08.2016 та нараховано пеню у розмірі 45478,40 грн (0,1% від суми недоїмки), всього на загальну суму 842738,49 грн.

У зв'язку з набранням чинності Закону України від 04.07.2013 № 404-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» та Закону України від 04.07.2013 № 406-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», в період змін, ДПІ у м. Лисичанську листом від 03.10.2013 № 2512/1703 повідомила ПАТ «Лисичанськвугілля» про реквізити для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. ПАТ «Лисичанськвугілля» перерахувало грошові кошти на оплату ЄСВ 16 та 17 жовтня 2013 року на вказані у листі реквізити відкритого рахунку у банку у сумі 7 566 322,00 грн по всім відокремленим підрозділам, у т.ч. по виконавчому апарату, суму сплати ЄСВ, яка склала 253 142 грн. У зв'язку з тим, що оплата ЄСВ по Виконавчому апарату управління зарахована на рахунок ДПІ у м. Лисичанську та згідно з заявами від 25.10.2013 та 28.10.2013 грошові кошти були перераховані на рахунок СДПІ з ОВП м. Луганська 30 та 31 жовтня 2013 року у сумі 253 142 грн, чим було порушено строк сплати ЄСВ.

Отже, фактична сплата єдиного внеску відбулась у встановлений термін. Зарахування коштів чи то їх розподіл між структурними установами податкової служби (на той час Міністерства доходів та зборів України) жодним чином не впливають на дату фактичного надходження таких коштів до бюджету.

Також зазначив, що відповідачем протиправно не враховано положення пункту 9-4 Розділу VII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Просив скасувати рішення від 17.11.2016 № 000073480 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року позовну заяву залишено без руху (т. 1 арк. спр. 73).

Ухвалою суду від 10 січня 2017 року відкрито провадження у справі (т. 1 арк. спр. 1).

Від відповідача 06 лютого 2017 надійшли заперечення на позов (т. 1 арк. спр. 86-89), в яких відповідач зазначив, що відповідно до пункту 8 статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 9-4 частини другої розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Умовою для такого звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції до 01.01.2016, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції є заява платника єдиного внеску та сертифікат Торгово-промислової палати України.

Частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI визначено обов'язки платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подання звітності до контролюючого органу за основним місце обліку платника єдиного внеску.

За порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

Таким чином, перевіркою ПАТ «Лисичанськвугілля» встановлено порушення вимог пункту 8 статті 9 розділу ІІІ Закону № 2464-VI, в частині несвоєчасної сплати єдиного внеску за період 29.10.2013 по 15.01.2015 за рахунок чого нараховано штрафних санкцій у розмірі 797260,09 грн та пені у сумі 45478,40 грн.

Ухвалою суду від 15 червня 2017 року здійснено заміну відповідача у справі № 812/1611/16 з СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Офіс великих платників) (т. 1 арк. спр. 172-173).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі № 812/1611/16 (т. 1 арк. спр. 219-224), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року (т. 1 арк. спр. 250-252), позов ПАТ «Лисичанськвугілля» до Офісу великих платників про скасування рішення від 17.11.2016 № 000073480 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску задоволено; скасовано рішення від 17.11.2016 № 000073480 СДПІ з ОВП у м. Харкові про застосування до ПАТ «Лисичанськвугілля» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у сумі 164422,40 грн за період з 29.10.2013 до 15.01.2015, штраф у розмірі 632837,69 грн за період з 29.01.2015 до 18.08.2016 та нараховано пеню у розмірі 45478,40 грн (0,1% від суми недоїмки), всього на загальну суму 842738,49 грн; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників на користь ПАТ «Лисичанськвугілля» сплачений судовий збір у розмірі 12641,08 грн.

Постановою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 812/1611/16 касаційну скаргу Офісу великих платників задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд (т. 2 арк. спр. 47-56).

Як слідує з мотивувальної частини постанови Верховного Суду, колегія суддів по суті погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за прострочення зобов'язання зі сплати єдиного внеску за період з 29 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2013 року. Втім, суди попередніх інстанцій свій висновок щодо звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску ґрунтували на встановлені ними обставини, що ПАТ «Лисичанськвугілля» зареєстроване та здійснює свою діяльність у м. Лисичанську, яке відноситься до населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО, проте, при цьому, не дослідили та не встановили, на обліку в якому саме контролюючому органі перебувало товариство на час виникнення та існування спірних відносин.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року справу № 812/1611/16 прийнято до провадження, визначено справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін (т. 2 арк. спр. 62-63).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року зупинено провадження у справі № 812/1611/16 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 812/292/18 (№ Пз/9901/22/18) (т. 2 арк. спр. 86-87).

Від відповідача 04 липня 2018 року надійшов відзив на адміністративний позов (т. 2 арк. спр. 97-98), в якому відповідач зазначає обставини, якими обґрунтовує свої заперечення проти позову, аналогічні викладеним у запереченнях на позов, поданих 06 лютого 2017 року (т. 1 арк. спр. 86-89).

Додатково зазначає, що наказом Міндоходів від 08.07.2014 № 381 «Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів» у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей на період простою виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку в територіальних органах МГУ Міндоходів - Центральний офіс з ОВП, було покладено у межах компетенції на МГУ Міндоходів.

Відповідно до наказу ДФС України від 07.11.2014 № 256 «Про переміщення та закінчення простою» СДПІ з ОВП у м. Луганську переміщено у м. Сєвєродонецьк. Зауважили, що згідно з розпорядженням № 1085-р м. Сєвєродонецьк не відноситься до населеного пункту, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження.

Тобто, функціональні обов'язки з обслуговування платників податків виконувались постійно у повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року поновлено провадження у справі та призначено дату наступного судового засідання (т. 2 арк. спр. 115).

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за її відсутності (т. 2 арк. спр. 133).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т. 2 арк. спр. 117), електронною поштою подав не підписане ЄЦП клопотання про відкладення судового засідання та призначення чергового судового засідання в режимі відеоконференції, якому присвоєно статус «Інформаційний» (т. 2 арк. спр. 119-120).

Положеннями частини другої статті 223 КАС України визначено, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Зважаючи на строк розгляду даної адміністративної справи, а також на те, що відповідно до положень частини третьої статті 205 КАС України неявка представника відповідача - суб'єкта владних повноважень не перешкоджає розгляду справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача та вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 14.01.2019 № 1004860096 станом на 14.01.2019 в ЄДР наявні такі відомості про ПАТ «Лисичанськвугілля»: ідентифікаційний код юридичної особи: 32359108, місцезнаходження юридичної особи: 93100, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Малиновського, будинок 1, перебуває на обліку як платник єдиного внеску та як платник податків в ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області (т. 2 арк. спр. 123-131).

За даними витягу з ЄДР від 11.07.2017 № 1002808135 станом на 11.07.2017 в ЄДР наявні такі відомості про ПАТ «Лисичанськвугілля»: ідентифікаційний код юридичної особи: 32359108, місцезнаходження юридичної особи: 93100, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Малиновського, будинок 1, перебуває на обліку як платник єдиного внеску та платник податків в Харківському управлінні Офіс великих платників (т. 1 арк. спр. 199-215).

Згідно з довідкою від 01.03.2011 № 32/29-011 про взяття на облік платника податків ВАТ «Лисичанськвугілля», правонаступником якого є ПАТ «Лисичанськвугілля», взятий на облік в органах державної податкової служби 03.02.2003 за № 651 та на дату видачі цієї довідки перебуває на обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганськ (т. 2 арк. спр. 79).

Листом СДПІ з ОВП у м. Харкові від 15.09.2016 № 442/10/28-09-01-36 повідомлено ПАТ «Лисичанськвугілля», що з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 247 «Деякі питання територіальних органів ДФС», відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, та на виконання розпорядження Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08.09.2016 № 47-р платник податків ПАТ «Лисичанськвугілля», код за ЄДРПОУ 32359108, з 16.09.2016 переведений на обслуговування до СДПІ з ОВП у м. Харкові (т. 1 арк. спр. 80).

Згідно з даними податкового обліку, які надані Офісом великих платників, ПАТ «Лисичанськвугілля» у період з 01.07.2013 по 16.19.2016 перебував за основним місцем обліку в СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС (т. 2 арк. спр. 100-102).

Наказом ДФС України від 18.11.2014 № 301 «Про визначення відповідальної особи для реєстрації змін місцезнаходження окремих територіальних органів у Луганській області» наказано змінити місцезнаходження СДПІ з ОВП у м. Луганську з місцезнаходження: 91005, м. Луганськ, вул. Градусова, 1 на місцезнаходження: 93400, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72 (т. 2 арк. спр. 103-104).

Згідно з даними податкового обліку, які надані Офісом великих платників, реєстрацію зміни місцезнаходження СДПІ з ОВП у м. Луганську здійснено 21.11.2014 (т. 2 арк. спр. 105).

З вищеописаних доказів судом встановлено, що ПАТ «Лисичанськвугілля» у періоді з 2013 по 16.09.2016 перебував на обліку як платник єдиного внеску та платник податків в СДПІ з ОВП у м. Луганську. Місцезнаходженням контролюючого органу до 21.11.2014 було м. Луганськ, а після - м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Рішенням СДПІ у м. Харкові від 07.11.2016 № 0000734800 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до ПАТ «Лисичанськвугілля» штраф у сумі 164422,40 грн за період з 29.10.2013 до 15.01.2015, штраф у сумі 632837,69 за період з 29.01.2015 по 18.08.2016 та нарахована пеня у розмірі 45478,40 грн (0,1% від суми недоїмки) (т. 1 арк. спр. 113).

Згідно з розрахунком штрафних санкцій та пені до рішення від 07.11.2016 № 0000734800 до позивача застосовано штрафну санкцію та нараховано пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску, а саме: за вересень 2013 року сплата відбулася у жовтні 2013 року із затримкою на 2 та 3 дні; за червень 2014 року сплата відбулася у липні 2014 року із затримкою на 3 дні; за липень 2014 року сплата відбулася у серпні 2014 року із затримкою на 1 день; за серпень 2014 року сплата відбулася у вересні та жовтні 2014 року із затримкою на 1 та 2 дні; за вересень 2014 року сплата відбулася у листопаді 2014 року із затримкою на 6 та 9 днів; за листопад 2014 року сплата відбулася у грудні 2014 року та січні 2015 року із затримкою на 1 та 17 днів; за грудень 2014 року сплата відбулася у лютому 2015 року із затримкою на 6, 12 та 30 днів; за січень 2015 року сплата відбулася у березні та квітні 2015 року із затримкою від 1 до 39 днів; за лютий 2015 року сплата відбулась у квітні 2015 року із затримкою на 11 та 21 день; за березень 2015 року сплата відбулась у квітні 2015 року із затримкою на 2 дні; за квітень 2015 року сплата відбулась у травні та червні 2015 року із затримкою на 2 та 13 днів; за травень 2015 року сплата відбулась у липні 2015 року із затримкою на 3, 13, 15 днів; за червень 2015 року сплата відбулась у липні 2015 року із затримкою на 2 дні; за липень 2015 року сплата відбулась у вересні 2015 року із затримкою на 7 та 11 днів; за серпень 2015 року сплата відбулась у вересні та жовтні 2015 року із затримкою від 1 до 15 днів; за вересень 2015 року сплата відбулась у жовтні 2015 року із затримкою на 1 та 2 дні; за листопад 2015 року сплата відбулась у грудні 2015 року та січні 2016 року із затримкою на 2 та 9 днів; за січень 2016 року сплата відбулась у березні 2016 року із затримкою на 12 днів; за червень 2016 року сплата відбулась у серпні 2016 року із затримкою на 12 та 15 днів (т. 1 арк. спр. 114).

Не погоджуючись з вказаним рішенням 18.11.2016 за № 01/12-804 ПАТ «Лисичанськвугілля» надіслав до ГУ ДФС у Харківській області та 25.11.2016 № 01/12-909 до СДПІ з ОВП у м. Харкові скарги (т. 1 арк. спр. 28-33, 34-35).

Листом від 18.11.2016 № 01/12-894 ГУ ДФС у Харківській області повідомило ПАТ «Лисичанськвугілля» щодо права звернутись зі скаргою про перегляд вищезазначеного рішення до Центрального офісу з обслуговування великих платників МГУ ДФС України або з урахуванням строків давності - до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством України (т. 1 арк. спр. 9-10).

Також з матеріалів справи судом встановлено, що ДПІ у м. Лисичанську листом від 03.10.2013 № 2512/1703 повідомила ПАТ «Лисичанськвугілля» про реквізити для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (т. 1 арк. спр. 36).

ПАТ «Лисичанськвугілля» перерахувало грошові кошти на оплату єдиного внеску за вересень 2013 року платіжними дорученнями від 16 жовтня 2013 року та 17 жовтня 2013 року на вказані у листі реквізити відкритого рахунку у банку у загальній сумі 7 566 322,00 грн по всім відокремленим підрозділам, у тому числі й по виконавчому апарату у сумі 253142,00 грн, що підтверджено платіжними дорученнями (т. 1 арк. спр. 37-38).

За заявами ПАТ «Лисичанськвугілля» від 25.10.2013 та від 28.10.2013 грошові кошти помилково зараховані на рахунок ДПІ у м. Лисичанську згідно з листом від 03.10.2013 перераховані на рахунок СДПІ з ОВП у м. Луганську 30 жовтня 2013 року в сумі 103118,00 грн та 31 жовтня 2013 року в сумі 1035784,40 грн, разом - 253142,00 грн, що підтверджено витягом з особової картки платника податків та заявами про перерахування коштів (т. 1 арк. спр. 39, 40, 116).

Відповідно до особової картки платника податку та розрахунку штрафних санкцій ПАТ «Лисичанськвугілля» нарахована штрафна санкція та пеня за 2 та 3 календарних дні прострочення сплати узгоджених зобов'язань за вересень 2013 року на суму 253142,00 грн (т. 1 арк. спр. 114, 116).

Згідно з вказаними вище витягом з особової картки ПАТ «Лисичанськвугілля» та розрахунком мала місце несвоєчасна сплата позивачем єдиного внеску також у період з 31.07.2014 по 12.08 2016 (т. 1 арк. спр. 114, 116-128).

Факт несвоєчасної сплати зобов'язань протягом цих періодів позивачем не оспорюється.

Судом встановлено, що фактично позивачем оскаржується рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені з двох правових підстав, які стосуються двох окремих періодів прострочення виконання зобов'язання зі сплати єдиного внеску, - у зв'язку з помилковою сплатою коштів до податкового органу за вересень 2013 року та у зв'язку зі звільненням від сплати штрафних санкцій на період проведення антитерористичної операції за період з 31.07.2014 по 12.08.2016.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VI обумовлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів є день списання суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

У відповідності до частини дванадцятої статті 9 цього Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Приписами статті 25 Закону № 2464-VI встановлено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. У редакції вказаної норми, що діяла до 01.01.2015, розмір штрафу складав 10 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Що стосується вимог про скасування рішення від 07.11.2016 № 0000734800 у зв'язку з помилковим перерахуванням у період з 29.10.2013 по 31.10.2013 коштів, передбачених на сплату єдиного внеску, до неналежного податкового органу, суд зазначає таке.

Так, з вищеописаних письмових доказів, наявних в матеріалах справи, судом встановлено, що несвоєчасна сплата єдиного внеску за вересень 2013 року сталася через помилкову сплату ПАТ «Лисичанськвугілля» єдиного внеску на рахунок ДПІ у м. Луганську замість рахунку СДПІ з ОВП у м. Луганську.

Спірні правовідносини в цій частині регулюються Порядком зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 450, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2013 року за № 1601/24133 (далі - Порядок №450) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Так, згідно з пунктом 9 Порядку № 450 помилково сплачені суми єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на неналежний рахунок органу доходів і зборів перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на належний рахунок органу доходів і зборів за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку.

Отже, цей Порядок передбачає певні строки реалізації процедури переведення коштів від одного податкового органу до іншого, що включає строки: розгляду заяви платника про помилку та перевірки викладених в ней обставин (не більше 5-ти робочих днів); підготовки висновку (не більше 3-х робочих днів після підтвердження інформації, що викладена в заяві); а також здійснення процедури перерахування (не пізніше наступного робочого дня з дня надходження висновку). Таким чином, строки реалізації вказаної процедури не залежать від самого платника.

Суд враховує ту обставину, що позивач завчасно подав заяву про перерахунок коштів до належного податкового органу, яку повноважний орган отримав 25.10.2013, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції на самій заяві, тобто за 3 дні до настання граничного терміну сплати єдиного внеску - 28.10.2013. Отже, прострочення зобов'язання сталося у зв'язку із здійсненням податковим органом процедури переведення коштів від одного податкового органу до іншого.

Враховуючи наведені положення законодавства та зважаючи, що прострочення виконання ПАТ «Лисичанськвугілля» обов'язку по сплаті єдиного внеску за вересень 2013 року сталося через здійснення податковим органом процедури переведення коштів від одного податкового органу до іншого, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за прострочення зобов'язання зі сплати єдиного внеску.

Що стосується законності та обґрунтованості рішення від 07.11.2016 № 0000734800 в частині застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за період з 31.07.2014 по 12.08.2016, суд зазначає таке.

Пунктом 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI визначено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Так, Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII), абзацом 2 статті 1 якого визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» територію Донецької та Луганської областей, у тому числі й міста Луганськ та Сєвєродонецьк, віднесено до території проведення антитерористичної операції.

З вищеописаних доказів установлено судом ПАТ «Лисичанськвугілля» у спірному періоді перебував на обліку в СДПІ з ОВП у м. Луганську, місцезнаходженням якої були м. Луганськ до 21.11.2014, а після цієї дати - м. Сєвєродонецьк Луганської області, тобто територія, віднесена до переліку де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014.

Відповідно, судом встановлено, що ПАТ «Лисичанськвугілля», як платник єдиного внеску, що у спірному періоді перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, звільнений від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, зокрема, щодо своєчасної сплати єдиного внеску.

Посилання відповідача на відсутність у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажорних обставин, як на обов'язкову умову для звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску, суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Статтею 10 Закону № 1669-VII визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Разом з тим, пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, як спеціальна норма законодавства, не пов'язує звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій з наявністю сертифікату Торгово-промислової палати України.

Пунктом 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI не пов'язано таке звільнення й з поданням платником єдиного внеску заяви про звільнення від обов'язків, визначених статтею 6 Закону № 2464-VI, яка подається до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання.

Суд вважає, що єдиною законодавчо визначеною умовою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, пені за невиконання вимог законодавства щодо своєчасної сплати єдиного внеску, є факт перебування відповідного платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, віднесених до переліку населених пунктів, де проводилась антитерористична операція.

Такі висновки суду у повній мірі узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у рішенні від 30 березня 2018 року у зразковій справі № 812/292/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2018 року, яка є обов'язковою для врахування відповідно до статті 291 КАС України.

З огляду на наведене судом встановлено, що рішення від 07.11.2016 № 0000734800 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску прийнято відповідачем всупереч положень пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, а отже воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 12641,08 грн, сплачені позивачем, що підтверджено платіжним дорученням від 14.12.2016 № 1866 (т. 1 арк. спр. 77).

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (місцезнаходження: 93100, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Малиновського, будинок 1, код за ЄДРПОУ 32359108) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Дегтярівська, будинок 11 Г, код за ЄДРПОУ 39440996) про скасування рішення від 07.11.2016 № 0000734800 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 07.11.2016 № 0000734800, яким до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» застосовано штраф у розмірі 164422,40 грн за період з 29.10.2013 до 15.01.2015, штрафу у розмірі 632837,69 грн за період з 29.01.2015 до 18.08.2016 та нарахована пеня у розмірі 45478,40 грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 12641,08 грн (дванадцять тисяч шістсот сорок одна гривня 08 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 18 січня 2019 року.

Суддя К.О. Пляшкова