Рішення № 79258980, 14.01.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2019 року справа № 810/1728/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» до Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття рішення про перерахування субвенції в порядку та на умовах, передбачених постанови КМУ від 18.05.2017 р. №332, договором №03/332 від 07.08.2017, договором №12/332 від 05.12.2017 та недоведення цього рішення до відома Казначейства; - зобов'язати Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції в порядку та на умовах, передбачених постанови КМУ від 18.05.2017 р. №332, договором №03/332 від 07.08.2017, договором №12/332 від 05.12.2017 та довести його до відома Державної казначейської служби України; - зобов'язати Державну казначейську службу України перерахувати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Київській області кошти, залучені з єдиного казначейського рахунку на підставі рішення Мінфіну, у сумі 8221700 грн. за договором №03/332 від 07.08.2017 та у сумі 1641600 грн. за договором №12/332 від 05.12.2017; - зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області виконати свої зобов'язання за договором № 03/332 від 07.08.2017 р. та за договором № 12/332 від 05.12.2017 p., перерахувати отримані від Державної казначейської служби України кошти у сумі 8 221 700,00 грн. за договором № 03/332 від 07.08.2017 р. та у сумі 1 641 600, 00 грн. за договором № 12/332 від 05.12.2017 р. на рахунок Департаменту фінансів Київської облдержадміністрації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про невиконання відповідачем-1 вимог Постанови КМ України № 332 від 18.05.2017 року в частині не завершення процедури розрахунків шляхом виділення коштів - субвенцій на погашення різниці в тарифах відповідно до Договорів про проведення взаєморозрахунків, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік". Наведене свідчить про невиконання умов укладених договорів №03/332 від 07.08.2017 р. та №12/332 від 05.12.2017 р. та не проведення розрахунків за ними саме через відсутність рішення Мінфіну про перерахування коштів. В свою чергу невиконання відповідачами умов вказаних договорів призвело до негативних наслідків для позивача, оскільки позивач не має можливості виконати вимоги вказаних договорів, яким передбачено, що позивач перераховує до загального фонду державного бюджету кошти для погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій та процентів, нарахованих на суму цього розстроченого (відстроченого) боргу.

Ухвалою суду від 02.05.2018 відкрито провадження по даній справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання було призначено на 22.05.2018.

Ухвалою суду від 22.05.2018 за обґрунтованими клопотаннями сторін по справі було зупинено підготовче засідання та наступне підготовче засідання було призначено на 05.06.2018.

В подальшому за обґрунтованими клопотаннями сторін протокольною ухвалою суду від 05.06.2018 питання про поновлення провадження у справі було відкладено на 10.07.2018.

Відповідачем-1 було подано до суду відзив на позов в якому відповідач-1 просить у задоволенні позову відмовити, з огляду на відсутність порушеного права позивача, оскільки позивачем не надано суду доказів того, що діями (бездіяльністю) відповідача-1 порушені права, свободи чи інтереси в публічно-правових відносинах позивача. Крім того, відповідач-1 зазначав про відсутність фінансування, що унеможливлює проведення розрахунків за договорами.

Ухвалами від 10.07.2018 поновлено провадження у справі та в подальшому за обґрунтованими клопотаннями сторін зупинено провадження у справі та наступне підготовче засідання призначено на 01.08.2018.

Позивач надав відповідь на відзив відповідача-1, в якому зазначив, що відповідач-1 невірно трактує предмет позову. Позивач стверджує, що відповідачем-1 не було прийнято рішення про перерахування субвенції, та відповідно не повідомлено Казначейство про нього з метою перерахування коштів. Наслідком такої бездіяльності відповідача-1 є невиконання умов укладених договорів про організацію взаєморозрахунків, оскільки фінансування можливе лише у разі наявності відповідного рішення Мінфіну. Також зазначає, що оцінка та відбір відповідачем-1 поданих Мінрегіоном, як головним розпорядником субвенції документів, може розцінюватись як перевищення власних повноважень, попри те, що жодних документальних чи інших доказів відповідачем-1 до відзиву на підтвердження своїх заперечень додано не було, як і не спростовано доводи позивача, викладені у позовній заяві щодо обов'язку прийняти рішення про перерахування субвенції. Зазначає, що відповідач-1, як орган державної влади, зобов'язаний був діяти лише у порядку, встановленому законом, а саме, отримавши від Мінрегіону узагальненого реєстру договорів розглянути їх та прийняти передбачене Постановою №332 рішення про перерахунок субвенції. Оскільки відповідач-1 не здійснив належний розгляд узагальненого реєстру договорів та не прийняв рішення про перерахування, він допустив протиправну бездіяльність щодо не прийняття рішення стосовно перерахування субвенції на підставі отриманих реєстрів. У зв'язку з наведеним, позивач вважає таку бездіяльність відповідача-1 протиправною. Посилання відповідача на втручання в його дискреційні повноваження, на думку позивача є хибними, оскільки чинним законодавством передбачений лише один - імперативний вид поведінки зазначеного суб'єкта владних повноважень, а саме, шляхом прийняття рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до Договорів про проведення взаєморозрахунків та доведення зазначеного казначейству.

Протокольною ухвалою суду від 01.08.2018 за обґрунтованими клопотаннями сторін питання про поновлення провадження у справі було відкладено на 19.09.2018.

Відповідачем-1 подано до суду заперечення на відповідь на відзив позивача в якому він зазначає, що не погоджується з твердження позивача стосовно того, що останнім повністю виконано порядок та умови надання субвенції з державного бюджету який визначений Постановою №332, оскільки позивачем не надано до суду звіти про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств.

Протокольною ухвалою суду від 19.09.2018 за обґрунтованими клопотаннями сторін питання про поновлення провадження у справі було відкладено на 01.10.2018.

Ухвалами суду від 01.10.2018 поновлено провадження у справі, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивачем та відповідачем-1 подано до суду заяви в яких останні просили подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Відповідачі-2 та 3 в судове засідання не прибули, повідомленні належним чином, жодних заяв, відзивів чи клопотань до суду не надали, явку своїх представників не забезпечили.

В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 КАС України, судом прийнято ухвалу від 01.10.2018 про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Так, позивач є підприємством-монополістом, яке здійснює централізоване водопостачання та водовідведення м. Біла Церква та Білоцерківського району, працюючи в умовах дії тарифів, встановлених державним органом - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що не покривають фактичних витрат підприємства та є передумовою створення нестабільного фінансового стану підприємства, який полягає у виникненні кредиторської заборгованості, у тому числі, перед державою - з податкових платежів.

У свою чергу, гарантією реалізації державної політики, направленої на підтримку та стабілізацію роботи позивача, є щорічне виділення, відповідно до Законів про Державний бюджет України, коштів на погашення різниці в тарифах, що передбачає право позивача на погашення існуючої заборгованості, у тому числі, з податкових платежів, коштами державного бюджету, а підзаконні нормативно-правові акти - детально регламентують його процедуру.

Вказані обставини є загальновідомими, тому, в силу ч.3 ст. 78 КАС України, не підлягають доказуванню.

29 травня 2017 року позивачем було подано до Київської обласної територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах пакет документів для узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що вироблялися транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, які надають населенню послуги з постачання гарячої води населенню, а також установам й організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів та запропоновано узгоджений обсяг заборгованості направити на її погашення з сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, що підтверджується листом позивача №1-03/03-1280 від 29.05.2017. Додатками до вказаного листа є: - розрахунок обсягу заборгованості із різниці в тарифах на послуги водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися транспортувалися та постачалися установам й організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам водопостачання та водовідведення, які надають організаціям й установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів теплову енергію, послуги з водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) за період 2013 - 2015 роки, від 29.05.2017 року, затверджений Білоцерківським міським головою, відповідно до якого обсяг заборгованості з різниці в тарифах по ТОВ «Білоцерківвода» складає суму в розмірі 1 179 371,00 грн.; - розрахунок обсягу заборгованості із різниці в тарифах на послуги водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) за період 2015 року, від 29.05.2017 року, затверджений Білоцерківським міським головою, відповідно до якого обсяг заборгованості з різниці в тарифах по ТОВ «Білоцерківвода» складає суму в розмірі 9 863 338,00 грн..

Окрім того, позивачем було проведено аудиторську перевірку щодо перевірки залишків заборгованості по різниці в тарифах станом на 01.01.2016 року ТОВ «Білоцерківвода», яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепло генеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії» та отримано аудиторський висновок від 26.05.2017 року, яким повністю підтверджено суми заборгованості з різниці в тарифах для населення та для бюджетних установ, що зазначені в розрахунках ТОВ «Білоцерківвода».

31.05.2017 за результатами засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах було прийнято рішення про узгодження обсягів заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню або організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів з урахуванням проведених розрахунків у минулих періодах, станом на 01 січня 2016 року, зокрема для ТОВ «Білоцерківвода» - сума заборгованості в тарифах для населення складає 9863338 грн.; для бюджетних установ - 1179371 грн., що підтверджується протоколом №2 від 31.05.2017 року.

Між Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Білоцерківської міської ради, Департаментом житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради та ТОВ «Білоцерківвода» укладено договори про організацію взаєморозрахунків, а саме: договір № 03/332 від 07.08.2017 р. на суму 8 221 700,00 грн. та договір № 12/332 від 05.12.2017 на суму 1 641 600,00 грн..

Зі змісту договорів № 03/332 від 07.08.2017 р. та № 12/332 від 05.12.2017 р., розроблених на основі примірного договору про організацію взаєморозрахунків, затвердженого Постановою № 332, процедура з перерахування суми коштів виглядає наступним чином: 1. Казначейство на підставі рішення Мінфіну перераховує стороні - Головному управлінню Державної казначейської служби у Київській області договору про організацію взаєморозрахунків кошти, визначені у договорі про організацію взаєморозрахунків. 2. Головне управління Державної казначейської служби у Київській області перераховує отримані кошти на рахунок Департаменту фінансів Київської облдержадміністрації. 3. Департамент фінансів Київської облдержадміністрації, в свою чергу, перераховує дану суму коштів на рахунок Фінансового управління Білоцерківської міської ради. 4. Фінансове управління Білоцерківської міської ради перераховує дану суму коштів на рахунок Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради. 5. Лише після перерахування Департаментом житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради коштів на спеціальний рахунок підприємства, який відкрито в ГУ БЦ ДКСУ в Київській області, ТОВ «Білоцерківвода» перераховує отримані за договором про організацію взаєморозрахунків кошти до загального фонду державного бюджету для погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) боргу.

На виконання умов пункту 6 Постанови № 332 позивачем було надано до місцевого фінансового органу укладені договори про організацію взаєморозрахунків з іншими необхідними документами для формування узагальнених реєстрів договорів, які надсилаються разом з копіями договорів про організацію взаєморозрахунків щомісяця до 5 і 20 числа структурним підрозділам з питань фінансів обласних, Київської міської держадміністрацій для їх узагальнення та подання щомісяця до 7 і 22 числа Мінрегіону зведеного реєстру таких договорів разом з їх копіями, а Казначейству і його територіальним органам, в яких відкриті рахунки учасників розрахунків, - договорів про організацію взаєморозрахунків. Документи було подано 11.12.2017 року, що підтверджується листом позивача №1-03/05-2926 від 11.12.17 року та листом №1-03/05-2925 від 06.12.2017 року.

Також, позивачем в 2017 році на підставі поданих запитів було отримано довідки ГУ ДФС у Київській області №6 від 07.08.2017 року та №27 від 24.11.2017 року про розмір податкового боргу станом на дату формування довідки, які були також враховані при укладенні договорів.

Листом Мінрегіону №8/10-346-18 від 06.03.2018 року, в якому зазначено, що до Мінрегіону надійшли договори про організацію взаєморозрахунків за участі ТОВ «Білоцерківвода» (договір № 03/332 від 07.08.2017 р. та договір № 12/332 від 05.12.2017 р. на загальну суму 9 863 300, 00 грн.), які у складі зведених реєстрів № 11-ЗФ, № 20-ЗФ було направлено до Мінфіну листами Мінрегіону від 22.08.2017 № 7/10-9015 та від 15.12.2017 року №7/10-13783, підтверджується той факт, що у позивача всі необхідні документи для перерахування коштів у Міністерства фінансів України є в наявності.

Оскільки, станом на 1 січня 2018 року умови договорів про організацію взаєморозрахунків так і не були виконані, позивач звернувся з запитом №1-03/05-124 від 15.01.2018 року про перерахування коштів субвенції з держбюджету до Департаменту фінансів Київської обласної державної адміністрації.

01.02.2018 позивачем отримано відповідь №10-06-08/306, у якій повідомлено про те, що кошти субвенції з державного бюджету не надходили, всі необхідні документи Департамент фінансів КОДА для перерахування коштів, передбачених договорами, передав відповідним державним органам, а також зазначив про відсутність рішення Мінфіну про перерахування коштів, та ненадходження коштів субвенції з державного бюджету.

Також, позивач звернувся з запитами до Міського фінансового управління Білоцерківської міської ради Київської області №1-03/05-121 від 15.01.2018 року та до Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради Київської області №1-03/05-124 від 15.01.2018 року. Дані структурні підрозділи органу місцевого самоврядування повідомили про те, що кошти, передбачені вказаними договорами, на рахунок даних структур не надходили, що підтверджується листом № 180 від 18.01.2018 року Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради про відсутність кошторисних призначень для проведення взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ №332 від 18.05.2017 року та листом № 44 від 02.02.2018 року Міського фінансового управління Білоцерківської міської ради про відсутність субвенції з державного бюджету для проведення взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ №332 від 18.05.2017 року.

Позивач звернувся з запитом №1-03/05-123 від 15.01.2018 року до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області щодо перерахування зазначених коштів на спеціальний рахунок Позивача. Листом № 06-04/35- 689 від 31.01.2018 р. Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повідомило про те, що грошові кошти для зарахування на спеціальний рахунок з Державного бюджету України протягом 2017 бюджетного року не виділялися.

Надаючи правову оцінку відносинам що виникли суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 48 ч.1 ст. 2 БК України, субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції;

Статтею 97 БК України визначено трансферти, що надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам.

Частиною 2 зазначеної статі встановлено, що порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 23 ст. 14 ЗУ "Про Державний бюджет на 2017 рік" субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктами 13 та 14 статті 11 цього Закону).

Кабінетом Міністрів України, на виконання Закону та частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України, постановою від 18.05.2017 № 332 затверджено Порядок та умови надання у 2017 році вказаної субвенції (далі - Порядок), де визначено детальний механізм виділення коштів субвенції та проведення взаєморозрахунків.

Пунктом 3 Порядку унормовано, що підставою для проведення розрахунків з погашення різниці між фактичною вартістю та тарифом є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, надавали послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, централізованого водопостачання і водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (без урахування пені, штрафних і фінансових санкцій) на дату укладення такого договору.

Субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - різниця між фактичною вартістю та тарифом), за рахунок джерел, зазначених у статті 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", та джерел наповнення спеціального фонду державного бюджету, визначених пунктами 13 і 14 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", згідно з розподілом, наведеним у додатку 1. Головним розпорядником субвенції та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінрегіон ( п.1 Порядку).

Відповідно до п. 7, 8, 9 Порядку, місцеві фінансові органи на підставі отриманих відповідно до пункту 6 цих Порядку та умов документів формують узагальнені реєстри договорів, які надсилаються разом з копіями договорів про організацію взаєморозрахунків щомісяця до 5 і 20 числа структурним підрозділам з питань фінансів обласних, Київської міської держадміністрацій для їх узагальнення та подання щомісяця до 7 і 22 числа Мінрегіону зведеного реєстру таких договорів разом з їх копіями, а Казначейству і його територіальним органам, в яких відкриті рахунки учасників розрахунків, - договорів про організацію взаєморозрахунків.

Казначейство перевіряє договори про організацію взаєморозрахунків та подає щомісяця до 9 і 24 числа Мінфіну та Мінрегіону інформацію про зобов'язання, що підлягають відшкодуванню за рахунок субвенції, в розрізі надавачів послуг.

Мінрегіон узагальнює подані відповідно до пункту 7 цих Порядку та умов документи, формує узагальнений реєстр договорів про організацію взаєморозрахунків та подає його щомісяця до 10 і 25 числа Мінфіну.

Мінфін на підставі поданої Казначейством інформації та поданого Мінрегіоном узагальненого реєстру договорів про організацію взаєморозрахунків приймає рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом, яке доводиться до відома Казначейства.

Казначейство перераховує субвенцію відповідно до Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 р. № 1132 і Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого Мінфіном.

Розрахунки з погашення заборгованості за рахунок джерел, визначених пунктами 13 і 14 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", проводяться шляхом залучення коштів з єдиного казначейського рахунка.

Суд зазначає, що розглядом справи доведено та матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем, необхідних умов, направлених на отримання позивачем субвенції на погашення різниці в тарифах відповідно до Договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови КМ України від 18.05.2017 р. №332 від 27.06.2017 р., №03/332 від 07.08.2017 та №12/332 від 05.12.2017.

У свою чергу відповідачем-1, в порушення п. 8 Порядку, не було прийнято рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до названих Договорів про проведення взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 18.05.2017 №332 та не доведено їх до Казначейства, хоча, названою нормою саме на Мінфін покладено обов'язки на підставі поданої Казначейством інформації про зобов'язання, що підлягають відшкодуванню за рахунок субвенції, та поданого Мінрегіоном узагальненого реєстру договорів про організацію взаєморозрахунків, прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом, та довести його до відома Казначейства.

Тобто, Мінфін постановою КМУ від 18.05.2017 №332 визначений відповідальним державним органом, який повинен був завершити процедури проведення розрахунків шляхом виділення коштів, передбачених Законом України "Про Державний бюджет на 2017 рік", проте, внаслідок невчинення останнім зазначених дій виникли обставини, які позбавили позивача своєчасно розрахуватися з бюджетом в установленому Урядом порядку.

Посилання відповідача-1 на відсутність порушеного права позивача суд відхиляє, оскільки розглядом справи доведено протилежне та позивачем надано всі необхідні документи для суду.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прав та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів, як підставу для невиконання покладеного на них обов'язку ( справи "Кечко проти України", "Лісовол проти України", "Південь проти України").

Посилання відповідача-1 на втручання в його дискреційні повноваження суд вважає необґрунтованими, оскільки приписами Положення , затвердженими постановою КМУ від 18.05.2017 № 332, не передбачено дискреційних повноважень у відповідача у розумінні Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, за якими, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин, а чітко та імперативно визначено ( п. 8 Порядку) про обов'язок Мінфіна на підставі поданої Казначейством інформації та поданого Мінрегіоном узагальненого реєстру договорів про організацію взаєморозрахунків прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом, яке доводиться до відома Казначейства.

Суд зауважує, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Судом встановлено факт бездіяльності відповідача-1, що полягав у невиконанні свого визначеного нормативно-правовими актами обов'язку прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до Договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови КМУ від 18.05.2017 р. №332 від 27.06.2017 р., №03/332 від 07.08.2017 та №12/332 від 05.12.2017 та довести рішення до Казначейства.

За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1.

Щодо решти позовних вимог у заявленому вигляді, як способі відновлення порушеного права позивача, суд зауважує наступне.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення ( Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" ( Chuykina v. Ukraine) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, суд задовольняє всі інші позовні вимоги позивача, оскільки вказані є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття рішення про перерахування субвенції в порядку та на умовах, передбачених постанови КМУ від 18.05.2017 р. №332, договором №03/332 від 07.08.2017, договором №12/332 від 05.12.2017 та недоведення цього рішення до відома Казначейства.

Зобов'язати Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції в порядку та на умовах, передбачених постанови КМУ від 18.05.2017 р. №332, договором №03/332 від 07.08.2017, договором №12/332 від 05.12.2017 та довести його до відома Державної казначейської служби України.

Зобов'язати Державну казначейську службу України перерахувати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Київській області кошти, залучені з єдиного казначейського рахунку на підставі рішення Мінфіну, у сумі 8221700 грн. за договором №03/332 від 07.08.2017 та у сумі 1641600 грн. за договором №12/332 від 05.12.2017.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області виконати свої зобов'язання за договором № 03/332 від 07.08.2017 р. та за договором № 12/332 від 05.12.2017 p., перерахувати отримані від Державної казначейської служби України кошти у сумі 8 221 700,00 грн. за договором № 03/332 від 07.08.2017 р. та у сумі 1 641 600, 00 грн. за договором № 12/332 від 05.12.2017 р. на рахунок Департаменту фінансів Київської облдержадміністрації.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (код ЄДРПОУ - 38010130) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Міністерства фінансів України (код ЄДРПОУ - 00013480) витрат по сплаті судового збору у розмірі 51078 (п'ятдесят одна тисяча сімдесят вісім) грн. 50 коп..

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (код ЄДРПОУ - 38010130) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ - 37567646) витрат по сплаті судового збору у розмірі 51078 (п'ятдесят одна тисяча сімдесят вісім) грн. 50 коп..

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (код ЄДРПОУ - 38010130) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області (код ЄДРПОУ - 37955989) витрат по сплаті судового збору у розмірі 51078 (п'ятдесят одна тисяча сімдесят вісім) грн. 50 коп..

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.