Рішення № 79258774, 18.01.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2019 р. справа № 0940/2122/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до Головного управління Національної гвардії України, Військової частини 3057 Національної гвардії України про визнання незаконними та протиправними дій щодо оформлення і подання для перерахунку раніше призначеної пенсії по інвалідності довідки №7 від 21.03.2018 про додаткові види грошового забезпечення в частині щомісячної винагороди, щомісячної премії, інших надбавок, розмір яких не відповідає первинним документам, та зобов'язання надати в орган пенсійного забезпечення оновлену довідку із вірними розмірами усіх додаткових видів грошового забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1), в інтересах якого діє ОСОБА_2, 12.11.2018 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної гвардії України (надалі по тексту також - відповідач-1), Військової частини 3057 Національної гвардії України (надалі по тексту також - відповідач-2) про визнання незаконними та протиправними дій щодо оформлення і подання для перерахунку раніше призначеної пенсії по інвалідності довідки №7 від 21.03.2018 про додаткові види грошового забезпечення в частині щомісячної винагороди, щомісячної премії, інших надбавок, розмір яких не відповідає первинним документам, та зобов'язання надати в орган пенсійного забезпечення оновлену довідку із вірними розмірами усіх додаткових видів грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що відповідачами протиправно, в порушення статей 22, 58 Конституції України, Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом МВС України №638 від 04.07.2014, оформлено та подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідки №7 від 21.03.2018, згідно якої розмір щомісячної винагороди становить 60% замість 75% та інші щомісячні премії і надбавки, розмір яких не відповідає первинним документам. ОСОБА_1 вважає такі дії відповідача неправомірними, вчиненими всупереч нормам чинного законодавства, які грубо порушують його право на пенсійне забезпечення в належному розмірі. Позивач зазначає про те, що відповідач зобов'язаний видати нову довідку про розмір додаткових видів грошового забезпечення, із урахуванням перерахунку надбавки за вислугу років в розмірі 20%, надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50%, щонічної премії, яку отримував позивач протягом червня-грудня 2015 року, помісячної винагороди 75%, винагороди за участь в АТО, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2017 та 2018 роки, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Виходячи із вказаних аргументів, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Внаслідок автоматизованого розподілу справ, згідно зі статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) та з врахуванням підпункту 15.4 пункту 15 розділу VII КАС України, для розгляду адміністративної справи за даною позовною заявою визначено суддю Могилу А.Б. (а.с.1).

На виконання обов'язку, передбаченого частиною 1 статті 39 КАС України, на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 згаданого Кодексу, суддею Могилою А.Б. заявлено самовідвід від участі в розгляді та вирішені цієї справи (а.с.46).

Ухвалою суду від 14.11.2018 заяву про самовідвід судді Могили А.Б. у справі №0940/2122/18 задоволено. Відведено суддю Могилу А.Б. від розгляду адміністративної справи №0940/2122/18 за вказаним позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до Головного управління Національної гвардії України і Військової частини 3057 Національної гвардії України (а.с.47-48).

Повторним автоматизованим розподілом судової справи №0940/2122/18 головуючим суддею у розгляді адміністративної справи визначено суддю Чуприну О.В. (а.с.51).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано у Головного управління Національної гвардії України, Військової частини №3057 Національної гвардії України, письмову інформацію та відповідні докази з приводу юридичних і фактичних причин зменшення позивачу надбавки за вислугу років, зменшення позивачу розміру премії, щомісячної винагороди у 2015, 2016 роках; інформацію щодо виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 у справі №876/11288/17 тощо, а також копії усіх письмових документів, які подані для обчислення, розрахунку ОСОБА_1 пенсії у 2017 році (при первинному призначенні пенсії); документів, виданих для обчислення і розрахунку пенсії на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 у справі №876/11288/17, в тому числі довідки №7 від 21.03.2018 (а.с.52-55).

13.12.2018 Військовою частиною №3057 Національної гвардії України подано через канцелярію суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивуючи його тим, що у провадженні Верховного Суду перебуває на розгляді справа №809/1034/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, Військової частини 3057 Національної гвардії України, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій. Таким чином, вказує на наявність у провадженні іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (а.с.64-65).

Ухвалою суду від 16.01.2019 відмовлено Військовій частині №3057 Національної гвардії України в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки предмет спору, підстави і вимоги у даній справі, не співпадають з предметом позову, який був розглянутий Івано-Франківським окружним адміністративним судом по справі №809/1034/17, рішення якого переглянуто Львівським апеляційним адміністративним судом, та на даний час перебуває на розгляді у Верховному Суді (а.с.223-225).

Водночас, 13.12.2018, Військовою частиною 3057 Національної гвардії України подано до суду клопотання про повернення позовної заяви, у зв'язку з пропущенням десятиденного строку звернення до суду із вказаним позовом, встановленого частиною 4 статті 383 КАС України (а.с. 68-69).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019, відмовлено в задоволенні клопотання про повернення позовної заяви, так як даний спір належить вирішувати за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду позовних заяв, а не в порядку статті 383 КАС України (а.с.228-230).

14.12.2018 відповідачем-2 направлено на адресу суду клопотання про розгляд справи №0940/2122/18 за позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні з викликом сторін (а.с.93).

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 16.01.2019 постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про розгляд справи №0940/2122/18 в судовому засіданні з викликом сторін, оскільки предмет доказування у даній справі станом на 16.01.2019 не вимагав проведення судового засідання (а.с.233-235).

Відповідач-2 скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.12.2018 із відповідними письмовими доказами (а.с.95-102, 103-115). У відзиві представник Військової частини №3057 Національної гвардії України зазначив про те, що позивач самостійно визначив розмір надбавки за вислугу років у розмірі 10%, заявивши таку позовну вимогу при зверненні із позовною заявою до Івано-Франківського окружного адміністративного суду у липні 2017 року у справі №809/1034/17. За результатами проведеного перерахунку на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 у справі №809/1034/17, розмір надбавки за вислугу років збільшився з 297,50 гривень на 327,25 гривень. Як зазначає відповідач-1, ОСОБА_1 під час проходження військової служби у військовій частині отримував щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 75%, однак на виконання вищевказаної постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017, розмір щомісячної додаткової грошової винагороди було зменшено до 60%. Щодо зменшення позивачу розміру щомісячної премії, відповідач вказує на те, що така премія немає постійних розмірів та коливається у залежності від інших видів грошового забезпечення. Серед іншого, відповідач зазначив, що винагорода за участь в АТО не була зменшена, а була нарахована у співвідношенні фактичної участі ОСОБА_1 в АТО, а за дні коли останній був відсутній (хвороба, відрядження, відпустка тощо) винагорода не виплачується, оскільки позивач не був залучений в АТО, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №18 від 20.01.2016 "Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських". Позивача було виключено із списків особового складу Військової частини 3057 Національної гвардії України згідно наказу командира від 28.12.2016 за №281, а тому допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2017 та 2018 роки позивачу не виплачувалась. З урахуванням вищевказаного відповідач вважає вимоги позивача, заявлені у позовній заяві необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню в цілому.

Одночасно, 17.12.2018, Військовою частиною 3057 Національної гвардії України, направлено на адресу суду клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, без розгляду, у зв'язку з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду із адміністративним позовом, встановленого статтею 122 КАС України (а.с.111).

Ухвалою суду від 17.01.2019 відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з тих підстав, що вирішення даної справи має суттєве значення для позивача, оскільки суд вирішує спір щодо пенсійного забезпечення особи, яка потребує додаткових гарантій соціального захисту (а.с.244-246).

У зв'язку з невиконанням Головним управлінням Національної гвардії України, вимог ухвали суду від 19.11.2018, Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 20.12.2018 повторно витребувано у Головного управління Національної гвардії України необхідні докази для повного та всебічного розгляду даної адміністративної справи із з'ясуванням всіх обставин справи (а.с.117-120).

26.12.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій зазначено про його необґрунтованість (а.с.125-134). Наголосив на тому, що відповідач, видаючи довідку №7 від 21.03.2018, зобов'язаний був керуватися не тільки постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017, але й вимогами чинного законодавства, не порушуючи права позивача. Позивач вказав, що про наявність у нього права на отримання надбавки за вислугу років в розмірі 20% йому стало відомо лише після отримання розрахунку вислуги років і під час слухання справи №809/1034/17, що фактично позбавило можливість внести зміни та уточнення до позову. Також вказав на відсутність у відповідача права зменшувати розмір щомісячної винагороди з 75% на 60% без видання відповідного наказу.

Позивач, одночасно із відповіддю на відзив, 26.12.2018 направив на адресу суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із вказаною позовною заявою. В обґрунтування вказаного клопотання, ОСОБА_1 вказує на те, що відповідачі направили довідку про додаткові види грошового забезпечення №7 від 21.03.2018 тільки до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у зв'язку з чим позивач був не був обізнаний щодо розміру зазначених виплат. І лише після ознайомлення із протоколом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії від 18.10.2018, позивач отримав копію оскаржуваної довідки, після чого, йому стало відомо про порушення його прав. Окрім іншого, позивач вказує на свій статус як особи з інвалідністю (3 група), а також на факт перебування на стаціонарному лікуванні протягом поточного року, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. У зв'язку із вказаним, просив поновити строк звернення до суду із даною позовною заявою (а.с.158-159).

Ухвалою суду від 16.01.2019, задоволено клопотання ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, про поновлення строку на звернення до суду, визнано поважними причини пропуску строку звернення із позовом до суду і поновлено такий строк (а.с.217-220).

08.01.2019 Головним управлінням Національної гвардії України направлено на адресу суду витребувані ухвалою суду від 20.12.2018 докази, а також відзив на позовну заяву із відповідними письмовими доказами (а.с.166-185). У даному відзиві Головне управління Національної гвардії України не погоджується із доводами позивача, викладеними у позовній заяві, виходячи з наступного. Так, відповідач-1 стверджує, що довідка №7 від 21.03.2018, видана на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 та відповідно вказані у ній показники виплат були зменшені у відповідності до позовних вимог ОСОБА_1 Як і відповідач-2, представник Головного управління Національної гвардії України зазначив, що позивач у 2017 і 2018 роках не проходив службу у Військовій частині 3057 Національної гвардії України, так як 28.12.2016 був виключений із списків особового складу, та відповідно не отримував допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань у даний період. А отже така виплата не могла бути включена до оскаржуваної довідки. Щодо включення у довідку інших виплат, відповідач-2 висловив аналогічну позицію, як і представник Військової частини 3057 Національної гвардії України. Просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Окрім вказаного, у відзиві на позовну заяву відповідач-1, серед іншого, просив позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, залишити без розгляду. В обґрунтування даного клопотання, відповідач-1 вказав на наявність у провадженні Верховного Суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; пропущення, позивачем десятиденного строку звернення до суду із вказаним позовом, встановленого частиною 4 статті 383 КАС України та шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України (а.с.166-184).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019, повернуто без розгляду вказане клопотання Головного управління Національної гвардії України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1, з тих підстав, що таке клопотання подане відповідачем-1 під час розгляду справи по суті, в порушення частини 2 статті 240 КАС України (а.с.238-241).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, відзиви на позовну заяву, відповідь на відзив, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

ОСОБА_1 з 29.12.2016 року призначена та виплачується пенсія по інвалідності ІІІ групи у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" за №2262-XII від 09.04.1992, згідно протоколу за пенсійною справою №0914005508 (НГУ) від 18.10.2018 (а.с.26).

Так, відповідно до наказу командира військовій частині 3057 Національної гвардії України від 19.12.2016 №105 о/с ОСОБА_1, кулеметника 3-го відділення 3-го учбово-бойового взводу учбово-бойової роти окремого загону спеціального призначення "Азов", звільнено відповідно до статті 26 пункту 1 частини 8 підпункту "б" (за станом здоров'я) Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в запас без права носіння військової форми одягу.

Згідно витягу командира військової частини 3057 Національної гвардії України від 28.12.2016 за №281 солдата ОСОБА_1 виключено зі списків, особового складу частини та всіх видів забезпечення з 28.12.2016 (а.с.139).

Головне управління Національної гвардії України направило до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області матеріали для призначення пенсії по інвалідності на ОСОБА_1, серед яких, зокрема, заява останнього на призначення пенсії по інвалідності від 28.02.2017, подання Головного управління Національної гвардії України про призначення пенсії ОСОБА_1 від 02.03.2017 за №486, грошовий атестат №24 від 20.02.2017, розрахунок вислуги років на пенсію солдату ОСОБА_1 від 24.02.2017, довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 20.02.2017 за №0286 та від 06.02.2017 за №59, довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України від 21.02.2017 за №6178, витяг з наказу командира військової частини №3057 Національної гвардії України від 28.12.2016 №281 та інші документи, визначені у розділі ІІІ згаданого подання (а.с.25, 205, 206, 208, 209, 210, 211, 212, 213).

Згідно розрахунку вислуги років на пенсію ОСОБА_1 від 24.02.2017, виданого Військовою частиною №3057 Національної гвардії України, вислуга років позивача станом на 28.12.2016 для призначення пенсії складала в календарному обчисленні - 6 років 2 місяці 21 день, в пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 2 роки 7 місяців 9 днів, вислуга років для виплати надбавки за вислугу років - 7 років і 9 днів (а.с.22-23, 209-210).

Відповідно до грошового атестату №24 від 20.02.2017, грошове забезпечення ОСОБА_1 становило: посадовий оклад - 478,71 гривень, оклад за військовим званням - 27,10 гривень, процентна надбавка за вислугу років 20% - 101,16 гривень, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби 50% - 303,49 гривень, інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення: додаткова винагорода 75% - 3 124,27 гривень, премія 680% - 3 255,23 гривень (а.с.141, 211).

Судом встановлено, що розмір пенсії ОСОБА_1 обрахований на підставі грошового атестату №24 та довідок про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, виданих військовою частиною 3057 Національної гвардії України, що долучені до подання Головного управління Національної гвардії України про призначення пенсії від 02.03.2017 за №486 (а.с.205).

Не погодившись із визначеним військовою частиною №3057 Національної гвардії України розміром грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, позивач скористався правом оскарження зазначених дій в судовому порядку.

Так, за наслідками перегляду постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 у справі №809/1034/17 постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017, вказану постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою заявлений представником ОСОБА_2, діючим за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_1, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини 3057 Національної гвардії України щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення без врахування надбавки за вислугу років у розмірі 10 (десять) відсотків за період з 21.05.2015 до 31.12.2015 включно. Визнано протиправними дії Військової частини 3057 Національної гвардії України щодо утримання із грошового забезпечення ОСОБА_1 військового збору за періоди його безпосередньої участі в антитерористичній операції, а саме: з 09.09.2015 до 26.11.2015 включно, з 15.12.2015 до 08.01.2016 включно, з 13.02.2016 до 29.05.2016 включно, з 24.06.2016 до 04.07.2016 включно, з 15.12.2016 до 18.12.2016 включно. Зобов'язано Військову частину 3057 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 із урахуванням невиплаченої надбавки за вислугу років у розмірі 10 (десять) відсотків за період з 21.05.2015 до 31.12.2015 включно, утриманих коштів у вигляді військового збору за періоди з 09.09.2015 до 26.11.2015 включно, з 15.12.2015 до 08.01.2016 включно, з 13.02.2016 до 29.05.2016 включно, з 24.06.2016 до 04.07.2016 включно, з 15.12.2016 до 18.12.2016 включно, із проведенням індексації перерахованих сум та врахуванням виплачених коштів. Зобов'язано Військову частину 3057 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, виходячи із розрахунку його вислуги років в календарному обчисленні 6 (шість) років 2 (два) місяці 21 (двадцять один) день, із проведенням індексації перерахованих сум та врахуванням виплачених коштів. Визнано протиправними дії Головного управління Національної гвардії України та Військової частини 3057 Національної гвардії України щодо оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення ОСОБА_1 пенсії без зазначення у складі його грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: щомісячної винагороди в розмірі 60 (шістдесят) відсотків місячного грошового забезпечення, винагороди за участь в антитерористичній операції, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації. Зобов'язано Головне управління Національної гвардії України та Військову частину 3057 Національної гвардії України включити до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з розміру якого обчислюється пенсія, додаткові види грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: щомісячну винагороду в розмірі 60 (шістдесят) відсотків місячного грошового забезпечення, винагороду за участь в антитерористичній операції, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, про що видати відповідну довідку. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вищезазначене судове рішення, на підставі частини 1 статті 325 КАС України, набрало законної сили 26.12.2017 року.

На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 року, Військовою частиною 3057 Національної гвардії України сформовано довідку від 21.03.2018 року за № 7 про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з червня 2015 року по листопад 2016 року із зазначенням: надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірі 50%, щомісячної державної грошової винагороди в розмірі 60%, премії, винагороди за участь у антитерористичній операції, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань (а.с.135).

Виконавче провадження №56601313 з примусового виконання виконавчого листа №809/1034/17, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 02.02.2018, закінчено, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 03.07.2018 (а.с.85).

В подальшому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 здійснено перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.04.2017 на підставі довідки військової частини 3057 Національної гвардії України від 21.03.2018 року за № 7 з урахуванням виплачених сум.

Проте, позивач вважає, що відповідачами у довідку від 21.03.2018 року за № 7 внесено недостовірні дані про розмір додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки їх розмір не відповідає первинним документам, внаслідок чого звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частин 2, 6 статті 21 Закону України "Про Національну гвардію України" від 13.03.2014 за №876-VII, військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2011-XII) цього Закону, інших актів законодавства.

Грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України здійснюється в порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону №2011-XII пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Пунктом 1.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом МВС України №638 від 04.07.2014 (надалі по тексту також - Інструкція №638), грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пункту 7.1 Інструкції №638 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за вислугу років на військовій службі виплачується надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу за основною чи тимчасово займаною посадою з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах на місяць: від 1 до 2 років - 5 %; від 2 до 5 років - 10 %; від 5 до 10 років - 20 %; від 10 до 15 років - 25 %; від 15 до 20 років - 30 %; від 20 до 25 років - 35 %; від 25 і більше років - 40 %.

До вислуги років військовослужбовців для виплати їм надбавки за вислугу років зараховуються в календарному обчисленні періоди: кадрової військової служби на посадах осіб офіцерського складу, військової служби на посадах осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, солдатів (матросів), сержантів та старшин строкової військової служби в Національній гвардії України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Збройних Силах України, військах та інших військових формуваннях СНД і колишнього СРСР, а також інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років; служби на посадах рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (пункт 7.2 вказаної Інструкції).

Згідно з пункту 7.5 Інструкції №638 військовослужбовцям, призваним або прийнятим на військову службу із запасу, вислуга років обчислюється з урахуванням попередньої служби, обчисленої відповідно до пункту 7.2 цього розділу Інструкції.

Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років згідно з пунктом 7.6 цього розділу Інструкції в пільговому обчисленні, визначаються на умовах, зазначених постановою Кабінету Міністрів України від 1707.1992 за №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (пункт 7.7 Інструкції №638).

Також, пунктом 7.10 Інструкції №638 передбачено, що військовослужбовцям, які займають посади, за якими вислуга років для виплати надбавки за вислугу років обчислюється в пільговому порядку, періоди служби протягом року зараховуються до вислуги років у календарному обчисленні.

Після закінчення календарного року вислуга років військовослужбовців за наявності відповідної підстави для обчислення її в пільговому порядку перераховується з урахуванням пільгового обчислення служби в минулому році й оголошується наказом командира військової частини. Вислуга років зазначених військовослужбовців у разі призначення їх до кінця року на посади, за якими пільгове обчислення вислуги років не встановлено, або звільнення з військової служби чи направлення на навчання без збереження посад за місцем служби перераховується безпосередньо після настання таких випадків і оголошується наказом відповідних командирів (начальників).

Якщо з'ясується, що з урахуванням пільгового обчислення вислуги років надбавка за вислугу років за окремі місяці року підлягає виплаті військовослужбовцю в більшому розмірі, ніж вона фактично виплачувалась, то йому виплачується відповідна різниця.

Судом встановлено, що вислуга років для виплати надбавки за вислугу років ОСОБА_1 станом на 28.12.2016 становила 7 років і 9 днів. Дана обставина підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком вислуги років на пенсію позивача від 24.02.2017, а також витягом з наказу командира Військової частини 3057 Національної гвардії України від 28.12.2016 за №281 (а.с.19, 22-23, 208, 209-210).

Таким чином, виходячи із приписів пункту 7.1 Інструкції №638 (від 5 до 10 років - 20 %), та беручи до уваги вислугу років позивача для виплати надбавки за вислугу років - 7 років і 9 днів, надбавка за вислугу років ОСОБА_1 повинна бути обчислена виходячи із 20% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням.

Суд зазначає, що така процентна надбавка у розмірі 20% була визначена попередньо відповідачами, про що свідчить грошовий атестат №24 від 20.02.2017, направлений Головним управлінням Національної гвардії України до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області разом із іншими матеріалами для призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 (а.с.211).

Необхідно зазначити, що процентна надбавка за вислугу років, у відповідності до частини 3 статті 43 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється, однак не являється додатковим видом грошового забезпечення, а отже й не може бути включена у довідку про додаткові види грошового забезпечення, яка видається для призначення пенсії військовослужбовцям.

Крім того, як свідчить поданий позивачем протокол перерахунку пенсії позивача від 01.04.2017, прийнятого Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області 28.03.2018 на виконання виконавчого листа №1614012535/2, процентна надбавка за вислугу ровів встановлена в розмірі 20% (а.с.27).

Вказане свідчить про відсутність спору щодо розміру (20%) коментованої процентної складової надбавки за вислугу років як при поданні відповідачами в 2017 році документів позивача для призначення йому пенсії, так і за наслідками виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 у справі 809/1034/17.

До того ж, вказаною постановою суду апеляційної інстанції не зобов'язано відповідачів змінити розмір процентної складової (з 20% на 10%) надбавки за вислугу років позивача в документах про його грошове забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.

Стосовно доводів позивача про необхідність включення відповідачами у нову довідку про додаткові види грошового забезпечення винагороду в розмірі 75 відсотків місячного грошового забезпечення, яку він отримував під час проходження служби у Військовій частині 3057 Національної гвардії України, суд відмічає слідуюче.

Як уже зазначалось судом, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 у справі 809/1034/17, серед іншого, зобов'язано Головне управління Національної гвардії України та Військову частину 3057 Національної гвардії України включити до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з розміру якого обчислюється пенсія, щомісячну винагороду в розмірі 60 (шістдесят) відсотків місячного грошового забезпечення.

Таким чином, задоволено позовну вимогу ОСОБА_1 щодо включення до складу грошового забезпечення позивача, з розміру якого обчислюється пенсія, щомісячну винагороду в розмірі 60 відсотків, яка, як з'ясовано Івано-Франківським окружним адміністративним судом, визначена і заявлена самостійно позивачем у розгляді адміністративної справи за №809/1034/17.

В даному ж випадку, Івано-Франківським окружним адміністративним судом при розгляді адміністративної справи №0940/2122/18, досліджуються обставини наявності у позивача права на включення щомісячної винагороди саме в розмірі 75 відсотків від місячного грошового забезпечення, яку позивач отримав при звільненні, а не на час проходження служби, та про розмір якої (75 % при звільненні) також відмічено у описовій частині постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 у справі №809/1034/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71263450).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ.

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 1 статті 9 цього Закону установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Як уже судом зазначено вище, частинами другою і третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення віднесено: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Національної гвардії у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженої наказом МВС України №72 від 23.01.2015, визначено порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (надалі по тексту також - військовослужбовці), які займають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах, підрозділах і загонах, вищих навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, установах та закладах Національної гвардії України (надалі по тексту також - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (надалі по тексту також - винагорода).

Виплата винагороди здійснюється в таких розмірах: до 100 відсотків місячного грошового забезпечення - військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу; військовослужбовцям підрозділів (загонів) спеціального призначення; до 60 відсотків місячного грошового забезпечення - військовослужбовцям (крім зазначених вище).

Винагорода виплачується військовослужбовцям у військових частинах за місцем служби.

Виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов'язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов'язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 21.05.2015 по 26.11.2015 проходив службу у Військовій частині 3057 Національної гвардії України за військовою спеціальністю старший кулеметник (БТР) 1-го відділення 2-го взводу спеціального призначення 1-ої роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) 18-го полку оперативного призначення Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України (а.с. 22-23).

Відповідно до наказу командира військовій частині №3057 Національної гвардії України від 19.12.2016 за №105 о/с ОСОБА_1, кулеметника 3-го відділення 3-го учбово-бойового взводу учбово-бойової роти окремого загону спеціального призначення "Азов", звільнено відповідно до статті 26 пункту 1 частини 8 підпункту "б" (за станом здоров'я) Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в запас (а.с.19).

З наведеного слідує, що позивач проходив службу у підрозділах (загонах) спеціального призначення, та, як свідчать матеріали справи, отримував додаткову грошову винагороду у розмірі 75 відсотків місячного грошового забезпечення.

Дана обставина не заперечується відповідачами та підтверджується витягом з наказу командира Військової частини 3057 Національної гвардії України від 28.12.2016 за №281, відповідно до якого саме в розмірі 75% від місячного грошового забезпечення призначено виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову допомогу. (а.с. 19, 97).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №24 від 31.01.2015 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тисячі гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тисячі гривень.

Наведена постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України №18 від 20.01.2016 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських".

Разом з тим, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України №18 від 20.01.2016 передбачено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень.

Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції у наступні періоди: з 21.05.2015 по 26.11.2015, з 15.12.2015 по 08.01.2016, з 13.02.2016 по 29.05.2016, з 24.06.2016 по 04.07.2016, з 15.12.2016 по 18.12.2016, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України від 21.02.2017 за №6178 (а.с.213).

Протягом вказаного періоду, позивач отримував винагороду за участь в антитерористичній операції, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка від 14.06.2017 за №40/57/33-1627 (а.с.21).

Також, ОСОБА_1 в період з червня 2015 року по листопад 2016 року виплачувалась щомісячна премія в загальному розмірі 55 663,19 гривень, про що свідчить довідка від 20.02.2017 (а.с.25).

Слід відмітити, що щомісячна премія не має постійних розмірів та коливається у залежності від інших видів грошового забезпечення. Таким чином, при зміні розміру процентної складової видів грошового забезпечення, змінюється числове значення розмірів інших додаткових видів грошового забезпечення.

Виходячи із встановлених обставин та аналізу вищезазначених норм матеріального права, в суду достатні підстави вважати, що щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 75 відсотків місячного грошового забезпечення, та інші додаткові види грошового забезпечення, визначені частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які позивачу виплачувалися під час проходження військової служби, та з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Суд не бере до уваги доводи позивача про необхідність включення до складу грошового забезпечення для призначення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань за 2017 і 2018 роки, оскільки, як уже зазначалось судом, наказом командира Військової частини 3057 Національної гвардії України від 28.12.2016 за №281 ОСОБА_1 було виключно зі списків особового складу даної військової частини, і відповідно матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань у 2017 і 2018 роках позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

Досліджуючи доводи позивача про протиправність дій відповідачів щодо оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідки №7 від 21.03.2018 для перерахунку раніше призначеної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2017, суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Позивач в обґрунтування протиправності таких дій відповідачів, вказує на те, що довідка №7 від 21.03.2018, містить недостовірні дані про розмір додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, протягом проходження служби позивачем, а саме: щомісячна винагорода в розмірі 60% замість 75%, яку отримував позивач та інші щомісячні премії та надбавки, розмір яких не відповідає первинним документам і сплаченому єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом уже зазначено вище, що оскаржувана довідка видана Військовою частиною 3057 Національної гвардії України, саме на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 року, якою скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 року, прийнятих за позовом ОСОБА_1

Так, резолютивною частиною постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 року у справі №809/1034/17 серед іншого визначено - зобов'язати Головне управління Національної гвардії України та Військову частину 3057 Національної гвардії України включити до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з розміру якого обчислюється пенсія, додаткові види грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: щомісячну винагороду в розмірі 60 (шістдесят) відсотків місячного грошового забезпечення, винагороду за участь в антитерористичній операції, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, про що видати відповідну довідку (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71263450).

Із змісту довідки №7 від 21.03.2018, слідує, що ОСОБА_1 включено до складу грошового забезпечення додаткові види грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби (50%), щомісячну державну винагороду в розмірі 60 (шістдесят) відсотків місячного грошового забезпечення, винагороду за участь в антитерористичній операції, премію, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань (а.с.24).

За приписами частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.

Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Положення статті 129-1 Конституції України та статей 14, 370 КАС України свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

У спірних відносинах слід констатувати, що Головне управління Національної гвардії України та Військова частина 3057 Національної гвардії України, видавши довідку №7 від 21.03.2018 в такий спосіб виконали постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 у справі №809/1034/17, включивши до складу даної довідки такі види та розмір грошового забезпечення, які визначені коментованим судовим рішенням.

Виходячи з наведеного, суд не вбачає протиправності в діях Головного управління Національної гвардії України та Військової частини 3057 Національної гвардії України щодо оформлення та видачі довідки №7 від 21.03.2018 про додаткові види грошового забезпечення, оскільки така довідка видана на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 у справі №809/1034/17, і такий обов'язок передбачений вищевказаними нормами матеріального права.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до Головного управління Національної гвардії України, Військової частини 3057 Національної гвардії України, підлягають частковому задоволенню. При цьому слід зобов'язати Головне управління Національної гвардії України, Військову частину №3057 Національної гвардії України видати нову довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1, із включенням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 75 відсотків місячного грошового забезпечення, та інших додаткових видів грошового забезпечення, визначених частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які позивачу виплачувалися під час проходження військової служби і при його звільненні, та з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи такі позовні вимоги ОСОБА_1 суд у даній справі жодним чином не змінює зміст правовідносин, які виникли у зв'язку із виконанням постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 у справі №809/1034/17.

Суд наголошує, що даним судовим рішенням відновляє ті порушені права ОСОБА_1, про захист яких він не ставив (не просив) у розгляді адміністративної справи №809/1034/17.

Зважаючи на звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору з підстав, визначених пунктом 8 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", і не понесені ним витрат по сплаті такого збору, а також враховуючи те, що учасниками справи не подано до суду будь яких доказів про здійснення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись частиною 2 статті 9, статтями 241-246, 382, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України та Військову частину 3057 Національної гвардії України видати і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про склад додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1, з розміру якого обчислюється пенсія, включивши: щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 75 відсотків місячного грошового забезпечення та інші додаткові види грошового забезпечення, визначені частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які ОСОБА_1 виплачувалися під час проходження військової служби і при його звільненні, та з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), АДРЕСА_1

Представник позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю серії НМЕ №690118 від 13.07.2017, місце реєстрації: АДРЕСА_2 тимчасове місце проживання: АДРЕСА_3 абонентська скринька АДРЕСА_4).

Відповідач-1 - Головне управління Національної гвардії України (ідентифікаційний код юридичної особи 08803498), вул. Народного Ополчення, 9-А, м. Київ, 03151.

Відповідач-2 - Військова частина №3057 Національної гвардії України (ідентифікаційний код юридичної особи 23313948), проспект Нахімова, буд. 186, м. Маріуполь, Донецька область, 87525.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.