Ухвала суду № 79258514, 08.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

08 січня 2019 року Справа № 280/4547/18 : Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107), Державної фіскальної служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2018 у справі №280/4547/18 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасувано рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 02.07.2018 № 824788/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2138 від 30.06.2017.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2138 від 30.06.2017 з дати її подання на реєстрацію Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 АДРЕСА_1.

В судовому засіданні 19.12.2018 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано суддею 27.12.2018.

В судовому засіданні 19.12.2018 представником позивача було зазначено, що ним будуть подані докази, на підтвердження вартості понесених судових витрат, протягом строків встановлених ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вказана адміністративна справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, тобто судові дебати не проводились.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, а саме витрати щодо правничої допомоги.

28.12.2018 на адресу суду надійшло клопотання про залучення доказів на підтвердження вартості понесених позивачем витрат. Зазначене клопотання направлено суду та відповідачам - 21.12.2018, що підтверджується фіскальними чеками доданими до клопотання.

Таким чином, клопотання (заява) та докази на підтвердження вартості понесених судових витрат надані в межах строку, встановленого ст. 139 КАС України.

У зазначеному клопотанні позивач просить суд ухвалити додаткове рішення по справі № 280/4547/18, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатським бюро ОСОБА_2, у розмірі 5500,00 грн.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши клопотання позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатським бюро ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги від 21.10.2018 (копія знаходиться в матеріалах справи).

За умовами п. 2.1 цього договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 21.10.2018, винагорода (гонорар) за надання правової допомоги по даному Договору визначена Сторонами наступним чином: |

- підготовка позовної заяви - 1500,00 грн.;

- представництво інтересів в судових засіданнях в Запорізькому окружному адміністративному суді - 2000,00 грн. (за один судо/день);

- підготовка клопотань, письмових пояснень, відповідей, та інших заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань - 2000,00 грн. за один документ;

Цим договором (п. 1.3) передбачено, що безпосереднє представництво інтересів позивача по від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат ОСОБА_2.

З матеріалів справи встановлено, що адвокатське бюро «Пузія Олексія Вікторовича» виставило позивачу рахунок № 103 від 26.10.2018 в сумі 1500,00 грн. за підготовку адміністративного позову, рахунок № 117 від 19.12.2018 в сумі 2000,00 грн. за представництво інтересів у судовому засіданні 19.12.18 в Запорізькому окружному адміністративному суді по справі 280/4547/18 та рахунок № 118 від 19.12.2018 в сумі 2000,00 грн. за підготовку відповіді на відзив на позов по справі 280/4547/18.

Вказані послуги були прийняті позивачем за Актом про прийняття наданих послуг з надання правової допомоги від 20.12.2018 та оплачені позивачем квитанцією та платіжними дорученнями. Завірені копії вищезазначених документів долучені до матеріалів справи.

Вартість наданих адвокатських послуг відповідає розміру гонорару за надання аналогічних послуг адвокатів, яка склалася в Україні, що підтверджується рекомендованими (мінімальними) ставками адвокатського гонорару, які були затверджені рішенням Ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16.02.2018 та рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018. Зазначені рішення долучені до матеріалів справи.

Таким чином, суд прийшов до висновку щодо задоволення клопотання про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл вказаних судових витрат.

Керуючись статтями 132, 139, 241, 244, 252, 255 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2750 (дві тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2750 (дві тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 копійок.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Додаткове судове рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 14.01.2019.

Суддя Р.В. Сацький