Рішення № 79258398, 15.01.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Ужгород№ 260/1210/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Павловій О.В.

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 04.12.2018 року)

відповідача: Глюдзик А.С. (довіреність від 28.02.2018 року № 45/07-16-10-05-04)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 січня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 18 січня 2019 року.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Закарпатській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2018 року № 0181291311 про збільшення суми грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 30000,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 24000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6000,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.07.2012 року, застосовуючи третю групу платників єдиного податку, між позивачем та ТОВ "Багатопрофільний санаторій "Теплиця" було укладено договір за № 25 на виготовлення робочого проекту комплексу відпочинку. Загальна вартість робіт складала 396000,00 грн. Передача робочого проекту була здійснена Актом приймання-передачі від 27.09.2012 року. Оплату за надані послуги замовник частково провів у 2012-2013 роках на суму 35640,00 грн. безготівковим розрахунком на банківський рахунок (в т.ч. 15000,00 грн. 08.11.2012 року, 8000,00 грн. 26.07.2013 року, 12640,00 грн. 20.09.2013 року). Крім того, протягом липня-грудня 2012 року позивачем було отримано від замовника готівкою 120360,00 грн. Інша частина оплати за надані у 2012 році послуги з розробки проектної документації надійшла від замовника лише протягом лютого-вересня 2016 року у розмірі 240000,00 грн. (готівкою частинами). При цьому, сплачені у 2016 році 240000,00 грн. ТОВ "Багатопрофільний санаторій "Теплиця" відображені в поданій до ДФСУ звітності (Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ) саме як виплачені у графі 3 "сума виплаченого доходу", а в графі "сума нарахованого доходу" (графа 3а) - прочерк, що підтверджує погашення заборгованості за послуги надані у 2012 році. Про порядок розрахунків та відсутність заборгованості між ТОВ "Багатопрофільний санаторій "Теплиця" і ФОП ОСОБА_3 станом на 01.01.2017 року свідчить Акт звірки від 31.05.2018 року. Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, за висновками якої складено Акт від 03.08.2018 року № 865/07-16-13-11/НОМЕР_2. В зазначеному Акті відповідач прийшов до хибного висновку, що отримані позивачем у 2016 році кошти від ТОВ "Багатопрофільний санаторій "Теплиця" в сумі 240000,00 грн. за надані йому проектні послуги згідно договору від 05.07.2012 року № 25 слід оподатковувати за ставкою 15 відсотків як дохід, отриманий від здійснення діяльності, яка не передбачена для другої групи платників єдиного податку. В серпні 2018 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання на загальну суму 30000,00 грн., з яким позивач не погоджується та оскаржив його до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 15.08.2018 року № 0181291311.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, якою проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки датою отримання доходу є дата надходження коштів платнику єдиного податку, кошти отримані ФОП ОСОБА_3 в 2016 році, відтак, отриманий у 2016 році дохід ФОП ОСОБА_3 від ТОВ "Багатопрофільний санаторій "Теплиця" (який не є платником єдиного внеску) оподатковується за ставкою в 15 відсотків, в зв'язку з чим оскаржене податкове повідомлення - рішення відповідає вимогам закону та скасуванню не підлягає.

В судовому засіданні представник відповідач проти позову заперечив, посилаючись на правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення, просить суд відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені в відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, Актом перевірки від 03.08.2018 року № 865/07-16-13-11/НОМЕР_2, ГУ ДФС у Закарпатській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів та виконання валютного законодавства, за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2017 року. Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 перебуваючи на ІІ групі платника єдиного податку у 2016 році отримав від ТОВ "Багатопрофільний санаторій "Теплиця" дохід в сумі 240000,00 грн. за надані послуги з розробки проектної документації згідно договору від 05.07.2012 року № 25.

Платник податків ОСОБА_3 звертався за отриманням індивідуальної податкової консультації до ГУ ДФС у Закарпатській області щодо оподаткування доходу платника єдиного податку. Згідно отриманої індивідуальної консультації № 1793 від 04.09.2017 року зазначено, що дохід, фізичної особи-платника єдиного податку, першої або другої групи, отриманий за виконані роботи (надані послуги) суб'єкту господарювання - юридичній особі, яка не є платником єдиного податку, оподатковується за ставкою 15 відсотків.

Перевіркою правильності визначення податкових зобов'язань по єдиному податку встановлено, що ФОП ОСОБА_3 сплачував до бюджету з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року 4 % єдиного податку від суми доходу та з 01.07.2015 року по 31.12.2017 року - 20 % до розміру мінімальної заробітної плати єдиного податку. Розрахунок єдиного податку за 2016 рік на суму доходу, отриманого від ТОВ "Багатопрофільний санаторій "Теплиця": самостійно задекларована сума єдиного податку 240000,00 грн. * 5% = 12000,00 грн. За даними перевірки сума податку, яка повинна бути перерахована до бюджету складає 240000,00 * 15 % = 36000,00 грн. Загальна сума єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету - 24000,00 грн. (36000,00 грн. - 12000,00 грн. = 24000,00 грн.). Документальною перевіркою встановлено порушення п.п.5 п. 293.4 ст. 293 ПК України, в результаті чого донараховано до сплати 24000,00 грн. єдиного податку за 2016 рік.

За наслідками перевірки та встановлених порушень, ГУ ДФС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2018 року № 0181291311 про збільшення суми грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 30000,00 грн. (в т.ч., за основним платежем - 24000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6000,00 грн.).

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення подавши скаргу до ДФС України та рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 19.10.2018 року № 16157/1/99-99-11-02-01-14, спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, 21.06.2017 року ФОП ОСОБА_3 подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи підприємця за 2016 рік, якою додатково задекларовано обсяг доходу за звітний (податковий) період, що оподатковується за ставкою 4 % у сумі 240000,00 грн., в зв'язку з чим, уточнено суму податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка у розмірі 12000,00 грн. Крім того, платником самостійно визначено суму штрафу у зв'язку з виправленням помилки у розмірі 260,00 грн. та суму пені у розмірі 468,49 грн.

Підставою подання вказаної декларації стало отримання позивачем коштів у сумі 240000,00 грн. за надані у 2012 році послуги з розробки проектної документації ТОВ "Багатопрофільний санаторій "Теплиця" згідно договору від 05.07.2012 року № 25.

Як зазначено в Акті перевірки від 03.08.2018 року № 865/07-16-13-11/НОМЕР_2 (а.с.26-27), ФОП ОСОБА_4 здійснював такі види господарської діяльності: 2015 рік - "Діяльність у сфері архітектури" КВЕД 71.11, спрощена система оподаткування (01.01.2015 - 30.06.2015 - ІІІ група, 01.07.2015 - 31.12.2015 - ІІ група); 2016 рік - "Діяльність у сфері архітектури" КВЕД 71.11, спрощена система оподаткування (ІІ група) та 2017 рік - "Діяльність у сфері архітектури" КВЕД 71.11, спрощена система оподаткування (ІІ група).

Також, із даного акту вбачається, що ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) з ТОВ "Багатопрофільний санаторій "Теплиця" (Замовник) 05.07.2012 уклав договір № 25 на виготовлення робочого проекту комплексу відпочинку на загальну суму 396000,00 грн. Акт передачі проектної документації підписано 27.09.2012. Згідно отриманого пояснення ФОП ОСОБА_3 та його підтвердження контрагентом-замовником ТОВ "Багатопрофільний санаторій "Теплиця", оплата за надані послуги проводилася частинами в готівковій та безготівковій формі (а.с.35), а саме: І квартал 2015 року - загальна сума доходу за звітний податковий період: дані декларації 43541,00 грн., дані перевірки - 1741,64 грн., розбіжностей не встановлено; І півріччя 2015 року - загальна сума доходу за звітний податковий період: дані декларації 89906,00 грн., дані перевірки - 89906,00 грн., розбіжностей не встановлено; 2015 рік - загальна сума доходу за звітний податковий період: дані декларації 228510,00 грн., дані перевірки - 228510,00 грн., розбіжностей не встановлено; 2016 рік (уточнююча) - загальна сума доходу за звітний податковий період: дані декларації 506500,00 грн., дані перевірки - 506500,00 грн., розбіжностей не встановлено (а.с.36).

З наявного в матеріалах справи роз'яснення наданого Інформаційно-довідковим департаментом ДФС України, розміщеного на офіційному веб-сайті ДФС України, стосовно того, чи включаються до складу доходу та як оподатковуються і відображаються у податковій декларації платника ЄП ФОП кошти, які фактично отримані під час перебування у новій групі від видів діяльності, що заборонені для здійснення в даній групі, але були дозволені у попередній групі, вбачається наступне: у разі переходу ФОП з однієї на іншу групу платника єдиного податку, ФОП може включити в декларацію за попередній звітній період суму коштів, зароблену, але не отриману в звітному податковому періоді. У разі якщо платник єдиного податку 3 групи перейшов на 1 або 2, при цьому кошти за товари (послуги), надані у періоді перебування на 3 групі, надійшли у звітному періоді перебування на 1 або 2 групі та не були включені в податкову декларацію платника 3, то ФОП, яка отримала такий дохід, зобов'язана подати уточнену податкову декларацію за відповідний попередній звітний період та включити зазначені кошти до складу доходу, який оподатковується за ставками 3 групи (а.с.51-52).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПК України).

Згідно з п. 291.4 ст. 291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група - фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень;

3) третя група - фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Аналіз наведених матеріальних норм свідчить про те, що однією з умов перебування фізичних осіб-підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг платникам єдиного податку та/або населенню.

Разом з тим, як було встановлено перевіркою ГУ ДФС у Закарпатській області, ФОП ОСОБА_3 у 2016 році, будучи фізичною особою-підприємцем та платником єдиного податку 2 групи, жодних послуг платникам єдиного податку та/або населенню не надавав та, відповідно, доходів не отримував.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій, податковий орган посилається на ст. 293 ПК України, зазначаючи, що дохід позивача за попередній період, але отриманий у 2016 році, свідчить про те, що такий слід оподатковувати за ставкою 15 %.

На думку суду, податковий орган правильно тлумачить норми ПК України, але не правильно їх застосовує в даній справі, та ГУ ДФС України надано роз'яснення за темою з Бази знань у "ЗІР", категорії 104.09 та 107.08 (адреса розміщення ресурсу: http://zir.sfs.gov.ua), з якого: "У разі переходу фізичної особи - підприємця з однієї на іншу групу платника єдиного податку, фізична особа - підприємець може включити в декларацію за попередній звітній період суму коштів, зароблену, але не отриману в звітному податковому періоді. У разі якщо платник єдиного податку 3 групи перейшов на 1 або 2 групу, при цьому кошти за товари (послуги), надані у період перебування на 3 групі, надійшли у звітному періоді перебування на 1 або 2 групі та не були включені в податкову декларацію платника 3, то фізична особа - підприємець, яка отримала такий дохід, зобов'язана подати уточнену податкову декларацію за відповідний попередній звітний період та включити зазначені кошти до складу доходу, який оподатковується за ставками 3 групи. У разі якщо платник єдиного податку 1 або 2 групи перейшов на 3 групу, при цьому кошти за товари (послуги), надані у період перебування на 1 або 2 групі, надійшли у звітному періоді перебування на 3 групі та не були включені в податкову декларацію платника 1 або 2 групи, то такі кошти включаються до декларації за звітний період платника 3 групи та оподатковуються за ставками цієї групи, оскільки види діяльності, дозволені для 1 або 2 груп платника єдиного податку не суперечать умовам перебування на 3 групі".

Враховуючи встановлені обставини справи, а також беручи до уваги положення п. 293.3 ст. 293 ПК України, суд дійшов до переконання, що отримані за договором від 05.07.2012 року № 25 кошти, позивачем оподатковані за вірною ставкою єдиного податку.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З врахуванням зазначених обставин, суд переконаний, що оскаржене податкове повідомлення-рішення винесене ГУ ДФС у Закарпатській області без належних доказів вчинених позивачем порушень, доводи позовної заяви про його скасування відповідають вимогам закону та обставинам справи, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_3) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52 код 39393632) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області від 15 серпня 2018 року № 0181291311 про збільшення суми грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 30000,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 24000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6000,00 грн.).

3. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Рейті