Рішення № 79258078, 16.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2019 р. Справа№200/11318/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 626/2674 від 18.06.2014 року та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 626/2674 від 18.06.2014 року та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначає, що рішенням № 626/2674 від 18 червня 2014 року відповідач відмовив їй в призначенні пенсії за віком. Свою відмову управління аргументувало тим, що син ОСОБА_1 не міг бути визнаний дитиною-інвалідом до 6 років, відповідно до довідки ЛКК №766 від 20.05.2014 року, а тому у неї відсутнє право на достроковий вихід на пенсію. Позивач не погоджується із прийнятим рішенням оскільки вважає, що підставою для відмови не могло бути те, що дитина визнана дитиною-інвалідом у віці до 6 років, оскільки норми закону не містять таких застережень. Відповідно до вимог чинного законодавства жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти- інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії. На підставі викладеного, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення № 626/2674 про відмову в призначенні пенсії від 18 червня 2014 року Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя та зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком після досягнення 50 років, як матері дитини-інваліда з 05 травня 2014 року та виплатити виниклу заборгованість.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого представник Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Так, рішення № 626/2674 від 18 червня 2014 року про відмову у призначенні пенсії прийнято через відсутність документів, які підтверджують факт встановлення інвалідності дитині позивача до досягнення 6 років. Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_2 міг бути визнаний інвалідом у віці 08 років 04 місяців (з 10.12.2003 року), а тому у ОСОБА_1 відсутнє право на отримання дострокової пенсії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2018 року клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, - задоволено частково. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі. Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 626/2674 від 18.06.2014 року та зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі № 200/11318/18-а. Призначено підготовче засідання по адміністративній справі № 200/11318/18-а за правилами загального позовного провадження на 16 годину 00 хвилин 28.11.2018 року.

Підготовче засідання відкладено з 28.11.2018 року на 18.12.2018 року о 10:15 год. у зв'язку з неявкою сторін.

Ухвалою суду від 18.12.2018 року замінено первинного відповідача - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на його правонаступника - Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області. Закрито підготовче провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 626/2674 від 18.06.2014 року та зобов'язання вчинити певні дії. Призначено судовий розгляд по суті на 09 годину 10 хвилин 16.01.2019 року.

Позивач та представник відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явились.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що відображено у паспорті серії серії НОМЕР_2 (а.с.7).

З 2004 року позивач є матір'ю дитини інваліда, згідно посвідчень серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_4, серії НОМЕР_5, серії НОМЕР_6 (а.с.13-16).

Відповідно довідки ЛКК № 766 від 20.05.2014 року син позивача - ОСОБА_2 не міг бути визнаний дитиною-інвалідом до 6 років, а вперше міг бути визнаний дитиною-інвалідом у віці 8 років 4 місяці (з 10.12.2003 року) (а.с.12). Вказане також підтверджено довідкою Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5 м. Маріуполя» від 04.09.2018 року № 263 (а.с.22).

05 травня 2014 року позивач звернулась до Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя із заявою про призначення пенсії за віком (дитина-інвалід) (а.с.9).

Проте, рішенням № 626/2674 від 18 червня 2014 року відповідач відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком. Свою відмову управління аргументувало тим, що син ОСОБА_1 не міг бути визнаний дитиною-інвалідом до 6 років, відповідно до довідки ЛКК №7 66 від 20.05.2014 року, а тому у неї відсутнє право на достроковий вихід на пенсію (а.с.8).

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає не задоволенню, з наступних підстав.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Право на соціальний захист, а саме на отримання пенсії гарантовано Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Так, спірні правовідносини регулюються Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення».

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-ІУ), який набрав чинності 1 січня 2004 року.

Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 26 цього ж Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Пунктом 3 Розділу XV Прикінцевих положень передбачено, що матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Аналогічні приписи містяться і у статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.

Згідно з пунктом 25 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок), у разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Згідно з п. 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги.

У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Аналізуючи зазначені норми матеріального права, суд дійшов такого правового висновку.

Мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-ІV, у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

У справі, що розглядається, суд встановив, що син позивача визнаний дитиною-інвалідом у восьмирічному віці. Суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що ця дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Натомість, згідно довідки ЛКК № 766 від 20.05.2014 року син позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2 вперше міг бути визнаний у віці 8 років 4 місяці (з 10.12.2003 року) (а.с.12). Вказане також підтверджено довідкою від 04.09.2018 року № 263 (а.с.22).

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач діяв відповідно до наданих йому повноважень, в межах та спосіб, передбачені законом, та довів правомірність винесеного рішення.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 626/2674 від 18.06.2014 року та зобов'язання вчинити певні дії.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 29.10.2018 року ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Згідно з ч. 2 ст. 133 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704, 80 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, 87548, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Зелінського, будинок 27А) про визнання протиправним та скасування рішення № 626/2674 від 18.06.2014 року та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Повний текст рішення складено 18.01.2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.