Рішення № 79257981, 10.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2019 р. Справа№0540/7513/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Стойки В.В.;

при секретарі Дідевичі І.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1;

представника відповідача Кононенко І.Ю.

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецької області, треті особи: ОСОБА_3, Іванівська сільська рада Бахмутського району Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецької області , треті особи: ОСОБА_3, Іванівська сільська рада Бахмутського району Донецької області про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі емельної ділянки загальною площею 2 га із кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, внесеного згідно проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 22.10.2016 року в межах села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області на ім'я ОСОБА_3 згідно заяви від 08.06.2017 року ЗВ-1403077032017, визнання протиправним та скасування рішення (запису) від 15.06.2017 року в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 2 га із кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, внесеного згідно проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 22.10.2016 року в межах села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області на ім'я ОСОБА_3 згідно заяви від 08.06.2017 року, ЗВ-1403077032017, визнання протиправним та скасування рішення відділу у Бахмутському районі Міськрайонного управління у Бахмутському районі та місті Бахмут Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № РВ-1400320272018 від 25.06.2018 року; зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 21.06.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до рішення Іванівської сільської ради Бахмутського району від 28.09.2016 року за №6/74-1151 позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки (для подальшої передачі у власність) площею 0,50 гектарів із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають в запасі, в межах села Кліщіївка Івановської сільської ради Бахмутського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства.

01.03.2017 року позивач звернувся з заявою до директора ТОВ "Артемівський земельно-кадастровий центр" про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області площею 0,50 гектарів. Проект був розроблений, та погоджений. 21.06.2018 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру про внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Згідно рішення № РВ-1400320272018 від 25.06.2018 року було відмовлено у внесенні відомостей (змін до них), оскільки ОСОБА_3 ігнорує рішення Івановської сільської ради Бахмутського району Донецької області від 28.09.2016 року за №6/74-1151, якій також було виділено земельну ділянку розміром 0,50 гектарів, розробила проект щодо відведення земельної ділянки розміром 2 гектару і його, без погодження, зареєструвала у відповідача в державному реєстрі земельного кадастру про земельну ділянку згідно поданої заяви до відповідача від 08.06.2017 року, згідно якої 15.06.2017 року були внесені відомості до реєстру. Тому тепер ніхто, кому згідно рішення Івановської сільської раді Бахмутського району Донецької області від 28.09.2016 року за №6/74-1151, було надано право на виготовлення проектної документації стосовно відведення земельної ділянки розміром 0,50 гектарів в межах населеного пункту села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області не може зареєструвати свій, зроблений окремо від усіх, проект щодо відведення земельної ділянки у власність.

Позивач вважає, що внесення відомостей відповідачем у державний земельний кадастр про земельну ділянку площею 2 гектару на ім`я ОСОБА_3 є не правомірним, що шкодить позивачу зареєструвати надану земельну ділянку 0,50 гектарів в межах села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області наданої позивачу згідно рішення Івановської сільської ради Бахмутського району Донецької області від 28.09.2016 року за №6/74-1151.

Так, ОСОБА_3, не дочекавшись рішення Івановської сільської ради, розробила та зареєструвала в державному земельному кадастрі про земельну ділянку площею 2 гектару, якій їй не було виділено згідно рішення Івановської сільської ради Бахмутського району Донецької області від 28.09.2016 року за №6/74-1151, а було виділено тільки розміром 0,50 гектарів.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13.04.2017 року по справі №219/2245/17 в позові ОСОБА_3 до Іванівської сільської ради Бахмуського району відмовлено. Тобто, рішення Івановської сільської ради Бахмутського району Донецької області від 28.09.2016 року за №6/74-1151 є законним і підлягає виконанню. Знаючи про це рішення, ОСОБА_3 все ж звернулася до державного реєстратора, який вніс до державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку не площею 0,50 гектарів, як це передбачено рішенням Івановської сільської ради Бахмутського району Донецької області від 28.09.2016 року зі №6/74-1151, а площею 2 гектарів, на яку було розроблено, не маючи на те правових підстав, технічну документацію щодо відведення земельної ділянки у власність.

Також Рішенням Артемівського міськрайсуду Донецької області по справі № 219/9627/17 від 06.08.2018 року за позовом ОСОБА_3 до Іванівської сільської ради Бахмутського району Донецької області про захист прав громадян на приватизацію земельної ділянки для ведення особистого сілянського господарства із земель сільськогогосподарського призначення комунальної власності розташованої в межах населеного пункту с.Кліщіївка на території Іванівської сільської ради Бахмутського району Донецької області площею 2 га. було відмовлено.

Просить суд визнати протиправними дії, рішення про реєстрацію земельної ділянки в Держгеокадастрі на ім'я ОСОБА_3 площаю 2 га та скасувати його. Визнати протиправним та скасувати рішення № РВ-1400320272018 від 25.06.2018 року про відмові у реєстрації земельної ділянки площею 0,5 га; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 21.06.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року прийнято до розгляду справу №0540/7513/18 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 24 жовтня 2018 року.

24 жовтня 2018 року в судовому засіданні було об'явлено перерву до 29 листопада 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року прийнято рішення про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.12.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.01.2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2018 року було закрито провадження по справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки загальною площею 2 га із кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, внесеного згідно проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 22.10.2016 року в межах села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області на ім'я ОСОБА_3 згідно заяви від 08.06.2017 року, ЗВ-1403077032017, визнання протиправним та скасування рішення (запису) від 15.06.2017 року в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 2 га із кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, внесеного згідно проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 22.10.2016 року в межах села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області на ім'я ОСОБА_3 згідно заяви від 08.06.2017 року, ЗВ-1403077032017.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що за інформацією міськрайонного управління у Бахмутському районі та м. Бахмуті Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за заявою, яка надійшла через Центр адміністративних послуг при Артемівській райдержадміністрації від гр. ОСОБА_3 від 02.06.2017 року №01-792 державним кадастровим реєстратором управління на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність була зареєстрована земельна ділянка 15.06.2017 року комунальної форми власності для ведення особистого селянського господарства площею 2,000 га ріллі, розташована на території с. Кліщіївка Бахмутського райлону Донецької області. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

ОСОБА_3 звернулась до Іванівської сільської ради з клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту щодо відведення ділянки у власність від 07.07.2016 року. Не отримавши протягом місяця дозволу або вмотивованої відмови, у його ненаданні - вона звернулась до землевпорядної організації та уклала договір про виконання робіт із землеустрою. Підстав відмови у державного кадастрового реєстратора стосовно реєстрації із землеустрою були відсутні.

Відповідачем зазначено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року №580 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" поданий проект землеустрою гр. ОСОБА_3 відповідає вимогам статті 50 Закону України "Про землеустрій", відтак, погоджений експертом державної експертизи ОСОБА_5 відповідно до висновку від 30.05.2017 року №2583/82-17. Оскільки земельна ділянка площею 0.5 га співпадає у межах з земельною ділянкою, площею 2га, яка була зареєстрована раніше ОСОБА_3 законних підстав для задоволення заяви позивача про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 21.06.2018 року не було.

На підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити в позові в повному обсязі.

ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечувала. Надала до суду письмові пояснення, в яких ОСОБА_3 стверджує, що державним реєстратором не було встановлено невідповідності поданих документів вимогам законодавства. В межах земельної ділянки, яку вона просила зареєструвати не було розташовано іншої земельної ділянки. Тому в діях державного реєстратора відсутні порушення закону, у зв`язку з чим позовні вимоги не обґрунтовані.

Представник третьої особі Іванівської сільської ради в судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі. В письмових поясненнях зауважив, що оскільки ОСОБА_3 не має погодженого радою проекту землеустрою, в той час, як у позивача такий проект є, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, додаткових поясненнях та письмових запереченнях, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

07.07.2016 року ОСОБА_3 звернулась до Іванівської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки безоплатно у власність площею 2 га.

21.09.2016 року ОСОБА_3 повідомила Іванівську сільську раду про замовлення розробки проекту землеустрою у зв'язку з відсутністю будь-якого рішення на подану 07.07.2016 року заяву.

Рішенням Іванівської сільської ради Бахмутського району від 28.09.2016 року за №6/74-1151 позивачу ОСОБА_1, а також ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки (для подальшої передачі у власність) площею по 0,50 га кожному із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають в запасі, в межах села Кліщіївка Івановської сільської ради Бахмутського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням від 20.12.2016 року № 6/76-1197 ОСОБА_3 відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Аналогічні рішення прийняті 05.07.2017 року № 6/83-1331, 10.08.2017 року № 6/84-1355, відмова обґрунтована тим, що дана земельна ділянка (2 га сільськогосподарських угідь) надана чотирьом громадянам по 0,5 га кожному.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13.04.2017 року по справі №219/2245/17 за позовом ОСОБА_3 до Іванівської сільської ради Бахмуського району Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення від 28.09.2016 року за №6/74-1151 відмовлено, оскільки суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача, що оскаржуване рішення порушує її матеріальне право.

Рішенням Артемівського міськрайсуду Донецької області по справі № 219/9627/17 від 06.08.2018 року за позовом ОСОБА_3 до Іванівської сільської ради Бахмутського району Донецької області про захист прав громадян на приватизацію земельної ділянки для ведення особистого сілянського господаства із земель сільськогогосподарського призначення комунальної власності розташованої в межах населеного пункту с.Кліщіївка на території іванівської сільської ради Бахмутського району Донецької області площею 2 га. було відмовлено.

15.06.2017 року Відділом у Бахмутському районі Міськрайонного управління у Бахмутському районі та місті Бахмуті Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2.0га на праві комунальної власності за кадастровим номером НОМЕР_2.

01.03.2017 року позивач звернувся з заявою до директора ТОВ "Артемівський земельно-кадастровий центр" про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області площею 0,50 гектарів. Проект був розроблений, та погоджений. 21.06.2018 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру про внесення внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Згідно рішення № РВ-1400320272018 від 25.06.2018 року позивачу було відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Підставою для прийняття зазначеного рішення стало реєстрація третьою особою ОСОБА_3 15.06.2017 року в державному реєстрі земельного кадастру земельної ділянки згідно поданої заяви від 08.06.2017 року.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміінстративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Законом України "Про державний земельний кадастр" від 07.07.2011 року № 3613 визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 24 даного Закону визначений порядок державної реєстрації земельної ділянки:

Зокрема, згідно частини 3 цієї статті державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Частиною 5 статті визначено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:

перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;

за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Згідно частини 6 цієї ж статті підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

8. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

9. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

10. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

поділу чи об'єднання земельних ділянок;

якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

11. У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзаці третьому цієї частини, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний термін повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки.

Таким чином, як вбачається з наведеної норми, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного Кодексу України:

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Згідно частини 2 даної статті особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Частиною 3 встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому суд звертає увагу, що частина 3 статті 123 Кодексу була доповнена абзацом 3 згідно із Законом № 366 від 02.07.2013 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок".

Як вбачається зі змісту цього закону, він встановлює відповідальність посадових осіб за порушення строків розгляду документів з землеустрою, забороняє витребування не передбачених законом документів, визначає наслідки не прийняття уповноваженими суб'єктами рішень. Тобто даний закон покликаний додатково упорядкувати земельні правовідносини, захистити права осіб, зацікавлених в отриманні земельних ділянок, від зволікань, безпідставних рішень органів влади.

Відтак суд вважає, що запроваджений цією нормою принцип мовчазної згоди, надає особі, яка звернулась за наданням дозволу на розробку проекту землеустрою та не отримала у визначений законом строк рішення, такі ж права, які має особа, яка цей дозвіл отримала. При цьому ні Земельний кодекс, ні інші закони не визначають різних алгоритмів дій для таких осіб, ніж ті, які визначені у статті 24 Закону "Про державний земельний кадастр".

Тобто особа, яка розробила проект землеустрою за принципом мовчазної згоди, також має право на звернення за державною реєстрацією земельних ділянок.

При цьому суд зазначає, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру третя особа ОСОБА_3 зазначена лише як заявник. При цьому форма власності визначена комунальна.

За приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Такого права за третьою особою ОСОБА_3 не зареєстровано.

Також суд вважає необґрунтованим в даних правовідносинах посилання позивача на рішення Іванівської сільської ради від 28.09.2016 року за №6/74-1151, яким позивачу, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки (для подальшої передачі у власність) площею по 0,50 га кожному.

Суду не надано жодного рішення про затвердження проекту землеустрою та фактичне відведення спірної земельної ділянки ні позивачу, ні будь-якому іншому. При цьому законодавством не визначено такого стану земельної діялнки як її перебування у стані "відведення".

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. (частина дев'ята статті 118 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 186-1 Земельного кодексу, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин (частина перша). Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту (частина четверта). Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п'ята).

Частиною шостою наведеної статті передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Частиною десятою статті 118 Земельного кодексу України закріплено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Суд вважає, що в даній справі відповідачем обґрунтована правомірність проведеної реєстраційної дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року по справі № 219/662/18, яке набрало законної сили, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, Іванівська сільська рада Бахмутського району Донецької області, про визнання неправомірними дії Державного реєстратора Міськрайонного управління у Бахмутському районі та місті Бахмуті Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо внесення до Державного земельного кадастру реєстраційного запису від 15.06.2017 року про державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером №1420985500:08:000:0173 розмір 2 гектара для ведення особистого селянського господарства, згідно проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 22.10.2016 року в межах села Кліщієвка Бахмутского району Донецької області на ім`я ОСОБА_3 згідно зави від 08.06.2017 року, ЗВ - 1403077032017; скасувати реєстраційний запис №1420985500:08:000:0173 від 15.06.2017 року в Державному земельному кадастрі внесеного державним реєстратором Міськрайонного управління у Бахмутському районі та місті Бахмуті Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області про державну реєстрацію земельної ділянки розміром 2 гектара для ведення особистого селянського господарства, згідно проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 22.10.2016 року в межах села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області на ім`я ОСОБА_3 згідно заяви від 08.06.2017 року, ЗВ-1403077032017 було відмовлено в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи вищезазначені обставини вже встановлені рішенням суду від 30 травня 2018 року по справі № 219/662/18, яке набрало законої сили, та в силу вимог частини четвертої ст.78 Кодексу адміністративного судочинства не потребують доказування.

Отже, оскільки власник земельної ділянки не змінився, не встановлено вини третьої особи в тому, що протягом року право власності на земельну ділянку нею не зареєстровано, порушень з боку відповідача при проведенні реєстраційної дії не встановлено, тому суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що в даному випадку, порушене право прозивача може бути відновлено шляхом поділу земельної ділянки, площею 2 га у зв'язку з чим згідно з частиною десятою ст.24 Закону України "Про державний земельний кадастр" її державна реєстрації підлягає скасуванню.

Разом з цим, у судовому засіданні не було встановлено, що власник земельної ділянки, позивач або хтось інший проводили дії для здійснення поділу зазначеної земельнї ділянки.

У відповідності до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повина довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно частини 2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Донецької області (85102, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Європейська, б. 13, ЄДРПОУ 39767332), треті особи: ОСОБА_3 (АДРЕСА_2), Іванівська сільська рада Бахмутського району Донецької області (с. Іванівське, Бахмутський район, вул. Зарічна, 2) в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення відділу у Бахмутському районі Міськрайонного управління у Бахмутському районі та місті Бахмут Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № РВ-1400320272018 від 25.06.2018 року; зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 21.06.2018 року, - відмовити.

Вступна та резолютивна частина рішення складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 10.01.2019 року.

Повний текст рішення складено та підписано 18.01.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.