Рішення № 79255648, 18.01.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/406/2019

Справа № 243/12605/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» січня 2019 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Неминущого Г.Л.,

за участю: - секретаря судового засідання – Нікіфорової В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду № 8 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що його матері ОСОБА_3 на праві приватної власності належав житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Нахімова, будинок №41. Вказаний будинок належав їй на підставі договору дарування від 21 липня 1988 року. За вказаним договором ОСОБА_3 прийняла, а ОСОБА_4 подарував недобудований готовністю 10% житловий будинок з надвірними спорудами. Мати позивача добудувала його за життя до 1992 року, однак не встигла ввести в експлуатацію та зареєструвати за собою право власності. 28 жовтня 2016 року ОСОБА_3 померла.

Позивач прийняв спадщину після померлої матері, подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, у встановлений законом строк, однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний будинок йому було відмовлено, оскільки право власності не було зареєстровано у БТІ.

При цьому, зазначає, що він безперешкодно отримав свідоцтво на спадщину на земельну ділянку, розташовану за вказаною адресою.

Просить суд визнати за ним, ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла 28 жовтня 2016 року на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Нахімова, 41.

Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, до суду не з’явився.

Представник позивача – ОСОБА_5, який діє на підставі Договору щодо надання правової допомоги та представника інтересів № б/н від 26 листопада 2018 року (а.с.13), будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, до суду не з’явився. 18 січня 2019 року надав суду Заяву про розгляд справи за його відсутності та без участі позивача, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі (а.с. 51).

Відповідач ОСОБА_2 міська рада Донецької області явку свого представника у судове засідання не забезпечила. 15 січня 2019 року до суду надано Заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача, в якій ОСОБА_2 міська рада Донецької області просить винести рішення на розсуд суду (а.с. 50).

Судом на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у різі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав є визнання права.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до Договору дарування, посвідченим 21 червня 1988 року державним нотаріусом Першої слов`янської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, реєстровий № I-2118, ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_3 прийняла у дар недобудований готовністю 10% жилий будинок з надвірними будовами, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Нахімова, 41 (а.с.6).

Відповідно до Свідоцтва про народження серії І-АВ № 227938 від 25 червня 1968 року, матір`ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, записана: ОСОБА_3 (а.с.8).

ОСОБА_3 померла 28 жовтня 2016 року, по що свідчить Свідоцтво про смерть серії І-НО № 969297, видане 31 жовтня 2016 року Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Донецької області (а.с.4).

Згідно зі Свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченого 22 листопада 2018 року приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, спадкоємцями майна померлої ОСОБА_3 полікарпівни, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 28 жовтня 2016 року є: - син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: земельної ділянки, розташованої у м. Слов`янську Донецької області по вул. Нахімова, земельна ділянка 41, загальною площею 0,0945 гектарів, кадастровий номер 1414100000:01:019:1481, цільове призначення земельної ділянки – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.7).

Відповідно до Довідки № 2144-18/0.46/01 від 27 липня 2018 року (а.с.9) та Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 41 по вул. Нахімова м. Слов’янська (а.с.10), станом на 18 липня 2018 року, будинок, розташований за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Нахімова, будинок № 41, загальною площею 145,9 м2, житловою площею 63,3 м2, складається з: А-2 – житловий будинок, Б – літня кухня, В – гараж, Г – сарай, Д – сарай, Е – навіс, Ж – вбиральня, З – літній душ, 1 – хвіртка, 2 – огорожа, 3 – свердловина.

11 січня 2019 року на адресу Слов’янського міськрайонного суду Донецької області надійшла Відповідь на запит № 7/01-16 від 09 січня 2019 року приватного нотаріуса Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, в якій останній повідомив про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3, яка померла 28 жовтня 2016 року, надіслано копію спадкової справи № 135/2016 на 26 аркушах (а.с.20).

З матеріалів Спадкової справи № 135/2016 вбачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, спадщину прийняв своєчасно, у встановленому законом порядку (а.с.24), окрім нього спадкоємців за законом першої черги немає.

Однак, постановою приватного нотаріуса Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 від 22 листопада 2018 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок розташований у м. Слов’янську Донецької області по вулиці Нахімова під номером 41(а.с.5).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірним, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до норм ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У даному випадку Позивачем, в установленому законом порядку, прийнято спадщину після смерті ОСОБА_3, яка померла 28 жовтня 2016 року, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, внаслідок чого була заведена спадкова справа № 135/2016.

Відповідно до абзацу третього пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Вказане також підтверджене і роз’ясненнями, наданими у п. 1 Узагальненої судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, зі змісту якого вбачається, що відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За таких обставин, беручи до уваги досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1296 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12-13, 76-78, 89, 229, 247, 259, 263-265, 355, 392 Цивільного процесуального Кодексу України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла 28 жовтня 2016 року на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Нахімова, 41, загальною площею 145,9 м2, житловою площею 63,3 м2, який складається з: А-2 – житловий будинок, Б – літня кухня, В – гараж, Г – сарай, Д – сарай, Е – навіс, Ж – вбиральня, З – літній душ, 1 – хвіртка, 2 – огорожа, 3 – свердловина.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_8