Ухвала суду № 79252577, 16.01.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/382/19

Провадження № 1-кс/202/665/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

16 січня 2019 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Шишляннікова О.В., прокурора Тимошенка В.В., слідчих Гашева О.В., Недова Д.С., представника потерпілого ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, захисника Гордінської Н.П., розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Гашева О.В., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Тимошенком В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Гашева О.В. звернувся в рамках кримінального провадження № 42017042630000105, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.08.2017 року, з клопотанням, погодженим із прокурором, про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 у період з 05.10.2015 по 25.08.2016 року, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, протиправно заволодів майном державної установи - Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДСНС у Дніпропетровській області), шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, що заподіяло велику шкоду установі за наступних обставин.

Відповідно до розпорядження міського голови Дніпропетровської міської ради від 10.12.1999 року № 1344р «Про присвоєння поштової адреси об'єктам промділянки №3 Мостозагону №12 АТ «Мостобуд» в Амур-Гавані (Амур-Нижньодніпровський район» складу устаткування промділянки № 3 Мостозагону № 12 акціонерного товариства «Мостобуд» в Амур-Гавані присвоєно поштову адресу - Амур-Гавань, 5.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 3755 від 15.09.2005 року «Про оформлення право власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2» прийнято рішення про реєстрацію права державної власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, за Головним управлінням МНС України в Дніпропетровській області.

20.09.2005 року на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 20.09.2005 року, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, нежитлові будівлі загальнодержавної форми власності, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_2 зареєстровано за Головним управлінням МНС України в Дніпропетровській області.

Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 02 лютого 2012 року № 219 Головне управління МНС України в Дніпропетровській області ліквідовано та створено Головне територіальне управління МНС у Дніпропетровській області.

Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 12 березня 2013 року № 77 Головне територіальне управління МНС у Дніпропетровській області ліквідовано та створено Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371).

Таким чином, нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, є майном загальнодержавної власності, перебуває на балансі Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, органом управління якого є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Так, у 2015 році (більш точну дата та місце в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим), невстановленим слідством особам стало відомо про те, що у АДРЕСА_2, знаходяться нежитлові приміщення складу літ.А-1 загальною площею 2004,4 кв.м., які належать державі у особі ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, тобто майно державної установи.

В цей же час у невстановлених слідством осіб виник злочинний умисел на протиправне заволодіння майном державної установи з метою звернути його у свою власність шляхом учинення правочинів із використанням підроблених документів.

У зв'язку з цим, у 2015 році (більш точну дата та місце в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим) невстановлені слідством особи, переслідуючи корисливі наміри на протиправне заволодіння майном державної установи - нежитловими будівлями ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи: 38598371, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Короленко, 4, що розташовані у м. Дніпро по АДРЕСА_2, що складається з будівлі складу літ.А-1, туалету літ. Б, загальною площею 2 145,7 кв.м., з метою звернути його у свою власність шляхом учинення правочинів із використанням підроблених документів, вступили в злочинну змову, розробили злочинний план та розподілили між собою злочинні ролі.

Способом вчинення кримінального правопорушення вищевказані особи обрали використання підроблених документів, а саме ухвал суду, для реєстрації права власності на майно за підконтрольними їм особами, подальше протиправне заволодіння з метою його подальшого відчуження та отримання матеріальної вигоди.

Достовірно знаючи, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, що складається з будівлі складу літ.А-1, туалету літ. Б, загальною площею 2 145,7 кв.м., з реєстраційним номером 12124990, є держава у особі ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, невстановлені особи з метою уникнути викриття під час вчинення злочину та укриття інформації про справжнього власника майна, дійшли згоди у підроблених офіційних документах які необхідно надати до органу реєстрації для реєстрації права власності зазначити місцезнаходженням об'єкта нерухомості адресу: АДРЕСА_2-г, якої фактично не існує, замість присвоєної раніше розпорядження Дніпропетровського міського голови адреси АДРЕСА_2.

Згідно з розробленим учасниками групи планом вони шляхом вчинення правочину із використанням підроблених документів зареєструють у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на об'єкт нерухомості з неіснуючою адресою: АДРЕСА_2 за підконтрольною їм особою, яка надасть згоду на участь у вчиненні злочину, після чого протиправно заволодіють нежитловими будівлями, які належать ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, яким у подальшому використають на свій розсуд для отримання матеріальної вигоди.

З метою реалізації злочинного наміру невстановлені особи залучили до участі у кримінальному правопорушенні ОСОБА_2, ознайомивши його зі спільним злочинним планом, відповідно до якого роль останнього полягала у безпосередній реєстрації за собою на підставі заздалегідь наданих йому іншими учасниками групи підроблених офіційних документів нерухомого майна з неіснуючою адресою та подальшій передачі майна в натурі третім особам для отримання матеріальної вигоди та своєї частки після реалізації державного майна. Інші учасники групи повинні були наданням вказівок та підроблених документів сприяти вчиненню злочину. Ознайомившись із спільним злочинним планом ОСОБА_2 дав згоду на виконання відведеної йому ролі.

Зорганізувавшись таким чином, ОСОБА_2 та невстановлені в ході досудового слідства особи реалізували свій злочинний план наступним чином.

Так, учасникам групи було відомо про розгляд суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Циганковим В.О. цивільної справи № 200/7604/15-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, а також те, що заявлені позовні вимоги жодним чином не стосувались державного майна за адресою: АДРЕСА_2, а також, що ОСОБА_2 не є стороною у вказаній справі, а у справі прийнято остаточне рішення.

Тоді ж, у вересні - жовтні 2015 року (точну дату та місце встановити не надалось можливим) невстановлені слідством особи, виконуючи умови попередньої змови на протиправне, корисливе й неоплатне заволодіння майном державної установи з метою звернути його у свою власність шляхом учинення правочинів із використанням підроблених документів, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 не був стороною під час розгляду судом цивільної справи № 200/7604/15-ц та стосовно нього у справі не виносилось жодних рішень, з метою надання своїм злочинним діям під час вчинення правочинів зовнішнього вигляду правомірності, виготовили підроблені документи, а саме: рішення від імені судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_22 від 07.05.2015 у справі № 200/7604/15-ц, яким на підставі неіснуючих цивільно-правових зобов'язань зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 судом задоволено та визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення складу літ.А-1, що розташоване по АДРЕСА_2; додаткове рішення від імені судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_22 від 21.05.2015 у справі №200/7604/15-ц, яким на підставі неіснуючих цивільно-правових зобов'язань у справі ухвалене додаткове рішення, відповідно до яких позовні вимоги ОСОБА_2 судом задоволено, та визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення складу літ.А-1, що розташоване по АДРЕСА_2, скасовано право власності ОСОБА_10 на зазначене приміщення; ухвалу про виправлення описки від імені судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_22 від 02.06.2015 у справі №200/7604/15-ц, якою на підставі неіснуючих цивільно-правових зобов'язань у справі ухвалено виправити резолютивну частину додаткового визнавши за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення складу літ.А-1 загальною площею 2004,4 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_2.

З метою скласти враження законності зазначених рішень невстановлені особи підробили підпис, схожий на підпис судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_22 та завірили його відтиском печатки, схожої на печатку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, після чого передали їх ОСОБА_2 для надання до органів реєстрації для вчинення правочинів.

Після цього, 05.10.2015 року приблизно о 19.22 год. ОСОБА_2, діючи умисно, виконуючи умови попередньої змови на протиправне, корисливе й неоплатне заволодіння майном державної установи з метою звернути його у свою власність шляхом учинення правочинів із використанням підроблених документів, знаходячись в офісі приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_11, який розташований у АДРЕСА_3, яку останній не повідомив про свої злочинні наміри та яка не діяла за попередньою змовою групою осіб, надав заяву з реєстраційним номером 13666282 про державну реєстрацію за собою права власності на неіснуючу адресу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, а також надав, чим використав, підроблені документи - рішення від імені судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_22 від 07.05.2015 у справі №200/7604/15-ц, додаткове рішення від імені судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_22 від 21.05.2015 у справі №200/7604/15-ц, ухвалу про виправлення описки від імені судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_22 від 02.06.2015 у справі №200/7604/15-ц про визнання за ним права власності на нежитлове приміщення складу літ.А-1 загальною площею 2004,4 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_2.

Тоді ж, 05.10.2015, приблизно о 19.31 год. на підставі заяви про державну реєстрацію прав та обтяжень поданої ОСОБА_2 та завідомо підроблених документів - рішення, додаткового рішення та ухвалу про виправлення описки Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №200/7604/15-ц, рішенням приватного нотаріуса №25051304 до державного реєстру речових прав внесено відомості про право власності на нежитлове приміщення складу літ.А-1 загальною площею 2004,4 кв.м., за неіснуючою адресою по АДРЕСА_2 за ОСОБА_2

Після цього в той же день, 05.10.2015 року, в період після 19.31 год. ОСОБА_2 як продавець, знаходячись в офісі приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_11, який розташований у АДРЕСА_3, та ОСОБА_12 як покупець, уклали попередній договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язався продати нежитлові приміщення складу літ.А-1 загальною площею 2004,4 кв.м., за неіснуючою адресою по АДРЕСА_2 ОСОБА_12 в строк до 15.12.2015 року. Загальна вартість майна відповідно до умов договору склала 500 000 грн. Відповідно до умов договору покупець сплатив продавцю забезпечувальний платіж у сумі 100 000 грн. Договір зареєстровано в реєстрі за №1816. При цьому ОСОБА_2 надав нотаріусу, яка не була обізнана про його злочинні дії, чим використав, завідомо підроблені рішення судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №200/7604/15-ц, а також заяву, що зазначене майно є його особистою приватною власністю. Однак, з невстановлених причин зазначений договір у подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_12 укладено не було.

Тоді ж у жовтні-листопаді 2015 року невстановлені слідством особи та ОСОБА_2, діючи умисно, виконуючи умови попередньої змови на протиправне, корисливе й неоплатне заволодіння майном державної установи з метою звернути його у свою власність шляхом учинення правочинів із використанням підроблених документів, прибули за місцем знаходження майна державної установи ГУ ДСНС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, по АДРЕСА_2, де потрапивши на територію змінили замки на воротах до території та дверях нежитлового приміщення складу, тим самим заволоділи зазначеним майном державної установи використовуючи його на свій розсуд.

Внаслідок вказаних умисних дій ОСОБА_2, направлених на протиправне, корисливе й неоплатне заволодіння майном державної установи з метою звернути його у свою власність шляхом учинення правочинів із використанням підроблених документів, за попередньою змовою групою осіб, з загальнодержавної власності вибуло майна державної установи ГУ ДСНС у Дніпропетровській області за адресою: АДРЕСА_2, що складається з будівлі складу літ.А-1, туалету літ. Б, загальною площею 2 145,7 кв.м., вартістю 4 853 000,00 грн., що у 7 931 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і що заподіяло велику шкоду та спричинило інші тяжкі наслідки.

16 січня 2018 року ОСОБА_13 повідомлено про підозру за частиною 3 статті 206-2 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 підтверджується заявою ГУ ДСНС у Дніпропетровській області від 13.08.2018 року, протоколом допиту представника потерпілого, протоколом тимчасового доступу до речей і документів, який проведено в приміщенні відділу реєстрації майнових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області, в ході якого вилучено реєстраційні справи №4219/10-15, №1407/1-18, 1406/1-18, а також № 2028/07-18, щодо реєстраційних дій вчинених відносно об'єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, в тому числі реєстрації права власності на вищевказаний об'єкт нерухомості за ОСОБА_2, висновком експерта №13/10.10/30 від 25.10.2018 року, проведеної судової оціночно-будівельної експертизи, згідно якого ринкова вартість даного приміщення станом на 05.10.2015 року могла складати 4 млн. 853 тис. грн. без урахування ПДВ, протоколом тимчасового доступу, проведеного в приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_14, за адресою: АДРЕСА_5, в ході якого вилучено копію реєстраційної справи №103 щодо купівлі об'єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_15 та ОСОБА_16, продавцем якого виступив ОСОБА_2, протоколом допиту свідка приватного нотаріуса ОСОБА_14, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 щодо обставин придбання нею об'єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, у ОСОБА_2, протоколом тимчасового доступу, проведеного в приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_4, в ході якого вилучено нотаріальні справи №54 та №58 щодо купівлі об'єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; протоколом допиту свідка приватного нотаріуса ОСОБА_17, висновком експерта від 27.12.2018 року за №28/1.1/814 проведеної судової почеркознавчої експертизи, згідно висновків якого підписи та рукописний запис у відповідних графах документів, що мають відношення до реєстрації права власності за ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а також до продажу вказаного об'єкту нерухомості ОСОБА_2, виконані ОСОБА_2, протоколом огляду сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, протоколом огляду цивільної справи №200/7604/15-ц, протоколом огляду документів, вилучених у приватного нотаріуса ОСОБА_11

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_2 у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може вчинити дії, передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 206-2 КК України, в якому він підозрюється відноситься до тяжких кримінальних правопорушень, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від п'яти до десяти років позбавлення з конфіскацією майна. Вказане свідчить, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності та кримінального покарання, не маючи важелів, які могли б утримати останнього, ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, підозрюваний ОСОБА_2 неодружений, на утриманні дітей не має, постійного місця роботи немає, як і постійного місця мешкання, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків останнього.

Крім того, до теперішнього часу не встановлено всіх осіб, які причетні до заволодіння майном державної установи та не зібрано всіх речових доказів та документів, що можуть підтвердити причетність інших осіб до кримінального правопорушення. Докази щодо причетності ОСОБА_2 до злочинної схеми продовжують збиратись. У разі не обрання запобіжного заходу, пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_2 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може знищити, сховати або спотворити будь-які з речей та документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального провадження та осіб причетних до його вчинення.

Також ОСОБА_2 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків та потерпілих, повідомляти про хід досудового розслідування інших осіб, які діяли за попередньою змовою та узгоджувати дії з метою ухилення від кримінальної відповідальності, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Більш того, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, використавши підроблені документи для вчинення правочинів та продовжити вчиняти злочини проти власності.

Враховуючи наявність ризиків та зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 152 рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії», п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» та у рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції», просить застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначивши заставу в розмірі вартості майна державної установи, яка складає 4 853 000 грн., у разі внесення якої покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати до слідчих СУ ГУНП в Дніпропетровській області Гашева О.В., ОСОБА_19, прокурора прокуратури Дніпропетровської області Тимошенка В.В. за викликом, не відлучатись з населеного пункту в якому проживає та прописаний без дозволу слідчого або прокурора, повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання або прописки, утримуватись від спілкування із особами, які мають статус свідків та потерпілих у кримінальному провадженні № 42017042630000105, здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, або інші документи, що надають право на виїзд та в'їзд в Україну, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для уникнення визначених вище ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування.

В судовому засіданні слідчі Гашев О.В. та Недов Д.С. клопотання підтримали.

Прокурор Тимошенко В.В. у судовому засіданні клопотання також підтримав, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Представник потерпілого - ОСОБА_1 в судовому засіданні також просила задовольнити клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив свою причетність до кримінального правопорушення, але пояснив, що його знайомий ОСОБА_20, в якого він працював і який допомагав йому матеріально, попросив оформити на нього право власності на будівлю за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_2 Г. Також на прохання ОСОБА_21 вчиняв правочин, направлений на відчуження цієї будівлі, ніяких коштів від правочину не отримував. Просив не позбавляти його волі.

Захисник Гордінська Н.П. у судовому засіданні просила в задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на необґрунтованість підозри та не доведення ризиків, які б виправдовували тримання ОСОБА_2 під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку:

Слідчим суддею встановлено, що 16 січня 2019 року ОСОБА_2 органом досудового розслідування повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 206-2 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти років до десяти років.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, у рішенні «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зауважив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами, зокрема протоколами допиту потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, а також висновком почеркознавчої експертизи, відповідно до якої підписи та рукописний запис у відповідних графах документів, що мають відношення до реєстрації права власності за ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а також до продажу вказаного об'єкту нерухомості ОСОБА_2, виконані останнім, достатньою мірою підтверджується наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Водночас, ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що обґрунтованість підозри не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу або продовження його строку, оскільки для тримання особи під вартою суд повинен встановити наявність ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного: ризик, що підозрюваний не прибуде до суду, ризик, що після звільнення особа вчинить дії, спрямовані на переховування від правосуддя, вчинить інше кримінальне правопорушення, буде причиною суспільного безладу.

Так, відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, що підозрюваний ОСОБА_2, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування, а також з метою уникнення від відповідальності незаконновпливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки на сьогодні всі особи, причетні до правопорушення, органом досудового розслідування не встановлені і підозрюваний може узгоджувати з ними свою позицію.

Вирішуючи питання про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу, крім ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 206-2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, але має постійне місце проживання, мешкає разом із матір'ю похилого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також той факт, що на сьогодні об'єкт нерухомого майна, в заволодінні яким він підозрюється, перебуває у володінні власника - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Виходячи з вищенаведеного, слідчий суддя вважає, що для запобігання ризикам того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, достатньою мірою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків буде запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки слідчими і прокурором у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На переконання слідчого судді, саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту повною мірою буде гарантувати виконання підозрюваним на час досудового розслідування процесуальних обов'язків та зможе запобігти зазначеним ризикам.

В той час як тримання підозрюваного під вартою в даному випадку не є виправданим, оскільки в даному конкретному кримінальному провадженні істинні вимоги публічного інтересу з урахуванням презумпції невинуватості не переважують правило поваги до особистої свободи.

Таким чином, у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити, застосувавши відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та поклавши на нього обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 193-194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Гашева О.В., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Тимошенком В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 березня 2019 року включно, заборонивши йому цілодобово залишати житло за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2:

- прибувати до слідчого, прокурора, судді за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю (в разі його застосування органом досудового розслідування).

Строк дії ухвали слідчого судді до 16 березня 2019 року включно.

Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу передати для виконання начальнику Магдалинівського відділення поліції Новомосковського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, а також слідчому слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Гашеву О.В.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Строк складання та оголошення повного тексту ухвали відповідно до частини 2 статті 376 КПК України - 18 січня 2019 року о 10 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя: Н. Ю. Марченко