Рішення № 79250813, 17.01.2019, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1279/18

РІШЕННЯ

Іменем України

17 січня 2019 року Вінницький районний суд Вінницької області

в складі :

головуючого судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в :

Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, мотивуючи вимоги тим, що 12.06.2015 року, близько 17 год. 50 хв., в м. Вінниці на перехресті вулиць Київська – Червоноармійська, з вини відповідача ОСОБА_2, яка керувала автомобілем «ОСОБА_3 Чероке», д.н.з. НОМЕР_1, була скоєна дорожньо-транспортна пригода.

На дату скоєння цієї пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована не була.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_4 та за кермом якого знаходився водій ОСОБА_5, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/4193472, укладеного із ПрАТ «СК «Провідна»», строк дії якого з 09.05.2015 року по 08.05.2016 року.

Розмір завданих збитків, згідно Звіту № 15/229 від 25.07.2015 року, складеного спеціалістом ФОП ОСОБА_6, був визначений згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як вартість відновлювального ремонту КТЗ «Джилі» д.н.з. НОМЕР_3 складає 16128 грн. 99 коп.

15.06.2015 року потерпілий подав до МТСБУ повідомлення та 15.06.2015 року з метою отримання відшкодування звернувся до ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою.

У зв’язку із залученням аварійного комісара, яким було здійснено збір документів, огляд транспортного засобу та проведення експертизи, МТСБУ понесло витрати на суму 805 грн. 00 коп.

01.07.2015 року МТСБУ направило листа відповідачу з пропозицією самостійно врегулювати спір з потерпілим, який він залишив без відповіді.

Зазначена шкода винуватцем ДТП відшкодована потерпілій особі не була, договірних зобов’язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Відповідно до п. а 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

В зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. а 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ 24.12.2015 року здійснило виплату страхового відшкодування потерпілому в розмірі 13440 грн. 82 коп., відповідно до Наказу МТСБУ № 6713 від 22.12.2015 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих.

Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Ст. 1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Тому, після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.

24.12.2015 року позивач направив листа відповідачу з проханням добровільно компенсувати витрати МТСБУ, який відповідачем залишено без відповіді.

Оскільки МТСБУ відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а до позивача перейшло право регресної вимоги, відповідач добровільно не сплачує сплачену суму страхового відшкодування, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України – ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, попередньо надавши суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, позов підтримує, змін та доповнень не має, просить його задоволити.

До початку розгляду справи по суті представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_8 надав суду заяву, в якій позов визнає, просить справу розглянути в його відсутність, зазначивши також, що відповідач ОСОБА_2 погоджується сплатити позивачу 14245 грн. 82 коп. (витрати на відшкодування та витрати за послуги аварійного комісара) та 50% сплаченого судового збору позивачем при подачі даного позову до суду, а саме: 881 грн., з урахуванням положень ст. 142 ЦПК України, а всього: 15126 грн. 82 коп.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Такого висновку суд дійшов з наступного.

Згідно постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 16.10.2015 року, 12.06.2015 року о 17 год. 50 хв., в м. Вінниці на перехресті вулиць Київська – Червоноармійська, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_4, здійснила рух на заборонений (червоний) сигнал світлофора, здійснила рух по зустрічній смузі та допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Згідно вказаної постанови суду ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 ОСОБА_7 та провадження у справі закрито в зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Вказана постанова суду залишена без змін постановою апеляційного суду Вінницької області від 20.11.2015 року та набула законної сили (а.с. 12 - 14).

На дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована не була.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль НОМЕР_6, власником якого є ОСОБА_4 та за кермом якого знаходився водій ОСОБА_5, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/4193472, укладеного із ПрАТ «СК «Провідна»», строк дії якого з 09.05.2015 року по 08.05.2016 року (а.с. 9).

Розмір завданих збитків, згідно Звіту № 15/229 від 25.07.2015 року, складеного спеціалістом ФОП ОСОБА_6, був визначений згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як вартість відновлювального ремонту КТЗ «Geely» д.н.з. НОМЕР_3 складає 16128 грн. 99 коп. (а.с. 15 - 26).

15.06.2015 року потерпілий подав до МТСБУ повідомлення та 15.06.2015 року з метою отримання відшкодування звернувся до ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою (а.с. 7 - 8).

У зв’язку із залученням аварійного комісара, яким було здійснено збір документів, огляд транспортного засобу та проведення експертизи, МТСБУ понесло витрати на суму 805 грн. 00 коп. (а.с. 31 - 34).

01.07.2015 року МТСБУ направило листа відповідачу з пропозицією самостійно врегулювати спір з потерпілим, який він залишив без відповіді (а.с. 27).

Зазначена шкода винуватцем ДТП відшкодована потерпілій особі не була, договірних зобов’язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Відповідно до п. а 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

В зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. а 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ 24.12.2015 року здійснило виплату страхового відшкодування потерпілому в розмірі 13440 грн. 82 коп., відповідно до Наказу МТСБУ № 6713 від 22.12.2015 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (а.с. 29 - 30).

Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Ст. 1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Тому, після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.

24.12.2015 року позивач направив листа відповідачу з проханням добровільно компенсувати витрати МТСБУ, який відповідачем залишено без відповіді (а.с. 28).

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 16.10.2015 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Вінницької області від 20.11.2015 року, встановлено винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 ОСОБА_7, то дана обставина, у відповідності до вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України /обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом/, доказуванню не підлягає.

Оскільки до позивача перейшло право регресної вимоги до ОСОБА_2, яка несе відповідальність за завдані збитки, то за таких обставин суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1762 грн. 00 коп., що підтверджено документально ( а.с. 1); представник відповідача, до початку розгляду справи по суті, визнав позов, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 881 грн. 00 коп., а 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову – 881 грн. 00 коп., повернути позивачу з державного бюджету, що відповідає положенням ч.2 ст. 141 ЦПК України.

На підставі зазначеного та керуючись Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 993, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 76, 133, 142, 247, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, бульвар, Русанівський б-р, 8, Банківські реквізити: р/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва; МФО 322313; Ідент. код 21647131) суму понесених витрат на страхове відшкодування в розмірі 13440 (тринадцять тисяч чотириста сорок) грн. 82 коп. та витрати за послуги аварійного комісара в розмірі 805 (вісімсот п’ять) грн. 00 коп., а всього: 14245 (чотирнадцять тисяч двісті сорок п’ять) грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України судовий збір в розмірі 881 грн. 00 коп.

50 відсотків судового збору, сплаченого ОСОБА_1 (транспортним) страховим бюро України при поданні позову в розмірі 881 грн. 00 коп. - повернути позивачу з державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя О.І. Бондаренко