Ухвала суду № 79250774, 18.01.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20212/18

Провадження № 2/161/245/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Кирилюк В.Ф., за участю секретаря судового засідання Самолюк І.М., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2018 року ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1П.) звернувся в суд з позовом до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про відшкодування шкоди у розмірі 89 348,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 01 січня 2013 року по 01 жовтня 2017 року йому виплачувалася пенсія у меншому розмірі, ніж встановлено законом.

З наведених підстав позивач просить суд зобов’язати відповідача сплатити позивачу завдану шкоду у розмірі 89 348,73 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити, з наступних підстав.

Судом за даними автоматизованої системи діловодства Луцького міськрайонного суду Волинської області, а також Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2018 року у цивільній справі №161/4668/18, яке залишено без змін постановою Волинського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про відшкодування завданої шкоди відмовлено.

Як слідує з тексту цього рішення, а також тексту позову ОСОБА_3 з доданим до нього розрахунком, предметом позову у цій справі була шкода, яка, на думку позивача, полягала у виплаті йому пенсії у неправильному розмірі з 01 січня 2013 року по 01 жовтня 2017 року (у розрахунку зазначено по 31 жовтня 2017 року) у загальному розмірі 87 075,90 грн.

При цьому, з розрахунку позивача у цивільній справі №161/4668/18 слідує, що із зазначеної суми:

1) 54 540,36 грн. – безпосередній розмір шкоди;

2) 27 581,30 грн. – інфляційні витрати;

3) 4 954,25 грн. – проценти річних.

У розглядуваній справі (161/20212/18) позивач заявляє позовні вимоги з тих самих підстав, а саме з підстав неналежного, на його думку, розміру його пенсії у період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2017 року. Заявлений позивачем розмір шкоди становить 89 348,73 грн. з яких, згідно доданого розрахунку:

1) 53 382,44 грн. – безпосередній розмір шкоди;

2) 31 255,10 грн. – інфляційні втрати;

3) 4 711,19 грн. – проценти річних.

На думку суду, враховуючи що період з 01.01.2013 року по 30.09.2017 року, за який позивач просить суд стягнути завдану шкоду, є частиною періоду з 01.01.2013 року по 31.10.2017 року, який був предметом розгляду у цивільній справі №161/4668/18, а також однакові складові розрахунку цієї шкоди (безпосередній розмір шкоди, інфляційні втрати, проценти річних), предмет позову у цій справі є тотожним предмету позову у цивільній справі №161/4668/18.

Різниця у заявлених сумах, зокрема те, що розмір безпосередньої шкоди та процентів річних заявлений більший у цивільній справі №161/4668/18, а інфляційні втрати більші – у розглядуваній справі, не робить ці позовні вимоги різними та не тотожними, оскільки різний розрахунок позивачем інфляційних втрат та процентів річних у справі №161/4668/18 та розглядуваній справі та повідомлення позивача в судовому засіданні про те, що на даний час він заявляє вимоги щодо іншого виду пенсії фактично спрямовано на штучний перегляд спору, щодо якого вже ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили.

Пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд дійшов висновку, що слід закрити провадження у справі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у цивільній справі №161/20212/18 за позовом ОСОБА_1 до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про відшкодування шкоди.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 15 днів з дня її підписання суддею.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_4