Ухвала суду № 79249370, 17.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

17.01.2019

Справа № 910/16603/18

Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши

заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІК”

про

забезпечення позову

у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІК”

до Київської міської ради

про визнання договору поновленим

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІК” (далі – ТОВ “ДІК”, позивач) до Київської міської ради (далі – відповідач) про визнання поновленим договору на право тимчасового користування землею від 07.09.1999 р., реєстраційний номер 85-5-00030, укладеного між ТОВ “ДІК” та Київською міською радою.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність підстав для визнання поновленим одного з двох укладених сторонами договорів, а саме - договору на право тимчасового коросткострокового користування землею від 07.09.1999 р., зареєстрованого у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею за № 85-5-00030 від 07.09.1999 р. Позивач вказує на те, що після закінчення дії вказаного договору він продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконує визначені договором обов'язки, при цьому відповідач обліковує за позивачем земельну ділянку, що є об'єктом договору, встановлює розмір земельної плати за користування цією земельною ділянкою та приймає дану оплату від позивача.

У позові ТОВ “ДІК” просить визнати поновленим договір на право тимчасового коросткострокового користування землею від 07.09.1999 р., укладений між ТОВ “ДІК” та Київською міською радою, зареєстрований у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею за № 85-5-00030 від 07.09.1999 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.12.2018 р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надано можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки, призначено підготовче засідання.

У строк, встановлений законом, відповідач, надав відзив, у якому проти позову заперечив, вважав позовні вимоги безпідставними.

15.01.2019 р. ТОВ “ДІК” подало заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом зобов'язання Київської міської ради вчинити дії, спрямовані на виключення з попереднього проекту порядку денного пленарного засідання чергової сесії Київської міської ради VIII скликання питання щодо розгляду проекту рішення «Про ініціювання розірвання договору оренди № 85-5-00031 від 07.09.1999 р. на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди по вул. Межигірській 56/63 у Подільському районі м. Києва та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:331:023» (реєстраційний номер 08/231-3702/ПР від 19.10.2018), а також залишення цього питання без руху до вирішення господарського спору у даній справі.

Подана заява мотивована тим, що процедура розгляду та опрацювання проекту рішення «Про ініціювання розірвання договору оренди № 85-5-00031 від 07.09.1999 р. на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди по вул. Межигірській 56/63 у Подільському районі м. Києва та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:331:023» в постійних комісіях та Секретаріаті Київської міської ради є завершеною, та вказаний проект є включеним до попереднього проекту порядку денного пленарного засідання Київської міської ради, яке за правилами, встановленими її Регламентом відбудеться у січні 2019 р. Такі обставини, на думку позивача, призведуть до того, що виконання рішення суду у даній справі буде утруднене або стане неможливим.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши подані позивачем докази, прийшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов'язку вчинити певні дії (ст.ст. 136, 137 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Суд враховує, що предметом спору за позовом, який заявник подав до суду, є вимога про визнання поновленим договору на право тимчасового коросткострокового користування землею на умовах оренди від 07.09.1999 р., реєстраційний номер № 85-5-00030. У той же час, позивач просить застосувати заходи забезпечення позову, які стосуються іншого (другого) договору - № 85-5-00031 від 07.09.1999 р. на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди.

Отже, інтерес, про захист якого просить заявник, не можна вважати співрозмірним та адекватним із заявленою позовною вимогою (про поновлення права тимчасового короткострокового користування землею на умовах оренди), оскільки стосується іншого зобов'язання, що виникло між сторонами (права тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди), тобто вони не відповідають одне одному, а тому є неспівмірними.

Крім того, позивачем не зазначено та не обгрунтовано, яким чином буде утруднено виконання рішення суду, що стосується договору № 85-5-00030 від 07.09.1999 р., якщо не будуть застосовані заходи забезпечення позову, що витікають з іншого договору - № 85-5-00031 від 07.09.1999 р.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що заявником не доведено наявність підстав для застосування заходу забезпечення позову, суд відмовляє у задоволенні заяви ТОВ “ДІК”про вжиття заходів забезпечення позову, як необгрунтованій.

Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви, покладається на заявника (позивача).

Керуючись ст.ст. 129, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІК” про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання до суду апеляційної інстанції.

Суддя Головіна К.І.