Рішення № 79248825, 09.01.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2019м. ДніпроСправа № 904/4916/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця Рекунова Миколи Анатолійовича, м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення збитків у розмірі 17 956,18 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Нікопольська міська рада Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Рекунова Миколи Анатолійовича (далі - відповідач) про стягнення збитків, завданих внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів, у розмірі 17 956,18 грн.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення її доводів.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, за Фізичною особою-підприємцем Рекуновим Миколою Анатолійовичем зареєстровано нежитлові будівлі на АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10.07.2007 ВЕТ № 328007 № 1653 (1/1 частина).

Відповідач, набувши право власності на об'єкт нерухомості, що розташований на земельній ділянці, належним чином не оформив правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

За твердженням позивача, договір оренди за вказану земельну ділянку не укладено.

Окрім цього, плату за земельну ділянку відповідач не здійснював, у зв'язку з чим позивач поніс збитки, завдані внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів у сумі 17 956,18 грн.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2018 справу №904/4916/18 передано судді Петренко Наталії Едуардівні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 14.11.2018; відповідачу запропоновано подати до суду відзив на позовну заяву протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Господарський суд констатує, що належним чином засвідчена копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, яка надіслана на адресу відповідача 09.11.2018, повернулася на адресу господарського суду 18.12.2018 з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання".

Отже, зважаючи на зазначене вище, господарським судом дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення, зокрема, відповідача про здійснення розгляду даної справи.

Сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 23.04.2018 по справі №916/3188/16.

Відзив на позов не надано.

У разі ненадання відзиву, заперечень, пояснень, відповіді на пояснення, клопотань, заяв, додаткових доказів у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

13.11.2018 від позивача надійшло до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, у зв'язку з неможливістю забезпечити участь у справі повноважного представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2018 відкладено підготовче судове засідання на 18.12.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2018 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 09.01.2019.

09.01.2019 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Також позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

В судовому засіданні, яке відбулося 10.01.2019 здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.01.2019, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту ст. 125 Земельного кодексу України, випливає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на положення статті 125 Земельного кодексу України, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Тому з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під такими будівлями.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За інформацією Нікопольської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (листи від 20.08.2017, № 362/9/04-07-07-13/1 та лист від 02.08.2018 № 320/9/04-07-07-13/1) Фізичною особою-підприємцем Рекуновим Миколою Анатолійовичем земельний податок не сплачувався.

Згідно інформації міськрайонного управління у Нікопольському районі та м. Нікополі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області (лист від 04.07.2018 № 405/420-18-0,172), нормативну грошову оцінку земель м. Нікополя проведено у 2008 році ПП «Лада» та затверджено рішенням сесії Нікопольської міської ради від за № 40-28/У, базова вартість 1 кв.м. складає 107,01 грн., введена в дію з рішенням сесії Нікопольської міської ради від 24.10.2008 № 2-31/У.

Кумулятивний коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель міста Нікополя станом на 01.01.2018 складає 2,315.

Листом від 11.01.2018 № 6-28-0.22-244/2-18 зазначено коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель з 1996 року по 2016 рік.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 10.07.2007 загальна площа земельної ділянки під нерухомістю становить 889 м2.

25.07.2018 виконавчим комітетом Нікопольської міської ради прийнято рішення № 544 "Про затвердження складу комісії з визначення та відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів за земельну ділянку на вул. Чалого, 185".

З метою здійснення контролю за додержанням земельного законодавства та обстеження земельної ділянки комунальної власності, а також враховуючи рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 30.03.2018 № 265, 30.07.2018 робочою групою було здійснено вихід на місцевість та обстежено земельну ділянку за адресою: м. Нікополь, вул. Чалого, 185.

Землекористувача запрошено листом від 27.07.2018 № 5620/18 на засідання комісії на 02.08.2018, листом від 23.08.2018 №6146/18 на засідання 04.09.2018, але ні ФОП Рекунов М.А., ні його представник на засідання комісії не з'явились.

Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради 12.09.2018 № 696 затверджено акт комісії з визначення та відшкодування збитків завданих Нікопольській міській раді, як власнику землі, при використанні земельної ділянки ФОП Рекунов М.А. на АДРЕСА_1

У зв'язку з тим, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 не сформована, площу для розрахунку розміру збитків визначено під фактично розміщеною нерухомістю згідно з договором купівлі-продажу від 10.07.2007 ВЕТ № 1653.

При визначенні розміру збитків, які завдані землекористувачами власнику землі за кожний із періодів розраховується як 3% від нормативної грошової оцінки землі:

- у період з 01.09.2015 по 31.12.2016 відповідно до положень ст. 288 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент розрахунку;

- у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України та рішення Нікопольської міської ради від 26.06.2015 № 13-63/УІ "Про земельний податок за земельні ділянки"), у період з 01.01.2018 по 31.07.2018 відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України та рішення Нікопольської міської ради від 14.07.2017 № 24/УІІ "Про встановлення земельного податку на території міста Нікополя на 2018 рік").

Відповідно до листа відділу у м. Нікополі міськрайонного управління Нікопольському районі та м. Нікополі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.07.2018 № 405/420-18-0.172 нормативна грошова оцінка земель міста Нікополя проведена у 2008 році ПП "Лада" та затверджена рішення сесії Нікопольської міської ради від 01.08.2008 № 40-28/У, базова вартість 1 м2 складає 107,01 грн., введена в дію 01.01.2009 рішенням сесії Нікопольської міської ради в 24.10.2008 №2-3 І/У.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 10.07.2007 загальна площа земельної ділянки під нерухомістю становить 889 м2.

Розмір нормативної грошової оцінки за 0,0889 га (889 м2) становить 95 131] грн. (107,01 х 889).

Листом від 20.09.2018 № 6701/18 відповідачу направлено рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 12.09.2018 за № 696 та затверджений рішенням акт комісії, але в добровільному порядку відповідач суму збитків не сплатив, рішення виконкому про затвердження акту комісії не оскаржено.

Позивач, посилаючись на ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, зазначає, що відповідач, користуючись вказаною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, позбавляє Нікопольську міську раду можливості отримати дохід у розмірі орендної плати. Неправомірні дії відповідача призвели до збитків з боку позивача у розмірі 17 956, 18 грн., які позивач просить стягнути у повному обсязі.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, завдані внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 (далі - Порядок), відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Як встановлено вище, відповідач, у спірному періоді є власником нежитлових будівель, які розташовані на спірній земельній ділянці.

Відтак, з часу виникнення права власності на це нерухоме майно у відповідача виник обов'язок укласти та зареєструвати договір оренди на відповідну земельну ділянку, на якій розташовано нерухоме майно.

Разом із цим матеріалами справи підтверджено, що в період з 01.11.2015 року по 31.08.2018 відповідач не мав правовстановлюючих документів, які б підтверджували речове право на використання означеної земельної ділянки.

Земельного податку та орендної плати за користування земельною ділянкою не сплачував.

Відшкодуванню, згідно з п. 3 Порядку підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи якщо вони обґрунтовані.

Розміри збитків, у т.ч. неодержані доходи землекористувачів, згідно з п. 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними, державними адміністраціями, виконкомами міських (міст обласного значення) рад.

Відповідно до п. 5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України досить широко визначає підстави виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Згідно з п. 4 ч.3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов'язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 ЦК вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідач є власником нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці. Однак, відповідач не вчинив відповідних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою, на якій розташоване дане нерухоме майно. Таким чином, відповідач безпідставно та безкоштовно користується земельною ділянкою, яка належить державі.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

З даного приводу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18), дійшла висновку, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 922/207/15).

Доказів відшкодування збитків у сумі 17 956,18 грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків, завданих внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів, у розмірі 17 956,18 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1762,00грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254-259, п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Нікопольської міської ради Дніпропетровської області (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 3; код ЄДРПОУ 37338501) до Фізичної особи-підприємця Рекунова Миколи Анатолійовича (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) про стягнення збитків завданих внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів у розмірі 17 956,18 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рекунова Миколи Анатолійовича (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Нікопольської міської ради Дніпропетровської області (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 3; код ЄДРПОУ 37338501) збитків завданих внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів у розмірі 17 956,18 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість грн. 18 коп.), витрат по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач: Нікопольська міська рада Дніпропетровської області (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 3; код ЄДРПОУ 37338501).

Боржник: Фізична особа-підприємець Рекунов Микола Анатолійович (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Повний текст рішення складено - 18.01.2019.

Суддя Н.Е. Петренко