Ухвала суду № 79248336, 16.01.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 16.01.2019

Справа № 320/10069/18

Провадження № 1-кп/320/449/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді - Горбачової Ю.В.,

з секретарем с/з – ОСОБА_1,

за участю: прокурора – Фурманенко М.В.,

потерпілої – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Мелітополі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018080140003473 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого слюсарем в ММЕЗ КПіА, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 32, кв. 6, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2018 приблизно о 08 годині 20 хвилин, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, стояв у правого краю проїзної частини вул. Горького в м. Мелітополі Запорізької області, передньою частиною автомобіля до вул. Інтеркультурна, де в районі б. 137 по вул. Гоголя, перед початком руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до інших осіб, маючи технічну можливість уникнути ДТП, почав рух заднім ходом в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка стояла у краю проїзної частини в районі задньої частини автомобіля.

В результаті наїзду пішохід ОСОБА_4, отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Своїми діями ОСОБА_3, порушив п. п. 10.1, 10.9 ПДР України, згідно з якими:

10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

10.9. «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб».

Порушення п. п. 10.1, 10.9 ПДР України, вчинене водієм ОСОБА_3, знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками.

Згідно висновку судової медичної експертизи № 338 від 28.11.2018 року у ОСОБА_2, виявлені тілесні ушкодження:

- відкритий переломовивих лівого гомілковостопного суглоба з відривним переломом обох кісточок, повним вивихом лівої великогомілкової кістки вперед та медіально; рана, травматичний набряк м’яких тканин лівого гомілковостопного суглоба.

Зазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_2, кваліфікуються як середньої ступеню тяжкості, що спричинили за собою тривалий (більше 21 дня) розлад здоров’я.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, погодився з обсягом обвинувачення та кваліфікацією його дій, повністю визнавши свою провину.

Потерпілою ОСОБА_2 надана заява про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України у зв’язку з їх примиренням. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_3 не має, оскільки шкода, заподіяна злочином, їй відшкодована у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти закриття кримінального провадження у зв'язку з його примиренням з потерпілою та просив задовольнити заяву потерпілої ОСОБА_2 та закрити провадження.

Суд, заслухавши думку прокурора, яка не заперечувала проти задоволення заяви про закриття кримінального провадження у зв’язку з примиренням потерпілої з обвинуваченим, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання потерпілої підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

За правилами ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 288 ч.3 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 46 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до санкції ч.1 ст.286 КК України за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачено покарання у вигляді штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Згідно з ч.2 ст.12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання.

За змістом постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», - «примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди».

Судом встановлено, що в теперішній час обвинувачений ОСОБА_3 примирився з потерпілою, відшкодував їй шкоду заподіяну злочином та вона не має претензій до обвинуваченого.

Сторони надали свою згоду в судовому засіданні на звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, який вперше вчинив необережний злочин середньої тяжкості.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_3 може бути звільнений від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України.

Арешт на майно ОСОБА_3 не накладався.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Витрати на проведення судово-медичної експертизи № 338 від 28.11.2018 року в розмірі 572,40 гривень, на проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 19/139 від 21.11.2018 року в розмірі 2145,00 гривень, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 284-286, 288,314,372 КПК України, ст. ст. 12,44, 46, 286 КК України, суд

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.1 КК України від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою.

Кримінальне провадження № 12018080140003473 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ст. 286 ч.1 КК України, – закрити.

Стягнути з ОСОБА_3, 03 березня 1966року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ПІН НОМЕР_2, який проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 32, кв. 6, судові витрати на проведення експертиз по даному кримінальному провадженню, а саме :

-за проведення судово-медичної експертизи № 338 від 28.11.2018 року, згідно довідки-рахунку до вказаного висновку експерта № 30 від 28.11.2018 року в розмірі 572 (п’ятсот сімдесят дві ) гривень 40 (сорок) копійок, які перерахувати на р/р 31556255147546, МФО: 813015, код ЄДРПОУ - 02005177, УГК у Запорізькій області, юридична адреса: 69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 30;

-за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 19/139 від 21.11.2018 року, згідно довідки про витрати за проведення експертизи в розмірі 2145 (дві тисячі сто сорок п’ять) гривень 00 копійок, які перерахувати на р/р 31112115008009, УК у Шевченківському районі м. Зап./Шевч./24060300, Код банку: 899998, код ЄДРПОУ - 38025367, Казначейство України (ЕАП).

Речові докази:

-автомобіль НОМЕР_1, який перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 згідно розписки від 30.10.2018 року – залишити йому за належністю;

Ухвала може бути оскаржена в Запорізький апеляційний суд протягом 7 діб з дня її проголошення через Мелітопольський міськрайонний суд.

Повний текст ухвали виготовлено 17.01.2019 року.

СУДДЯ: Ю.В. Горбачова