Рішення № 79248049, 10.12.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52617/17-ц

Категорія 58

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Павленко В.О.,

справа № 757/52617/17-Ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач 1: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»

відповідач 2: ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування,

представник позивача: ОСОБА_3

представник відповідача 1 - Гнатюк С.В., Ліповуз Д.І.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТзДВ «СК «Альфа-Гарант», ОСОБА_2, в якому просив стягнути з ТзДВ СК «Альфа-Гарант» на матеріальну шкоду в розмірі 45 795, 26 грн. та з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 39 872,12 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.08.2016 на вул. Бабушкіна в м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Тойота», д.н.з НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Форд», д.н.з НОМЕР_1, власником якого є позивач. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу автомобіль отримав механічні пошкодження. Крім того, позивач отримав тілесні ушкодження. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України. Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК № 0674496 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди застрахована у ТзДВ СК «Альфа-Гарант». Згідно з висновком № 203/16 від 10.10.2016 експертного автотоварознавчого дослідження вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Форд», д.н.з НОМЕР_1», складає 135 732,14 грн., витрати за проведення дослідження складають 1 700 грн., витрати за надання послуг з транспортування аварійного транспортного засобу складають 1 600 грн. та витрати за надання послуг з зберігання транспортного засобу складають 840 грн. Вартість матеріальної шкоди, заподіяної здоров'ю позивачу складає 1 139,86 грн. Разом із тим, 21.12.2016 та 04.03.2017 ТзДВ СК «Альфа-Гарант» виплатило позивачу суму страхового відшкодування в загальному розмірі 55 344,60 грн., що, на думку позивача, є значно меншою ніж вартість матеріального збитку. Оскільки виплачена сума страхового відшкодування є недостатньою для повного відшкодування, завданої ОСОБА_2 шкоди, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 4 жовтня 2017 року провадження у справі відкрито та призначено судовий розгляд на 14 грудня 2017 року (а.с. 42).

8 лютого 2018 року ТзДВ СК «Альфа-Гарант» подано суду відзив на позов (а.с. 53-57), згідно з яким просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що сума страхового відшкодування в розмірі 55 344,60 грн. виплачена позивачу в повному обсязі, розрахунок суми страхового відшкодування, у тому числі шкода, заподіяна здоров'ю позивачу, було здійснено відповідно до умов договору страхування та вимог діючого законодавства. Також, зауважив, що вимоги про відшкодування страховиком вартості ремонту (в рамках ліміту) суперечать положенням Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і є незаконними та необґрунтованими. Інші вимоги про стягнення витрат за проведення експертного автотоварознавчого дослідження, за надання послуг з транспортування аварійного транспортного засобу та за надання послуг зі зберігання транспортного засобу вважав також незаконними та необґрунтованими. Тому, позов є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 30 травня 2018 року вказана справа розподілена від судді Москаленко К.О. на суддю Батрин О.В. (а.с. 123-126), у зв'язку з чим та з урахуванням положень п. 9 Перехідних положень ЦПК України 31 травня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 127).

17 травня 2018 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с. 135).

20 червня 2018 року представником відповідача Гнатюк С.В. повторно надано суду відзив на позовну заяву, у якому просила здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 136-141).

Ухвалою суду від 14.08.2018 вирішено здійснювати розгляд справи за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 147).

Відповідь на відзив позивач суду не подав.

Відзив на позов відповідач ОСОБА_2 суду не подав.

Позивач в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, одночасно зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ТзДВ СК «Альфа-Гарант» в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на викладене у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

На підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд розглянув справи за відсутності позивача та відповідача ОСОБА_2

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача ТзДВ СК «Альфа-Гарант», дослідивши докази, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 21.08.2016 о 17-00год. на вул. Бабушкіна в м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Тойота», д.н.з НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Форд», д.н.з НОМЕР_1, власником якого є позивач ОСОБА_1 (а.с.10).

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Форд», д.н.з НОМЕР_1 отримав механічних пошкоджень, а позивач отримав тілесних ушкоджень, що не запречувалось представником відповідача ТзДВ СК «Альфа-Гарант».

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України (а.с.10).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Згідно з наявним в матеріалах справи Полісу № АК/0674496 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21.08.2016, була застрахована у ТзДВ СК «Альфа-Гарант». Франшиза згідно з вказаним полісом становить 1 000 грн., ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн., за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю - 100 000 грн. (а.с. 9).

Згідно з п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до п. 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленим цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як встановлено судом, 27.10.2016 позивач звернувся до відповідача ТзДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.60).

21.12.2016 ТзДВ СК «Альфа-Гарант» здійснило позивачу виплату страхового відшкодування в розмірі 53 852,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.12.2016 № ID-88186 (а.с.103).

Крім того, згідно з угодою про розмір страхового відшкодування від 02.03.2017, укладеною між ТзДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1, 03.03.2017 ТзДВ СК «Альфа-Гарант» здійснило позивачу виплату страхового відшкодування, пов'язаного із спричиненням шкоди здоров'ю позивачу в розмірі 1 500 грн. (а.с.61, 62). Виплата страхового відшкодування позивачу була здійснена в межах строку, встановленого пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для розрахунку страхового відшкодування був Звіт про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Форд Фіеста», д.н.з НОМЕР_1 №77-D/23/3 від 09.11.2016, складений незалежним оцінювачем ТОВ «Всеукраїнська Експертна Компанія Сова», за яким ринкова вартість досліджуваного автомобіля «Форд» Фіеста», д.н.з НОМЕР_1, визначена за порівняльним підходом, складає 125 132,10 грн., а вартість відновлювального ремонту становить 167 861,86 грн. з урахуванням ПДВ. Враховуючи, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу перевищує його ринкову вартість, вартість матеріального збитку без урахування втрати товарної вартості, заподіяного власнику вказаного транспортного засобу, внаслідок його пошкодження станом на 09.11.2016, складає 125 132,10 грн. (а.с.63-84).

Крім того, підставою для розрахунку страхового відшкодування був Звіт № 05-R/26/4 від 14.11.2016 про оцінку пошкодженого транспортного засобу «Форд» Фіеста», д.н.з НОМЕР_1, складений незалежним оцінювачем ТОВ «Всеукраїнська Експертна Компанія Сова», за яким ринкова вартість вказаного пошкодженого транспортного засобу на дату оцінки, складає 70 280 грн. (а.с.85-102).

Відповідно до ст.3 0 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені

згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Визначаючи розмір страхового відшкодування, ТзДВ СК «Альфа-Гарант» виходило з наступного розрахунку. 125 132,10 грн. (ринкова вартість до настання дорожньо-транспортної пригоди) - 70 280 грн. (ринкова вартість після настання дорожньо-транспортної пригоди) - 1 000 грн.(сума франшизи) = 53 852,10 грн.

Оцінюючи вказані звіти, суд бере їх до уваги як належні та допустимі докази на підтвердження виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 53 852,10 грн. та 1 500 грн. Будь-яких заперечень чи зауважень щодо розміру страхового відшкодування як під час здійснення виплати страхового відшкодування, так і після її виплати у позивача не виникало і такі дані матеріали справи не містять. Відтак позивач погодився із розміром страхового відшкодування, про що також свідчить його заява про перерахунок суми страхового відшкодування на вказані в заяві реквізити.

Разом із тим, наданий позивачем розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 45 795,26 грн., який складається з: 100 000 (ліміт відповідальності) - 55 344,60 (частково сплачена сума) + 1139,86 грн. (витрати за надання медичних послуг) є необґрунтованим, оскільки при визначенні суми страхового відшкодування у вказаному розмірі, позивачем в порушення вимог ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не було враховано вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди і такі дані матеріали справи не містять, а також вказану угоду про розмір страхового відшкодування від 02.03.2017, укладену між ТзДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1, відповідно до умов якої сторони погодили, що розмір страхового відшкодування, пов'язаного із спричиненням шкоди здоров'ю позивачу становитиме в розмірі 1 500 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ТзДВ СК «Альфа-Гарант» на користь позивача недоплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 45 795,26 грн.

Разом із тим, вимоги про стягнення з ТзДВ СК «Альфа-Гарант» на користь позивача витрат на евакуацію транспортного засобу в розмірі 1 600 грн. підлягають задоволенню, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що пошкоджений автомобіль марки «Форд» Фіеста», д.н.з НОМЕР_1 був вилучений з місця дорожньо-транспортної пригоди та доставлений до майданчику тимчасового тримання транспортних засобів №1 за адресою: м. Одеса, вул. Вільямса (а.с.16)

Оцінюючи належність та допустимість наданих позивачем доказів на підтвердження оплати надання послуг на евакуацію та плати за стоянку транспортного засобу-автомобіля марки «Форд» Фіеста», д.н.з НОМЕР_1 у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою від 21.08.2016, а саме: квитанції до прибуткового ордеру № 61 від 21.08.2016 на суму 1 600 грн. та квитанції № QS36554501 від 27.08.2016 на суму 840 грн., акту виконаних робіт/послуг № 61 від 21.08.2016 (а.с. 33, 35), суд, виходячи з положень про форму та зміст розрахункових документів № 614 від 02.03.2010р., бере їх до уваги як належні та допустимі докази в розумінні ст.77-80 ЦПК України, оскільки останні містять всі необхідні реквізити для оплати надання послуг на евакуацію та оплати за стоянку транспортного засобу автомобіля марки «Форд» Фіеста», д.н.з НОМЕР_1.

Тому, доводи відповідача ТзДВ «СК «Альфа-Гарант» щодо неналежності вказаних документів є безпідставними, оскільки базуються на власному розсуді та суб'єктивному тлумаченні вказаних положень та положень ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Щодо вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальної шкоди, то суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з положень ст. 1194 ЦК України на відповідача ОСОБА_2 слід покласти обов'язок відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 72 120 грн., який складається з: 125 132,10 грн. (вартість матеріального збитку) - 53 852,10 грн. (страхова виплата) + 840 грн. (витрати за надання послуг з зберігання транспортного засобу).

Виходячи зі встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, якими регламеновано спірні правовідносини, оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити у зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача ТзДВ «СК «Альфа-Гарант» на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 16 грн., з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 721,20 грн., тобто пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 22, 29, 30, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.20 Закону України «Про страхування», 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, 12, 13, 81, 141-142, 200, 263-265, 267, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 1 600 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 72 120 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» 16 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 721 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1: НОМЕР_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків 303130776.

Відповідач 1: Відповідач 3: Товариство з додаткової відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»: 01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598

Відповідач 2: ОСОБА_2: АДРЕСА_1.

Суддя О.В.Батрин