Постанова № 792462, 15.06.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15.06.07 Справа № 15/221н-ад.

Суддя Пономаренко Є.Ю.,

при секретарі судового засідання Герасименко Р.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства «Свердловантрацит», м. Свердловськ

до Державної податкової інспекції у м. Свердловську, м. Свердловськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Державна податкова адміністрація в Луганській області, м. Луганськ

про визнання не чинним повідомлення –рішення

За участю представників сторін:

від позивача - Саніна Н.Є. - провідн. юрисконсульт, довіреність № 14-62д від 30.12.06.;

від відповідача –Коваленко В.О., держ. податк. інсп. юр. від., довіреність №7 від 09.01.07.;

від 3-ої особи - Князєва Я.Є. - гол. держ. податк. інсп., довіреність № 34/10-228 від 27.12.06.; Тарабановський Є.Л., представник по довіреності від 13.06.2007р. №30/10-228.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв’язку з чим відповідно до п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України таке фіксування судом не здійснювалося.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Позов подано за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, виходячи з суб’єктного складу сторін (відповідачем є суб’єкт владних повноважень), предмету судового розгляду та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснювалося за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Суть спору: позивачем, первісно за позовною заявою, заявлені вимоги про:

- визнання не чинним податкового повідомлення –рішення №0000102342/0 від 01.02.2007р. як такого, що не відповідає нормам законодавства.

Проте, протягом судового розгляду представник позивача надавав пояснення про те, що фактично ним оскаржується податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій на підставі п. 17.1.3. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Уточненням позовних вимог від 13.06.2007р. №20-юр позивач частково змінив позовну вимогу та просить суд визнати податкове повідомлення –рішення №0000102342/0 від 01.02.2007р. недійсним в частині нарахування штрафної санкції в сумі 104 045 грн. 61 коп.

Відповідно до ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

Тому, змінена позовна вимога прийнята судом до провадження та є предметом судового розгляду за яким приймається судове рішення у даній справі. При цьому, представники відповідача та третьої особи не заявили суду клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні з метою надання часу для підготовки додаткових пояснень.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що першим відповідачем неправомірно прийнято оскаржуване рішення в частині нарахування штрафної санкції в сумі 104 045 грн. 61 коп. з порушенням чинного законодавства та посилаючись зокрема на наступне.

Підприємство уточнювало розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища по періодам, шляхом подання уточнюючих розрахунків збору 25.10.2006р. та 17.11.2006р.

Таким чином, позивач самостійно визначив додатково податкові зобов’язання і штрафні санкції у розмірі 5% від самостійно нарахованої суми. Тому, застосування відповідачем штрафної санкції на підставі п. п. 17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»безпідставне, оскільки дана норма передбачає підстави застосування санкцій у разі визначення зобов’язання контролюючим органом. При самостійному донарахуванні штраф передбачений п. п. 17.1.3 вказаного Закону не застосовується.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням уточнення, підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позовну заяву від 08.05.2007р., поясненні, зданому до суду 15.06.2007р.

Представник третьої особи проти позову заперечує з підстав наведених у поясненні, зданому до суду 15.06.2007р.

Заперечення зводяться до того, що підприємством позивача було допущено порушення порядку передбаченого п.п. «а»п. 17.1.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому податкові органи підтверджують факт того, що додаткові зобов’язання зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища були самостійно визначенні платником. Проте штраф за оскаржуваним повідомленням-рішенням було застосовано на підставі п. 17.1.3. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В ході судового розгляду справи судом досліджено всі надані до матеріалів справи пояснення та документи як докази.

Сторони не досягли примирення.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін та третьої особи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Державним підприємством «Свердловантрацит», м. Свердловськ були самостійно донараховані суми збору за забруднення навколишнього природного середовища з наданням уточнюючих розрахунків збору.

Так, за ІІІ квартал 2005 року (9 місяців 2005 року без врахування І півріччя 2005 року)- підприємством було розраховано суму збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 36874,59 грн., згодом уточнюючим розрахунком (дата отримання ДШ у м. Свердловськ 25.10.2006 р.) підприємством було самостійно донараховано збору у розмірі 418,25 грн. (додатково до обсягів відходів було включено „відходи ЛКМ, резинотросової ленти та інших відходів") та нараховано штрафну санкцію 20,91 грн., потім уточнюючим розрахунком (дата отримання ДПІ у м. Свердловськ 17.11.2006 р.) підприємством було самостійно донараховано збору у розмірі 33403,40 грн. (у зв'язку із застосуванням коефіцієнту 3 до нормативів збору за розміщення окремих відходів) та нараховано штрафну санкцію у розмірі 1670,17 грн.

За ІV квартал 2005 року (2005 рік без врахування 9 місяців 2005 року) - підприємством було розраховано суму збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 49674,05 грн., згодом уточнюючим розрахунком (дата отримання ДШ у м. Свердловськ 25.10.2006 р.) підприємством було самостійно донараховано збору у розмірі 0,76 грн. (додатково до обсягів відходів було включено „відходи ЛКМ, резинотросової ленти та інших відходів") та нараховано штрафну санкцію 0,04 грн., потім уточнюючим розрахунком (дата отримання ДШ у м. Свердловськ 17.11.2006 р.) підприємством було самостійно донараховано збору у розмірі 37199,36 грн. (у зв'язку із застосуванням коефіцієнту 3 до нормативів збору за розміщення окремих відходів), та нараховано штрафну санкцію у розмірі 1859,97 грн.

І квартал 2006 року - підприємством було розраховано суму збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 89113,80 грн., згодом уточнюючим розрахунком (дата отримання ДШ у м. Свердловськ 25.10.2006 р.) підприємством було самостійно зменшено суму збору на 132,62 грн. (було виділено обсяги відходів головних світильників, які розміщувалися на підприємстві менше 6 місяців поточного року, по яким підприємство не застосувало п'ятикратність при обчисленні збору, та додатково було включено до обсягів відходів „відпрацьовані люмінесцентні лампи"), потім уточнюючим розрахунком (дата отримання ДПІ у м. Свердловськ 17.11.2006 р.) підприємством було самостійно донараховано збору у розмірі 78624,39 грн. (у зв'язку із застосуванням коефіцієнту 3 до нормативів збору за розміщення окремих відходів), та нараховано штрафну санкцію у розмірі 3931,22 грн.

ІІ квартал 2006 року (І півріччя 2006 року без врахування першого кварталу 2006 року) - підприємством було розраховано суму збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 64731,93 грн., згодом уточнюючим розрахунком (дата отримання ДПІ у м. Свердловськ 25.10.2006 р.) підприємством було самостійно донараховано збору у розмірі 884,40 грн. (додатково до обсягів відходів було включено „відходи ЛКМ, люмінесцентних ламп та інших відходів") та нараховано штрафну санкцію 44,22 грн., потім уточнюючим розрахунком (дата отримання ДШ у м. Свердловськ 17.11.2006 р.) підприємством було самостійно донараховано збору у розмірі 61612,61 грн. (у зв'язку із застосуванням коефіцієнту 3 до нормативів збору за розміщення окремих відходів), та нараховано штрафну санкцію у розмірі 3080,63 грн.

ІІІ квартал 2006 року (9 місяців 2006 року без врахування І півріччя 2006 року) - підприємством було розраховано суму збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 73394,27 грн., потім уточнюючим розрахунком (дата отримання ДПІ у м. Свердловськ 17.11.2006 р.) підприємством було самостійно донараховано збору у розмірі 75033,77 грн. (у зв'язку із застосуванням коефіцієнту 3 до нормативів збору за розміщення окремих відходів), та нараховано штрафну санкцію у розмірі 3751,69 грн.

Таким чином, підприємство позивача самостійно уточнювало розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища по періодам шляхом надання уточнюючих розрахунків збору 25.10.2006 року та 17.11.2006 року, тобто підприємство позивача самостійно визначало суму зобов’язання.

Працівниками органів податкової служби - Державної податкової адміністрації в Луганській області та Державної податкової інспекції у м. Свердловську було проведено перевірку ДП "Свердловантрацит".

За результатами перевірки складено довідку від 20.01.2007р за №00023/2342/263500009.

Наявність вищенаведених обставин щодо самостійного уточнення підприємством позивача розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища по періодам шляхом надання уточнюючих розрахунків збору також підтверджується даними зазначеного акту перевірки.

Узагальнена інформація щодо самостійного узгодження підприємством зобов’язань зі сплати збору зазначена в нижченаведеній таблиці, що також відображена в акті перевірки.

№ п/п

Звітний період

Самостійно збільшено податкових зобов'язань по збору за забруднення

навколишнього природного

середовища - уточнюючі розрахунки

надані до ДПІ у м. Свердловськ

25.10.2006 року

Самостійно збільшено податкових зобов'язань по

збору за забруднення навколишнього природного

середовища - уточнюючі

розрахунки надані до ДПІ у

м. Свердловськ 17.11.2006року

Збільшено/

зменшено

(+/-)

податкових

зобов'язань

Нараховано штрафної санкції на самостійно

донараховані

суми

Збільшено /зменшено

(+/-)

податкових зобов'язань

Нараховано

штрафної

санкції на

самостійно

донараховані

суми

1

III квартал 2005 року

418,25

20,91

33403,40

1670,17

2

IV квартал 2005 року

0,76

0,04

37199,36

1859,97

3

І квартал 2006 року

-132,62

0

78624,39

3931,22

4

II квартал 2006 року

884,40

44,22

61612,61

3080,63

5

III квартал 2006 року

—

—

75033,77

3751,69

Всього

1170,79

65,17

285873,53

14293,68

При цьому, в своїх поясненнях та акті перевірки орган податкової служби вказує про те, що підприємством було самостійно донараховано податкових зобов'язань по збору за забруднення навколишнього природного середовища:

25.10.2006 року у розмірі 1235,96 грн. (1170,79 + 65,17);

17.11.2006 року у розмірі 300167,21 грн. (285873,53+14293,68);

у тому числі по періодам донараховано суми збору за забруднення навколишнього природного середовища (без врахування штрафної санкції - 5 % від самостійно донарахованої суми):

-квартал 2005 року - у розмірі 33821,65 грн.;

-квартал 2005 року - у розмірі 37200,12 грн.;

- І квартал 2006 року - у розмірі 78491,77 грн.;

-квартал 2006 року - у розмірі 62497,01 грн.;

-квартал 2006 року - у розмірі 75033,77 грн..

Самостійно донараховані суми збору за забруднення навколишнього природного середовища та суми штрафу перевіреним підприємством було сплачено після надання уточнюючих розрахунків - а саме:

26.10.2006 року було сплачено 1235,96 грн. збору за забруднення (платіжне доручення №1227 від 26.10.2006 року);

24.11.2006 року було сплачено 300167,21 грн. збору за забруднення (платіжне доручення №1396 від 24.11.2006 року);

Виходячи з наведених обставин, податковою службою зроблено висновок, який зафіксовано в акті перевірки та поясненнях по справі третьої особи, про порушення підприємством п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" стосовно несплати самостійно донарахованої суми збору за забруднення навколишнього природного середовища до подання уточнюючих розрахунків до ДПІ у м. Свердловськ - самостійно донараховані суми збору за забруднення навколишнього природного середовища складають: III квартал 2005 року - у розмірі 33821,65 грн.; IV квартал 2005 року - у розмірі 37200,12 грн.; І квартал 2006 року - у розмірі 78491,77 грн.; II квартал 2006 року - у розмірі 62497,01 грн.; III квартал 2006 року - у розмірі 75033,77 грн.

У зв’язку з цим, тобто за порушення порядку сплати самостійно донарахованої суми, визначеного п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Закон №2181) податковим органом застосовано штрафну санкцію передбачену п.17.1.3 ст.17 даного Закону в сумі 104 045 грн. 61 коп. Так, винесено податкове повідомлення рішення №0000102342/0 від 01.02.2007р., яким, зокрема, податковий орган, керуючись п.17.1.3 ст.17 Закону №2181 нарахував штраф в сумі 104 045 грн. 61 коп., що оскаржується в даній справі.

Застосування штрафу, передбаченого п.17.1.3 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у наведеній ситуації, тобто коли платник податку самостійно визначає суму зобов’язання, є неправильним виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.17.1.3 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Вочевидь, що застосування санкції, передбаченої вказаною нормою, можливе лише у разі, коли суму податкового зобов'язання платника податків донараховує контролюючий орган.

У даному ж випадку податкові зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища були самостійно донараховані підприємством. Такий висновок не заперечується податковим органом та підтверджується ним в акті перевірки та поясненнях.

Тому, у зв’язку з тим, що контролюючий орган самостійно не визначав суму податкового зобов'язання платника податків (зобов’язання було визначено самостійно підприємством шляхом подання уточнюючих розрахунків) відсутні підстави нарахування штрафних санкцій передбачених п.17.1.3 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Що стосується посилань податкового органу на положення п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Закон №2181) то слід зазначити наступне.

Нормами п. 17.2. вказаного Закону №2181 передбачено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Так, незалежно від тлумачення норми п.п. «а»п. 17.2. Закону №2181, ((а саме як правильно має робити платник податків у ситуації коли він самостійно донараховує суму зобов’язання - надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати (тобто спочатку надіслати розрахунок а потім сплатити, що слідує з першої частини норми), або спочатку сплатити суму недоплати а потім надіслати розрахунок, як стверджує податковий орган посилаючись на другу частину норми)) штраф передбачений п.п.17.1.3 ст.17 Закону №2181 не підлягає застосуванню.

Норма п.17.1.3 ст.17 Закону №2181 не передбачає можливості застосування штрафної санкції за порушення порядку сплати самостійно визначеної суми зобов’язання, передбаченого п.п. «а»п. 17.2. Закону №2181.

Адже, незалежно від виконання послідовності наведеної у п.п. «а»п. 17.2. Закону №2181, це не змінює того факту, що зобов’язання було визначено (донараховано) самостійно платником податку, про що подано уточнюючі розрахунки.

Крім того, слід зазначити, що з урахуванням принципу справедливості, а також логіки, за якою щоб сплатити якусь суму спочатку слід визначити (розрахувати) розмір зобов’язання та заявити про це, а потім вже його сплачувати, сплата платником податків самостійно донарахованого ним зобов’язання наступного дня та через кілька днів після подачі уточнюючого розрахунку не може бути підставою застосування штрафу передбаченого п.17.1.3 ст.17 Закону №2181.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач та третя особа не довели з наданням належних засобів доказування обставин, які могли бути підставами застосування податковим органом за оскаржуваним повідомленням-рішенням штрафу у сумі 104 045 грн. 61 коп. на підставі п.17.1.3 ст.17 Закону №2181.

Одним із найвагоміших принципів адміністративного судочинства, визначених в ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України є принцип законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 19 Конституції України державні органи, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскаржуване рішення прийнято відповідачем не на підставі чинного законодавства, а тому воно визнається протиправним та підлягає скасуванню.

Під час провадження у даній справі судом перевірялося та встановлювалося, чи прийнято оскаржуване рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За результатами такого дослідження судом, зокрема встановлено, що повідомлення-рішення в оскаржуваній частині прийнято: не на підставі, по за межами повноважень, що передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; необґрунтовано, тобто не враховано усі обставини, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; без повного дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

На підставі вищевикладених підстав, податкове повідомлення –рішення №0000102342/0 від 01.02.2007р. відповідача, в частині нарахування штрафної санкції в сумі 104 045 грн. 61 коп., визнається судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень збоку суб'єктів владних повноважень.

Тому, та з урахуванням заявленого предмету позову, позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення №0000102342/0 від 01.02.2007р. відповідача, в частині нарахування штрафної санкції в сумі 104 045 грн. 61 коп., підлягають задоволенню повністю.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 87, ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України здійснені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 03 грн. 40 коп. присуджуються йому з державного бюджету

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов Державного підприємства «Свердловантрацит», м. Свердловськ до Державної податкової інспекції у м. Свердловську, м. Свердловськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Державної податкової адміністрації в Луганській області, м. Луганськ про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення №0000102342/0 від 01.02.2007р. Державної податкової інспекції у м. Свердловську в частині нарахування штрафної санкції в сумі 104 045 грн. 61 коп. задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення –рішення №0000102342/0 від 01.02.2007р. Державної податкової інспекції у м. Свердловську, в частині нарахування штрафної санкції в сумі 104 045 грн. 61 коп.

3. Стягнути з державного бюджету на користь Державного підприємства «Свердловантрацит», м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32355669 судові витрати у сумі 03 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 20.06.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко

Помічник судді

В.О. Маркєлова