Ухвала суду № 79245578, 17.01.2019, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/266/19

Справа № 754/729/19

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва Бабко В.В., за участі секретаря судового засідання - Базік А.В., прокурора Присідько І.В., підозрюваного - ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського управління поліції УП ГУНП в м.Києві Головської Н.С. у кримінальному проваджені № 12018100030000291 від 15.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Нова Маячка, Цюрупинського району, Херсонської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий (зі слів) -

В С Т А Н О В И В:

17.01.2019 слідчий СВ Деснянського управління поліції ГУ НП в м. Києві Головська Н.С. звернулась до суду в рамках кримінального провадження №12018100030000291 від 15.01.2018 року з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного за ознаками кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, 15.01.2019, приблизно о 18:40год., знаходячись, біля будинку №7 по вул. Драйзера в м. Києві, побачив телефонний колодязь, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що поряд нікого немає та за його діями ніхто не спостерігає, нахилився та за допомогою рук зсунув кришку телефонного колодязя, після чого ногою відштовхнув її та проник всередину колодязя, в якому побачив 4 відрізки телефонного кабелю, що належить ПАТ «Укртелеком» ТПП 100x2x0,4 загальною довжиною 8м, вартістю 185грн 15коп. за 1м, загальною вартістю 1481грн 20коп.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1, виліз з телефонного колодязю та витягнув на поверхню вищевказані відрізки телефонного кабелю, після чого тримаючи викрадене майно при собі, намагався залишити місце вчинення кримінального правопорушення, таким чином виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, однак з причин, які не залежали від його волі, кримінальне правопорушення не було закінчено, оскільки ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції.

В подальшому, у присутності двох понятих у ОСОБА_1, виявлено та вилучено кабель ТПП 100x2x0,4, довжиною приблизно 8м, вартістю 185грн 15коп за 1м, загальною вартістю 1481грн 20коп, що належить ПАТ «Укртелеком».

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та речовими доказами у провадженні.

В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. З ст. 185 КК України.

16.01.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Співробітником ВКП Деснянського УП ГУНП у м. Києві було перевірено адресу, яку вказав підозрюваний ОСОБА_1, однак за вказаною адресою проживає ОСОБА_7, 1988 року народження, яка повідомила, що за даною адресою не проживає та ніколи не проживав ОСОБА_1

Також, згідно бази «Армор» ОСОБА_1 неодноразово затримувався працівниками поліції за вчинення крадіжок.

Допитана в якості свідка цивільна дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_8, 1983 року народження, повідомила, що вони проживають в м. Києві на орендованих квартирах та в костелах, остання адреса проживання: АДРЕСА_1.

В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування враховує, що ОСОБА_1, не має постійного місця проживання, не має офіційного місця роботи, що свідчить про відсутність у останнього міцних соціальних зв'язків та наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що полягають в тому, що підозрюваний ОСОБА_1 може ухилитись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовуються його доводи, витяг з ЄРДР, клопотання та додатки вручено підозрюваному.

Розгляд клопотання розпочатий по закінченню трьох годин з часу вручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Прокурор Присідько І.В. у судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав, просив застосувати до нього домашній арешт.

Вислухавши думку всіх учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Згідно з національного законодавства України, а саме: статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Судом установлено, що ОСОБА_3 постійно змінює адреси проживання, постійного місця проживання ні він ні його цивільна дружина не мають, а за адресою АДРЕСА_1 проживає неповнолітня дівчинка.

Прокурор при розгляді клопотання довів обставини, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 194 КПК України.

В клопотанні слідчим, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати до підозрюваного винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Передбачених ст. 183 КПК України перешкод для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має.

Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні докази обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, яке за законом карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави (згідно з п.3 ст.183 КПК України).

Відповідно до ч. 5 п.1 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1, його майновий та сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі - 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов'язки - прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-179,183,184, 193,194,196,202, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 15 січня 2019 року.

Строк дії ухвали - до 24 год. 00 хв. 15 березня 2019 року.

Визначити розмір застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 19250,00грн (дев'ятнадцять двісті п'ятдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Деснянського районного суду м. Києва: Код ЄДРПОУ 26268059, отримувач ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, банк одержувача: Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок № 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24 год. 00 хв. 15 березня 2019 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.В. Бабко