Рішення № 79245052, 10.01.2019, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1565/17

Провадження № 2/682/7/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Шевчука В.В.,

за участю секретаря Придачук Г.Л.,

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу за позовом комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об’єднання» до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, про відновлення системи центрального опалення,

в с т а н о в и в :

08.06.2017 КП «Славутське ЖКО» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, про відновлення системи центрального опалення. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1. Вказаний будинок перебуває на балансі та обслуговуванні ЖКО. Відповідач всупереч чинному законодавству самовільно, без відповідного дозволу, від'єднала квартиру від центральної системи теплопостачання в зв’язку з чим позивач просить зобов'язати відповідача відновити раніше діючу систему центрального опалення у її квартирі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала. В його обґрунтування пояснила, що самовільним відключенням від системи центрального теплопостачання, відповідач завдала шкоди будинку, яка полягає у розбалансуванні внутрішньо будинкової системи центрального опалення, оскільки втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору (від'єднання від системи централізованого опалення) погіршує роботу системи загалом, чим порушує права інших мешканців, а також погіршує роботу котельні, що забезпечує теплом будинок.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник проти задоволення позову заперечили. Пояснили, що жодних дій щодо самовільного відключення належної їй квартири вона не здійснювала, а придбала її в такому стані у попередніх власників помешкання. Бажаючи завершити процедуру встановлення індивідуального опалення, звернулась до ЖКО, а згодом і до міської ради із відповідними заявами, проте дозвіл на встановлення такого опалення не отримала, натомість працівниками Славутського ЖКО було складено відповідні акти про самовільне від’єднання будинку від системи центрального теплопостачання. Вважають позов необґрунтованим, а тому просять в його задоволенні відмовити.

Третя особа без самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в матеріалах справи на арк. 33-36 наявна копія робочого проекту на встановлення опалювального котла в квартирі №40 житлового будинку 123 по вул. К. Цеткін (Плотиче) в м. Славута, власником якої є ОСОБА_6, а також копія її заяви від 09.06.2004 на ім’я першого заступника міського голови, начальника ЖЕКу, головного інженера Славутської філії ВАТ «Хмельницькгаз» про надання дозволу на встановлення у належній їй квартирі індивідуального опалення, яка погоджена у встановленому на той момент порядку.

В подальшому дана квартира перейшла у власність ОСОБА_4, а потім, 18.03.2016 між ОСОБА_4 як наступним співвласником вказаної квартири (котрий діяв у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9І.) та ОСОБА_2 укладено договір купівлі – продажу квартири, відповідно до якого ОСОБА_4 та інші співвласники передали, а ОСОБА_10 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_2 (а.с.25).

У квітні 2017 року був встановлений факт відключення ОСОБА_10 належної їй квартири від системи централізованого опалення, що стверджується актами, складеними комісіями КП «Славутьке ЖКО» від 07.12.2016, 20.04.2017 та 22.05.2017. (а.с.4, 5, 30).

Разом із тим, представник позивача в суді повідомила, що факт відключення від мереж центрального опалення відбувся у 2004 році, проте чому в актах за 2016-2017 роки вказано, що самовільне відключення здійснено відповідачем, пояснити не змогла.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про теплопостачання» споживач має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Відповідно до п.11 Правил користування тепловою енергією, відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) регулюються відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року (далі - Правила).

Згідно п.п. 24, 25 вказаних Правил, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно п.26 цих ж Правил, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Отже, відключення від централізованої системи опалення можливе за наявності двох необхідних обставин, а саме технічної можливості та дотримання встановленого законом порядку здійснення такого від'єднання.

З досліджених судом письмових доказів видно, що реалізація права на відключення від системи централізованого теплопостачання була здійснена ще попереднім власником квартири – ОСОБА_6 ще в 2004 році за наявності відповідного дозволу, погодженого Славутською міською радою 09.06.2004 та задового до набуття її у власність ОСОБА_10 Таким чином суд не бере до уваги доводи представника позивача про самовільне від’єднання належного відповідачу помешкання від системи центрального теплопостачання, оскільки суд вважає, що такий дозвіл не містить застережень щодо строку його дії, а тому є чинним. Позивач зверталася у встановленому законом порядку до відповідного органу для узаконення вже відключеного ще у 2004 році центрального опалення, проте їй безпідставно було відмовлено.

Відтак суд приходить до висновку про відсутність у відповідача обов’язку щодо відновлення системи централізованого теплопостання у належній їй квартирі АДРЕСА_2, а тому позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.24 Закону України «Про теплопостачання», п.п. 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, ст.ст.12,141,263-265,273,352,354,355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об’єднання» до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, про відновлення системи центрального опалення відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, яким повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевчук В. В.

Повний текст рішення складено 17.01.2019