Рішення № 79244880, 16.01.2019, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2086/18

Провадження № 2/456/212/2019

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

16 січня 2019 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого: судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря: Панилик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Стрию цивільну справу №456/2086/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог Угерської сільської ради про визнання особи такою, що втратили право користування жилим приміщенням та знання з реєстрації, –

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог Угерської сільської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у будинку №21 по вул. І.Франка в с. Угерсько Стрийського району Львівської області та зняття її з реєстрації. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач є власником будинку №21 по вулиці Івана Франка у селі Угерсько Стрийського району Львівської області. Відповідно до записів у будинковій книзі в будинку №21 по вулиці Івана Франка у селі Угерсько Стрийського району Львівської області зареєстрована ОСОБА_2. Відповідач являється дружиною позивача. Однак, у 2011 році, ОСОБА_2, виїхала в Росію, оскільки вона є уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_1 Росія, та раніше проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2 Росія. На даний час точна адреса відповідача невідома. Відповідно до довідки №118 від 22.05.2018 року, виданої Угерською сільською радою, в будинку № 21 по вулиці Івана Франка у селі Угерсько Стрийського району Львівської області зареєстрована ОСОБА_2, яка не проживає за місцем реєстрації з 2011 року. В позасудовому порядку, позивач не може врегулювати вказаний спір, оскільки відповідач не проживає за вказаною адресою, і місцеперебування відповідача невідоме. В свою чергу відповідач ОСОБА_2, яка не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 втратила право на користування будинком, внаслідок її відсутності без поважних причин понад один рік. Оскільки, за вищевказаною адресою відповідач не проживає, виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються за них, чим об'єктивно порушуються права позивача, тому змушений звернутися за захистом до суду.

Позивач в судове засідання не з?явився, однак подав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити, проти прийняття заочного рішення не заперечив.

Відповідач у судове засідання не з?явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав, повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Угерської сільської ради в судове засідання не з?явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 280 ЦПК України, згідно з якими у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з?явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.01.1998р., позивач ОСОБА_1, є власником будинку №21 по вул. І.Франка в с. Угерсько Стрийського району Львівської області.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу (в оригіналі: Свидетельством о заключении брака І-ИГ № 515137, выданного: Ленским территориальным отделом управления ЗАГС Администрации Архангельской области, 09 июля 2004г.), відповідач ОСОБА_2, є дружиною позивача.

Згідно довідки виданої Угерською сільською радою №118 від 22.05.2018 року, відповідач ОСОБА_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та з березня 2011 року за вказаною адресою не проживає, оскільки виїхала в Росію.

Згідно ст.. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11.

З матеріалів справи вбачається, що в житловому будинку позивача зареєстрована відповідач, яку позивач просить визнати такою, що втратила право на користування житловим будинком, але вже тривалий час в ньому не проживає, фактичне місце проживання його невідоме.

У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зважаючи на наведене позов в частині визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягає до задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги про зняття відповідача з реєстраційного обліку за даною адресою, суд виходить з того, що повноваження реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання до компетенції суду не належать.

Відповідно до п. 3 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02 березня 2016 року, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Так, як зняття з реєстрації місця проживання належить до компетенції органу реєстрації – сільської ради на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської ради, в даному випадку – Угерської сільської ради Стрийського району Львівської області, то в іншій частині в позові необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 133, 141, 244, 245, 259, 263-268, 280-283 ЦПК України, ст.ст.317, 319, 391, 405 ЦК України, п. 3 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02 березня 2016 року суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Визнати ОСОБА_2, 25.03.1956р. народження такою, що втратила право на користування житловим приміщенням в будинку №21 по вул. Івана Франка в с. Угерсько Стрийського району Львівської області.

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог Угерської сільської ради про примусове зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 в будинку №21 по вул. Івана Франка в с. Угерсько Стрийського району Львівської області – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області в загальному порядку.

Суддя ОСОБА_3