Рішення № 79244319, 14.12.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/5255/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2018

Хмельницький міськрайонний суд

в складі:головуючого судді - Салоїд Н.М.,

при секретареві - Лоб І.А.,

за участю представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

справа № 686/5255/17;

сторони та інші учасники справи:

- позивач – ОСОБА_4,

- відповідач – ОСОБА_5,

представники учасників справи:

- представники позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

- представник відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання права власності на одну другу частину квартири та встановлення порядку користування квартирою

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У березні 2017 року позивач ОСОБА_4 звернулася із позовом до суду, який обґрунтовує тим, що з 30 липня 2011 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 За час спільного проживання за рахунок спільних сімейних коштів ними було придбано квартиру АДРЕСА_1 та транспортний засіб марки Renault Trafic, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Під час розгляду справи про розірвання шлюбу відповідач без її повідомлення та письмової згоди відчужив спірний автомобіль за договором купівлі-продажу сторонній особі. Просила такий договір купівлі-продажу визнати недійсним та визнати за нею право власності на одну другу його частину.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2016 року шлюб з відповідачем був розірваний.

Оскільки вказана квартира була придбана в період шлюбу з відповідачем за спільні кошти та належить їм на праві спільної сумісної власності, а останній не визнає її права на вказану квартиру та перешкоджає користуватися нею, просить визнати за нею право власності на 1/2 частину означеної квартири та встановити порядок користування квартирою, виділивши їй в користування житлову кімнату площею 17.2 кв.м., кімнату площею 16.9 кв.м., кухню, вбиральню,ванну кімнату, коридор та гардероб залишити в загальному користуванні.

В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги в частині визнання права на одну другу частку квартири та встановлення порядку користування нею підтримали, просять їх задовольнити. Суду пояснили, що перебуваючи у шлюбі сторони придбали за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_2, яка знаходиться у їх спільній сумісній власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Відповідач в даний час не визнає її права на означену квартиру, перешкоджає користуватись нею, чим порушує її права як власника, тому просить визнати за нею право на 1/2 її частину, оскільки сторонами набута в період шлюбу за спільні кошти.

З метою недопущення порушення прав відповідача просить встановити наступний порядок користування квартирою: виділити їй в користування житлову кімнату «3», площею 17.2 кв.м., а відповідачу залишити в користуванні житлову кімнату, загальною площею 16.9 кв.м., кухню, вбиральню, ванну кімнату, коридор та гардероб залишити у спільному користуванні обох сторін.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги стосовно встановлення порядку користування квартирою виклала в наступній редакції – просить з метою недопущення прав відповідача та з врахуванням висновку експертизи виділити в її користування житлову кімнату 3, площею 12,0 кв.м. та балкон площею 2,8 кв.м., а у користуванні відповідача залишити кімнату 16,8 кв.м., решту допоміжних приміщень залишити у їх спільному користуванні. Представники позивача подану заяву підтримали та просять задоволити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, повідомлена про час і місце судового розгляду у передбаченому законом порядку. В попередніх судових засіданнях відповідач та його представник заявлених вимог не визнали та суду пояснили, що фактично спірна квартира знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, і вимагати права на частку в ній позивач не має. Тим більше, позивач не має наміру проживати у квартирі, а намагається лише визначити порядок користування квартирою для того, щоб закрити кімнату, аби нею не користувався відповідач.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20 березня 2017 року позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачеві для виправлення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24 липня 2017 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки Renault Trafic, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_8 та квартиру АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 05 грудня 2017 року призначено судову будівельно-технічну експертизу на предмет визначення варіантів порядку користування квартирою.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2018 року провадження в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та визнання права власності на одну другу його частину закрито у зв’язку з відмовою позивач від позову.

04 грудня 2018 року ухвалено рішення по суті спору.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Заслухавши доводи позивача та її представників, заперечення відповідача та його представника, перевіривши матеріали справи доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 30 липня 2011 року було укладено шлюб, який за рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.11.2016 року сторонами був розірваний.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.09.2013 року та витягу з Державного реєстру речових прав від 19.09.2013 року за індексним номером 9675099 квартира за № 40 в будинку, 11-А по вулиці Зарічанській, у м. Хмельницькому, загальною площею 79 кв.м., житловою 34.1 кв.м. належить ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на праві спільної сумісної власності.

Означені обставини сторонами не оспорюються.

Позивач посилається на те, що відповідачем створюються перешкоди у користуванні квартирою, а тому вона змушена визначити належну їй частку у спільному майні та визначити порядок користування ним.

Згідно технічного паспорту належна сторонам на праві спільної сумісної власності двокімнатна квартира № 40 у будинку по вулиці Зарічанській, 11-А складається з коридору, площею 9,9 кв.м., гардеробу площею 16.1 кв.м., житлова кімната площею 16.9 кв.м., житлова кімната, площею 17.2 кв.м., кухня, площею 12.2. кв.м., ванна кімната, площею 5.5 кв.м.,вбиральня, площею 1.2 кв.м., загальною площею 79,0 кв.м. Згідно висновку експерта № 544/017 від 15 березня 2018 року після перепланування її відповідачем фактична загальна площа вказаної квартири становить 76,6 кв.м., житлова 31.6 кв.м.

4. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення, оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Позивач посилається на те, що відповідач перешкоджає їй користуватись житловим приміщенням та просила встановити порядок користування квартирою, виділивши їй у користування житлову кімнату 3 площею 12.0 кв.м. з балконом площею 2.8 кв.м., а відповідачеві виділити у користування кімнату під номером 4 загальною площею 16.8 кв.м., гардеробну кімнату 2 площею 16.1 кв.м. залишити у спільному користуванні, а також залишити у спільному користуванні коридор, площею 9,9 кв.м., гардероб площею 16.1 кв.м., кухню, площею 12.2. кв.м., ванну кімнату, площею 5.5 кв.м., вбиральню, площею 1.2 кв.м.

Суд вважає права позивача порушеними, оскільки відповідно до свідоцтва про право власності від 19.09.2013 року обом сторонам на спільної сумісної власності належить квартира № 40, що знаходиться по вул. Зарічанській, 11-А у м. Хмельницькому та має право на визначення ідеальної частки без виділу її в натурі.

Відповідно до положень статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

У зв’язку із перешкодою у користуванні означеною квартирою позивач, права якого є порушеними має право на визначення порядку користування нею.

Такий порядок користування квартирою визначений висновком експерта № 544/017 складеного 15 березня 2018 року, яким запропоновано виділити І співвласнику в окреме користування житлову кімнату площею 12.0 кв.м. (згідно технічного паспорту – житлова кімната – 3 площею 16.9 кв.м.) та балкон площею 2.8 кв.м., ІІ співвласнику виділити у користування житлову кімнату 4 площею 16.8 кв.м. (відповідно до технічного паспорту житлова кімната 4 площею 17.2.кв.м.). У спільне користування обох співвласників залишаються приміщення загальною площею 45.0 кв.м., а саме коридор «1» площею 10,2 кв.м. (відповідно до технічного паспорту площею 9,9 кв.м.), гардероб «2» площею 16.1 кв.м., кухня «5» площею 12,2 кв.м., ванну кімнату «6» площею 5,3 кв.м. (відповідно до технічного паспорту площею 5,5 кв.м.), вбиральню «7» площею 1.2 кв.м. Таке перепланування здійснене відповідачем самостійно та не потребувало згоди відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 28.12.2016 №1024, відповідно до якої було внесено зміни до Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків. Зокрема, передбачається, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування свого помешкання на підставі стст.100 і 152 Житлового кодексу УРСР.

Відповідно до згаданих статей виконання наймачем та власниками робіт з переобладнання та перепланування житлового будинку, житлового приміщення та житлового приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що надають право на їх проведення. Після завершення зазначених робіт введення об’єкта в експлуатацію не потрібне.

Згідно ч.1 ст.63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За наведених обставин, а саме факту набуття подружжям за час шлюбу у спільну сумісну власність спірного майна, суд вважає, що позивач у зв’язку із розірванням шлюбу має на право на визначення частки цього майна та визначення порядку користування ним.

Відповідно до частини 2 статті 2 статті 356 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Тому частка позивача у спільній сумісній власності становить одну другу частину квартири АДРЕСА_1.

Означена частка квартири про яку просить позивач ОСОБА_4 не оспорюється відповідачем та його представником. Доказів протилежного меншої частки у цьому майні відповідач та його представник не надали, а суд відповідно таких не здобув.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статті 150 ЖК України визначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім»ї, інших осіб і має право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Статтею 155 ЖК України закріплені гарантії прав громадян, які мають у власності жилий будинок, квартиру, згідно яких жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою).

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Виходячи з аналізу зазначеної правової норми слід дійти висновку, що ця норма регулює саме порядок здійснення права часткової власності, тобто порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної сумісної власності.

Із урахуванням положень статті 358 ЦК України, правової позиції висловленої Верховним Судом України у постанові від 03 квітня 2013 року № 6-12цс13 слід дійти до висновку щодо можливості визначення порядку користування спірною квартирою. Враховуючи частку кожного співвласника, слід виділити в користування ОСОБА_4 кімнату з балконом загальною площею 14.8 кв.м., які площею є меншими житлової кімнати № «4» 16,8 кв.м., при цьому право іншого співвласника квартири при визначенні такого порядку користування спірною квартирою не порушуються.

На підставі викладеного, а також виходячи із рівності часток подружжя у праві спільної власності, слід визнати за позивачем право власності на одну другу частину вказаної квартири.

6. Судові витрати.

Судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду в сумі 2500 грн. У зв’язку із тим, що відповідачу ОСОБА_5 інвалідність ІІ групи встановлена лише до лютого 2018 року, довідки МСЕК щодо продовження інвалідності, що дає право на пільгу щодо стягнення судового збору ОСОБА_10 не надав, судові витрати в сумі 2500 грн. підлягають стягненню з нього на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ст. ст. 259, 263 – 268, ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України, ст. ст. 60,63, Сімейного кодексу України, статей 319.321,383 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати право власності на одну другу частину квартири за № 40, що в будинку № 11-А по вул. Зарічанській у м. Хмельницькому житловою площею 42,4 кв.м. загальною площею 71,3 кв.м. за ОСОБА_6.

Встановити наступний порядок користування квартирою № 40 у будинку 11-А, що по вулиці Зарічанській у м. Хмельницькому, виділивши у користування ОСОБА_6 житлову кімнату № 3 площею 12.0 кв.м. та балкон площею 2.8 кв.м., залишивши у користуванні ОСОБА_5 житлову кімнату № 4 площею 16.8 кв.м.

Гардероб, площею 16.1 кв.м., кухню площею 12.2, коридор площею 9.9 кв.м. ванну кімнату 6 площею 5.3 кв.м та туалетну кімнату 7 площею 1.2 кв.м. залишити у спільному користуванні.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 2500,0 грн..

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті судом ухвалою суду від 24 липня 2017 року та зняти арешт з автомобіля марки Renault Trafic, 2004 року випуску, шасі (кузов) №VF1FLBCB65Y068334, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_8;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 діб з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Дата виготовлення повного тексту рішення суду 14 грудня 2018 року.

Позивач: ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1;

Відповідач: ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суддя: