Ухвала суду № 79242825, 10.01.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/14676/18

Провадження № 1-кс/712/24/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року м. Черкаси

Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Токова С.Є., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, прокурора Костенко К.В., слідчого Немеша В.С., адвоката ОСОБА_2, скаржників ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42018250000000029 від 28.02.2018 року –

ВСТАНОВИВ:

28.11.2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду зі скаргами на постанову слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області ОСОБА_5 від 20.11.2018 року про закриття кримінального провадження № 42018250000000029 від 28.02.2018 року.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.12.2018 року скарга ОСОБА_3 та ОСОБА_4 об’єднані в одне провадження з присвоєнням спільного номера справи № 712/14776/18.

Скаржники вважають оскаржувану постанову слідчого незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки рішення слідчого про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, без всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин кримінального правопорушення, висновки слідчого на їх думку не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

В обґрунтування скарг посилаються на те, що на виконання Доручення прокурора від 11.09.2018 року, їх було допитано в якості потерпілих у кримінальному провадженні № 42018250000000029 від 28.02.2018 року. Прокурором було доручено допитати потерпілих з приводу обставин затримання, нанесення тілесних ушкоджень, доставлення, оформлення протоколу затримання слідчим в порядку ст. 208 КПК України, при цьому поставивши питання щодо свідків зазначених подій, відомостей про осіб, які затримували потерпілих. На вказані питання, зокрема, потерпілий ОСОБА_3 вказував про таких осіб як адвокат ОСОБА_6, полковник ОСОБА_7, старші оперуповноважені УКР УМВС України в Черкаській області ОСОБА_8І,, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13. Крім того, потерпілий ОСОБА_3 вказував на присутність адвоката ОСОБА_6 у той час, коли потерпілим ОСОБА_3 була вчинена спроба самогубства, внаслідок незаконного психологічного і фізичного тиску з боку співробітників міліції, однак адвокат ОСОБА_6Ф з приводу зазначених обставин допитаний не був.

Потерпілий ОСОБА_4 у свою чергу вказував на таких оперуповноважених УКР УМВС України в Черкаській області як ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_9О, та адвоката ОСОБА_19, який був присутній під час допиту 12.07.2015 року (коли потерпілий ОСОБА_4 відмовився від допиту), вказані особи слідчим допитані не були.

Просять скарги задовольнити та скасувати постанову слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42018250000000029 від 28.02.2018 року.

В судовому засіданні ОСОБА_4, ОСОБА_3 та їх захисник ОСОБА_2 підтримали заявлені ним вимоги та просили задовольнити скарги з викладених підстав.

Слідчий Немеш В.С. та прокурор Костенко К.В. в судовому засіданні по суті скарги заперечували. У своїх поясненнях зауважили, що під час досудового слідства слідчим здійснювались всі необхідні заходи задля належного, повного та об’єктивного розслідування даного кримінального провадження, а тому скарга є безпідставною та не підлягає до задоволення.

Вивчивши скаргу, приєднані до неї докази та матеріали кримінального провадження № 42018250000000029, заслухавши пояснення учасників процесу, приходжу до наступного висновку.

В ході розгляду скарг встановлено, що 28 лютого 2018 року прокуратурою Черкаської області на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси за заявою громадян ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_20 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 42018250000000029, 42018250000000030 і 42018250000000031 внесено відомості за фактом можливого вчинення окремими працівниками ГУ МВС України в Черкаської області кримінальних правопорушень, відповідно передбачених ч. 1 ст.371, ч.1 ст.373, ч.1 ст.374 КК України.

28.2.2018року постановою в.о. прокурора Черкаської області проведення досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях доручено слідчому відділу Управління СБ України в Черкаській області та 12.03.2018 року вони були прийняті до провадження.

02.03.2018 прокуратурою Черкаської області на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси за заявою громадян ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_20 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№42018250000000032, 42018250000000033, 42018250000000034., 42018250000000035 внесено відомості за фактом можливого вчинення окремими працівниками ГУ МВС України в Черкаської області кримінальних правопорушень, відповідно передбачених ч.1 ст.371, ч.1 ст.373, ч.1 ст.374, ч.1 ст.372 КК України.

5.3.2018постановою прокурора Черкаської області проведення досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях доручено слідчому відділу Управління СБ України в Черкаській області та 13.03.2018 року вони були прийняті до провадження.

19.12.2017 постановою процесуального керівника матеріали досудових розслідувань кримінальних проваджень № 42018250000000029, № 42018250000000030, № 42018250000000031, № 42018250000000032, № 42018250000000033, № 42018250000000034 та № 42018250000000035 об’єднані в одне провадження № 42018250000000029.

Постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області від 20.11.2018 кримінальне провадження № 42018250000000029, відомості щодо якого внесені 28.02.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 371 , ч.1 ст. 373, ч.1 ст. 374, ч.1 ст. 372 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із встановленою відсутністю в діянні складу зазначених кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя, аналізуючи подані ОСОБА_3 та ОСОБА_21 скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження враховує наступне.

Статтею 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення, слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Окрім цього, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Слід звернути увагу, що ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних поводжень, у п. 259 рішення «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з’ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.

Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Нормами ст.26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У свою чергу, слідчий, під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

З положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «ОСОБА_22 проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

Проаналізувавши матеріали кримінального провадження № 42018250000000029 від 28.02.2018 року, в рамках якого слідчий виніс постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що постанова була прийнята передчасно, з неповним з’ясуванням всих обставин кримінального правопорушення.

Оскаржуючи по суті постанову про закриття кримінального провадження ОСОБА_21 та ОСОБА_3, вказують на неповне дослідження обставин кримінального провадження.

Так, обставини кримінального провадження не в повній мірі стали предметом контролю слідчого при проведенні досудового розслідування, зокрема, слідчим не було досліджено факту вчинення спроби самогубства ОСОБА_3, яка стала на його думку внаслідок психологічного і фізичного тиску з боку співробітників міліції. Не допитаний з цього приводу адвокат ОСОБА_6, який був присутній при спробі самогубства, про що вказував скаржник у своїй скарзі та під час розгляду даної скарги у суді, також не проведено допити з працівниками міліції, на яких вказували у своїх допитах потерпілі ОСОБА_21 та ОСОБА_3

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова слідчого від 20.11.2018 року про закриття кримінального провадження № 42018250000000029 від 28.02.2018 року винесена передчасно, а тому підлягає скасуванню.

При новому розслідуванні належить допитати в якості свідків адвоката ОСОБА_6, працівників міліції, на яких вказують у протоколах допиту потерпілі ОСОБА_21, ОСОБА_3 та виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність складу (події) злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявників.

Керуючись ст. ст. 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42018250000000029 від 28.02.2018 року задовольнити.

Скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42018250000000029 від 28.02.2018 року задовольнити.

Постанову слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42018250000000029 від 28.02.2018 року – скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: С.Є. Токова