Вирок № 79241744, 17.01.2019, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/974/17

Провадження № 1-кп/628/26/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

у складі колегії суддів : головуючого - судді Демченко І.М.

суддів Коваленко О.А. і Скородєлової В.В.

за участю секретаря Романової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп'янську матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220370000225 від 28.01.2017 з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Куп’янська Харківської області, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

-13.12.2011 за вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області за ч. 2 ст. 187, ч.ч. 1, 2 ст. 296, ч.2 ст. 297, ч.1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого 25.11.2016 з Божковської виправної колонії в Полтавській області (№ 16) за відбуттям строку покарання;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Куп’янська Харківської області, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, з повною середньою освітою, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого:

- 17.06.2008 за вироком Шевченківського районного суду Харківської області за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільненого 25.05.2009 на підставі постанови Червонозаводського районного суду міста Харкова від 15.05.2009 умовно-достроково на 10 місяців 7 днів;

- 13.12.2011 за вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області за ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 297, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 07.07.2017 із Темнівської виправної колонії Харківської області (№ 100) на підставі п. «б» ст. 4 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 за ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27.04.2014;

- 15.06.2016 за вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України,

за участю сторін кримінального провадження :

прокурорів Михаліка О.І., Шершньова Є.О., Ігнатової К.О.,

потерпілого ОСОБА_4,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників Пухтаєвича Є.В., Жигилія П.В.,

судових розпорядників Ніколаєнко О.Л., Борисенко М.О.,

В С Т А Н О В И В :

28.01.2017 близько 01:00 ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходилися разом поблизу будинку АДРЕСА_5 Харківської області, де між ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_9 відбулась сварка, що виникла на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин.

У ході цієї сварки у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник єдиний злочинний умисел, направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_9, поєднаний із нападом з метою заволодіння його майном та документами.

З метою реалізації єдиного злочинного умислу, ОСОБА_3, знаходячись на розі біля будинку № 51 по АДРЕСА_5 м. Куп'янська Харківської області, почав виконувати свою роль у вчиненні злочину шляхом ведення активного спостереження за потерпілим ОСОБА_9, іншими імовірними особами та обстановкою на місці події з метою забезпечення реалізації єдиного злочинного умислу та безперешкодного вчинення злочину, а ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер спільних дій, передбачаючи настання небезпечних наслідків у вигляді настання смерті потерпілого і бажаючи настання саме цих наслідків, виконуючі свою роль у вчиненні злочину, завдав ОСОБА_9 не менше трьох ударів невстановленим предметом (імовірно битою) в область голови, тобто в життєво важливі органи людини, чим заподіяв ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді гострої відкритої проникаючої важкої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеня зі здавленням відламками відкритого проникаючого багато фрагментарного вдавленого перелому правої скроневої, тім'яної і потиличної кісток, епі-субдуральним гострими гематомами, формуванням геморрагічних вогнищ, розмозження скроневої ділянки мозку справа, набряком-набуханням головного мозку, дислокацією серединний структур, коми 3 ступеню, множинних забитих ран волосистої частини голови, відкритого перелому кута нижньої щелепи справа і тіла нижньої щелепи зліва в області 6,7 зубів зі зміщенням уламків, що згідно висновку судово-медичної експертизи №82-КП\17 від 01.03.2017 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Внаслідок отримання ударів по голові потерпілий ОСОБА_9 впав на землю та знепритомнів. Проте, ОСОБА_2 не зміг довести до кінця єдиний злочинний умисел з ОСОБА_3, який в цей час виконував свою роль у вчиненні злочину шляхом ведення активного спостереження за потерпілим ОСОБА_9, іншими імовірними особами та обстановкою на місці події з метою забезпечення реалізації єдиного злочинного умислу та безперешкодного вчинення злочину, з причин, що не залежали від його волі, оскільки почув свист та крики на свою сторону сторонніх осіб.

Розуміючи, що їх дії викриті сторонніми особами, ОСОБА_2 відбіг від потерпілого ОСОБА_9 на проїжджу частину автомобільної дороги та почав активне спостереження за обстановкою на місці події. Одночасно з цим, ОСОБА_3, завершуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, направленого на протиправне позбавлення життя ОСОБА_9 з метою заволодіння його майном та документами, підійшов до потерпілого ОСОБА_9 та ошукав кармани куртки останнього.

У цей час, ОСОБА_2, побачив автомобіль та почав подавати сигнали голосом ОСОБА_3 про необхідність завершення злочину та залишення місця події, який в свою чергу, усвідомлюючи звукові сигнали ОСОБА_2, підвівся, схопив сумку потерпілого ОСОБА_9, яка лежала неподалік від місця події, та побіг у бік ОСОБА_2

За наслідками вчинення злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_9, а саме: мобільним телефоном «Ergo А 500» вартістю 1621 грн. згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1032 від 09.03.2017, парою ковзанів марки «Sprinter PW-206A» вартістю 702грн. згідно з висновком тієї ж судово-товарознавчої експертизи, сумкою невизначеної моделі та вартості, а також паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_9.

Заволодівши вищевказаним майном потерпілого, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишили місце скоєння злочину, чим обернули викрадене майно на власну користь, спричинивши ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 2323 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав частково, пояснивши, що уніч на 28 січня 2017 він разом з ОСОБА_3 знаходився по АДРЕСА_5, у м. Куп'янську біля автобусної зупинки, до цього вживав алкогольні напої. Він зайшов за вказану зупинку справити потребу, в цей час повз проходив потерпілий, який зробив йому зауваження та висловився нецензурно, що його образило. Між ним та потерпілим почалася сварка, яка переросла у бійку, під час якої обвинувачений наніс потерпілому кілька ударів кулаками в обличчя, вони впали, почали боротися, при цьому ОСОБА_2 наніс декілька ударів потерпілому кулаками в область голови. В цей час почув крики і свист, злякався і побік у бік дороги, де знаходився ОСОБА_3 та разом вони побігли в сторону мікрорайону Інтернат. Заявлені потерпілим та прокурором цивільні позови не визнав.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях не визнав, пояснивши, що дійсно 27 січня після 23 години він разом з ОСОБА_2 знаходився в районі автобусної зупинки біля автотранспортного технікуму. ОСОБА_2 відійшов на деяку відстань, в цей час він почув «кіпіш», вийшов на дорогу, де побачив ОСОБА_2, який сказав «валим огородами», вони побігли. На питання, що сталося, той відповів, що побився з хлопцем. При цьому ніяких дій щодо потерпілого він не вчиняв, речі потерпілого не брав, наступного дня вранці до нього прийшли співробітники поліції проводити обшук та потім його затримали. Заявлені потерпілим та прокурором цивільні позови також не визнав.

Захисник ОСОБА_2 адвокат Пухтаєвич Є.В. у судовому засіданні посилався на недопустимість зібраних доказів та недоведеність вини його підзахисного за ст. ст. 15 ч.2, 115 ч2 п.6,12 КК України і необхідність перекваліфікації його дій на ст. 121 ч.1 КК України. Захисник ОСОБА_3 адвокат Жигілій П.В. вказував на недоведеність єдиного злочинного умислу обвинувачених, відсутність між ними попередньої змови, недопустимість доказів у справі та необхідність виправдання ОСОБА_3 за пред'явленим обвинуваченням у зв'язку із недоведеністю його вини.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини та часткове визнання свої вини обвинуваченим ОСОБА_2, їх винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень за викладених вище обставин підтверджується сукупністю безпосередньо досліджених у судовому засіданні доказів.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що 27 січня 2017р. його син близько 16 години поїхав на ковзанку, з ним була спортивна сумка з ковзанами. В цей день він не повернувся додому, вони стали дзвонити та дізналися, що він знаходиться у лікарні у дуже тяжкому стані в реанімації. Син знаходився три тижні у стані коми, йому провели 5 складних операцій, на теперішній час він є особою з інвалідністю 1 групи, не має можливості самостійно пересуватися, розмовляти та потребує догляду сторонніх осіб, реабілітації та постійного лікування. За словами потерпілого син його спокійний, врівноважений хлопець, займався спортом, не мав ні з ким будь-яких конфліктів. Додатково потерпілий вказав, що на момент злочину у сина з собою у внутрішній кишені був паспорт, ключі від квартири, телефон. Через деякий час після події, йому зателефонували з гуртожитку технікуму та повідомили, що на місці події було знайдено ключі, він їх забрав, то були ключі сина від квартири.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що в ніч на 28 січня 2017р. він знаходився у своїй кімнаті на 4 поверсі гуртожитку Куп'янського автотранспортного технікуму, студентом якого він був, за адресою: АДРЕСА_5. Коли вже збирався спати, почув на вулиці якісь крики, відкрив вікно та побачив, що невідомий хлопець б'є людину предметом, який був схожим за розмірами на биту. Нападник наніс потерпілому не менше 2 ударів з розмаху по голові, від яких той упав. Потім бачив, як по лежачому тілу ще наносилися удари вказаним предметом, після чого свідок почав свистіти та кричати. В цей час хлопець, який наносив удари, відскочив до дороги та став кричати: «ОСОБА_1, машина, ОСОБА_1, яйца». В цей момент з під кущів, які ростуть вздовж тротуару, де лежав потерпілий, піднявся інший хлопець, схопив сумку, яка відлетіла з місця побиття в напрямку проїзної частини, та двоє нападників разом побігли в напрямку мікрорайону «Інтернат». Також свідок додав, що коли відкривав вікно, почув, що відкрилося вікно сусідньої кімнати, де жив свідок ОСОБА_12, вони разом вибігли до чергової на перший поверх, повідомили про побачене, та стала викликати поліцію. В цей час вони разом вийшли на вулицю та побачили на тротуарі біля гуртожитку хлопця, який був весь закривавлений і безпритомний. Його куртка була більше, ніж наполовину розстебнута, голова в крові, з рота витікала кров, навколо на снігу були плями крові, лежали якісь чеки, шарф. Вони разом з вахтером гуртожитку ОСОБА_13 чекали біля потерпілого до приїзду швидкої та поліції. В ході відтворення на місці події свідок також підтвердив вищенаведені обставини. Обличчя нападників він не міг розгледіти, відстань від вікна до місця події становила близько 15 метрів, була ніч, хоча там було достатньо світла від ліхтаря, який знаходиться на розі гуртожитку та місячного світла.

Як пояснив суду свідок ОСОБА_14, він у ніч на 28 січня 2017 р. у своїй кімнаті лежав на ліжку, коли почув якісь крики та звук відкриття вікна його сусідом ОСОБА_11, також визирнув у вікно і побачив, як на тротуарі на розі гуртожитку предметом схожим на биту невідомому хлопцю наносив удари по голові інший. Свідок бачив три удари, які були нанесені по голові потерпілого, той упав, від місця події відлетіла сумка, в цей час ОСОБА_11 почав свистіти, нападник відбіг до дороги та став кричати щось схоже на «ОСОБА_13, машина», підбіг другий, схопив сумку і двоє невідомих побігли через дорогу в напрямку мікрорайону «Інтернат». Удари потерпілому наносив хлопець, який був вищим за зростом. Вони разом з ОСОБА_11 побігли до вахтера, сказали, щоб викликали поліцію та швидку, вибігли на вулицю. Тіло потерпілого лежало на тротуарі, його голова була закривавлена. Вони не відходили з місця до прибуття швидкої та поліції.

Допитана в якості свідка у судовому засіданні фельдшер швидкої допомоги ОСОБА_15 пояснила суду, що у ніч на 28 січня 2017р. надійшов виклик швидкої до гуртожитку автотранспортного технікуму. На місці події на тротуарі знаходилося тіло хлопця, який був без свідомості, голова закривавлена. Там були чергова гуртожитку та два студенти, які сказали, що бачили побиття. Тіло вони не переміщували. На одязі потерпілого та на снігу також були сліди крові. Потерпілий негайно був доставлений в реанімаційне відділення лікарні.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №82-кп/17 ОСОБА_9 були спричинені наступні тілесні ушкодження: «…острая открытая проникающая тяжелая черепно-мозговая травма, ушиб головного мозга тяжелой степени со сдавлением отломками открытого проникающего многофрагментарного вдавленного перелома правой височной, теменной и затылочной костей, эпи-субдуральными острыми гематомами, формированием геморрагических очагов, размозжением височной области мозга справа, отеком-набуханием головного мезга, кома 3 степени, множественные ушибленные раны волосистой части головы, открытый перелом угла нижней челюсти справа и тела нижней челюсти слева в области 6,7 зубов со смещением отломков. Данные телесные повреждения образовались от действия тупих твердых предметов, возможно в срок и при обстоятельствах, указанных в постановлении. По степени тяжести это тяжкие телесные повреждения, опасные для жизни ( т.2,а.с.242-246).

Як пояснила суду свідок ОСОБА_13, вона працює вахтером гуртожитку автотранспортного технікуму. Близько 1 години ночі 28 січня 2017р. до неї подзвонили, а потім одразу прибігли студенти ОСОБА_11 та ОСОБА_14, сказали, що на вулиці біля гуртожитку б'ють якогось чоловіка. Вони разом вибігли на вулицю та побачили на тротуарі закривавленого хлопця. Вона одразу викликала «швидку». Куртка цього хлопця була майже розстебнута, мабуть, обшукували кишені. Поруч із ним лежали якісь квитанції, дрібні гроші, шарф. На місці події було багато крові. Пізніше двірник гуртожитку знайшла біля того місця зв'язку ключів, яку згодом передали батьку потерпілого.

Свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що з потерпілим ОСОБА_9 вона мала дружні стосунки. 27 січня 2017року вони зустрілися та були разом на ковзанці стадіону «Спартак» м. Куп'янська, потім посиділи в кафе, ніяких конфліктів з будь-якими особами у них не було, алкоголю він не вживав. У потерпілого при собі були ковзани у спортивній сумці, у кишені був паспорт та телефон. Потім він близько 00.30 год. пішов її проводжати, після чого мав повернутися додому. Наступного дня вона дізналася, що його жорстоко побили та він знаходиться в реанімації у тяжкому стані.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка слідчий ОСОБА_51. пояснив суду, що він був черговим слідчо-оперативної групи, в складі якої виїжджав на місце події вночі 28 січня 2017р. разом з криміналістом, кінологом, були запрошені поняті. На місці події знаходилися очевидці-студенти технікуму, які у вікно бачили вчинення злочину, вони показали на місці, де лежав потерпілий, там були на снігу плями червоного кольору, шарф потерпілого, товарні чеки, дрібні гроші. Свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_14 розказали, що відбулося, також вказали напрямок, у якому втекли нападники. В цьому напрямку на сніговому покритті була виявлена свіжа слідова доріжка, потім застосований службовий собака, за результатами чого складено відповідний акт та відображено в протоколі огляду місця події. Слід взуття, який було сфотографовано та відображено в додатку до протоколу, був виявлений неподалік від плям крові на узбіччі дороги та мав направлення руху ідентичне напряму, в якому зникли нападники. Всі відомості в присутності понятих та спеціаліста були детально зафіксовані в протоколі огляду місця події та в акті застосування службового собаки.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 28.01.2017 за участю понятих, спеціалістів ОСОБА_17 та ОСОБА_18 о 03.15 год. було почато огляд ділянки місцевості поблизу гуртожитку АДРЕСА_5 на пішохідній доріжці на відстані 12 м від будівлі гуртожитку та в 37 м від автобусної зупинки, 3,6м від автомобільної дороги, де на сніговому шарі виявлені плями червоно-бурого кольору, схожі на кров, неправильної форми розмірами 34х27см та 38х28см. Поруч з даними плямами знаходиться шарф сіро-біло-червоного кольору з плямами червоного кольору, схожими на кров, грошові кошти в сумі 70 копійок монетами 2 по 10коп. та 2 по 25 коп., товарний чек від 27.12.2017, два фіскальних чека, які мають забруднення плямами червоного кольору. В радіусі 3м на сніговому шарі також маються плями червоного кольору, схожі на кров розмірами від 1,5см до 2,5см неправильної форми. В радіусі 6м від місця події виявлені також плями червоного кольору та сліди від протектору взуття. На відстані 2,4м від місця події та на відстані 12,5м від будівлі гуртожитку виявлена слідова доріжка від протектору взуття, яка веде через невелику металеву огорожу висотою 60см до автомобільної дороги в напрямку м-ну Ювілейний. В 43 м від місця події в напрямку до м-ну Ювілейний по пров. Шкільному виявлена група слідів від протектору взуття та слідова доріжка, яка веде вгору до м-ну Ювілейний. Дані протоколу були зафіксовані в ілюстративному додатку до протоколу огляду (т.1 а.с.28-37).

Ухвалою слідчого судді Куп'янського міськрайсуду Харківської області Литвинова А.В. від 02.02.2017 на тимчасово вилучені в ході проведення огляду місця події 28.01.2017 на ділянці місцевості, розташованій поблизу АДРЕСА_5, грошові кошти в сумі 70 копійок, шарф червоного кольору, два фіскальні чеки «АТБ Маркет» накладено арешт (а.кр.пр.40-41 т.1).

Згідно акту про застосування службового собаки від 28.01.2017, інспектор-кінолог ОСОБА_18 зі службовим собакою «Річард» у складі слідчо-оперативної групи прибув на місце вчинення злочину за адресою: АДРЕСА_5, де, ознайомившись з обставинами події, вважав за можливе застосувати службового собаку по сліду. Собака почав роботу о 03.15год. від початкової точки біля проїжджої частини по АДРЕСА_5, де собака взяв слід, повернув направо, пройшов по вулиці 30м та повернув наліво в пров. Шкільний, після чого пройшов через городи домоволодінь та вивів знову на АДРЕСА_5. Потім повернув направо в наступний провулок, пройшов близько 100м та вивів на вул. Олександра Невського, пройшов 70м , повернув наліво на вул. Лісну, після чого повернув вліво, після 150м вивів на вул. Вишневу, пройшов близько 200м, повернув направо до АДРЕСА_6 а саме до 4 під'їзду на 5 поверх, де закінчив роботу. При повторному застосуванні, собака дав той самий результат. Всі дії проходження маршруту зображено на схемі (т.1 а.с.38).

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 пояснив суду, що він працює інспектором-кінологом у Куп'янському відділі поліції. В ніч 28 січня 2017 року у складі оперативної групи він виїжджав зі службовим собакою у складі слідчо-оперативної групи на місце події, ним було складено акт застосування службового собаки та за його участю складався протокол огляду місця події. Коли прибули на місце події, побачили сліди крові на доріжці біля проїжджої частини та слідову доріжку на снігу, від цього місця службовий собака «Річард», з яким він працює з лютого 2016 року, взяв слід на АДРЕСА_5 біля гуртожитку технікуму та повів його через дорогу до провулка Шкільного, потім через городи приватних домоволодінь знову повернувся на АДРЕСА_5, звідки направився по вул. Олександра Невського, потім по вул. Вишневій привів до останнього під'їзду будинку АДРЕСА_6 та вивів на п'ятий поверх, де загубив слід. Потім при повторному застосуванні службового собаки був отриманий такий же результат. При початку слідування з місця події на снігу були сліди крові, для роботи службового собаки запахові сліди залишаються до 3 годин. Всі деталі застосування собаки були зазначені в акті від 28.01.2017, який складено згідно його посадової інструкції.

Як пояснив суду свідок ОСОБА_17, він працює інспектором-криміналістом Куп'янського відділу поліції, за його участю було складено протокол огляду місця події 28.01.2017, також він вилучав речі потерпілого у приймальному відділенні Куп'янської центральної лікарні. Пояснив суду, що вночі 28 січня 2017 р. у складі слідчо-оперативної групи прибув на місце події, на снігу було видно плями, схожі на кров, сторонніх осіб на місці не було. Ним проводилося фотографування місця події, оглядові, вузлові та детальні фото. Неподалік від плям крові, приблизно на відстані 2 метрів, на місці події він побачив свіжу слідову доріжку та, застосувавши ліхтарик, зафіксував на фото слід підошви взуття, інших слідів, які могли бути придатні для ідентифікації, враховуючи час, що минув після вчинення злочину, на місці не було. Вказана слідова доріжка вела в напрямку мікрорайону Ювілейний.

Як пояснив у судовому засіданні свідок ОСОБА_21, він у якості слідчого проводив обшук за місцем проживання обвинувачених, а саме: спочатку у квартирі ОСОБА_3, потім у будинку, де мешкав ОСОБА_2 Підставою для проведення обшуків було внесення відомостей про вчинене тяжке кримінальне правопорушення до ЄРДР та потреба у невідкладних слідчих діях, оскільки причетність вказаних осіб до цього злочину була встановлена при застосуванні службового собаки, який невдовзі після скоєння злочину привів до квартири ОСОБА_3, потім до будинку ОСОБА_2 Разом з ним за місцем проживання ОСОБА_3 прибули експерт-криміналіст ОСОБА_22 та працівники кримінальної поліції ОСОБА_23, ОСОБА_24, які потім його супроводжували до відділу поліції, де потім ОСОБА_3 був затриманий. У АДРЕСА_6 були виявлені речі підозрюваного, які були замочені для прання, які витягли, викрутили, сфотографували, а потім помістили у коробки, належним чином опечатали. Під час проведення обшуку був присутнім підозрюваний та його мати, будь-яких зауважень від учасників слідчої дії не надходило. За місцем мешкання ОСОБА_2 також було виявлено одяг підозрюваного, який вже був випраний та сушився. Ухвалою слідчого судді результати обшуків були легалізовані.

З даних протоколу обшуку від 28.01.2017 убачається, що в період з 9.30год. до 10.10год. за участю ОСОБА_25, понятих, інспектора-криміналіста ОСОБА_22 було проведено обшук АДРЕСА_6, де у ванній у тазу з водою було виявлено речі ОСОБА_26: куртка чорного кольору з вставками синього та сірого кольору, джинси синього кольору, штани спортивні сірого кольору, вітровка чорного кольору. В коридорі було виявлено чоботи з камуфляжними вставками. Також виявлено картку ПриватБанку, спортивну сумку, телефон Nоkіа. Все виявлене було упаковано в експертні пакети та коробки, опечатано, скріплено підписами понятих (а.с. 42-52 т.1).

Ухвалою слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області Литвинова А.В. від 31.01.2017 в порядку ч.3 ст. 233 КПК України надано дозвіл на проведення вищезазначеного обшуку та на тимчасово вилучені в ході проведення огляду за правилами обшуку 28.01.2017 у квартирі АДРЕСА_6 вітровку чорного кольору з синіми та чорними вставками, джинси синього кольору «SNOW KINO», спортивні штани сірого кольору з двома білими вставками, вітровку чорного кольору з емблемою «PGREAT», ботинки - сапоги зимові з камуфляжними вставками, накладено арешт (а.кр.пр.55-56 т.1). Постановою ст.слідчого СВ Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_52. від 01.03.2017 зазначені предмети визнано речовими доказами та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області (а.кр.пр. 56-59 т. 3).

Згідно даних протоколу обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_7, у ванній кімнаті виявлено та вилучено джинси синього кольору, які висіли сушилися, також вилучено светр сірого кольору ( т.1 а.с.58-67).

Ухвалою слідчого судді Куп'янського міськрайсуду Харківської області Литвинова А.В. від 31.01.2017 в порядку ч.3 ст. 233 КПК України надано дозвіл на проведення вищезазначеного обшуку та на тимчасово вилучені в ході проведення огляду за правилами обшуку 28.01.2017 у будинку АДРЕСА_7 светр сірого кольору та штани джинсові синього кольору накладено арешт (а.кр.пр. 68-69 т. 1). Постановою ст.слідчого СВ Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_52. від 01.03.2017 зазначені предмети визнано речовими доказами та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області (а.кр.пр. 56-59 т. 3).

Як пояснив у судовому засіданні допитаний спеціаліст-криміналіст ОСОБА_22, він був залучений при проведенні обшуку за місцем проживання обвинувачених, а саме ОСОБА_26 у квартирі АДРЕСА_6 та ОСОБА_28 у будинку АДРЕСА_7. В квартирі за місцем мешкання ОСОБА_3 у присутності понятих у ванній кімнаті були виявлені речі обвинуваченого, які знаходилися в тазу з водою. Вказані речі було вилучені, викручені, у присутності понятих упаковані, опечатані та на пакування наклеєні бирки з підписами учасників процесуальної дії. Щодо стану вказаних речей пояснив, що до пакування вони були у напіввологому вигляді. Все вказане було сфотографовано та належним чином задокументовано. За місцем мешкання ОСОБА_2 також було в ході обшуку виявлено та вилучено його речі, які висіли сушилися, належним чином зафіксовано, упаковано та опечатано. Будь-яких зауважень від учасників процесуальної дії не надходило. Що стосується пакування у картонні коробки, додав, що речові докази, які можуть містити сліди біологічних речовин (в тому числі крові) згідно методичних рекомендацій та Інструкції про діяльність інспектора-криміналіста, повинні упаковуватися в картонні упаковки. Стан речей дозволяв таким чином їх упакувати, інші речі, крім одягу, були упаковані в полімерні пакети.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_29 пояснив суду, що був присутнім при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_26, де вилучався мокрий одяг, який потім був упакований, та він ставив свої підписи на протоколі та бирках, деталі проведення обшуку не пам'ятає, тиску на нього ніхто не здійснював.

Як пояснила у судовому засіданні свідок ОСОБА_30, вона в якості понятої приймала участь при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою по АДРЕСА_7, де було вилучено мокрі речі, джинси і кофта, які склали в коробки, опечатали, вона підписала протокол.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_31 також підтвердив, що в якості понятого приймав участь при проведенні обшуку за адресою АДРЕСА_7, де вилучалися мокрі речі, які потім пакувалися у коробки та опечатувалися.

Згідно даних протоколу затримання від 28.01.2017 під час особистого огляду ОСОБА_2 було вилучено шапку чорного кольору, куртку чорного кольору, зимові кросівки чорного кольору 45 розміру та паспорт на ім'я ОСОБА_2 ( т.1,а.с.73,74).

Ухвалою слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області Литвинова А.В. від 02.02.2017 на тимчасово вилучені в ході особистого огляду під час затримання ОСОБА_2 речі: куртку чорного кольору, шапку чорного кольору, зимові кросівки та паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, накладено арешт (а.кр.пр.76-77 т.1). Постановою ст.слідчого СВ Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_52. від 01.03.2017 зазначені предмети визнано речовими доказами та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області (а.кр.пр. 56-59 т. 3).

Ухвалою суду від 22.06.2017 арешт, накладений вищезазначеною ухвалою слідчого судді на паспорт громадянина України ОСОБА_2, скасовано та передано на зберігання до особової справи ОСОБА_2 у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» (а.кр.пр. 64 т. 5).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_32 пояснив, що був присутнім в якості понятого при особистому обшуку після затримання ОСОБА_2 у відділі поліції, де вилучено шапку чорного кольору, куртку чорного кольору та зимові кросівки чорного кольору 45 розміру, все це потім було упаковано у коробки, він розписався на бирках.

Як убачається з висновку судово-медичної імунологічної експертизи №97-ис/17 на кросівках, вилучених у ОСОБА_2, виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від ОСОБА_9 не виключається. Також неможливо виключити походження крові від ОСОБА_2, кров якого також належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, у разі наявності у нього на той час тілесних ушкоджень, які б супроводжувалися зовнішньою кровотечею (т.1 а.кр.пр. 212, 213).

Висновком судово-медичної імунологічної експертизи №98-ис/17 встановлено, що кров потерпілого ОСОБА_9 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, кров ОСОБА_2 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, кров ОСОБА_3 - до групи АВ. На куртці, яка була вилучена у ОСОБА_2 виявлена кров групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від ОСОБА_9 не виключається. Крім того, неможливо виключити походження цієї крові від ОСОБА_2, у разі наявності у нього на той час тілесних ушкоджень, які б супроводжувалися зовнішньою кровотечею ( т.1 а.с.216-218).

Згідно висновку судово-медичної імунологічної експертизи №96-ис/17 встановлено, що на джинсових брюках ОСОБА_2, які були вилучені при обшуку за адресою: АДРЕСА_7 виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від ОСОБА_9 не виключається. Також неможливо виключити походження крові від ОСОБА_2, кров якого також належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, у разі наявності у нього на той час тілесних ушкоджень, які б супроводжувалися зовнішньою кровотечею, від ОСОБА_3 вказана кров не походить ( т.1 а.с.224-226).

Як встановлено висновком судово-медичної імунологічної експертизи №95-ис/17 , на светрі ОСОБА_2, який було вилучено при обшуку за адресою: АДРЕСА_7 виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від ОСОБА_9 не виключається. Також неможливо виключити походження крові від ОСОБА_2, кров якого також належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, у разі наявності у нього на той час тілесних ушкоджень, які б супроводжувалися зовнішньою кровотечею, від ОСОБА_33 вказана кров не походить ( т.1 а.с.229-230).

Як убачається з висновку судово-медичної імунологічної експертизи №90-ис/17, на чоботах ОСОБА_3, які були вилучені при обшуку за адресою: АДРЕСА_2, виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від ОСОБА_9 не виключається, від ОСОБА_3 вказана кров не походить ( т.1 а.с.233,234).

Також згідно висновку судово-медичної імунологічної експертизи №94-ис/17, на джинсах ОСОБА_3, які були вилучені при обшуку за адресою: АДРЕСА_2, виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від ОСОБА_9 не виключається, від ОСОБА_3 вказана кров не походить ( т.1 а.с.237,238).

Крім того, згідно висновку судово-медичної імунологічної експертизи №91-ис/17, на куртці ОСОБА_3, яка була вилучена при обшуку за адресою: АДРЕСА_2, виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від ОСОБА_9 не виключається, від ОСОБА_3 вказана кров не походить ( т.1 а.с.241,242).

Допитаний у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_34 пояснив, що йому на дослідження було надано куртку, светр та джинси, за результатами щодо яких було складено висновки судово-медичних імунологічних експертиз №96-ис/17, №90-ис/17. Вказані висновки він підтвердив та пояснив, що надані на дослідження об'єкти (чоботи та брюки) надійшли в упакованому та опечатаному вигляді, з відповідними бирками згідно діючих інструкцій.

В ході допиту у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_35 підтвердила проведені нею у відділенні судово-медичної імунології дослідження та висновки експертиз №97-ис/17 та №91-ис/17 та додала, що куртка та кросівки, які їй надавалися на дослідження, надходили належним чином опечатані в картонних коробках, цілісність яких не було порушено, з відповідними підписами та печатками.

Судовий експерт ОСОБА_36 також підтвердила у ході допиту виконані нею висновки №98-ис/17, №95-ис/17 та №94-ис/17 та надала суду аналогічні показання щодо належного вигляду та опечатування наданих на дослідження об'єктів (куртки, светра, джинсів).

Як встановлено висновком судово-медичної імунологічної експертизи №88-ис/17 дослідженням шарфа, який вилучено на місці події по АДРЕСА_5, встановлено наявність крові людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від ОСОБА_9 не виключається, також неможливо виключити походження цієї крові від ОСОБА_2 у разі наявності у нього на той час зовнішньої кровотечі, від ОСОБА_3 вказана кров не походить ( т.2 а.кр.пр.3,4). Кров з такими ж ознаками міститься на трьох паперових чеках, вилучених в ході вказаного огляду місця події, як свідчить висновок судово-медичної імунологічної експертизи №89-ис/17 ( т.2 а.с.7,8).

Як убачається з протоколу огляду місця події від 28.01.2017 в присутності понятих та спеціаліста ОСОБА_17 у приміщенні приймального відділення Куп'янської центральної міської лікарні було оглянуто та вилучено речі потерпілого ОСОБА_9: чоловічі черевики 45 розміру, джинси синього кольору, шкіряний ремінь, куртку темно-синього кольору, кофту спортивну сірого кольору, светр сірий, шарф, майку, шкарпетки, штани спортивні, труси, CD-диск, гелеву ручку ( т.1 а.кр.пр.20-27).

Ухвалою слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області Литвинова А.В. від 02.02.2017 на тимчасово вилучені під час проведення огляду місця події 28.01.2017 о 04:55 в приміщенні приймального відділення за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Лікарняна, 2, чоловічі черевики 45 розміру, джинси синього кольору, шкіряний ремінь, куртку темно синього кольору, спортивну кофту сірого кольору, светр сірого кольору, спортивні штани сірого кольору, шкарпетки, майку та CD-диск накладено арешт (а.кр.пр.40-41 т.1).

Постановою ст.слідчого СВ Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_52. від 01.03.2017 зазначені предмети визнано речовими доказами та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області (а.кр.пр. 56-59 т. 3).

Згідно висновків судово-медичної імунологічної експертизи №83-ис/17 та №58-ис/17 встановлено, що кров потерпілого ОСОБА_9 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, на шкарпетках, які були вилучені в приміщенні Куп'янської центральної лікарні, виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від ОСОБА_9 не виключається (т.1 а.кр.пр.204,205,209).

Як вбачається з висновків судово-медичних імунологічних експертиз№86-ис/17, №101-ис/17, №100-ис/17, №84-ис/17, №99-ис/17, №102-ис/17, №104-ис/17, №82-ис/17 на речах, які були вилучені у приймальному відділенні Куп'янської центральної міської лікарні 28.01.2017, та які належали потерпілому ОСОБА_9, а саме: майці, джинсових штанах з ременем, спортивних штанах, светрі, трусах чоловічих, фрагменті тканини, джемпері спортивному, куртці, черевиках встановлено наявність крові людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від ОСОБА_9 не виключається, також неможливо виключити походження цієї крові від ОСОБА_2 у разі наявності у нього на той час зовнішньої кровотечі, від ОСОБА_3 вказана кров не походить.(т.2 а.кр.пр.10-48).

Згідно даних висновку №195 судової молекулярно-генетичної експертизи Харківського НДЕКЦ (т.2 а.кр.пр. 63-68) у ході дослідження джинсів ОСОБА_2, які були вилучені у ході обшуку за його місцем проживання, генетичні ознаки (ДНК-профіль) сліду крові (об'єкт №2) збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2, сліди крові (об'єкт №3) збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_9, сліди крові (об'єкти №1,5) є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи, серед яких містяться генетичні ознаки крові потерпілого ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_2

Як встановлено висновком №193 судової молекулярно-генетичної експертизи Харківського НДЕКЦ (т.2 а.с.97-102) у ході дослідження светра ОСОБА_2, який було вилучено у ході обшуку за його місцем проживання, генетичні ознаки слідів крові (об'єкт № 5) є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи, серед яких генетичні ознаки крові ОСОБА_9 та генетичні ознаки крові ОСОБА_2 та не містять генетичних ознак крові ОСОБА_3

Згідно висновку №192 судової молекулярно-генетичної експертизи Харківського НДЕКЦ (т.2 а.с. 123-129) у ході дослідження куртки ОСОБА_2, яку було вилучено у ході особистого огляду ОСОБА_2 28.01.2017, генетичні ознаки слідів крові (об'єкти №1,4,6) збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_9 і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Генетичні ознаки сліду крові (об'єкт №3) є змішаними, генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних ознаках, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_9 та не збігаються з ознаками зразків крові обвинувачених ОСОБА_37 та ОСОБА_2 Генетичні ознаки сліду крові (об'єкт №2) також є змішаним, містить генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_9 та ОСОБА_2

Висновок №196 судової молекулярно-генетичної експертизи Харківського НДЕКЦ (т.2 а.с. 144-148) свідчить, що у ході дослідження кросівок ОСОБА_2, вилучених під час особистого огляду 28.01.2017, виявлено генетичні ознаки (об'єкти №1,2) особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках слідів крові, які збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_9 та не збігаються зі зразками крові ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Відповідно до висновку №194 судової молекулярно-генетичної експертизи Харківського НДЕКЦ (т.2 а.с. 162-166) у ході дослідження куртки ОСОБА_2, вилученої під час обшуку за місцем його мешкання 28.01.2017, виявлено генетичні ознаки сліду крові (об'єкт №2), який збігається з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_9 та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Як вбачається із заяви ОСОБА_38 на ім'я начальника Куп'янського МВ ГУМВСУ в Харківській області (т.2 а.кр.пр.220) він добровільно видав працівникам поліції НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_9, який він знайшов 20.02.2017 на даху будівлі домоволодіння АДРЕСА_8

Згідно протоколу огляду від 20.02.2017, у приміщенні Куп'янського відділу поліції у присутності понятих ОСОБА_38 добровільно видав НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_9, який він знайшов 20.02.2017 на даху будівлі домоволодіння АДРЕСА_8 Вказаний паспорт має шкіряну обгортку, під якою знаходиться довідка ІНН НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_9, який було вилучено, визнано речовим доказом та накладено арешт ухвалою слідчого судді ( т.2 а.кр.пр.222-227).

У зв'язку із заявою ОСОБА_38, слідчим ОСОБА_52. проведено огляд місця події за участю ОСОБА_38, який на ґрунтовій дорозі по АДРЕСА_8 вказав місце на шиферному даху будівлі вказаного домоволодіння та пояснив, що 20.02.2017 близько 16 год. він побачив там паспорт, який видав працівникам поліції та пояснив, що проходив поблизу цієї будівлі, яка є низькою, побачив паспорт, до якого з дороги можна безперешкодно дотягнутися рукою без допомоги будь-яких засобів. Вказані обставини зафіксовані у протоколі огляду та ілюстративному додатку до нього (т.2 а.кр.пр.228-230).

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка слідчий ОСОБА_52. підтвердив обставини, викладені в протоколах огляду та додав, що паспорт потерпілого був знайдений по шляху слідування службового собаки, який йшов по сліду з місця події 28.01.2017, а саме: по АДРЕСА_8. Зазначив, що паспорт було знайдено у лютому, можливо після того, як частина снігу на даху розтанула та вказаний предмет можна було помітити з дороги.

У судовому засіданні було досліджено речовий доказ НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_9 та встановлено, що краї сторінок паспорта хвилеподібні, мають ознаки впливу вологи, всередині паспорту міститься довідка ІНН на ім'я ОСОБА_9, краї якої неоднорідного кольору з ознаками підмокання.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_38 пояснив суду, що він мешкає у АДРЕСА_8. У лютому 2017 року він ішов по провулку та побачив на даху сусідської будівлі якийсь предмет. Оскільки дах знаходиться досить низько, його можна дістати з дороги рукою, він протягнув руку, дістав паспорт у обкладинці жовтуватого кольору. Розкрив його та побачив, що це паспорт на ім'я ОСОБА_9 та впізнав цього хлопця, оскільки в мережі Інтернет бачив повідомлення про злочин, де той хлопець був потерпілим, йому мешканці міста збирали добровільно кошти на лікування, всі у місті знали про ту подію. В той же день він пішов до відділу поліції та видав слідчому вказаний паспорт, про що був складений відповідний протокол. Згодом за його участю було проведено огляд місця події, де він на дорозі по АДРЕСА_8 вказав місце на частково вкритому снігом даху будівлі вказаного домоволодіння, де між зазором шиферних листів він побачив і дістав вказаний паспорт.

У ході судового розгляду цього кримінального провадження ухвалою суду від 24.05.2018 арешт, накладений на паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_9 скасовано та повернуто власнику (а.к.р.пр.234 т. 7).

Згідно наданих потерпілим копії гарантійного талону, платівки Приватбанку та талону (т.2 а.кр.пр. 235, 236, 238) на ім'я ОСОБА_9 15.12.2016 було придбано телефон «Ergo А 500», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи на момент скоєння злочину склала 1621 грн. Вартість ковзанів марки «sprinter PW-206A» склала 702 грн.

Як вбачається з протоколу проведення НСРД від 20.04.2017 (т.3 а.кр.пр.110), встановити місцезнаходження радіоелектронного засобу по мобільному терміналу ІМЕІ НОМЕР_6, НОМЕР_7, який належить ОСОБА_9 та яким останній користувався до 28.01.2017, проведеними слідчо-розшуковими діями не вдалося.

Як виходить з висновку судово-трасологічної експертизи № 448 від 18.04.2017 слід низу взуття, що зафіксований на фотозображеннях, та який був вилучений з місця події по АДРЕСА_9 28.01.2017, міг бути залишений чоботом на праву ногу, що вилучений у ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 (т.3 а.кр.пр.48-54).

Щодо клопотань захисників Жигілія П.В. та Пухтаєвича Є.В. про визнання недопустимими доказами протоколів обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.103 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у протоколі; на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії. Кримінально-процесуальне документування процесуальної дії у вигляді складення протоколу є основною формою фіксування інформації, звуко-відеофіксування процесуальної дії, графічна фіксації (у вигляді схем), предметна фіксація шляхом вилучення речового доказу, наочно-образна фіксація у вигляді фотографування застосовуються як додатковий спосіб фіксування. У разі застосування технічних засобів для аудіо-, відео- фіксації вказуються технічні параметри апаратури, яка застосовувалася. Фототаблиці, які є додатками до протоколу згідно положень ст. 105 КПК України, повинні бути засвідчені підписами слідчого, інших осіб, які брали участь у виготовленні такого додатка, виготовлення фотоілюстративного матеріалу проводиться криміналістом, або слідчим безпосередньо. У даному випадку посилання захисника на порушення при складанні протоколу в частині не зазначення технічних характеристик фотоапарату та неприєднання до нього оригінальних примірників носіїв інформації, не ґрунтуються на законі і такі вимоги не передбачені відомчими нормативними документами МВС, зокрема Інструкцією про порядок залучення працівників органів досудового розслідування та експертної служби як спеціалістів при проведенні огляду місця події, затвердженої Наказом МВС №1339 від 03.11.2005. Вимоги ст.107 КПК України щодо проведення обшуку за обов'язкової фіксації відеозаписувальним технічним засобом було внесено Законом №2213 від 16.11.2017, тобто після вказаних подій та не тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів.

Що стосується посилань захисника Жигілія П.В. на порушення при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_3, а саме: пакування вилучених речей в експертні пакети, а потім їх знаходження у картонних коробках, що було встановлено під час дослідження речових доказів у судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Допитаний у судовому засіданні слідчий ОСОБА_53., криміналіст ОСОБА_22 кожний окремо пояснювали, що частина вилученого пакувалася у експертні пакети (сумка, мобільний телефон, картка ПриватБанку), а частина - у картонні коробки, в тому числі одяг обвинуваченого, оскільки за вимогами Інструкції речі, які можуть містити сліди біологічного походження, не пакуються у поліетиленові пакети. При дослідженні речових доказів у судовому засіданні за участю експерта-криміналіста було встановлена цілісність пакування речових доказів, наявність бирок з підписами учасників процесуальної дії та експертів. У ході допитів судових експертів ОСОБА_35, ОСОБА_34 ОСОБА_36, які проводили судово-біологічні, імунологічні експертизи одягу обвинувачених, вони кожен окремо у судовому засіданні підтвердили, що вказані речі надійшли на дослідження належним чином опечатані, з бирками з підписами слідчого, понятих та цілісність пакування не викликала сумнівів. На підставі вказаного суд відкидає посилання захисника на можливість фальсифікації вказаних доказів, як надумані.

Стосовно не зазначення у протоколі обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 осіб, які при ньому були присутні, а саме: співробітників відділу поліції ОСОБА_39, ОСОБА_24, як підстави для визнання цього доказу недопустимим, суд вважає, що вказаний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст.104 КПК України, достовірність його змісту була підтверджена шляхом допиту слідчого ОСОБА_53 понятого ОСОБА_29

Згідно ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку, встановленому цим Кодексом. Протокол обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 не містить будь-яких ознак порушення процесуального порядку його отримання та фіксації обставин, які в ньому зазначені, у ході судового розгляду також не встановлено даних, які б вказували на недопустимість цього доказу внаслідок істотного порушення та свобод людини.

З приводу незаконних дій працівників Куп'янського відділу поліції при розслідуванні даного кримінального провадження, про які заявили обвинувачені у ході судового засідання, відомості про кримінальне правопорушення за ч.3 ст.365 КК України були внесені до ЄРДР керівником Куп'янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури. Постановою слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Жеваго В.В. від 29.06.2017 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201722132000027 від 28.02.2017 за ч.2 ст. 365 КК України за заявами обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні 27.04.2017, про застосування до них під час їх затримання та перебування у приміщенні Куп'янського відділу поліції тортур та недозволених методів дізнання та досудового слідства, а саме: спричинення тілесних ушкоджень працівниками Куп'янського відділу поліції та вжиття заходів психологічного впливу заступником керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_41, - закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто за відсутністю в діях цих осіб складу кримінального правопорушення.

У ході судового розгляду висновки, викладені у вказаній постанові було перевірено судом шляхом допиту у якості свідків працівників Куп'янського відділу поліції. Слідчий ОСОБА_52. пояснив, що 28.01.2017 зранку він отримав матеріали по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9, вніс відомості до ЄРДР, коли до нього були доставлений підозрюваний ОСОБА_2, він повідомив останньому про затримання, про що було складено відповідний протокол, повідомлено центр надання безоплатної правової допомоги та після прибуття захисника вручено повідомлення про підозру, роз'яснено права та вручена пам'ятка підозрюваному, в присутності захисника ОСОБА_2 був допитаний та відмовився від надання показань на підставі ст.63 Конституції України. Тілесних ушкоджень підозрюваний не мав, будь-які співробітники поліції до нього заходів психологічного чи фізичного тиску не застосовували та ніяких заяв про вчинення по відношенню до нього незаконних дій від підозрюваного не надходило. Показання аналогічного змісту надав суду слідчий ОСОБА_53., яким було затримано ОСОБА_3, вжито дії для прибуття захисника, вручено підозру та у присутності захисника проведено допит підозрюваного, який відмовився від надання показань.

За заявою матері обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_25, зареєстрованої у Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень за №650 від 28.01.2017 про надання оцінки правомірності обшуку, проведеного 28.01.2017 за місцем їх мешкання у квартирі АДРЕСА_6 та дій працівників поліції під час його проведення, Куп'янським відділом поліції ГУ НП в Харківській області проведено перевірку, за результатами якої 23.02.2017 начальником сектору кадрового забезпечення Куп'янського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_42 складено висновок про відсутність порушень законодавства в діях працівників поліції.

Допитаний в якості свідка начальник кримінальної поліції ОСОБА_39 пояснив, що до завдань кримінальної поліції відноситься надання допомоги слідчому при проведенні розслідування кримінального провадження. Зранку 28.01.2017 за вказівкою начальника райвідділу він разом із слідчим, експертом та працівниками кримінальної поліції прибув за місцем мешкання ОСОБА_3, в квартиру не заходив, очікував на вулиці. ОСОБА_3 після обшуку працівники поліції супроводили до відділу поліції, де передали слідчому.

Згідно показань у судовому засіданні оперуповноваженого ОСОБА_43, він прибув за місцем мешкання ОСОБА_3 разом із слідчим ОСОБА_53., експертом, понятими. На місці він виконував вказівки слідчого, після обшуку супроводжували підозрюваного до відділу поліції, де очікували слідчого, якому потім передали ОСОБА_3, під час спілкування у відділі поліції той пояснював, що він не причетний до скоєння злочину, ніяких недозволених засобів тиску на підозрюваного не застосовувалося.

Допитаний у судовому засіданні оперуповноважений Куп'янського відділу поліції ОСОБА_24 вказав, що до його повноважень відноситься виконання доручень начальника відділу та начальника кримінальної поліції, деталей подій 28.01.2017 він не пам'ятає.

Згідно показань оперуповноваженого Куп'янського відділу поліції ОСОБА_44, йому відомо, що підозрюваних у даному кримінальному провадженні доставили до відділу поліції невдовзі після скоєння злочину, він особисто займався своїми справами, вони знаходилися у кабінеті №412, після чого були передані слідчому, подробиці подій не пам'ятає. Він особисто ніяким чином на підозрюваних не впливав, заходів психологічного чи фізичного тиску не застосовував.

У суду відсутні будь-які підстави не довіряти показанням вищезазначених свідків, які є послідовними, логічними, такими, що відповідають іншим матеріалам кримінального провадження та матеріалам перевірки, та в сукупності свідчать про проведення ефективної перевірки за їх заявами та відсутність порушення прав обвинувачених під час досудового розслідування.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2, які він дав у ході судового розгляду та під час слідчого експерименту 28.03.2017 в частині того, що він бив ОСОБА_9 лише кулаками в обличчя та голову потерпілого спростовуються даними висновку судово-медичної експертизи №112-кп/17, оскільки будь-яких даних про механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому в області волосистої частини голови він не вказав.

Допитана у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_45 підтвердила висновки, які були нею надані та пояснила, що тяжкі тілесні ушкодження в області голови потерпілого, дані про які містяться у висновку, не могли бути спричинені кулаками рук, тобто такий механізм, при якому вони утворилися, передбачає можливе застосування предмета, який зазначено у висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_9 Також експерт додала, що нею проводилася судово-медична експертиза обвинуваченого та всі відомості, вказані у висновку, занесені саме із слів обвинуваченого ОСОБА_2 Що стосується показань свідків ОСОБА_11, які дані ним в ході слідчого експерименту 22.04.2017 щодо механізму нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому (т.3 а.с.102), вони не суперечать даним судово-медичної експертизи ОСОБА_9, що нею було підтверджено висновком судово-медичної експертизи №141-кп/17 (т.3 а.кр.пр.106).

Стосовно клопотання сторони захисту про визнання недопустимим доказом заяви про явку з повинною ОСОБА_2, суд вважає його обґрунтованим та цей доказ не приймає до уваги, оскільки відповідно ч.4 до ст.95 КПК України суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Також суд враховує ту обставину, що зізнавальні покази обвинуваченого у заяві про явку з повинною дані ним за відсутності захисника, тому вони є недопустимими і такими, що не можуть бути покладені в основу доведеності обвинувачення.

Також суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника Пухтаєвича Є.В. в частині визнання недопустимими доказів, а саме: протоколів проведення НСРД відносно обвинувачених їх аудіо-контролю особи від 12.04.2017 ( т.3 а.с.21,24) згідно яких у приміщенні Куп'янського ІТТ та Харківської установи виконання покарань №27, було прослуховано розмову осіб, одну з яких ідентифіковано як ОСОБА_2 та негласної дії - аудіоконтролю особи, в приміщенні ІТТ Куп'янського відділу поліції було прослуховано розмову осіб, одну з яких ідентифіковано як ОСОБА_37 Вказані матеріали були здобуті на підставі ухвал слідчого судді апеляційного суду Харківської області (№790/1376т/17, №790/1377т/17) та потім розсекречені відповідно до вимог КПК України, про що вказують матеріали провадження т.3 а.с.27-44. Ухвали, згідно яких було надано дозвіл на проведення НСРД у вигляді аудіо контролю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 датовані 08.04.2017р. та містять термін дії до 07.04.2017.Протоколи НСРД складено 12.04.2017, тобто поза межами строку дії ухвал слідчого судді, не містять протоколи і відомостей про час зафіксованих у протоколах розмов та часу їх фіксації на аудіо файли. Вказані обставини перешкоджають суду прийняти вищенаведені докази, а саме: протоколи НСРД у якості допустимих, оскільки відповідно до п.1 ч.2 ст.87 КПК України визнаються істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - Жигілія П.В. на відсутність даних, де саме було зафіксовано відбиток сліду взуття при проведенні огляду місця події від 28.01.2017, спростовується даними самого протоколу огляду щодо наявності слідів від протектору взуття на відстані 2,4м від плям червоного кольору на місці події та показаннями допитаного у судовому засіданні криміналіста ОСОБА_17, який проводив фотографування місця події, оглядові, вузлові та детальні фото та вказав, що неподалік від плям крові, приблизно на відстані 2 метри, на місці події він побачив свіжу слідову доріжку та, застосувавши ліхтарик, зафіксував на фото слід підошви взуття, інших слідів, які могли бути придатні для ідентифікації, на місці події не було.

Що стосується посилань захисника Жигілія П.В. на суперечності у показаннях свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_14 у судовому засіданні та обґрунтування своєї позиції рішенням ЄСПЛ у справі «Чжан проти України», суд уважає їх недоречними та надуманими у зв'язку із наступним. Рішення ЄСПЛ у справі «Чжан проти України» вказує, що основними доказами, які послугували для засудження заявника, були непослідовні свідчення друзів померлого, які спочатку не висловлювали жодних підозр щодо заявника, тобто вказана справа містить зовсім інші обставини, які констатував Європейський суд з прав людини. У ході судового розгляду були додатково одночасно допитані свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_14, які були очевидцями події злочину та під присягою підтвердили наступне. Дійсно, вони не розгледіли обличчя нападників, але обоє вказали, що удари предметом, схожим на биту, наносив той, хто вище зростом (ОСОБА_2.), Обоє бачили, як по лежачому тілу ще наносилися удари вказаним предметом, після чого свідок ОСОБА_11 почав свистіти та кричати. В цей час хлопець, який наносив удари, відскочив до дороги та став кричати «ОСОБА_13, машина, ОСОБА_13, яйца». В цей момент з під кущів, які ростуть вздовж тротуару, де лежав потерпілий, піднявся інший хлопець, схопив сумку, яка відлетіла з місця побиття в напрямку проїжджої частини, та двоє нападників разом побігли в напрямку мікрорайону Інтернату. Коли вони одразу вибігли на вулицю, побачили, що куртка потерпілого була майже повністю розстебнута та на снігу лежали чеки, дрібні гроші, що свідчило про обшук кишень одягу потерпілого вказаними нападниками. Аналізуючи показання даних свідків, суд визнає їх достовірними, вони узгоджуються між собою та підтверджуються іншими доказами у справі.

Оцінюючи доводи захисника Жигілій П.В. щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_3, необхідності його виправдання та відсутності єдиного злочинного умислу, направленого на протиправне позбавлення життя потерпілого та напад з метою заволодіння його майном, суд виходить із такого. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 12 КК України, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне скоєння його кількома (двома і більше) суб'єктами злочину, які домовилися про це заздалегідь, тобто до моменту виконання об'єктивної сторони діяння. Така домовленість може відбуватись у будь-якій формі, зокрема в усній, письмовій, або за допомогою конклюдентних дій (обмін жестами, рухами, вигуками та інше). При цьому співучасники діють як співвиконавці, однак між ними можливий технічний розподіл функцій, за якого кожен виконує певну роль. Так, з урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, котрі вчиняють убивство за попередньою змовою, до таких дій можуть бути віднесені подолання опору потерпілого, спостереження за ним та іншими особами, дії, які мають на меті полегшити заподіяння йому смерті іншим виконавцем, усунення певних перешкод для цього, приховування слідів злочину, майна, здобутого злочинним шляхом, та інше.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи», за цей злочин несуть відповідальність і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але будучи об'єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу.

Фактичні обставини справи, як вони встановлені судом, свідчать про єдність умислу обвинувачених.Показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_14, наявність слідів крові потерпілого на одязі обох обвинувачених свідчать про те, що під час нанесення ОСОБА_2 ударів потерпілому предметом, схожим на биту, ОСОБА_3 знаходився на місці події на незначній відстані від потерпілого, також потім обшукував його, схопив сумку, а коли ОСОБА_2 став кричати «ОСОБА_13, машина…», вони разом побігли з місця скоєння злочину. Крім того, після побиття потерпілого, обвинувачені бачили, що він у крові, без свідомості, але не надали йому допомоги, втекли, позбавилися знаряддя злочину, речей потерпілогона шляху слідування до місця свого проживання. Паспорт потерпілого був знайдений по шляху їй втечі, на даху будинку між листами шиферної покрівлі, що свідчить про намагання приховати і цей злочин.

Аналіз зібраних доказів, а саме: показань свідків у співставленні з даними протоколу огляду місця події, висновків судово-медичних експертиз, імунологічних експертиз та дослідження речових доказів, поза розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, яка відбулася на місці події шляхом конклюдентних дій, вчинили закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство) з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, розбій за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, незаконно заволоділи паспортом потерпілого, позбулися знаряддя злочину та речей потерпілого, домовилися не розголошувати обставини вчиненого і виконували таку домовленість до викриття правоохоронними органами.

Версія обвинуваченого ОСОБА_2, про те, що він не бажав настання смерті потерпілого, а лише наніс йому декілька ударів кулаками в область голови, спростовується показаннями очевидців злочину щодо його знаряддя, сили ударів в область голови, їх кількістю, даними судово-медичних експертиз щодо тілесних ушкоджень потерпілого.

Щодо невизнання вини обвинуваченими у заволодінні паспортом, суд зазначає, що злочин, передбачений ч.3 ст. 357 КК України визнається закінченим з моменту заволодіння паспортом. На кваліфікацію незаконного заволодіння будь-яким способом паспортом мотиви вчинення діяння не впливають, оскільки судовим розглядом з пояснень свідка ОСОБА_16 встановлено, що за декілька десятків хвилин до вчинення злочину потерпілий ОСОБА_9 зберігав паспорт у кишені куртки, яка під час вчинення злочину була ошукана обвинуваченими, що свідчить про спрямованість їх умислу саме на заволодіння відповідним документом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Згідно п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (п.282 рішення «Авшар проти Туреччини»), яке має випливати із співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або не спростованих презумпцій щодо фактів.

Відтак, аналізуючи досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях доведена у ході судового розгляду поза розумним сумнівом та вважає правильною кваліфікацію їх дій за закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство) з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб за ч.2 ст.15, п.п. 6, 12 ч.2 ст.115 КК України, а також у розбої, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за ч.4 ст. 187 КК України, та незаконному заволодінні будь-яким способом паспортом за ч. 3 ст. 357 КК України.

Суд, вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченим, виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, відповідно до яких призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинені злочини, враховуючи їх ступінь тяжкості, особи винних та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до ст. 12 КК України інкриміновані обвинуваченим злочини класифікуються як особливо тяжкі злочини та злочин невеликої тяжкості. При цьому судом враховується, що вчиненні злочини, пов'язані з посяганням на найвищу соціальну цінність, передбачену ст. 3 Конституції України, а саме життя, безпеку та недоторканість людини.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_2 судом встановлено, що він раніше судимий, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, не працює, неодружений, за місцем проживання характеризується задовільно,на обліку у лікаря-нарколога та психіатра поліклінічного відділення Куп'янської центральної міської лікарні не знаходиться. За повідомленням Куп'янського об'єднаного міського військового комісаріату ОСОБА_2 виключений з військового обліку на підставі п.6 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», тобто у зв'язку із засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину(а.кр.пр.88-103 т.1)

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 204 від 13.03.2018 ОСОБА_2 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_2 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_2 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.кр.пр.182-184 т.1).

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що він раніше судимий, судимості не зняті та не погашені в установленому законом порядку, неодружений, за місцем проживання характеризується задовільно,на обліку у лікаря-нарколога та психіатра поліклінічного відділення Куп'янської центральної міської лікарні не знаходиться. За інформацією Куп'янської центральної міської лікарні, де ОСОБА_3 з 09.09.2015 по 26.01.2017 працював на посаді підсобного транспортного робітника, останній розпорядження керівника виконував, в роботі проявляв себе як працьовитий, але безініціативний працівник, в колективі на час звільнення повагою не користувався, приймав участь у художній самодіяльності та суспільному житті лікарні. Крім того, з листа Управління культури, молоді та спорту Куп'янської міськради встановлено, що ОСОБА_3 приймав одноразову участь у реп-фестивалі (а.кр.пр. 187,197 т. 4, а.кр.пр. 109 т. 5).

Як пояснив допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_46, він знає обвинуваченого ОСОБА_3 по спільній роботі в Куп'янській центральній міській лікарні, де той працював, він добросовісно виконував свої обов'язки та не мав будь-яких зауважень. Показання аналогічного змісту надала суду свідок ОСОБА_47

Допитана в якості свідка мати обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_48 пояснила суду, що в ніч на 28 січня її син прийшов додому напідпитку та ліг спати, будь-яких слідів на його одязі вона не бачила. Дізналася про те, що відбулося, коли зранку прийшли працівники поліції проводити обшук.

За повідомленням Куп'янського об'єднаного міського військового комісаріату ОСОБА_3 зарахований у запас 29.05.2008 на підставі п. ч.1 ст. 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», тобто по досягненню 25-річного віку (а.кр.пр.115- 135 т.1). Згідно з медичною документацією ОСОБА_3 страждає на захворювання «Хронічний вірусний гепатит С (НСV+)», остеохондроз поперекової частини хребта з протрузією дисків, грижі дисків L4-L5, наслідки компресійних переломів тіл L1, L2, одиночні грижі (Шморля) (а.кр.пр.103-109, 133-146,186 т. 4, а.кр.пр. 126-127 т. 6).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 205 від 13.03.2017 ОСОБА_3 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_3 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_3 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.кр.пр.178-180 т.1).

Крім цього, як обставину, що характеризує обвинувачених, суд враховує поведінку обвинувачених під час судового розгляду даного кримінального провадження, яка свідчить про їх схильність до нехтування до загальноприйнятих правил поведінки у суспільстві та громадських місцях, що підтверджується листом начальника ІТТ № 6 ГУНП в Харківській області від 06.11.2017, в якому повідомляється про постійне порушення режиму тримання в умовах ізолятору тимчасового тримання обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які погрожують нанести собі тілесні ушкодження або вчинити суїцид, підбурюють спецконтингент до бунту, вимагаючи особливого ставлення до себе (а.кр.пр. 74 т. 6).

Обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, судом не встановлено. Обставинами, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинувачених є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченим покарання, суд приймає до уваги всі вказані вище обставини та враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Стаття 65 Кримінального кодексу України наголошує, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

За положеннями ч.1 ст. 68 КК України при призначенні покарання за незакінчений злочин суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця. Крім цього, суд враховує, що відповідно до ч.3, ч.5 ст. 68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. При призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.

Враховуючи резонансність злочину, конкретні обставини справи, а також обставини, що характеризують особу обвинувачених, які є раніше судимими за вчинення корисливих злочинів, пов'язаних з застосуванням насильства, що свідчить про їх стійку антисоціальну направленість та небажання стати на шлях виправлення і недопущення в подальшому порушень закону, а також приймаючи до уваги, що неправомірну поведінку обвинувачені припинили лише після їх викриття та втручання в їх дії сторонніх осіб, суд вважає, що покарання та виправлення обвинувачених, запобігання скоєнню ними нових злочинів неможливе без ізоляції від суспільства, тому обвинувачені повинні понести покарання у виді позбавлення волі.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд також враховуєйого активну участь у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд також враховуєхарактер та ступінь його участі у вчиненні злочинів, а також положення ч.3 ст. 78 КК України, за якими у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Крім того, у відповідності до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину має розцінюватися як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і судам слід призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК.

Таким чином, остаточну міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно визначити за правилами ст.71 КК України, приєднавши частково до призначеного покарання невідбуту частину покарання за попереднім вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 15.06.2016.

За положеннями ч.2 ст. 59 КК України за вчинення тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів встановлюється покарання у вигляді конфіскації майна осіб, які їх вчинили. Оскільки злочини, передбачені ч.4 ст. 187 та ч.2 ст.15, п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України вчинені з корисливих мотивів, до обвинувачених слід застосувати додаткове покарання у виді конфіскації майна, що є особистою власністю обвинувачених.

З метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, здійснення контролю за поведінкою обвинувачених та забезпечення виконання вироку, суд вважає доцільним залишити відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 раніше обраний запобіжний захід - тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Термін відбуття покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_3 та ОСОБА_2, тобто 28.01.2017 (а.кр.пр.73, 164 т.1 ).

Згідно правового висновку щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст.72 КК України, викладеного у Постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №663/537/17, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.

З матеріалів провадження вбачається, що злочин вчинено у січні 2017року, а тому в даному випадку підлягає застосуванню ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).

За положеннями частини 5 статті 72 КК України у разі засудження до позбавлення волі попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання день за два. Таким чином, до строку відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні з 28.01.2017 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов, в якому він просив стягнути в солідарному порядку з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 136351грн., які були витрачені на лікування його сина - ОСОБА_9 за період його стаціонарного лікування у КЗОЗ «Куп'янська центральна міська лікарня» та КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня-центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та 200000грн. моральної шкоди. У судовому засідання потерпілий ОСОБА_4 цивільний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, пояснивши, що його син тривалий час проходив лікування, переніс декілька операцій у Куп'янській центральній міській лікарні та в обласній клінічній лікарні центру екстреної медицини, на придбання ліків та проведення обстежень було витрачено 136351грн, на підтвердження чого є відповідні виписки та чеки. Крім того, він просить стягнути з обвинувачених у солідарному порядку компенсацію моральної шкоди, оскільки син втратив здоров'я, у зв'язку з вчиненим щодо нього злочином, компенсацію моральних страждань та переживань оцінює у 200000грн, які також просить стягнути з обвинувачених (а.кр.пр.52 т. 4).

Прокурором в інтересах держави в особі Куп'янської міської ради Харківської області заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_9 за період його лікування у КЗОЗ «Куп'янська центральна міська лікарня» у розмірі 31527,46грн. (а.кр.пр.180-183 т. 4).

Частиною 1 ст. 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, майнова шкода в сумі 136351грн., яка складається із понесених потерпілим витрат у зв'язку із лікуванням його сина та повністю підтверджена відповідними оригіналами квитанцій на придбання медичних препаратів, підлягає стягненню в повному обсязі з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.кр.пр. 53-102 т. 4).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла, за наявності її вини.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, оскільки вина є підставою для відшкодування, інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні відшкодування, враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких зазнав потерпілий ОСОБА_9, приймаючи до уваги характер немайнових втрат, а саме: тривалість лікування, неможливість відновлення попереднього ритму та способу життя потерпілого, вкрай незадовільний стан його здоров'я, адже саме внаслідок злочинних дій обвинувачених потерпілого визнано особою з інвалідністю 1 А групи, який потребує постійної сторонньої допомоги, що призвело до вимушених змін життєвих стосунків потерпілого та його батьків, та зважаючи на час та зусилля, які були використані для збереження життя потерпілого та неможливість відновлення повноцінного життя, суд, виходячи із засад розумності, виваженості, та справедливості, приходить до висновку, що зазначений потерпілим розмір спричиненої моральної шкоди у розмірі 200000 гривень відповідає принципу достатності для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не призведе до її збагачення, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

За положеннями статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Крім цього, за положеннями п.10 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ на осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно (взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром) покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню.

Таким чином, враховуючи заяву потерпілого про солідарну відповідальність обвинувачених, суд приходить до висновку про задоволення цивільного позову та стягнення з обвинувачених в солідарному порядку на користь ОСОБА_4 суми завданої кримінальним правопорушення матеріальної шкоди у розмірі 136351грн. та 20000грн. моральної шкоди.

Щодо цивільного позову прокурора суд зазначає таке.

За положеннями статті 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно довідки КЗОЗ «Куп'янська центральна міська лікарня» потерпілий ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії з 28.01.2017 по 28.02.2017 та у неврологічному відділенні з 28.02.2017 по 03.03.2017, на що витрачено 31527,46грн. бюджетних коштів, які складаються з вартості 35 ліжко-днів, препаратів крові, аналгетичних та наркотичних препаратів, оплати праці медпрацівників, понесених витрат на респіраторну підтримку (а.кр.пр.109 т. 3).

Вищезазначена сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, обрахована закладом охорони здоров'я у відповідності до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993р. № 545.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» № 11 від 07.07.95 визначено, що у разі вчинення злочину групою осіб витрати на стаціонарне лікування потерпілого стягуються з кожного засудженого окремо з урахуванням ступеня їх вини та майнового стану.

Таким чином, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_9 кошти у розмірі 31527,46грн. підлягають відшкодуванню у повному обсязі обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частинах, тобто по 15763,73грн. з кожного, і підлягають зарахуванню на рахунок Куп'янської міської ради Харківської області, яка є засновником КЗОЗ «Куп'янська центральна міська лікарня» (правонаступником якої є КНП «Куп'янська центральна міська лікарня»).

Долю речових доказів підлягає вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

За вимогами ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів під час досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373- 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 15, п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого;

-за ч.4 ст. 187 КК України - 9 років позбавленні волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого ;

-за ч.3 ст. 357 КК України - 3 роки обмеження волі, що згідно положень ст.72 КК України відповідає 1 року 6 місяцям позбавлення волі,

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання остаточно призначити за сукупністю злочинів покарання ОСОБА_2 у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 15, п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого;

-за ч.4 ст. 187 КК України - 9 років позбавленні волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого;

-за ч.3 ст. 357 КК України - 3 роки обмеження волі, що згідно положень ст.72 КК України відповідає 1 року 6 місяцям позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покараннябільш суворим призначити за сукупністю злочинів покарання ОСОБА_3 у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання приєднати частково невідбуте покарання за вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 15.06.2016 та призначити остаточно за сукупністю вироків ОСОБА_3 покарання у виді 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Строк покарання рахувати з 28.01.2017.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 136351 (сто тридцять шість тисяч триста п'ятдесят одну)грн. та 200000 (двісті тисяч) грн. моральної шкоди.

Цивільний позов прокурора в інтересах Куп'янської міської ради - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави в особі Куп'янської міської ради (р/р 35425201038550, ККД 24060300, код ОКПО 04058812, МФО 851011, одержувач: Куп'янське УДКС, банк: ГУ ДКСУ у Харківській області) кошти у сумі 31 527,46(тридцять одна тисяча п'ятсот двадцять сім) грн., витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_9, по 15763,73 (п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят три)грн. з кожного.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- два фіскальні чеки «АТБ Маркет», фіскальний чек ФОП ОСОБА_49, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області - знищити;

- шарф червоного кольору, чоловічі черевики 45 розміру, джинси синього кольору, шкіряний ремінь, куртку темно-синього кольору, спортивну кофту сірого кольору, светр сірого кольору, спортивні штани сірого кольору, шкарпетки, майку, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області - повернути потерпілому ОСОБА_9, а у разі відмови від отримання - знищити;

-паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_9, який знаходиться на зберіганні у потерпілого - залишити в його розпорядження;

-довідку на ім'я ОСОБА_9 про присвоєння ідентифікаційного коду, яка знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області - повернути потерпілому ОСОБА_4;

- куртку чорного кольору, шапку чорного кольору, зимові кросівки, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Куп'янського ВП ГУ НП в Харківській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_2, а у разі відмови від отримання - знищити;

-паспорт громадянина України НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2, який переданий на зберігання до особової справи ОСОБА_2 у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - залишити в матеріалах особової справи до відбуття ОСОБА_2 строку покарання;

- куртку чорного кольору з синіми та чорними вставками, джинси синього кольору «SNOW KINO», спортивні штани сірого кольору з двома білими вставками, куртка чорного кольору з емблемою «PGREAT», чоботи зимові з камуфляжними вставками, карту «ПриватБанка» № НОМЕР_8, спортивну сумку чорного кольору з надписом «NIKE», мобільний телефон чорного кольору «Nokia», светр сірого кольору та джинси синього кольору, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Куп'янського ВП ГУ НП в Харківській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_3, а у разі відмови від отримання - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь держави за проведену Харківським НДЕКЦ товарознавчу експертизу № 1032 від 09.03.2017 у розмірі 263,88грн. по 131,94грн. з кожного (а.кр.пр.233 т. 2).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави за проведенітрасологічну експертизу № 448 від 18.04.2017 у розмірі 1100,5грн. (а.кр.пр.55 т. 3); молекулярно-генетичну експертизу № 197 від 07.04.2017 у розмірі 703,68грн. (а.кр.пр.59 т.2); молекулярно-генетичну експертизу № 198 від 06.04.2017 у розмірі 703,68 грн. (а.кр.п.р 93 т.2); молекулярно-генетичну експертизу № 194 від 11.04.2017 у розмірі 1852,34грн. (а.кр.пр. 174 т.2), а всього 4360,20грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави за проведені молекулярно-генетичну експертизу № 195 від 13.04.2017 у розмірі 2381,58грн. (а.кр.пр. 80 т.2 ); молекулярно-генетичну експертизу № 193 від 04.04.2017 у розмірі 2381,58грн. (а.кр.пр.119 т.2); молекулярно-генетичну експертизу № 192 від 06.04.2017 у розмірі 2116,96грн. (а.кр.пр.140 т. 2); молекулярно-генетичну експертизу № 196 від 07.04.2017 у розмірі 2116,96грн. (а.кр.пр. 158 т. 2), а всього 8997,08грн.

Накладений ухвалами слідчого судді Куп'янського міськрайсуду Харківської області Литвинова А.В. від 02.02.2017 арешт на грошові кошти в сумі 70 копійок, шарф червоного кольору, два фіскальні чеки «АТБ Маркет», фіскальний чек ФОП ОСОБА_49, чоловічі черевики 45 розміру, джинси синього кольору, шкіряний ремінь, куртку темно синього кольору, спортивну кофту сірого кольору, светр сірого кольору, спортивні штани сірого кольору, шкарпетки, майку та CD-диск накладено арешт; вітровку чорного кольору з синіми та чорними вставками, джинси синього кольору «SNOW KINO», спортивні штани сірого кольору з двома білими вставками, вітровку чорного кольору з емблемою «PGREAT», ботинки - сапоги зимові з камуфляжними вставками, а також куртку чорного кольору, шапку чорного кольору, зимові кросівки, светр сірого кольору та штани джинсові синього кольору, а також ухвалою того ж слідчого судді від 22.02.2017 на довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім'я ОСОБА_9 - скасувати.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року) зарахувати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 28.01.2017 по день набрання цим вироком законної сили із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Куп'янський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченими ОСОБА_50 та ОСОБА_2 у той же строк з дня отримання його копії.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий: І.М.Демченко

Суддя: О.А.Коваленко

Суддя: В.В.Скородєлова