Вирок № 79241325, 17.01.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/22395/18

н/п 1-кп/640/475/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2019 Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря - Кострової О.В.,

прокурора -Чекерди О.С.

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження №42017220750000497 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м.Микоїв, громадянина України, раніше не судимий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

в скоєні злочину передбаченого ч.4 ст.407 КК України, -

встановив:

Солдат ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем військової служби, призваним під час мобілізації на особливий період, та проходячи її на посаді гранатометника 3 відділення з взводу оперативного призначення 4 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3017, в порушення вимог ст.ст. 2, 4 Закону України «Про Національну гвардію України», ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з метою тимчасово ухилитись від військової служби, діючи в умовах особливого періоду. 26 червня 2015 року не з'явився вчасно без поважних причин до військової частини 3017, яка дислокується за адресою: м, Харків, вул. Ак. Проскури,б.1А та до 11 серпня 2017 року до місця служби не повертався.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 407 КК України нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений винуватим себе у скоєні злочину визнав, підтвердив факти та обставини вчинення злочину, викладені вище, їх не оспорював, у скоєному розкаявся, просив застосувати до нього ЗУ «Про амністію в ».

Враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у вчинені злочину, йому роз'яснені наслідки вимог ч.3 ст. 349 КПК України, інші учасники судового провадження не оспорюють обставини даного кримінального провадження, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчинені злочину та вірну кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 407 КК України нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.

Як особа ОСОБА_1: має постійне місце проживання, є працездатним, однак ніде не працює, раніше не судимий, на обліку і лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується задовільно, на час вчинення злочину був солдатом гранатометником 3 відділення 3 взводу оперативного призначення 4 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3017, згідно Військової частини в період з 23.03.2015р. по 12.05.2015р. брав участь в антитерористичній операції забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції - с.Нижнє у Попаснянському районі Луганській області.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини за якими вчинений злочин, особу винного, наявність обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції встановленої ч.4 ст.407 КК України у вигляді позбавленні волі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

07.09.2017 року вступив в силу Закон України «Про амністію у 2016р.» Статтею 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та статті 9 цього Закону).

Обвинувачений у судовому засіданні повідомив, про свою згоду на застосування до нього ЗУ «Про амністію у 2016р.»

Враховуючи, що вчинений обвинуваченим злочин не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи, він захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції та згоду обвинуваченого на застосування амністії, суд вважає за необхідне звільнити обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст.2 Закон України «Про амністію у 2016 році».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 370,371, 374 КПК України, суд,-

ухвалив :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст.2 Закон України «Про амністію у 2016 році».

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Київський районний суд м.Харкова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку суду негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя Бородіна Н.М.