Рішення № 79240304, 14.09.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1266/15-ц Провадження № 2/450/56/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області

в складі головуючого - судді Кукса Д.А.

при секретарі - Оленич О.І.

за участі :

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Верхньобілківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності на майно та визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в :

05.06.2018 року позивач звернулась до Пустомитівського районного суду Львівської області з цивільним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Верхньобілківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області в якому просить визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину /Р.№1-1060/ від 21.03.2008 року /видане Пустомитівською державною нотаріальною конторою Львівської області, яким підтверджено прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_6; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на житловий будинок № 25 по вул. Ів. Франка в с. Верхня Білка, Пустомитівського району Львівської області (колишня адреса житлового будинку вул. Центральна, 213) зареєстрованого на підставі свідоцтва про право на спадщину Р.№1-1060 від 21.03.2008 року виданого Пустомитівською державною нотаріальною конторою Львівської області; визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування після смерті 14.11.2002 року ОСОБА_6, право власності на будинковолодіння № 25 по вул. Ів. Франка в с. Верхня Білка, Пустомитівського району Львівської області (колишня адреса житлового будинку вул. Центральна, 213), яке складається з А-1 житлового будинку загальною площею 46, 7 кв.м., житловою площею 35, 0 кв.м., Пг. - погребу, б – сараю, В- сараю, № 1 воріт.

Свої вимоги мотивує тим, що 14.11.2002 року помер брат позивача ОСОБА_6. Внаслідок його відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок № 25 по вул. Ів. Франка в с. Верхня Білка, Пустомитівського району Львівської області (колишня адреса житлового будинку вул. Центральна, 213) набутий ним після смерті їхнього батька ОСОБА_7. Оскільки спадкодавець хворів, позивач та їхня сестра ОСОБА_8 здійснювала догляд ним та будинком. Окрім того після смерті брата, позивач організувала його поховання та продовжила догляд за будинком та підтримувала його в належному стані, в вважала, що вона вступила в управління та володіння спадковим майно брата. В 2014 році із відповіді сільської ради, позивач дізналась, що вищевказаний будинок належить їхній сестрі ОСОБА_4. Однак ОСОБА_4П, не була зареєстрована у вказаному будинку, не проживала фактично з братом, не доглядала за ним та належному йому майном, не звернулась до нотаріуса в межах шести місяців, тому немала права на успадкування вказаного майна. У відповідь на адвокатський запит 03.02.2014 року комісією Верхньобілківської сільської ради складено акт у якому встановлено, що спадкодавець до моменту своєї смерті проживав у своєму будинку по вул. І.Франка, 25 колишня вул. Центральна, 213 в с. Верхня Білка Пустомитівського району Львівської області, котрий належав йому. А також встановлено, що він був хворою людиною, потребував стороннього догляду, який йому надавали у 2000-2002 роках його сестри ОСОБА_9 та ОСОБА_3, котрі доглядали його до дня смерті. На час звернення до суду ОСОБА_9 померла, 28.09.2005 року. Таким чином відповідач ОСОБА_4 з спадкодавцем на момент його смерті не проживала, тому не вступила в управління чи розпорядження спадковим майном. Натомість, позивач вважається такою, що вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті брата. На підставі наведеного позовні вимоги просить задоволити.

09.06.2015 року ухвала про відкриття провадження та витребування доказів; 18.06.2015 року копія спадкової справи; 27.01.2016 року клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи; 03.02.2016 року заяву-пояснення позивача; 05.02.2016 року клопотання позивача про долучення доказів; 25.03.2016 року письмові пояснення позивача; 16.05.2017 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів; 16.05.2017 року протокольною ухвалою в задоволенні клопотання відмовлено; 16.05.2017 року заява позивач та її представника про відмову в клопотання про призначення почеркознавчої експертизи; 23.06.2017 року заява представника відповідача про застосування строків позовної давності; 26.07.2017 року заперечення представника позивача на заяву про застосування строків позовної давності; 21.07.2017 року письмові пояснення позивача; 20.04.2018 року заява позивача про відмову від лопотання про призначення експертизи; 20.04.2018 року протокольною ухвалою прийнято відмову від проведення експертизи.

Позивач в судове засідання не з’явилась, однак в попередніх судових засіданнях надала пояснення аналогічні викладені в позовній заяві та письмових пояснення.

Представник позивача в судовому засідання заявлені позовні вимоги підтримала, просила такі задоволити з підстав викладених в позовній заяві та письмових поясненнях. Заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності просить залишити без задоволення, оскільки її довірителька вважала себе такою, що прийняла спадщину після смерті брата, в свою чергу ОСОБА_10 незаконно, шляхом обману та зловживання довірою стало власником спірного майна, тому вважає, що немає підстав для застосування строків позовної давності.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечили, щодо заявлених позовних вимог, просили відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду, оскільки ОСОБА_4 оформила спадщину в 2008 році, і з чого часу у позивачки почався перебіг позовної давності.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представник третьої особи в судове засідання не повідомив суд про причини своєї неявки, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 надав суду покази, що після смерті ОСОБА_6 будинок та земельні ділянки доглядала ОСОБА_4 Похороном ОСОБА_6 займалась ОСОБА_8 та ОСОБА_4П

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надав суду покази, що будинком після смерті ОСОБА_13 займалась його сестра ОСОБА_4. На даний час також займається будинком та земельними ділянка, обробляє їх, доглядає за будинком. В період з 2000 – 2004 рік перебував за межами України, а саме в США.

Таким чином заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.11.2002 року помер ОСОБА_6, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-СГ № 266743, виданим 14.11.2002 року.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу Української РСР (що діяв на момент смерті спадкодавця) при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не

закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати

і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку

батька, так і з боку матері (друга черга).

Судом встановлено, що до другої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 належать :

ОСОБА_5 – брат спадкодавця; ОСОБА_4 – сестра спадкодавця, ОСОБА_3 – сестра спадкодавця; ОСОБА_9 – сестра спадкодавця (померла 28.09.2005 року, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-СГ № 355892 видним 08.05.2014 року).

Відповідно до приписів ст. 553 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

22.04.2003 року ОСОБА_5, ОСОБА_3; ОСОБА_9 повідомили, що їм відомо про те, що після смерті їхнього брата ОСОБА_6 відкрилася спадщина. На спадщину вони не претендують. В судовому порядку оспорювати свої права не будуть. Зміст статті 22 КпШСУ їм роз’яснено. На видачу свідоцтва право власності на частку у спільному майні не претендують. Вказана заява посвідчена секретарем виконкому Верхньобілківської сільської ради пустомитівського району Львівської області 22.04.2003 року та зареєстрована в книзі нотаріальних дій виконкому Верхньобілківсьої сільської ради за № 21.

03.03.2008 року ОСОБА_4 звернулась до Пустомитівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті брата ОСОБА_6.

03.03.2008 року Пустомитівською державною нотаріальною конторою заведену спадкову справу після смерті ОСОБА_6 № 172/2008.

21.03.2008 року державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на житловий будинок А-1 розташований в с. Верхня Білка вул. Центральна, 213, Пустомитівського району, Львівської області, зареєстровано в реєстрі за № 1-1060.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_9 написали заяву 22.04.2003 року про відмову від спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5.

Враховуючи вищенаведене, те що, ОСОБА_3 відмовилась від спадщини після смерті брата ОСОБА_6, спадкоємець ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті брата.

Покликання позивача, що вона фактично прийняла спадщину після смерті свого брата спростовуються заявою про відмову від спадщини, яка посвідчена секретарем виконкому Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області 22.04.2003 року та зареєстрована в книзі нотаріальних дій виконкому Верхньобілківсьої сільської ради за № 21.

Щодо долученої позивачем заяви посвідченої 22.04.2003 року секретарем Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, про те, що ОСОБА_5П, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_4 на спадщину після смерті брата ОСОБА_6 не претендують, то така судом розцінюється, як неналежний доказ, того, що ОСОБА_4 відмовилась від спадщини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Щодо покликання позивача, що вона не відмовлялась від спадщини після смерті брата, не підписувала заяви про відмову від спадщини та на такій заяві не їх підпис, то нею не доведено вказане, оскільки для визначення справжності підпису, необхідні спеціальні знання та необхідно висновок експерта. Однак позивачем не долучено до матеріалів справи висновок почеркознавчої експертизи, та в межах цивільної справи позивач відмовилась від проведення почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ст. 258 ЦПК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Частиною 4 статті 267 ЦПК України передбачено, що сплив позовної, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно роз’яснень, що містяться в п. 6 Пленуму Верховного Суду «Про судове рішення» від 18.12.2009 року № 14, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Тому з врахуванням наведено, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності звернення до суду з позовною вимогою про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право нас падину від 21.03.2008 року та скасування державної реєстрації зареєстрованого підставі вказаного свідоцтва 21.03.2008 року, оскільки нею не надано жодних доказів на підтвердження того, що їй не було відомо про прийняти спадщини в 2008 році ОСОБА_4. Однак з врахуванням того, що позивачем не доведено підставності позовних вимог, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити по суті.

Щодо позовної вимоги про визнання за позивачем в порядку спадкування після смерті 14.11.2002 року ОСОБА_6, право власності на будинковолодіння № 25 по вул. Ів. Франка в с. Верхня Білка, Пустомитівського району Львівської області (колишня адреса житлового будинку вул. Центральна, 213), яке складається з А-1 житлового будинку загальною площею 46, 7 кв.м., житловою площею 35, 0 кв.м., Пг. - погребу, б – сараю, В- сараю, № 1 воріт, то така задоволенню не підлягає, оскільки вказана позовна вимога є похідною від заявлених позовних вимог в задоволенні яких відмовлено.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Верхньобілківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності на майно та визнання права власності в порядку спадкування – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Пустомитівський районний суд Львівської області.

Повний текст судового рішення складно 24.09.2018 року.

СуддяОСОБА_14