Ухвала суду № 79240036, 11.01.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.01.2019

Справа № 320/214/19

1-кс/320/183/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької у складі Ковальова Ю.В.,

секретар судового засідання - Левандовська О.М.,

розглянувши клопотання в кримінальному провадженні № 12019080140000086, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2019, слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Вороніна В.О., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Браташ Я.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпрорудне, Василівського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

1) 06.05.2009 року Василівським районним судом Запорізької області за ст.355 ч.2, ст.153 ч.2, ст.15 ч.2, ст.153 ч.2, ст.70 ч.1 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75, ст.76, ст.104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

2) 15.09.2009 року Василівським районним судом Запорізької області за ст.185 ч.3КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України частково приєднано вирок від 06.05.2009 року та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць 22 дні. На підставі ст.75, ст.76, ст.104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

3) 24.12.2009 року Василівським районним судом Запорізької області за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.357 ч.1, ст.304, ст.70 ч.1, ст.72 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.71 ч.1 КК України частково приєднано вирок від 15.09.2009 року та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років;

4) 09.04.2010 року Василівським районним судом Запорізької області за ст.185 ч.2, ст.263 ч.1, ст.70 ч.1, ст.70 ч.2 КК України до покарання у вигляді 3 років 2 місяці позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України частково приєднано вирок від 24.12.2009 року та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років 2 місяців;

5) 28.08.2014 року Василівським районним судом Запорізької області за ст.185 ч.2КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.71 ч.1 КК України частково приєднано вирок від 09.04.2010 року та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 років 6 місяців. На підставі ст.81 КК України, 16.09.2016 року звільнений умовно-достроково, не відбутий строк : 3 місяці 10 днів,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

за участі:

прокурора - Браташ Я.І.,

захисника підозрюваного - Ігнатова Є.Є.,

встановила:

10 січня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання у кримінальному провадженні № 12019080140000086, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2019, слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Вороніна В.О., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Браташ Я.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що 08.01.2019 року, приблизно о 20 годині 07 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючись прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно та за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_6, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом пошкодження вікна проникли в приміщення магазину, який розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Г. України, 210, звідки таємно викрали належне потерпілій ОСОБА_7 майно, а саме: мобільний телефон марки "LG- Т370", в корпусі білого кольору, imei1: НОМЕР_1, imei2: НОМЕР_2, вартістю 700 гривень, який був обладнаний чохлом білого кольору та сім картою оператора "Київстар", які для потерпілої матеріальної цінності не представляють, 2 (дві) піжами трикотажні виробництва "Турція", вартістю 150 гривень кожна, загальною вартістю 300 гривень, кофту виробництва "Уют" з начосом, вартістю 88 гривень, кофту з хутра М515, батал, вартістю 515 гривень, грошові кошти в розмірі 14140 гривень, чим завдали потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 15743 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднане з проникненням у приміщення, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України

Вказане кримінальне правопорушення (злочин), 09.01.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080140000086, за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

09.01.2019 року ОСОБА_4 на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

«09» січня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у спосіб передбачений КПК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_4 обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування: Протоколом огляду місця події від 08.01.2019 року; Протоколом огляду предмета від 09.01.2019 року; Протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 08.01.2019 року; Протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 08.01.2019 року; Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 09.01.2019 року; Протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 09.01.2019 року; Протоколом затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України.

Враховуючи, те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного корисного злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, також ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не погашена та не знята у встановленому законом порядку, що свідчить про те, що на шлях виправлення не став, та продовжує злочинну діяльність, міцних соціальних стосунків не має, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 буде ухилятися від кримінального покарання, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховуючи на тяжкість злочинів, за які раніше був судимий ОСОБА_4, є підстави вважати, що останній, може незаконно впливати на свідків та потерпілого.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_4:1) буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) буде незаконно впливати на потерпілого та свідка кримінального правопорушення; 3) вчинить інше кримінальне правопорушення.

У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що, підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування слідчий вважає, що запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, неможливо при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу, більш м'якого, ніж тримання під вартою строком на 60 днів, тому звернувся з вказаним клопотанням до суду.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат Ігнатов Є.Є. в судовому засіданні заперечували щодо обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Також ОСОБА_4 вказував, що свою вину визнає повністю.

ОСОБА_12 - мати підозрюваного ОСОБА_4, допитана як свідок в судовому засіданні, не заперечувала щодо застосування до її сина цілодобового домашнього арешту за місцем її проживання, згодна на забезпечення нею умов відбування цілодобового домашнього арешту сином. Охарактеризувала свого сина як такого, що завжди допомагає, алкогольні напої та наркотичні засоби він не вживає.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надана підозрюваному 10.01.2019 о 10 годині 05 хвилин.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого повторно та за попередньою змовою групою осіб, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.3 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, санкція якого передбачає найтяжче покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років.

Відповідно до ч. 2ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Клопотання слідчого вмотивоване тим, що досудовим слідством встановлена причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, враховуючи відсутність міцних соціальних зв»язків, наявні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4, перебуваючи на волі, буде ухилятися від кримінального покарання, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховуючи на тяжкість злочинів, за які раніше був судимий ОСОБА_4, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинить інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання запропонованого запобіжного заходу належить оцінити у сукупності всі інші обставини, що відповідно до положень ст. 178 КПК України враховуються судом при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частина ч. 2 ст. 194 КПК України, передбачає обов'язок слідчого судді, суду постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися факторами, пов'язаними з характером особи, її моральністю, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Відповідно ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), то слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання;2) особиста порука;3) застава;4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Так, у судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, характеризується задовільно, проживає разом зі своєю матерію та молодшою сестрою, тобто має міцні соціальні зв»язки, крім того, суд приймає до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 свою причетність до скоєного визнає, має намір співпрацювати зі слідством.

Аналізуючи обставини справи, дані про особу підозрюваного, запропоновані законодавцем запобіжні заходи, слідчий суддя приходить до висновку, що в даній конкретній справі найбільш дієвим заходом процесуального примусу попереджувального характеру, застосованим до підозрюваного ОСОБА_4 може бути цілодобовий домашній арешт із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалила:

У клопотанні у кримінальному провадженні № 12019080140000086, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2019, слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Вороніна В.О., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Браташ Я.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2, із забороною залишати місце мешкання, строком на два місяці, тобто до 11 березня 2019 року включно, без застосування електронних засобів контролю.

Звільнити ОСОБА_4 з-під варти негайно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області негайно поставити на облік ОСОБА_4.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Контроль за виконанням ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Вороніна В.О.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 11.03.2019 включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Ю.В. Ковальова