Ухвала суду № 79237129, 16.01.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.01.2019 Справа № 554/10394/18

Провадження № 1-кс/554/1101/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. Полтава

Слідчий судя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого СВ Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження № 12018170040003659 від 07.11.2018 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України про арешт майна -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого посилається на наступне.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_3, 15.12.2018 року, у невстановленому місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, з метою подальшого збуту.

Своїми умисними сукупними діями, які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

14.01.2019 року, під час затримання гр. ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України було проведено обшук особи, в ході якого було вилучено майно.

14.01.2019 року, ході проведення освідування ОСОБА_3, було вилучено речі: марлевий відрізок (контрольний зразок), марлевий відрізок зі змивом з долоні правої руки; марлевий відрізок зі змивом з долоні лівої руки.

14.01.2019 року, в ході проведення санкціонованого обшуку житла гр. ОСОБА_3 за адресою: м. Полтава, вул. Глущенка, 9, кв., 3, було вилучено, медичний шприц, об’ємом 2 мл., заповнений речовиною білого кольору, щодо якого є ґрунтовні підозри про наявність у вказаній рідині наркотичних речовин.

Слідчий в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання задовольнити.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

За вказаних обставин, слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання за відсутності учасників, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.

Згідно з ч.4 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Розглянувши клопотання по суті поставлених вимог, перевіривши надані до клопотання матеріали кримінального провадження та дослідивши докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 вказаної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Судом установлено, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_3, 15.12.2018 року, у невстановленому місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, з метою подальшого збуту.

Своїми умисними сукупними діями, які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

З матеріалів кримінального провадження у їх сукупності вбачається, що вилучене майно є об’єктом кримінально протиправних дій та могло зберегти на собі сліди злочину, що підтверджується протоколами слідчих дій та матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Положеннями статті 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч.2 ст.167 та ч.1 і 2 ст.170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З досліджених у сукупності матеріалів клопотання вбачається, що зазначені слідчим у клопотанні речі можуть бути об’єктами кримінально протиправних дій та могли зберегти на собі сліди злочину в межах досудового розслідування за ознаками ч. 2 ст. 365 та ч. 2 ст. 187 КК України.

Тому, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вищевказане майно, було вилучене від час обшуку, є об’єктом кримінально протиправних дій та могло зберегти на собі сліди злочину, може бути доказом кримінального правопорушення, а також враховуючи виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, суд вважає за необхідне вжити заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на зазначене майно для забезпечення належного зберігання речових доказів у кримінальному провадженні та недопущення можливості їх втрати або знищення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 98, 170, 172, 173, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Накласти арешт на вилучене під час слідчих дій з підозрюваним ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 12018170040003659 майно: грошову купюру номіналом 50 грн. (серія УН № 4415623), грошову купюру номіналом 50 грн. (серія УК 1633227), грошову купюру номіналом 50 грн. (серія УМ 9676574), грошову купюру номіналом 10 грн. (серія СД7071969), грошову купюру номіналом 10 грн. (серія ХБ 6674596), платіжна картка «Приватбанк» за № 5168 7554 2267 2630, мобільний телефон марки «Explay» в корпусі чорного кольору (EMEI 1: 862272024537849; EMEI 2:862272024787857), медичний шприц об’ємом 2 мл., заповнений до позначки 1 мл., рідиною коричневого кольору, марлевий відрізок (контрольний зразок), марлевий відрізок зі змивом з долоні правої руки та марлевий відрізок зі змивом з долоні лівої руки, медичний шприц, об’ємом 2 мл., заповнений речовиною білого кольору, які було вилучено в ході обшуку особи гр. ОСОБА_3, освідування гр. ОСОБА_3 та проведення обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя Н.В.Тімошенко